Рішення № 138458675, 14.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/671/26

Провадження № 2/947/1268/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Гниличенко М.В.

при секретарі Тіщенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Управління капітального будівництва Одеської міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів, суд -

ВСТАНОВИВ:

06.01.2026 року уповноважена особа начальник управління з питань представництва у судах Юридичного департаменту Одеської міської ради Вінюков В.М. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Управління капітального будівництва Одеської міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів. Разом з позовною заявою була подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ОСОБА_1 , у межах розміру позовних вимог на загальну суму 501 519,40 грн.; - накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), у межах розміру позовних вимог 501519,40 грн. лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2026 року вказану справу передано судді Гниличенко М.В.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 27.01.2026 року цивільна справа № 947/671/26 була відкрита за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче провадження по справі, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а третій особі письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 16.03.2026 року у задоволенні заяви представника Одеської міської ради Вінюкова В.М. про забезпечення позову було відмовлено.

Учасники процесу сповіщені відповідно до вимог ст.ст.128-131 ЦПК України.

Представник позивача Одеської міської ради Славинський А.Ю. до судового засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву, якою позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі та справу розглянути за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , відповідно інформації ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області від 22.01.2026 року зареєстрованим/знятим з реєстрації по Одеській області не значиться, крім того із відповіді № 2263214 від 22.01.2026 року Єдиного державного демографічного реєстру відсутні відомості щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .

Внаслідок чого, судові документи та сповіщення було направлено за останньою відомою адресою об`єкта нерухомості АДРЕСА_2 , проте зворотні повідомлення повернуто «адресат відсутній за вказаною адресою», тому на підставі ч.11 ст.128 ЦПК України судом було опубліковано оголошення про виклик відповідача до суду на сайті Судової влади.

Представник третьої особи Управління капітального будівництва Одеської міської ради до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею.

Суд вважає, що докази, які є в матеріалах справи є повними та достатніми для розгляду справи по суті за відсутності сторін, належним чином повідомлених.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи в електронному вигляді, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним із основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

В судовому засіданні встановлено, що Територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради звертається до суду за захистом своїх прав із даним позовом, оскільки замовник будівництва ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який наразі не має зареєстрованого місця проживання в Одесі, оскільки проживає за межами України, без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав сплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, та зобов?язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

12.07.2019 року ОСОБА_1 отримано повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 061191930456 «Реконструкція нежитлової будівлі оздоровчого комплексу в житловий будинок на дві родини, з надбудовою додаткового поверху та внутрішнім переплануванням, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_2 », зареєстроване Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, на підставі якого відповідач розпочав будівництво об`єкта нерухомого майна.

17.08.2020 року ОСОБА_2 звернувся до Управління капітального будівництва Одеської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси при здійсненні реконструкції житлового будинку без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

На засіданнях комісії з визначення пайової участі замовника в розвитку інфраструктури міста Одеси, оформлених протоколами від 26.08.2020 року № 88 та від 09.10.2020 року № 90, було здійснено розрахунок розміру пайової участі замовника ОСОБА_3 - у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси у зв?язку з реконструкцією об?єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 .

За результатами зазначеного розрахунку розмір пайової участі визначено у сумі 331 309 грн., про що замовника належним чином та у встановлений законом спосіб повідомлено листом Управління капітального будівництва Одеської міської ради від 28.08.2020 року № 02-07/144гр.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

За статтею 1 Закону № 3038-VI замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною першою статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин була чинною стаття 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 3038-VI, відповідно до частини другої якої замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини третьої статті 40 цього ж Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (частини п`ята та дев`ята статті 40 Закону № 3038-VI, чинної на момент виникнення спірних правовідносин).

Зі змісту статті 40 Закону № 3038-VI, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, убачається, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому, укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону.

Аналогічні за змістом висновки були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року у справі № 911/594/18 (провадження № 12-81гс19), від 22 серпня 2018 року у справі № 339/388/16-ц (провадження № 14-261цс18), від 22 вересня 2021 року у справі № 904/2258/20 (провадження № 12-34гс21).

