Ухвала суду № 138454614, 11.04.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/25283/24

Провадження №4-с/760/13/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Омельян Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач - Державна Іпотечна Установа,

В С Т А Н О В И В :

Представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Потьомкін В.О. звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якій просить суд:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) та зобов`язати Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) припинити чинність арешту, номер запису про обтяження 30875800 (спеціальний розділ), внесеного 26.03.2019 року на підставі постанови про арешт майна боржника ВП НОМЕР_2 від 25 березня 2019 року;

- стягнути з Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

В обґрунтування заявлений вимог зазначила, що на виконанні у Солом`янському відділі Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №760/15768/15 про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором №б/н від 13 лютого 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А.А., реєстровий №276, а саме трикімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 02 травня 2018 Солом`янським відділом Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_2. 25 березня 2019 року Солом`янським відділом Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) було винесено постанову про арешт майна боржника у ВП НОМЕР_2. 26 січня 2020 року дане провадження було передано на виконання до Солом`янського РВДВС у м. Києві ЦУМЮ (м. Київ). 23 травня 2020 року Державною іпотечною установою до Солом?янського РВДВС у м. Києві МУМЮ (м. Київ) було подано заяву про повернення виконавчого документа стягувачу. 25 травня 2020 року, згідно постанови ВП НОМЕР_3 державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувачу, на підставі п.1 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». В свою чергу, Державною іпотечною установою, виконавчий лист №760/15768/15 було пред?явлено приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва - Мельниченку К. П., на підставі якого 02.03.2023 року було відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_4. 18 березня 2024 року приватним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_4, відповідно до якої боржником було фактично та у повному обсязі виконано рішення Солом?янського районного суду м. Києва у справі №760/15768/15. Кошти згідно виконавчого листа №760/15768/15, а також основна винагорода та витрати виконавчого провадження було стягнуто у повному обсязі та перераховано на підставі розпорядження НОМЕР_4 від 18.03.2024 року на користь стягувача. 19 березня 2024 року Державною іпотечною установою було видано довідку вих. №853/6/36 на підставі якої скаржника було повідомлено про повне та фактичне виконання зобов?язань ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит №21/02/980-N-10 від 13.02.2008 року, тим самим припинивши дію даного договору, та статус Боржника ОСОБА_1 12 серпня 2024 року скаржник звернулась до Солом?янського РВДВС у м. Києві МУМЮ (м. Київ) із заявою про скасування арештів, накладених в ході вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_2, а саме припинити чинність арешту №3087580 який було внесено 26 березня 2019 року на підставі постанови про арешт майна боржника від 25 березня 2019 року ВП НОМЕР_2. 07 травня 2024 року Солом`янського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) вбуло повідомлено про відсутність підстав для зняття арешту з майна. Заявник вважає таку відмову у знятті арешту з майна неправомірною. Крім того заявник просить скасувати накладений виконавцем арешт на майно, оскільки існування такого арешту порушує її конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, закріплене у ст.41 Конституції України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 жовтня 2024 року скаргу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2024 року скаргу було залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений ухвалою строк недоліки скарги було усунуто та надано до суду скаргу в новій редакції, в якій заявник просить суд

- визнати протиправними дії (бездіяльність) та зобов?язати старшого державного виконавця Солом?янський ВДВС у м. Києві МУМЮ (м. Київ) Бурлаку Р. В. припинити чинність арешту, номер запису про обтяження №30875800 (спеціальний розділ), внесеного 26.03.2019 року на підставі постанови про арешт майна боржника ВП НОМЕР_2 від 25.03.2019 року;

- стягнути з Солом?янського ВДВС у м. Києві МУМЮ (м. Київ) на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 17 березня 2025 року скаргу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання, призначене на 11 квітня 2025 року, учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник заявника подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, в якій вимоги скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Суд враховує, що за змістом ч.1, ч.2 ст.450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду скарги у відсутність учасників справи.

З`ясувавши доводи та аргументи скаржника, викладені в його скарзі, обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення скарги з огляду на таке.

