Рішення № 138455182, 23.07.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 183/3482/26

Номер провадження 2/213/1692/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Нестеренка О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 1831193 від 17.04.2025 у розмірі 20 881,00 грн, судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Позов обґрунтовано обставинами:

17.04.2025 між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та відповідачкою було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1831193, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит на суму 7000 грн на споживчі цілі. Кредитний договір підписано сторонами, зокрема відповідачкою. Позивач свої зобов`язання виконав, надавши відповідачці грошові кошти, що підтверджується платіжним дорученням. Відповідачка зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. 27.08.2025 між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27082025, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.

Позиція відповідача

У встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк від відповідачки не надходило ні заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, ні відзиву на позовну заяву.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

26.05.2026 позовна заява надійшла за підсудністю до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

27.06.2026 судом отримано відповідь про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки.

27.06.2026 ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вказану цивільну справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Разом з позовною заявою представник позивача надав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідачка відзив на позов не подала.

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Зміст позовних вимог полягає у стягненні з відповідачки заборгованості, що виникла внаслідок порушення останньою грошового зобов`язання.

17.04.2025 між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1831193, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у сумі 7000 грн строком до 12.04.2026, з процентною ставкою 1205,03 % річних, денна процентна ставка 0,86%, орієнтовна загальна вартість кредиту 28581,00 грн, комісія за надання кредиту яка нараховується 0,30% від суми кредиту одноразово на момент видачі кредиту становить 21,00 грн., комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування становить 21560,00 грн, та нараховується за ставкою 14%. Договір підписаний сторонами, зокрема відповідачкою.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачці кредитні кошти, що підтверджується виписками по рахунку, які містяться в матеріалах справи. Відповідачка користувалась кредитними коштами.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов`язань за кредитним договором, утворилась заборгованість.

27.08.2025 року між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27082025, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 1831193 від 17.04.2025, що підтверджується відповідним договором, витягом з Реєстру боржників, Актом приймання-передачі права вимоги та Актом взаємозаліку.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідачки за кредитним договором № 1831193 від 17.04.2025 становить 20 881,00 грн, яка складається з:

заборгованості за тілом кредиту 7000 грн;

заборгованості за відсотками 0,00 грн;

заборгованості за комісією за надання кредиту 21,00 грн;

заборгованість за комісією за обслуговування кредиту 6860 грн;

заборгованість за неустойкою 7000 грн.

Позивачем на адресу відповідачки направлялась досудова вимога про погашення кредитної заборгованості, однак заборгованість погашена не була.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо форми правочину та його змісту.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Щодо виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Щодо відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Щодо комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право на отримання інформації про стан кредитної заборгованості безоплатно один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності такої інформації є нікчемною.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 дійшов висновку, що в кредитному договорі має бути зазначено перелік додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які встановлено комісію. До таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно.

Щодо нарахування неустойки.

Згідно з Законом № 2120 внесено зміни до ЦК України, а також до Закону № 1734, які передбачають, що починаючи з 24 лютого 2022 року та у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за відповідним договором, до позичальника не можуть бути застосовані штрафні санкції за таке прострочення.

Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частинами 1, 3 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням.

Відповідачка погодилась з умовами кредитного договору № 1831193 від 17.04.2025, що підтверджується її підписом у договорі, .

Встановлено, що первісний кредитор (ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ») виконав умови договору, кредитні кошти в сумі 7000 грн були надані відповідачці, що підтверджується платіжним дорученням №42349247 та графіком платежів. Відповідачка всупереч умовам договору належним чином зобов`язання не виконала, кредит не повернула, проценти не сплатила.

Судом встановлено набуття позивачем права вимоги до відповідачки за кредитним договором № 94109801000 від 24.10.2017 на підставі договору факторингу № 142 від 25.06.2019.

Таким чином, позивачем підтверджено факт укладення кредитного договору з відповідачкою та порушення нею взятих на себе зобов`язань.

Судом встановлено, що кредитний договір № 1831193 від 17.04.2025 укладено після 10 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування». Позивачем не надано доказів того, що комісія у розмірі 6860 грн є платою за послугу, яка не є безоплатною за законом (зокрема, за надання інформації про стан кредиту частіше одного разу на місяць, або за інші додаткові послуги, погоджені зі споживачем).

Положення кредитного договору в частині стягнення комісії у розмірі 6860 грн є нікчемними на підставі частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому позовна вимога про стягнення комісії в розмірі 6860 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань, нарахованих з 24 лютого 2022 року. У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні штрафу в розмірі 7 000,00 грн, оскільки його нарахування відбулось після 24.02.2022 року, а отже він підлягає списанню на підставі закону.

Відповідачка відзив на позов та будь-яких доказів на спростування заборгованості не надала.

З огляду на зазначене, суд дійшов обґрунтованого висновку про підставність позовних вимог.

Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, перевірено судом. Заборгованість за тілом кредиту становить 7000 грн, за відсотками 0,00 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту 21,00 грн. Вимога про стягнення комісії у розмірі 6860 грн та 7000 стягнення неустойки, задоволенню не підлягає, оскільки умова договору в цій частині є нікчемною з підстав, зазначених у розділі IV цього рішення.

Доказів погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотками відповідачка не надала.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 7021,00 грн.

VІ. Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову. Позов заявлено на суму 20 881 грн, задоволено 7021 грн, що становить 74,80% (7021 ? 100% / 20 881 = 32,08%). Судовий збір сплачено позивачем у розмірі 3328 грн. Пропорційно до задоволених вимог з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1067,62 грн (3328 ? 32,08% / 100%).

Керуючись статтями 3-5, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 178 ч. 8, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ч. 5, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 1821193 від 17.04.2025 у розмірі 7021 (сім тисяч двадцять одну) гривню, з яких:

-тіло кредиту 7000 грн,

-одноразова комісія 21 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1067 (одна тисяча шістдесят сім) гривень 62 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 23 липня 2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Нестеренко