Ухвала суду № 138454657, 22.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6124/26 2/760/13428/26

У Х В А Л А

22 липня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Фіцай С.В.

за участі секретаря Скомаровської О.О.

розглянувши у судовому засіданні питання про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває справа

№ 760/6124/26 провадження № 2/760/13428/26 за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

11 травня 2026 року до суду надійшов від відповідача відзив на позовну заяву, до якого долучено документи про те, що відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в складі Збройних Сил України, та з лютого 2022 року безпосередньо бере участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні військової агресії російської федерації проти України, що підтверджується копією Витягу з наказу командиру в/ч НОМЕР_1 № 27 від 26.02.2026 року та копією Контракту про проходження ОСОБА_2 військової служби у Збройних Силах України від 26.02.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст. 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25) сформульовано правові висновки щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в умовах воєнного стану, які є обов`язковими для застосування судами.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм (пункт 81 постанови).

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі (пункт 82 постанови).

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов`язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій. Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту (пункт 80 постанови).

Водночас Велика Палата Верховного Суду зазначила, що обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності (пункт 102 постанови).

Ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (пункт 103 постанови).

За таких обставин прохання військовослужбовця, який є стороною або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, продовжити розгляд справи, незважаючи на його військову службу, суд має врахувати як достатню підставу не зупиняти провадження у справі (пункт 104 постанови).

Про своє волевиявлення проти зупинення провадження та прагнення продовжувати розгляд справи військовослужбовець - сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, може заявити у позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі, відзиві на них або відповіді на відзив, а також у будь-якій іншій заяві або клопотанні у справі, адресованих суду. Проте в будь-якому разі така його воля до продовження судового розгляду має правове значення винятково для суду певної судової інстанції, в якій було здійснене це волевиявлення (пункти 107-108 постанови).

Застосування правила, сформульованого у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України, всупереч волі особи, на захист якої воно спрямовано, становитиме прояв надмірного формалізму. Таке застосування перетворить захисну гарантію на перешкоду в доступі до правосуддя, стане наслідком невиправданого затягування судового процесу та порушення права особи на своєчасний судовий розгляд, що є несумісним із завданнями судочинства та стандартами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 110 постанови).

Загальновідомим фактом є те, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала чинити злочин агресії проти України у формі широкомасштабного військового нападу.

У зв`язку із цим Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався. Станом на момент постановлення цієї ухвали воєнний стан не скасований.

Крім того, Президент України у пункті 1 Указу від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» постановив оголосити та провести загальну мобілізацію.

Отже, враховуючи зазначені вище акти Президента України, з 24 лютого 2022 року та станом на момент постановлення цієї ухвали в Україні (на всій її території) діє воєнний стан та проводиться загальна мобілізація. А отже, з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 єперебуває на військовій службі, що підтверджено копією Витягу з наказу командиру в/ч НОМЕР_1 № 27 від 26.02.2026 року та копією Контракту про проходження ОСОБА_2 , відсутня беззаперечна воля військовослужбовця ОСОБА_2 щодо продовження розгляду справи.

За таких обставин, суд зобов`язаний, згідно з вимогами п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, зупинити провадження у цій справі до припинення перебування ОСОБА_4 складі Збройних Сил України.

Керуючись ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Зупинити провадження у справі № 760/6124/26 за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги до припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України в період воєнного стану.

2.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складання.

Суддя: О.Л.Фіцай