Рішення № 138456572, 21.07.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2522/26

пр.№ 2/464/2178/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2026

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

секретар судового засідання Константинова С.С.

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 83 060,06 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 29.06.2023 року між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н. Відповідач приєднався до умов та правил надання банківських послуг шляхом підписання останнього у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля. За умовами вказаного договору відповідачу було надано платіжний інструмент у вигляді кредитної картки №5168752009279269 та встановлено розмір кредитного ліміту у вигляді відновлювальної кредитної лінії до 200 000 гривень на кредитну карту «Універсальна» строком на 12 місяців з пролонгацією та з процентною ставкою у розмірі 42,0% річних. Згодом ОСОБА_1 отримав наступні кредитні картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 . Відповідач зобов`язався повернути отримані кошти та сплатити відсотки за користування ними, однак, вказаних умов договору не виконав, своєчасно не повернув, нарахованих відсотків не сплатив. У зв`язку із невиконанням умов вказаного договору відповідачем виникла заборгованість в розмірі 83 060,06 грн, яка складається з 64 792,46 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 18 267 грн - нараховані відсотки. Просить позов задоволити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подавши відповідну заяву про проведення розгляду без його участі, позов підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзиву на позов не подав, а тому відповідно до ст.280 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглядати справу заочно у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.06.2023 року між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н шляхом підписання такого у системі самообслуговування Приват24. За умовами вказаного договору відповідачу було надано платіжний інструмент у вигляді кредитної картки №5168752009279269 та встановлено розмір кредитного ліміту у вигляді відновлювальної кредитної лінії до 200 000 гривень на кредитну карту «Універсальна» строком на 12 місяців з пролонгацією та з процентною ставкою у розмірі 42,0% річних.

Відповідно до ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 Цивільного кодексу України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно із ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Однак, в порушення зазначених вище норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав та отриманих коштів не повернув, нарахованих процентів не сплатив.

У зв`язку із невиконанням умов вищезазначеного договору у відповідача виникла заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку становить 83 060,06 грн та складається з 64 792,46 грн - суми заборгованості за основною сумою кредиту та 18 267 грн - нарахованих відсотків.

Відповідач позовні вимоги та вказаний розрахунок не спростував, доказів належного виконання зобов`язань чи відсутності заборгованості суду не надав. Зважаючи на наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 265, 280-282 ЦПК України, -

у х в а л и в:

позов задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь АТ КБ «Приват Банк» (місце знаходження: м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д., ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором кредиту №б/н в сумі 83 060 грн. 06 коп. та 2 662 грн. 40 коп. витрат на оплату судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуюча Бойко О.М.