Ухвала суду № 138458120, 24.07.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5679/26

Провадження № 2/442/2397/2026

УХВАЛА

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

"24" липня 2026 р. суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Вельтум-Запоріжжя», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору генерального директора Товариства з обмеженою відповідальності «Вельтум-Запоріжжя» Бурчак Ігоря Васильовича, про захист прав споживачів, зобов`язання анулювати та провести повний перерахунок безпідставно нарахованої заборгованості, припинення нарахувань та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

22.07.2026 на електронну адресу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшла вищевказана позовна заява.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2026 справа розподілена судді Курус Р.І.

Вивчивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

З позову вбачається, що позивач в прохальній частині позовної заяви просить :

- визнати дії ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» щодо нарахування на ОСОБА_1 заборгованості за послуги з поводження з побутовими відходами протиправними та зобов`язати відповідача анулювати безпідставно нараховану заборгованість за особовим рахунком № НОМЕР_1 , не тільки з моменту первинного фоормлення статусу ВПО а повністю станом на 21.07.2026 в розмірі 11667,21 грн не зазначаючи чітко часові межі;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за послуги з поводження з побутовими відходами з моменту виїзду та оформлення статусу ВПО позивача та членів її сім`ї, однак, у своїй вимозі не вказує чіткі часові межі такого перерахунку;

- зобов`язати відповідача повністю припинити будь-яке нарахування плати за поводження з побутовими відходами за адресою місця проживання позивача АДРЕСА_1 , за адресою реєстрації місця проживання чоловіка позивача ОСОБА_2 АДРЕСА_2 , однак, не зазначено за який саме період;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну (психофізичну) шкоду в розмірі 98000,00 грн;

- винести окрему ухвалу щодо генерального директора ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» ОСОБА_3 за фактом умисного приховування документів споживача, введення суду в оману та створення загрози життю немовляти та направити її до органів Національної поліції України.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить здійснити перерахунок заборгованості за послуги з управління відходами відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" за період, коли позивач та члени її сім`ї не проживали за вищевказаними адресами. Таким чином, позивач виступає від імені інших осіб, які не є стороною по справі та не долучаючи відповідні повноваження на здійснення представництва в суді від цих осіб.

Відповідно до вищевикладеного, позивач не дотрималась п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Крім цього, за правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Однак, судом встановлено, що позивачем подано позовну заяву в електронній формі на електронну пошту суду, докази відправлення копії позовної заяви відповідачу в електронній та/або паперовій формі у матеріалах позову відсутні.

У постановах Верховного Суду від 05.12.2024 у справі № 487/2777/23, від 13.01.2020 у справі №910/28408/15, від 26.03.2020 у справі №910/9962/16 викладені висновки, що належним доказом направлення позовної заяви та доданих до нього документів відповідачеві у справі є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення.

Частиною 5 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач є споживачем житлово-комунальних послуг з управління побутовими відходами за адресою: АДРЕСА_3 . За вказаними адресами позивач та члени її сім`ї фактично там не проживають. Натомість ТОВ Вельтум-Запоріжжя» здійснювало нарахування плати за послуги з управління побутовими відходами протягом 2023-2026 роки.

З доданих матеріалів вбачається те, що на підтвердження факту зареєстрованих осіб, договору, який укладений з відповідачем, розрахунків, виписки по особовому рахунку щодо нарахування боргу відсутні.

Так, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», коли і в чому це виявилося, способи захисту, яких суд може вжити, таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Однак, в порушення даних вимог закону, позивач у своїй позовній заяві не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, позивачем не обґрунтовано позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», шляхом визначення, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», що б могло свідчити що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а відтак і наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Крім цього, згідно з п.п. 2, 3, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

В порушення зазначеного, в позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідачів.

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме, не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не міститься попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz V. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У позові позивач зсилається на те, що підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 14 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є матір`ю у багатодітній та малозабезпеченій родині.

Разом з тим, положення п. 14 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачають звільнення від сплати судового збору позивачів у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", однак даний позов не пред`явлений в порядку ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

В той же час, інші норми статті 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачають звільнення від сплати судового збору особи лише з підстави її належності до багатодітної чи малозабезпеченої сім`ї. Перелік суб`єктів та випадків, за яких особа звільняється від сплати судового збору, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Відтак, сама по собі обставина, що позивач є матір`ю у багатодітній та малозабезпеченій родині, не є передбаченою законом підставою для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до прохальної частини, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкода в розмірі 98000 грн., однак, відповідно до ст. 3 Закону України "Про судовий збір" позивачем не сплачено судовий збір за вказану вимогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на наведене, позивачу необхідно сплати суму судового збору в розмірі 1331,20 грн. за вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди, яку перерахувати на наступний рахунок: Отримувач коштів ГУК Львiв/Дрогобицька тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача - UA628999980313121206000013931; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу*;101;_(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа) або подати докази звільнення від такої сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що вищезазначену позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 2 зазначеної статті закріплено обов`язок суду та учасників судового процесу керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з наведених норм вбачається, що позивач, звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, зобов`язаний оформити таку у відповідності до вимог цивільного-процесуального кодексу, що сприятиме її своєчасному розгляду і вирішенню.

Враховую також правовий висновок, викладений у постанові ВеликоїПалати Верховного Суду від 14.11.2019 (провадження № 11-490сап19), згідно з яким відкриття провадження у справі за заявою, яка не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, є свідченням надання заявнику привілеїв, не передбачених законом.

При таких обставинах дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для її усунення..

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Вельтум-Запоріжжя», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору генерального директора Товариства з обмеженою відповідальності «Вельтум-Запоріжжя» - Бурчак Ігоря Васильовича, про захист прав споживачів, зобов`язання анулювати та провести повний перерахунок безпідставно нарахованої заборгованості, припинення нарахувань та відшкодування моральної шкоди залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що інакше заява буде вважатися неподаною та їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Курус Р.І.