Рішення № 138458107, 24.07.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/4128/26

Провадження №2/442/1913/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого судді Хомика А.П., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал», від імені та в інтересах якого діє адвокат Столітній Михайло Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

27.05.2026 до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з підсистеми «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №6277358 у розмірі 12104,03 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 16.01.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір №6277358 про надання споживчого кредиту. На підставі вказаного договору відповідачу було надано кредит в сумі 2450,00 грн, строком на 360 днів. Кредитні кошти було перераховано на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

25.09.2023 між ТОВ «Авентус УКраїна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу №25.09/23-ф, згідно якого до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за цим договором у розмірі 6837,95 грн., а саме 2450,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4387,95 грн. заборгованість за відсотками.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за Договором №6277358 від 16.01.2023 загальною сумою 12104,03 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 2450,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 4387,95 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за 108 календарних днів 5266,08 грн.

На підставі вищевикладеного, оскільки відповідач належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором №6277358 від 16.01.2023 позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 12104,03 грн. та понесені судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката 10000,00 грн.

29.05.2026 суддею отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача.

Ухвалою від 29.05.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 24.07.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Дана ухвала направлялась сторонам по справі. Позивачем отримана в підсистемі «Електронний суд». Відповідачу поштова кореспонденція була направлена за встановленим місцем проживання. Крім цього, відповідача було повідомлено про дату, час, місце та порядок розгляду зазначеної справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади за посиланням https://dgm.lv.court.gov.ua/sud1306/gromadyanam/vyklyky/.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачем ані клопотання про розгляд справи за участю сторін, ані відзиву на позовну заяву суду не надано.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про витребування доказів від АТ «Універсал банк», зокрема інформації щодо підтвердження належності відповідачу платіжної картки № НОМЕР_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів 16.01.2023 на дану платіжну картку у сумі 2450,00 грн. за ініціативою ТОВ «Авентус Україна» через платіжного провайдера ТОВ «Пейтек Україна».

Згідно ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подано в строк, зазначений в ч. 2 та ч. 3 ст. 83 ЦПК України, тобто позивачем - разом з поданням позовної заяви.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, зокрема, який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

В даному ж випадку, позивачем до позову додано лист ТОВ «Пейтек Україна» щодо здійснення успішного перерахування коштів 16.01.2023 о 20:04 у сумі 2450,00 гривень на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 від ТОВ «Авентус Україна». Сумнівів у їх дійсності на даний час у суду немає, а відтак суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про витребування доказів.

Крім того, у разі наявності заперечень щодо надходження кредитних коштів відповідач не позбавлений можливості надати докази в їх підтвердження, зокрема і щодо інформації, про витребування якої просить позивач.

Враховуючи викладене клопотання про витребування доказів є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 16.01.2023 було укладено кредитний договір №6277358, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» надав відповідачу кредит у безготівковій формі в сумі 2450,00 грн. на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , строком 360 днів, зі сплатою процентів 1,99%, тип процентної ставки - фіксована. Договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А9915».

Так, ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 2450,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів 16.01.2023 о 20:04 на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «Пейтек Україна».

У подальшому, 25.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та позивачем, як фактором, укладено договір факторингу №25.09/23-Ф, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» перейшло право вимоги, зокрема, до відповідача за договором про надання споживчого кредиту №6277358 від 16.01.2023.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №6277358 від 16.01.2023 в сумі 6837,95 грн, з яких: за основною сумою боргу 2450,00 грн; за відсотками 4387,95 грн.

25.09.2023 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» електронною поштою надіслано ОСОБА_1 повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором №6277358 від 16.01.2023.

Як вбачається із розрахунку заборгованості первісного кредитора станом на 24.09.2023 заборгованість відповідача за кредитним договором №6277358 від 16.01.2023 становить 6837,95 грн.

Крім того, позивачем, як фактором, було нараховані проценти за 108 календарних днів (26.09.2023 по 11.01.2024) у межах строку кредитування у сумі 5266,08 грн., на підтвердження чого позивачем надано розрахунок заборгованості.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 12104,03 грн.

Відтак, відповідач перед ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» має невиконані зобов`язання з повернення коштів, які в добровільному порядку не виконує, що зумовило звернення до суду з відповідним позовом та стягнення заборгованості в судовому порядку.

Оскільки будь-яких доводів чи доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було, а відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості суд вважає правильним, оскільки такий містить період нарахування сум заборгованості, проценту ставку, за якою нараховувалися проценти за користування кредитними коштами.

Отже, право позивача порушене невиконанням свого зобов`язання з повернення кредиту відповідачем, а тому підлягає судовому захисту.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Стаття 1049 ЦК України зобов`язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч. 2 вказаної статті, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу щодо позики.

Закон України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року №675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з правовою позицією ВС в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, - боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та з урахуванням доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, суд приходить до висновку що позивачем належним чином доведені обставини виникнення між сторонами правовідносин та обґрунтованість позовних вимог, за таких обставин є підстави для задоволення позову ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що позовна заява в частині стягнення заборгованості за кредитним договором вмотивована, аргументована та така, що підлягає задоволенню.

В той же час, надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За ч. ч. 1, 2ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2024 між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М. укладено договір про надання правової допомоги №10/12-2024. На підтвердження повноважень Столітнього М.М. надано свідоцтво про право заняття адвокатською відповідальністю.

17.04.2026 ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» сформовано заявку №19447 на виконання доручення до договору №10/12-2024 щодо надання правничої допомоги адвоката.

Згідно Акту про прийому-передачі виконаних робіт №19447 від 18.05.2026 до договору №10/12-2024 адвокат Столітній М.М. надав ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» правничу допомогу по цивільній справі за позовом ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вартість правничої допомоги, згідно детального опису наданих послуг, становить 10000,00 грн.

Окрім цього, позивачем надано рахунок на оплату №19447-18/05-2026 від 18.05.2026, у якому перераховано надані адвокатом послуги, їх вартість, обсяг та загальну суму, що підлягає сплаті за надання правничої допомоги 10000,00 грн.

Судом відзначається, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 10000 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 12662,40 грн. (1211,20 грн. /сплачений судовий збір/ + 10000,00 грн. /витрати на правничу допомогу/) понесених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 274, 275, 279, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал»заборгованість за кредитним договором №6277358 від 16.01.2023 у розмірі 12104,03 гривень (дванадцять тисяч сто чотири гривні, 03 копійки) та 12662,40 гривень (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві гривні, 40 копійок) понесених судових витрат.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 24 липня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження вул. Набережно-Корчуватська, 27 пр. 2 м. Київ, 03045.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Хомик А.П.