Рішення № 138458441, 24.07.2026, Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/487/26

№2/680/513/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Яцини О.І.,

розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість в сумі 24856,96 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою укладено договір позики №77418938, за умовами якого позикодавець перерахував відповідачці на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 11386,00 грн, на строк 29 днів зі сплатою процентів. Договір підписано електронним підписом позичальниці, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора електронного підпису НОМЕР_4, що був надісланий на вказаний відповідачкою фінансовий номер телефону НОМЕР_2 , у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

04 січня 2022 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 025-040122, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77418938.

17 грудня 2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №17/12/25-01 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77418938.

В порушення умов договору відповідачка належним чином не виконала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 24856,96 грн, з яких: 11986,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13470,96 грн - сума заборгованості за відсотками.

Тому просив стягнути з відповідачки вказану заборгованість та судові витрати по справі.

Ухвалою судді від 02 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без виклику сторін.

Представник позивача зазначив у позовній заяві клопотання про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідачка повідомлена про розгляд справи належним чином.

23 липня 2026 року відповідачка подала до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 02 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без виклику сторін. Відповідачці роз`яснено, що вона має право протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня отримання даної ухвали надіслати суду відзив на позовну заяву відповідно до ст.ст.178, 191 ЦПК України.

Копію вказаної ухвали відповідачка отримала 06 липня 2026 року, що підтверджується поштовим повідомленням. Отже, останнім днем строку на подачу відзиву було 21 липня 2026 року.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч. 7 ст. 178 ЦПК України).

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 127 ЦПК України).

Зважаючи на те, що відповідачка подала до суду відзив на позовну заяву за межами строку визначеного для його подання, клопотань про поновлення вказаного строку не заявляла, суд повертає відповідачці відзив без розгляду.

Суд, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини та відповідні спірні правовідносини.

Так, 09 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою було укладено договір позики №77418938, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «НОМЕР_4», за яким позикодавець зобов`язався передати позичальнику грошові кошти на погоджених умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника НОМЕР_1 , а позичальник зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики (п. 1 Договору) (а.с.15).

Відповідно до умов Договору Товариство надало відповідачці позику у розмірі 11386,00 гривень; строк позики (строк договору) - 29 днів; процентна ставка (базова) становить 1,99 % в день; знижена процентна ставка 0,597 % в день; дата надання позики 09 жовтня 2021 року; дата повернення позики (останній день) 07 листопада 2021 року; процентна ставка за надстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,70 % в день; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 646,11 %; орієнтовна загальна вартість позики 13357,26 грн (п. 2 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачці у паспорті споживчого кредиту (а.с.16).

Графіком платежів доведено до відома відповідачці інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (а.с.15 на звороті).

Підписання вказаних документів електронним підписом відповідачкою свідчить про її обізнаність з умовами кредитування.

Кредитні кошти були відправлені відповідачці 09 жовтня 2021 року на платіжну картку № НОМЕР_1 в розмірі 11386,00 грн, що підтверджується довідкою з платіжного сервісу ТОВ «ФК «Фінекспрес» та квитанціями (а.с.32).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором позики, заборгованість відповідачки складає 24856,96 грн, з яких: 11986,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13470,96 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.17-19). відповідачкою здійснено сплату коштів у загальному розмірі 10021,37 грн.

04 січня 2022 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 025-040122, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77418938 (а.с.32 на звороті - 37).

17 грудня 2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №17/12/25-01 від 17 грудня 2025 року за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77418938 (38-48).

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ч. 1 ст.ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором (ст. 1052 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачка, не сплативши у вказаний в договорі строк кошти, порушила вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевказаний договір відступлення прав вимоги суд вважає, що ТОВ «Фінансова компанія «Сіті колект» є належним позивачем щодо стягнення з відповідачки заборгованості за договором про надання коштів у кредит.

Суд вважає, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів обставини, які вказують, що відповідачці були надані кредитні кошти. Такі кошти вона використовувала, і у неї утворилась заборгованість.

У даному випадку позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення заборгованості за кредитом.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачки процентів за договором позики, суд зазначає таке.

За умовами п.п.2.1, 2.2, 2.3 договору позика надається у сумі 11386,00 грн. Строк договору позики становить 29 днів. Згідно із розрахунком заборгованості до 07 листопада 2021 року застосовувалась знижена процентна ставка 0,597%.

Тому, нарахування процентів повинно було б здійснюватися кредитором виключно в межах 29-ти денного строку, на який укладено договір позики, із застосуванням визначеної у ньому зниженої процентної ставки, тобто, 0,597% в межах розрахункового періоду.

Поза межами такого строку, кредитор вправі нараховувати штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язання в порядку статті 625 ЦК України.

Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення кредиту в кінці строку позики (а.с.20-31) передбачають право позичальника нараховувати проценти на суму позики/залишок позики за весь час до повного виконання позичальником зобов`язань по поверненню позики, у тому числі у випадку виникнення простроченої позики, проте не більше ніж 90 календарних днів наявності заборгованості поспіль (пункт 6.5).

Натомість ці Правила не підписані відповідачкою, а матеріали справи не містять підтвердження, що саме їх розуміла відповідачка, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи кредитний договір. Названі Правила не можуть регулювати спірні правовідносини (вказане відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі №342/180/17).

Отже, обґрунтованим є нарахування процентів за користування кредитом за договором за період з 09 жовтня 2021 року по 07 листопада 2021 року в розмірі 1971,26 грн за процентною ставкою 0,597% на добу (11386,00 * 0,597% : 100% * 29 = 1971,26, де 11386,00 грн сума боргу, 0,597% процентна на добу, 29 кількість днів).

Враховуючи те, що згідно із розрахунком заборгованості відповідачкою було сплачено 10021,37 грн, суд дійшов до висновку, що з відповідачки слід стягнути суму заборгованості за виключенням вказаної суми у розмірі 3335,89 грн (11386 + 1971,26 = 13357,26; 13357,26 - 10021,37 = 3335,89).

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідачки про стягнення заборгованості за договором позики підлягають до часткового задоволення.

За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в сумі 3335,89 грн (13,42 % від ціни позову).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме судовий збір в сумі 357,29 грн та витрати, пов`язані з підготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачці у розмірі 51,23 грн (позов задоволено на 13,42 %).

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.

На підтвердження витрат правничої допомоги представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 02 лютого 2026 року, копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001256, копію довіреності №ДВ-20251015/001 від 15 жовтня 2025 року, копію прайс-листа до договору, платіжну інструкцію №1468 від 18 травня 2026 року про оплату гонорару адвоката, заявку про надання правової допомоги №742 від 01 травня 2026 року, витяг з акту про надання правової допомоги №742 від 01 травня 2026 року, згідно із якими вартість наданих послуг склала 12000 грн.

Згідно із положеннями ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В свою чергу при встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Отже, згідно зі ст. 137 ЦПК України, ураховуючи категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони позивача, її публічним інтересом, співмірність даних витрат, які на думку суду є завищеними, тому суд вважає такими, що підлягають до задоволенню витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн, які слід стягнути з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» (код ЄДРПОУ 43950742) заборгованість за договором позики № 77418938 від 09 жовтня 2021 у розмірі 3335 (три тисячі триста тридцять п`ять) гривень 89 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» 357 (триста п`ятдесят сім) гривень 29 копійок сплаченого судового збору та витрати, пов`язані з підготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачці у розмірі 51 (п`ятдесят одна) гривня 23 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект», місцезнаходження: м. Київ, пр.Соборності, будинок 30-А, приміщення 321, код ЄДРПОУ - 43950742.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Суддя О. І. Яцина