Судом встановлено, що заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 20 січня 2015 року у цивільній справі №760/15768/15-ц задоволено частково позов Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з договором №б/н від 13 лютого 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А.А., реєстровий №276, а саме: трикімнатну квартиру загальною площею 61,80 кв.м., житловою 40,00 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

На виконанні у Солом`янському районному відділі державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебувало виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №760/15768/15-ц, виданого 09 березня 2016 року про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором №б/н від 13 лютого 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А.А., реєстровий №276, а саме: трикімнатну квартиру загальною площею 61,80 кв.м., житловою 40,00 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1

02 травня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_2.

25 березня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно ОСОБА_1

25 травня 2020 року державним виконавцем, керуючись п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки 23 травня 2020 року надійшла заява представника Державної іпотечної установи про повернення виконавчого документа.

17 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського ВДВС України у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) із заявою про скасування арештів, в якій просила припинити чинність арештів, накладених в ході виконавчого провадження НОМЕР_5 та НОМЕР_6.

Згідно відповіді Солом`янського ВДВС України у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) №84230 від 07 травня 2024 року повідомлено про відсутність підстав для скасування арешту майна та зазначено, що на примусовому виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження ВП № НОМЕР_7 з виконання виконавчого листа № 760/15768/15-ц виданого 09.03.2016 Солом`янським районним судом м. Києва про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором № б/н від 13.02.2008 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А.А., реєстровий №276, а саме трикімнатну квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

02.05.2018 державним виконавцем керуючись ст.ст.3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону винесено постанову про відкриття виконавчого провадження яка направлена сторонам.

25.03.2019 державним виконавцем керуючись ст.56 Закону винесена постанова про арешт майна боржника про що внесені відповідні записи до ДРОРМ та ДРРП.

25.05.2020 державним виконавцем керуючись ст. 42 Закону винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

25.05.2020 державним виконавцем керуючись ст.ст.3, 27, 40 Закону винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

23.05.2020 до Відділу надійшла заява стягувача про повернення виконавчого документа стягувачу.

25.05.2020 державним виконавцем на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанова про стягнення виконавчого збору виведені в окремі виконавчі провадження.

03.06.2020 державним виконавцем керуючись ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови НОМЕР_2 виданого 25.05.2020 Соломянським РВ ДВС ЦМУ МЮ про стягнення з боржника виконавчого збору ВП НОМЕР_5.

03.06.2020 державним виконавцем керуючись, ст.42 Закону винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

03.06.2020 державним виконавцем керуючись ст. 56. Закону винесено постанову про арешт коштів боржника, та направлено до банків-учасників обміну до АТ КБ "Приват Банк" та До АТ "Універсал Банк" за допомогою електронного цифрового підпису.

Згідно відповіді АТ КБ "Приват Банк" постанову про арешт коштів боржника повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю відкритих рахунків в установі банку.

Згідно відповіді АТ "Універсал Банк" постанову про арешт коштів боржника повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю відкритих рахунків в установі банку.

22.09.2021 державним виконавцем керуючись ст. 56 Закону винесено постанову про арешт коштів боржника, та направлено до банків-учасників обміну Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Акціонерне товариство "Універсал Банк", Акціонерне товариство "ОКСІ банк", Акціонерне товариство "ТАСкомбанк", Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", "Публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк", Публічне акціонерне товариство "Банк Восток", Акціонерне товариство "ПроКредит Банк", Акціонерне товариство "Акціонерно-комерційний банк "Львів", Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК», Акціонерне товариство "ОТП БАНК", Акціонерне товариство "Ідея Банк", Акціонерне товариство "АГРОПРОСПЕРІС БАНК", АТ "МетаБанк" та АТБ "Український капітал" за допомогою електронного цифрового підпису.

25.12.2022 державним виконавцем керуючись ст. 56 Закону винесено постанову про арешт про що внесені відповідні записи до ДРОРМ та ДРРП.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта за боржником майна не зареєстровано.

Згідно відповіді МВС України за боржником транспортних засобів не зареєстровано.

Згідно відповіді ПФУ про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи інформації не знайдено.

Виходом державного виконавця від 25.12.2022 за адресою АДРЕСА_1 боржника двері квартири ніхто не відчинив про що складено акт державного виконавця.

