Ухвала суду № 138457271, 23.07.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/863/26

Номер провадження 1-кп/504/480/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 рокус-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

прокурора Добросласької окружної прокуратури ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 застосованого по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000000827 від 19.08.2025, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Доброславського районного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Сторона захисту звернулась до суду з клопотаннями про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу та зменшення розміру застави, за результатом якого просить: змінити запобіжний захід, застосований до ОСОБА_6 , із застави на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 із забороною залишати житло окрім участі у судових засіданнях; повернути суму застави у розмірі 266 240 грн. або зменшити розмір застави, визначеної ухвалою слідчого судді соборного районного суду м. Дніпра від 08.01.2026 року, до мінімального розміру, який суд визнає достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого; повернути різницю між раніше внесеною заставою та новим розміром застави.

Заявлене клопотання захисник обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 08.01.2026 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням альтернативи у виді застави.

12.01.2026 за ОСОБА_6 було внесено заставу у розмірі 266 240 грн. його підзахисного з-під варти звільнено.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 04.06.2026 року у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу було відмовлено. Захисник зазначає, що після постановлення вказаної ухвали виникли та продовжують існувати обставини, які свідчать про необхідність повторної оцінки наявності ризиків та пропорційності подальшого застосування застави у визначеному розмірі.

В обґрунтування підстав для повторного звернення з клопотанням щодо зміни запобіжного заходу, сторона захисту посилалася на Рішення Конституційного суду України від 24.06.2026 № 4-р(ІІ)/2026 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_8 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини 8 статті 176 КПК України, за результатом розгляду якої Конституційним судом України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) частину 8 статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, а також на відсутність ризиків, як підставу для застосування запобіжного заходу відповідно до імперативних приписів ч. 6 ст. 176 КПК України.

Захисник вказує, що після направлення обвинувального акта до суду кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а всі основні докази стороною обвинувачення вже сформовані та долучені до матеріалів справи. ОСОБА_6 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, сім`ю, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи. З 12.01.2026 і до теперешнього часу ОСОБА_6 не порушив покладеного на нього процесуального обов`язку; не переховується від суду; з`являється до суду за кожним викликом; не намагається впливати на свідків; не вчиняє дій щодо перешкоджання кримінальному провадженню.

Також, захисник зазначає на зміну обставин щодо особи обвинуваченого, а саме, що ОСОБА_6 перебуває на військові службі у складі військової частини НОМЕР_1 НГУ, однак фактично не залучається до виконання бойових завдань, заходів із забезпечення національної безпеки та оборони чи інших завдань, пов`язаних із безпосереднім захистом держави. Обвинувачений перебуває на території військової частини та очікує вирішення свого правового статусу. Захисник вважає, що за таких обставин застосування цілодобового домашнього арешту не матиме негативного впливу на виконання завдань військовою частиною, не вплине на обороноздатність держави та не призведе до зменшення обсягу виконуваних оборонних заходів, оскільки на теперешній час ОСОБА_6 не залучений до їх виконання. Фактичне перебування ОСОБА_6 у військовій частині не супроводжується отриманням ним повного грошового забезпечення, що істотно обмежує можливість забезпечення потреб сім`ї, утримання дітей та виконання повсякденних сімейних обов`язків. Застава у розмірі 266 240 грн. перебуває під контролем держави понад пів року та є надмірним фінансовим тягарем для сім`ї обвинуваченого. Захисник вважав, що зміна застави на цілодобовий домашній арешт або істотне зменшення розміру застави відповідатиме принципу пропорційності та завданням кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_6 захисника підтримав та просив задовольнити заявлене клопотання.

