Рішення № 138456153, 23.07.2026, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/748/26

Провадження № 2/306/807/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю: секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява справу за позовом ОСОБА_1 до Свалявської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що у житловому будинку АДРЕСА_1 проживали його дідусь ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та бабуся ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаний будинок належав дідусю на підставі свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах. Під час життя останні зробили заповітні розпордяження, яким все своє майно заповіли онукові ОСОБА_1 . Вказує, що внаслідок смерті бабусі та дідуся відкрилася спадщина у вигляді вказаного житлового будинку, спадкоємцем якого є позивач. Позивач спадщину прийняв, подавши зяаву про прийняття спадщини. Зазначає, що у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок, не може оформити свої спадкові права на вказане майно у нотаріальній конторі. Тому просить визнати за ним право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Учасники в судове засідання не з`явилися.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні (а.с.36).

Представник відповідача Свалявської міської ради Закарпатської області подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника Свалявської міської ради Закарпатської області за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень, що спростовують заявлені позовні вимоги до суду не надано (а.с.29-31).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити зважаючи на наступне.

Відповідно до свідоцтва № 7 на забудову садиби в сільських населених пунктах УРСР, ОСОБА_4 надано дозвіл на забудову земельної ділянки в с.Плав`я на старому місці, відповідно до рішення №43 від 13.12.1969 року ради уповноважених колгоспу ім. Маяковського с.Дусино. Забудова земельної ділянки дозволена рішенням виконкому Свалявської районної Ради депутатів трудящих від 22.01.1970 року №6, за типовим проектом №30-2К-І (а.с.10-13).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 29.07.2002 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 35 від 29.07.2002 року, проведений виконкомом Дусинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області; свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 31.10.2025 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №264 від 31.10.2025 року, проведений Свалявським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с.4,5).

Згідно заповіту від 16.04.2002 року ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що він має за законом, заповідає своєму онукові ОСОБА_1 . Заповіт зареєстровано в реєстрі під №19, посвідчено Секретарем сільської ради с. Дусино Ковач В.П. (а.с.25).

Згідно заповіту від 16.04.2002 року ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що вона має за законом, заповідає своєму онукові ОСОБА_1 . Заповіт зареєстровано в реєстрі під №20, посвідчено Секретарем сільської ради с. Дусино Ковач В.П. (а.с.24).

Як вбачається із заяви про прийняття спадщини, посвідченої консулом Консульства України в м. Брно (Чеська Республіка) та зареєстрованої в реєстрі за № 570-178, ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті своєї бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6).

З технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, інвентаризаційна справа №4070/2026 від 16.03.2026 року виготовленого ФОП ОСОБА_5 вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку літера «А», сарай - «Б», вбиральня - «В», колодязь - літ. "І", огорожа - №1-2. Згідно довідки ФОП ОСОБА_5 від 16.03.2026 року, становить 111 422 грн (а.с.14-20).

За приписами ч.2,3 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства УРСР і погодженою 15.01.1966 року із Верховним Судом УРСР, було встановлено, що реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння з окремим порядковим номером по вулиці, провулку, площі в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать, зокрема, громадянам на праві особистої власності (п.п. 2, 4); будинки і домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, не підлягають реєстрації (п. 6); при відсутності правовстановлюючих документів, зазначених в Інструкції, у випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу бюро технічної інвентаризації при наявності погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих складає списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам, з метою їх подальшої реєстрації, а при відсутності таких книг необхідних для реєстрації питання вирішуються в кожному окремому випадку за заявою зацікавленої особи з проведенням відповідного обстеження і якщо зібрані матеріали підтверджують належність будинку заявнику, вирішується питання про оформлення права власності (п.п. 10, 20).

В пункті 3.1. «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року викладеного пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вказано, що Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Таким чином, на час будівництва житлового будинку, з урахуванням також положень ст. 4 ЦК Української РСР (1963 року), реєстрація права власності на нього не вимагалася, як докази належності будинку певній особі могли бути прийняті документи, що не були передбачені Додатком №1 до згаданої Інструкції від 31.01.1966 року. Будинок з моменту побудови і до цього часу знаходиться в сільському населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер. Придатність будинку для проживання та належність його спадкодавцю на час його смерті ніким не оспорюється.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За приписами ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За приписами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

З огляду на вищевикладене позов є обгрунтованим.

Керуючись ст. 12, 18, 81, 200, 258, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, ст. 15, 392, 1216, 1218, 1223, 1296, 1297 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Свалявської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцем АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець

23.07.2026 року