25.12.2022 державним виконавцем керуючись п.2 ст.37 Закону винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

12 серпня 2024 року ОСОБА_2 звернулась до Солом`янського ВДВС України у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) із заявою про скасування арештів, в якій просила припинити чинність арештів, накладених в ході виконавчого провадження НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 та НОМЕР_11.

Згідно відповіді Солом`янського ВДВС України у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) №153217 від 16 серпня 2024 року повідомлено про відсутність підстав для скасування арешту майна та зазначено, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження ВП НОМЕР_10 з примусового виконання виконавчого листа №752/1256/13, виданого Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи боргу у розмірі 143764,88 грн.

19.09.2013 державним виконавцем Відділу Кукурічко Людмилою Іванівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

19.09.2013 державним виконавцем Відділу Кукурічко Людмилою Іванівною винесено постанову про арешт майна боржника про що внесено запис в ДРРП від 23.09.2013 за номером 2593547.

21.04.2015 державним виконавцем Відділу Кукурічко Людмилою Іванівною винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на той час).

На виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження ВП НОМЕР_9 з примусового виконання виконавчого листа №2/752/1568/13 від 09.07.2013. виданого Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи боргу у розмірі 143764,88 грн.

12.08.2015 державним виконавцем Відділу Саковичем Станіславом Юрійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

18.08.2015 державним виконавцем Відділу Саковичем Станіславом Юрійовичем винесено постанову про арешт майна боржника про що внесено запис в ДРРП від 18.08.2015 за номером 10845912.

07.04.2016 державним виконавцем Відділу Саковичем Станіславом Юрійовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на той час). За змістом ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на той час) не передбачено припинення чинності арешту майна боржника при винесені постанови про закінчення виконавчого провадження по вказаній нормі Закону.

На виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження BП № НОМЕР_7 з примусового виконання виконавчого листа №760/15768/15-ц від 09.03.2016, виданого Солом?янським районним судом м. Києва про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором № б/н від 13.02.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А.А.. реєстровий №276. а саме трикімнатну квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

02.05.2018 державним виконавцем Відділу Бурлакою Русланом Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

25.03.2019 державним виконавцем Відділу Бурлакою Русланом Володимировичем винесено постанову про арешт майна боржника про що внесено запис в ДРРП від 26.03.2019 за номером 30875800.

25.05.2020 державним виконавцем Відділу Бурлакою Р.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" Постанови про стягнення виконавчого збору і витрат на проведення виконавчих дій виділено в окремі виконавчі провадження: ВП № НОМЕР_5 і ВП№НОМЕР_6. Стягнень по вказаним виконавчим провадженням не проводилось.

На виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження ВП№НОМЕР_12 з примусового виконання виконавчого листа №752/1256/13 від 09.07.2013, виданого Голосіївським районним судом м. Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 боргу у розмірі 143764,88 грн. Боржником за вказаним виконавчим провадженням є ОСОБА_3 .

19.09.2013 державним виконавцем Відлілу Кукурічко Людмилою Іванівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

19.09.2013 державним виконавцем Відділу Кукурічко Людмилою Іванівною винесено постанову про арешт майна боржника про що внесено запис в ДРРП від 20.09.2013 за номером 2571944.

21.04.2015 державним виконавцем Відділу Кукурічко Людмилою Іванівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч. 1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на той час).

На виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження ВП № НОМЕР_8з примусового виконання виконавчого листа № 2-3971/10 від 30.03.2011, виданого Солом?янським районним судом м. Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 боргу у розмірі 824923,17 грн. Боржником за вказаним виконавчим провадженням с ОСОБА_1 .

03.05.2015 державним виконавцем Відділу Бугайовою Людмилою Леонідівною. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

03.08.2015 державним виконавцем Відділу Бугайовою Людмилою Леонідівною. винесено постанову про про арешт майна боржника про що внесено запис в ДРРП від 04.08.2015 за номером 10670756.

11.08.2015 державним виконавцем Відділу Фартушною Юлією Анатоліївною! винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

09.06.2016 державним виконавцем Відділу Пішковцій Оксаною Вікторівною. винесено постанову про стягнення витрат виконавчого провадження.

09.06.2016 державним виконавцем Відділу Пішковцій Оксаною Вікторівною. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на той час).