За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийнятті новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Разом із тим 01 січня 2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20 вересня 2019 року № 132-IX (далі - Закон № 132-IX), якими статтю 40 Закону № 3038-VI виключено.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Верховний Суд у постановах від 13 грудня 2022 року у справі № 910/21307/21, від 20 липня 2022 року у справі № 910/9548/21 виснував, що законодавець під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 цього Закону на підставі Закону № 132-ІХ) чітко визначив підстави та порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об`єктів, будівництво яких було розпочато до внесення законодавчих змін, а саме: договори пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року на підставі вимог статті 40 Закону № 3038-VI, залишались дійсними та підлягали повному виконанню і після виключення вказаної статті (абзац перший пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX). Тобто істотні умови, зокрема щодо розміру пайової участі, строку сплати пайової участі, відповідальності сторін, які відповідно до закону підлягали врегулюванню у таких договорах, залишались незмінними.

Разом із тим, якщо станом на 01 січня 2020 року такі об`єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені та оскільки з 01 січня 2020 року встановлений статтею 40 Закону № 3038-VI обов`язок щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі, як і обов`язок щодо укладення відповідного договору, перестав існувати, тому законодавцем було визначено нормативне регулювання таких правовідносин прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-ІХ. Зокрема абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено розмір та порядок пайової участі замовників будівництва.

Отже, набуття чинності 01 січня 2020 року Законом № 132-IX, яким статтю 40 Закону № 3038-VI виключено, не скасовує обов`язку по сплаті пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24 червня 2025 року у cправі № 911/1654/24.

08.12.2022 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєстровано декларацію про готовність об?єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об?єктів з незначними наслідками (CС1) «Реконструкція нежитлової будівлі оздоровчого комплексу в житловий будинок на дві родини, з надбудовою додаткового поверху та внутрішнім переплануванням, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_2 » за № ОД 101221130446.

Відповідно до розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 20.03.2023 року № 93-01 р «Про зміну адреси об?єкта нерухомого майна»:

- змінено адресу об?єкта нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_2 , який утворився в результаті поділу та в цілому складається з житлового будинку літ. «Д» загальною площею 688,1 кв.м., житловою площею 180,8 кв.м., І - мостіння, на адресу: АДРЕСА_3 ;

- змінено адресу об?єкта нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_2 , який утворився в результаті поділу та в цілому складається з житлового будинку літ. «Д» загальною площею 654,8 кв.м., житловою площею 211,1 кв.м., І - мостіння, на адресу: АДРЕСА_3 .

Відповідно до розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 09.08.2024 року N? 792 «Про зміну адреси об?єкту нерухомого майна»:

- змінено адресу об?єкта нерухомого майна житловому будинку, розташовано за адресою: АДРЕСА_3 , який утворився в результаті поділу та складається з житлового будинку літ. «Д», загальною площею 108,1 кв.м., житловою площею 83,4 кв.м., на адресу: АДРЕСА_3 ;

- об?єкт нерухомого майна, який утворився в результаті поділу та складається в цілому з житлового будинку літ. «Д», загальною площею 580 кв.м., житловою площею 97 кв.м., залишено за адресою: АДРЕСА_3 .

При цьому Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Одеської міської ради за період з 01.01.2020 року по 30.09.2023 року. У своєму листі про усунення виявлених порушень від 08.04.2024 року № 040817-15/997-2024 орган Держадитслужби вказує, що Комісією не визначено розмір пайової участі щодо вказаного замовника будівництва за результатами розгляду матеріалів наданих Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради, що призвело до недоотримання коштів територіальної громади.

Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради на адресу ОСОБА_3 направлено листи від 21.06.2024 року № 02-05/504-ор та 01.08.2024 року № 02-05/682-ор з вимогою сплатити розмір пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, розраховану на засіданнях Комісії від 26.08.2020 року затвердженого протоколом № 88, та від 09.10.2020 року затвердженого протоколом № 90, у розмірі 331 309 грн. Однак, відповіді на зазначені листи не отримано, а відповідачем досі не сплачено розмір пайової участі.