Прокурор Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 в задоволенні клопотання захисника просив відмовити. Позиція прокурора зводилася до того, що клопотання захисника фактично побудовані на взаємовиключних тезах: процесуальні ризики відсутні, однак необхідний цілодобовий контроль; обвинувачений проходить військову службу, однак повинен постійно перебувати за місцем проживання; застава забезпечила належну процесуальну поведінку, однак саме з огляду на її ефективність її пропонується скасувати; заявляється про зміну обставин, однак жодних нових даних, які б свідчили про припинення або істотне зменшення ризиків, не наведено; посилання на принцип пропорційності використовується для обґрунтування застосування більш суворого обмеження особистої свободи обвинуваченого.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши надані сторонами документи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Ухвалою слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 08.01.2026 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4», з визначенням застави у розмірі 266 240 грн. та покладенням обов`язків у разі внесення застави: прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також обов`язки не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи, носити електронний засіб контролю, утриматись від спілкування в будь-який спосіб з будь-якою особою, яка перебуває не непідконтрольній території України, на території Російської Федерації, а також особами які являються чи будь-яким чином пов`язані зі збройними силами рф. Судом під час обрання запобіжного заходу було встановлено наявність ризиків визначених п. 1,2,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Станом на час розгляду клопотання захисника, ОСОБА_6 перебуває під заставою, дія обов`язків, встановлених відповідно до ст. 194 КПК України закінчилась.

ОСОБА_6 28.01.2026 прийнятий на військову службу за мобілізацією до військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України, на даний час проходить військову службу та перебуває в розташуванні вказаної частини.

Судом, під час судового розгляду справи роз`яснювалось, що питання проходження обвинуваченим військової служби як різновиду публічної не відноситься до повноважень Доброславського районного суду Одеської області як суду визначеного законом, у зв`язку з чим, викладеним в клопотанні захисника доводам щодо перебування обвинуваченого на військовій службі та умов її проходження суд оцінку не надає. Доводи сторони захисту щодо проходження військової служби не лише не обґрунтовують необхідності зміни запобіжного заходу, а навпаки вказують на несумісність запропонованого запобіжного заходу (домашнього арешту) з виконанням обов`язків військовослужбовця.

Статтю 176 КПК України, Законом України „Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки від 14 квітня 2022 року № 2198-IX доповнено частиною шостою задля захисту національних інтересів України, захисту української державності „від злочинів проти національної і громадської безпеки, та недопущення ухилення винними особами від відбуття кримінального покарання за вчинення злочинів вказаної категорії, а також злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку .

Унаслідок законодавчих змін за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовують лише під час дії воєнного стану, за наявності ризиків, визначених статтею 177 Кодексу, до осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні певного переліку злочинів (статті 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України), серед інших:

- злочини проти основ національної безпеки України (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; фінансування дій, учинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України; державна зрада; колабораційна діяльність; пособництво державі-агресору; посягання на життя державного чи громадського діяча; диверсія; шпигунство; перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань; несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану).

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 7-р(ІІ)/2024 від 19.06.2024 року зазначив, що вбачає правомірною мету, з якою законодавець доповнив частиною шостою статтю 176 Кодексу, маючи намір посилити захист суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державної, економічної й інформаційної безпеки України за рахунок установлення вказаною нормою Кодексу тимчасово (на період дії воєнного стану) особливого порядку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів, які за тяжкістю й характером є наднебезпечними в умовах воєнного стану.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Таким чином, частина 6 ст. 176 КПК України не визнана неконституційною та продовжує свою імперативну дію.

Вирішуючи заявлене клопотання колегія керується приписами ч. 6 ст. 176, п. 1 ч.3 ст.199 КПК України та зазначає, що ризики, встановлені під час застосування запобіжного заходу передбаченого п. 5 ч.1 ст.176 КПК України не зменшилися.

Суд знаходить слушною позицію прокурора, що клопотання захисника про зміну запобіжного заходу фактично призведе до застосування більш суворого запобіжного заходу та обмеження свободи обвинуваченого, який перебуваючи під заставою може вільно пересуватися та проходити військову службу. В умовах цілодобового домашнього арешту така можливість буде відсутньою, оскільки обсяг процесуальних обмежень збільшиться, що взагалі не відповідає принципу пропорційності, оскільки наразі існуючі обмеження прав обвинуваченого є менш суворими відносно тих обмежень які просить застосувати захисник.

Колегія залишає незмінним свій висновок, що відсутність з боку обвинуваченого будь-яких порушень чи створення перешкод для кримінального провадження, сумлінне виконання ним покладених на нього обов`язків, не є достатньою підставою для твердження про відсутність того чи іншого ризику та про відсутність підстав зміни забезпечення кримінального провадження, а навпаки вказує на дієвість застосованої застави у визначеному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 197, 194, 199, 201, 372 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу із застави на цілодобовий домашній арешт та зменшення розміру застави залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали суду проголошено 24.07.2026.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3