Вважаючи дії (бездіяльність) державного виконавця щодо не зняття арешту з майна неправомірними, заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з указаною скаргою.

Відповідно до ст.447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частини друга, третя статті 451 ЦПК України).

Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (далі - Закон).

Згідно зі ст.2 Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права ; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (частина 1 статті 26 Закону).

За змістом частини 5 ст.26 Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За змістом ст.25 наведеного Закону, державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частинами 1,2 статті 56 Закону визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно зі ст.37 Закону виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа;

5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника);

6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;

7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;

8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;

9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення;

10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";

11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається (частина 3 статті 37 Закону).

Відповідно до ч.5 ст.37 наведеного Закону, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Як було встановлено судом з постанови старшого державного виконавця Солом`янського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Бурлаки Р.В. від 25 травня 2020 року у виконавчому провадженні НОМЕР_2, виконавчий документ повернуто стягувачу за заявою представника стягувача від 23 травня 2020 року про повернення виконавчого документа.

Відтак, Солом`янський ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) безпідставно залишив чинним арешт, накладений в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2, оскільки частиною 3 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено обов`язок виконавця зняти арешт у випадку повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.37 вказаного закону.

Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що необхідно визнати неправомірними дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бурлаки Р.В та зобов`язати державного виконавця скасувати арешт майна, що належить ОСОБА_1 , накладений постановою старшого державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 25 березня 2019 року у виконавчому провадженні НОМЕР_2 (реєстраційний номер обтяження 30875800).

Що стосується розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 452 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Скаржником заявлено вимогу про стягнення з органу ДВС витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Відповідно до ч.1-3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4-6 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст.27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09 червня 2020 року у справі №466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №379/1418/18.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підтвердження надання правничої допомоги та визначеного розміру на її оплату, до матеріалів справи позивачем, долучено копії:

- договору №42/12 про надання правової допомоги від 05 вересня 2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Потьомкіним В.О..;

- акту №1-4 наданої правової допомоги, згідно якого вартість наданих адвокатом послуг складає 5000 грн;

- платіжної інструкції №0.0.4285856155.1 від 02 квітня 2025 року на суму 5000 грн;

- ордеру про надання правничої допомоги серії АІ №1685086 від 05 вересня 2024 року;

- свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №5191/10 від 17 липня 2014 року.

Крім того, судом враховується, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України (відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №910/15191/19).

Відповідно до ст.5 договору №42/12 про надання правової допомоги, за здійсненя адвокатської діяльності згідно договору клієнт сплачує адвокату винагороду у формі гонорару, порядок обчислення, підстави для зміни розміру та порядок сплати якого визначаються сторонами у додатку №1 до договору, який з дати підписання сторонами є невід`ємною частиною договору.

Згідно додатку №1 до Договору №42/12 про надання правової допомоги сторонами погоджено розмір гонорару - 5000 грн.

Відтак, заявлені до відшкодування судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн підтверджені належними доказами.

Враховуючи викладене, на підставі ст.141 ЦПК України, з Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 5000 грн в рахунок відшкодування понесених заявником судових витрат.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 259-261, 268, 352, 354, 355, 447-453 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач - Державна Іпотечна Установа, - задовольнити.

Визнати неправомірними дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бурлаки Руслана Володимировича щодо не зняття арешту майна у виконавчому провадженні НОМЕР_2.

Зобов`язати старшого державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бурлаку Руслана Володимировича зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 , накладений постановою старшого державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бурлаку Руслана Володимировича про арешт майна боржника від 25 березня 2019 року у виконавчому провадженні НОМЕР_2 (реєстраційний номер обтяження 30875800).

Стягнути з Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) гривень в рахунок понесених заявником судових витрат.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч.1 ст.355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відомості про учасників справи:

Заявник (боржник) - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

стягувач - Державна Іпотечна Установа, місцезнаходження: 03036, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34; код ЄДРПОУ 33304730;

орган ДВС - Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: 03036, м. Київ, просп. Повітряних Сил, буд. 76-Б; код ЄДРПОУ 35008087.

Суддя Солом`янського районного

суду міста Києва Н.М. Аксьонова