У подальшому Управління капітального будівництва Одеської міської ради листом від 30.06.2025 року № 02-04/222 повідомило, що розрахунок розміру пайової участі об?єкта за адресою: АДРЕСА_2 , повинен був здійснюватись відповідно до чинного на момент введення об?єкта в експлуатацію, як це вбачається з ч. 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», наказу Міністерства в

розвитку громад на території України від 17.11.2022 року № 214 та має складати 501 519,40 грн., оскільки опосередкована вартість будівництва 1 кв.м. складала 18673,00 грн.

Судом встановлено, що 12.07.2019 року ОСОБА_1 було отримано повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 061191930456, видане Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 25.07.2019 року, на підставі якого було розпочате будівництво об`єкта «Реконструкція нежитлової будівлі оздоровчого комплексу в житловий будинок на дві родини, з надбудовою додаткового поверху та внутрішнім переплануванням, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_2 ».

Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 08.12.2022 року було видано Сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів ОД101221130446, згідно з яким загальна кошторисна вартість об`єкта становить 2 722 453 грн., а у розділі щодо сплати пайової участі інформації не зазначено.

Крім того, у Сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів ОД101221130446, виданим Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, зазначено, що 12.01.2022 року завершено будівництво об`єкта, 30.11.2022 року об`єкт введено в експлуатацію, де загальна площа об`єкта складає 1342,9 кв.м.

Таким чином, уточнений розрахунок з опосередкованою вартістю 1кв.м.(18673,00 грн.) спорудження житла на момент прийняття об`єкта в експлуатацію 08.12.2022 року становить 1342,9 кв.м. х 2% х 18673,00 грн.=501519,40 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об?єкта будівництва.

Представником позивача до позовної заяви було надано копію витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 11.09.2025 року, з яких вбачається, що по даному об`єкту нерухомого майна: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта 1342244451101, у подальшому було здійснено об`єднання об`ктів нерухомого майна, поділ об`єкта нерухомого майна, відчуження майна, зміни адреси та часток співвласників, тобто відбувались зміни, які зафіксовано державними реєстраторами, але первісне право як замовника будівництва щодо сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту виникло саме у Бумбуряк А.

Суд зазначає, що у випадку, якщо замовником об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» обов`язку щодо перерахування коштів пайової участі саме до дати прийняття таки об`єктів в експлуатацію, то належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (постанова Верховного Суду від 23.05.2024 року у справі № 915/149/23).

Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію правовідносини між сторонами щодо забудови земельної ділянки припиняються.

У такому разі суд виходить з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, тому зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Таким чином, при розрахунках пайової участі враховуються показники опосередкованої вартості спорудження житла у відповідному регіоні, які були чинними станом на момент введення об`єкта будівництва до експлуатації.

На підставі викладеного, керуючись ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та розділом ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», суд вважає, що замовник будівництва - ОСОБА_2 без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав сплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, та зобов?язаний повернути ці кошти Одеській міській раді, тому позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 7522,80 грн. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1514,00 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст. 1212 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Управління капітального будівництва Одеської міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , безпідставно збережені кошти пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси у розмірі 501519 /п`ятсот одна тисяча п`ятсот дев`ятнадцять/ гривень 40 копійок на користь Одеської міської ради (на рахунок Казначейства України (ЕАП), відкритий для виконання бюджету Одеської міської територіальної громади за кодом бюджетної класифікації 24170000 «Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту», код ЄДРПОУ: 37607526, МФО 899998, р/р НОМЕР_2 ).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Одеської міської ради ( на рахунок Юридичного департаменту Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 26302537, р/р UA 198201720344290213000034995, ДКСУ м.Київ, МФО 820172) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 7522 (сім тисяч п`ятсот двадцять дві) гривень 80 копійок та заяви про забезпечення позову у розмірі 1514,00 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.07.2026 року.

Суддя М. В. Гниличенко