Рішення № 138455205, 23.07.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2175/26

Номер провадження 2/213/1612/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Нестеренка О.М.,

секретар судового засідання Близнюк Є.О.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

15.05.2026 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 92141582 від 03.01.2025 у розмірі 20 225,59 грн, а також судові витрати.

Позов обґрунтовано обставинами:

03.01.2025 року між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 92141582, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн на строк 360 днів. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується відповідними доказами. Відповідач взятих на себе зобов`язань не виконав.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 20 225,59 грн, з яких: 4 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 13 625,59 грн заборгованість по відсотках; 600,00 грн заборгованість по комісії; 2 000,00 грн заборгованість по штрафах.

Позиція відповідача

У встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк від відповідача не надходило ні заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, ні відзиву на позовну заяву.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

15.05.2026 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з даною позовною заявою.

Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про витребування доказів, а саме інформації від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» щодо зарахування грошових коштів на платіжну картку відповідача.

Ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.05.2026 провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.05.2026 витребувано від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію про зарахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

На виконання ухвали суду, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» листом від 04.06.2026 № БТ/Е-23576 повідомило, що 03.01.2025 було здійснено зарахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 у сумі 4 000,00 грн, однак банк не може підтвердити чи спростувати факт того, що платіж надійшов за ініціативою ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС», оскільки кошти зараховувались через платіжну систему.

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Зміст позовних вимог полягає у стягненні з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов`язання за кредитним договором перед позивачем.

03.01.2025 року між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 92141582 (далі Кредитний договір). Договір підписано сторонами, зокрема відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію.

Відповідно до умов Кредитного договору:

сума кредиту: 4 000,00 грн;

строк кредитування: 360 днів;

пільгова процентна ставка: 0,8% в день (292% річних) у пільговий період 25 днів;

стандартна (базова) процентна ставка: 0,96% в день (350,4% річних);

комісія за надання кредиту: 15% (600,00 грн);

загальні витрати за кредитом: 13 664,00 грн (проценти) + 600,00 грн (комісія) = 14 264,00 грн;

орієнтовна загальна вартість кредиту: 18 264,00 грн (тіло 4 000,00 + проценти 13 664,00 + комісія 600,00).

Первісний кредитор (ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС») свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 4 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням (квитанцією) від 03.01.2025 та листом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 04.06.2026 № БТ/Е-23576, яким підтверджується зарахування 03.01.2025 коштів у сумі 4 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , що належить відповідачу.

Відповідно до Детального розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 станом на 09.03.2026 становить 20 225,59 грн, яка складається з:

заборгованості за тілом кредиту 4 000,00 грн;

заборгованості за процентами 13 625,59 грн;

заборгованості за комісією 600,00 грн;

заборгованості за штрафами 2 000,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась Претензія про погашення кредитної заборгованості від 02.03.2026, що підтверджується доказами надсилання (описом вкладення у цінний лист).

Відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту, сплаті процентів та комісії належним чином не виконав, кредит та проценти за його користування, у строки, передбачені договором, не сплатив.

Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування того, що він підписував договір, отримував кредитні кошти та користувався ними, а також щодо суми заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі не надав.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо форми правочину та його змісту.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Щодо виконання зобов`язання.

За загальним правилом, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону (ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Щодо штрафу.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Оскільки кредитний договір укладено 03.01.2025 року, тобто під час дії воєнного стану, нарахування штрафу за прострочення виконання зобов`язань за таким договором є неможливим. Крім того, згідно з п. 1.10.3 Договору, штраф становить 10% та 40% від суми кредиту (разом 2 000,00 грн), що є надмірно високим розміром та суперечить принципу розумності.

Вимога про стягнення штрафу в розмірі 2 000,00 грн задоволенню не підлягає.

V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Частинами 1, 3 статті 89 ЦПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 03.01.2025 року між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 92141582. Відповідач погодився з умовами кредитного договору, про що свідчить його підпис, вчинений з використанням одноразового ідентифікатора.

Також встановлено, що первісним кредитором виконані умови договору, кредитні кошти в сумі 4 000,00 грн були надані відповідачу, що підтверджується платіжним дорученням (квитанцією) та листом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 04.06.2026 № БТ/Е-23576. Відповідач, в свою чергу, зобов`язання за договором належним чином не виконав, вчасно отримані в кредит кошти не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив, комісію не сплатив, заборгованість погашена не була.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доказів визнання кредитного договору недійсним суду не надано.

Розрахунок заборгованості (Детальний розрахунок заборгованості), наданий позивачем, перевірено судом. Заборгованість по тілу кредиту становить 4 000,00 грн, заборгованість по процентах 13 625,59 грн, заборгованість по комісії 600,00 грн. Розрахунок процентів та комісії є арифметично вірним та відповідає умовам договору.

Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування того, що він підписував договір, отримував кредитні кошти та користувався ними, а також щодо суми заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі не надав.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, процентах та комісії за надання кредиту. У стягненні штрафу слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн підтверджується платіжною інструкцією від 29.04.2026.

Позовні вимоги задоволено частково на суму 18 225,59 грн (4 000,00 + 13 625,59 + 600,00), що становить 90,11% від заявленої суми позову (20 225,59 грн).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 399,00 грн (2 662,40 х 90,11%).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд керується таким.

Відповідно до приписів ст.ст. 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та підлягають розподілу між сторонами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду: копію договору про надання правової допомоги № 0207 від 02.07.2025; копію акту наданих послуг № 1757 від 09.03.2026; копію ордера на надання правничої допомоги № 1412829 від 04.11.2025; копію детального опису наданих послуг.

Вартість наданих послуг згідно з наданими доказами становить 8 000,00 грн.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Надаючи оцінку зазначеним представником позивача послугам правничої допомоги, суд зазначає, що справи про стягнення заборгованості за договором кредиту не є складними, не вимагають вивчення великого обсягу нормативно-правових актів, складення великої кількості процесуальних документів. Дана справа є малозначною, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, представник позивача не брав участі в судових засіданнях. На думку суду, вартість послуг на правову допомогу в загальній сумі 8 000,00 грн є необґрунтовано завищеною та неспівмірною із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи та значенням справи для учасників.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що розумною та співмірною сумою витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , становить 5 000,00 грн. У стягненні іншої частини вказаних витрат позивачу слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 92141582 від 03.01.2025 у розмірі 18 225 (вісімнадцять тисяч двісті двадцять п`ять) гривень 59 копійок, з яких:

4 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту;

13 625,59 грн заборгованість по процентах;

600,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 399 (дві тисячі триста дев`яносто дев`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23 липня 2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Нестеренко