Ухвала суду № 138456448, 23.07.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4593/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 рокусуддя Залізничного районного суду міста Львова Кирилюк А. І. дослідивши матеріали позовної заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

встановив:

Уповноважений представник позивача ЛМКП «Львівтеплоенерго» Бекерська О. І. звернулась до Залізничного районного суду м. Львова з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за послугу постачання теплової енергії (загальнобудинкові потреби на опалення та плата за абонентське обслуговування) за період з 01.02.2020 року по 31.03.2026 року за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 53 024 грн 99 коп., пеню в розмірі 2 424 грн 61 коп., інфляційні витрати в розмірі 2 010 грн 65 коп., 3% річних в розмірі 605 грн 75 коп. та понесені судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 року визначено головуючого суддю Залізничного районного суду м. Львова Кирилюка А. І.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 27.05.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Ст. 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи , а відповідно до ст. 47 ЦПК України з датність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду позивач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Норми ст. 255 ЦПК України є імперативними. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16.

Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Отже, якщо позов пред`явлено особою, яка на момент відкриття провадження у справі була померлою, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) та із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі № 127/328/17.

З відповіді ЗМУ ДМС України вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим РНОКПП закрито.

Окрім цього у матеріалах справи наявне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач ОСОБА_3 помер до відкриття провадження у справі, суд дійшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі у частині вимог до нього.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 77-83, 263-265, 280-284 ЦПК України,

постановив:

Провадження у цивільній справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в частині вимог, пред`явлених до ОСОБА_3 - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала, як така, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: