Рішення № 138454596, 14.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/21718/24

пр. № 2/759/331/26

14 липня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Святошинського районного суду міста Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про оспорювання батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, у якій просив суд виключити відомості про нього, як батька, з актового запису за № 1809 про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вчиненого 06 липня 2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управляння юстиції у місті Києві, та припинити стягнення аліментів на користь відповідача на утримання дитини, які стягуються на підставі заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/6247/18, постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у справі № 759/6247/18.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 під час спільного проживання без реєстрації шлюбу у сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , батьком якої він був записаний зі згоди відповідача, оскільки вважав, що дитина походить від нього. За рішеннями суду з позивача стягуються аліменти на користь відповідача на утримання дитини.

Позивач вказує, що з жовтня 2015 року, коли сторони припинили спільне проживання він майже не спілкувався ні з відповідачем, ні з дочкою. Проте побачивши дочку у нього виникла підозра у тому, що він є її біологічним батьком, так як вона на нього зовсім не схожа.

Ураховуючи, що предметом спору у даній справі є наявність кровного споріднення між позивачем та дитиною, для з`ясування обставин у справі необхідні спеціальні знання в області генетики, позивач просить призначити судову медико-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити питання: 1) Чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .?; 2) Чи являється ОСОБА_4 біологічним батьком ОСОБА_3 .?

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Сенька М.Ф.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

03 грудня 2024 року від представника позивача - адвоката Глухенького С.О. надійшла заява про усунення недоліків.

18 березня 2025 року від представника позивача - адвоката Глухенького С.О. надійшла заява про відвід судді.

Ухвалою судді Святошинського районного суду міста Києва Сенька М.Ф. від 24 березня 2025 року заявлено самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 . Постановлено матеріали справи передати до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу іншому судді відповідно до ст. 33 ЦПК України.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі.

02 вересня 2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона заперечує проти заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, вказуючи на їх безпідставність та необґрунтованість.

Відповідач вказує, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 02.10.2024 у справі №759/7114/19 ОСОБА_1 було позбавлено батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дитині вже виповнилося 13 років, вона сформувала правовий та соціальний статус, знає свого батька та має право на стабільність у питаннях походження. Оспорювання батьківства через багато років після народження дитини суперечить найкращим інтересам дитини, а дії позивача свідчать не про захист прав дитини, а про спробу ухилення від своїх обов`язків та юридичної відповідальності.

У задоволенні позову просить відмовити. Залишити чинним актовий запис про батька у свідоцтві про народження дитини.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2025 року призначено у справі судову медичну (молекулярно-генетичну) експертизу на вирішення якої поставлено наступні питання: чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?; чи являється ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), біологічним батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ? Проведення судової медичної (молекулярно-генетичної) експертизи доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз (03141, м. Київ, вул. Докучаєвська, 4), попереджено їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України. Оплату за проведення судової медичної (молекулярно-генетичної) експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 . Зобов`язано відповідача ОСОБА_2 забезпечити явку ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення судової медичної (молекулярно-генетичної) експертизи до Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз у час, визначений експертом. Роз`яснено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

13 жовтня 2025 року до суду надійшло клопотання відповідача про відшкодування позивачем витрат, пов`язаних із проведенням призначеної у справі експертизи.

22 грудня 2025 року та 16 січня 2026 року на адресу суду надійшов лист Державної спеціалізованої установи «Київське міське бюро судово-медичної експертизи» від 19.12.2025 №100-547/2333 про забезпечення явки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для відбору зразків крові, який відбудеться 06.02.2026 о 12 год. 30 хв. у приміщенні відділення судово-медичної генетичної ідентифікації.

Вказані листи були отримані сторонами у їх електронні кабінети, про що свідчать довідки про доставку електронного документу, сформовані за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

10 лютого 2026 року та 17 лютого 2026 року на адресу суду надійшов лист Державної спеціалізованої установи «Київське міське бюро судово-медичної експертизи» від 10.02.2026 №100-50/242 про забезпечення явки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для відбору зразків крові, який відбудеться 27.02.2026 о 10 год. 00 хв. у приміщенні відділення судово-медичної генетичної ідентифікації.

Вказані листи були отримані сторонами у їх електронні кабінети, про що свідчать довідки про доставку електронного документу, сформовані за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

02 березня 2026 року від Київського міського бюро судово-медичної експертизи надійшов лист №100-83/370 від 02.03.2026 року, в якому повідомлено, що проведення судово-медичної експертизи генетичної ідентифікації неможливе, оскільки 27 лютого 2026 року ОСОБА_1 з`явився для відбору зразка крові, а ОСОБА_2 разом з дитиною для відбору зразків крові не з`явилась. На підставі викладеного ухвала повернена до суду без виконання.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 04 березня 2026 року поновлено провадження у справі. Призначено у справі підготовче судове засідання.

05 березня 2026 року на адресу суду надійшла заява представника позивача - адвоката Глухенького С.О. про зміну предмету позову, у якій позивач просить суд виключити відомості про нього, як батька, з актового запису за № 1809 про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вчиненого 06 липня 2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управляння юстиції у місті Києві, та припинити стягнення аліментів на користь відповідача на утримання дитини, якої стягуються на підставі заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/6247/18, постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у справі № 759/6247/18, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 грудня 2025 року у справі №759/19968/25.

26 березня 2026 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення відповідача, у яких вона вказала, що не з`явилася до експертної установи для відібрання зразків крові у зв`язку із непередбаченим погіршенням стану здоров`я, що не залежало від її волі та не було спрямовано на ухилення проведення експертизи. Просить суд повторно призначити у справі зазначену експертизу.

Під час судового засідання 08 квітня 2026 року відповідачка ОСОБА_2 зазначила, що не заперечує щодо повторного призначення експертизи, однак вважає, що дане клопотання має заявляти позивач.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 08 квітня 2026 року заяву представника позивача про зміну предмету позову у справі задоволено. Прийнято заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Глухенького С.О. від 05.03.2026 про зміну предмета позову у цивільній справі № 759/21718/24.

09 квітня 2026 року від ОСОБА_2 надійшло клопотання про призначення повторної судово-генетичної експертизи.

26 травня 2026 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої оспорюванням батьківства.

Під час судового засідання 26 травня 2026 року відповідачка ОСОБА_2 зазначила, що не підтримує свої клопотання про призначення повторної судово-генетичної експертизи.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 26 травня 2026 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди до спільного розгляду із позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про оспорювання батьківства. Роз`яснено позивачу її право на звернення з таким самим позовом у загальному порядку.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 26 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Глухенький С.О. подали заяву про розгляд справи без їх участі, подану позовну заяву підтримують та просять її задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилась, направивши на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Просила ухвалити рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Треті особи Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації у судове засідання явку своїх представників не забезпечили, по час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, що не з`явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із неявкою учасників справи у судове засідання.

Дослідивши письмові матеріали та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до п. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або ос пореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві 06.07.2012 зроблено актовий запис №1809 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

Батьками дитини у свідоцтві зазначено: мати ОСОБА_2 , батько ОСОБА_1 .

Як визнали обидві сторони, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебували у зареєстрованому шлюбі. Сторони тривалий час (з липня 2013 року по жовтень 2015 року) проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 08 квітня 2019 року у справі №759/6247/18, зміненим постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в сумі 3 500 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 квітня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2024 року позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення набрало законної сили 01.11.2024.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 01 грудня 2025 року у справі №759/19968/25 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів - задоволено. Вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн., щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення набрало законної сили 12.01.2026.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Положеннями статей 125, 126, 135 СК України врегульовано питання про визначення походження дитини, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (частина перша статті 135 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з статтею 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Предметом доказування у спорі про оспорювання батьківства, особою, яка записана батьком дитини (позивачем), є доведення відсутності кровного споріднення з дитиною, а також необізнаність позивача в момент реєстрації, що він не є біологічним батьком дитини.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням норм ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. Підставою для виключення із актового запису про народження дитини відомостей про батька є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Підставою для категоричного висновку для вирішення вказаного спору в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, п`ята та шоста статті 81 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Суд зауважує, що саме сторона, яка оспорює батьківство, має юридичний обов`язок долучити всі необхідні докази на підтвердження викладених нею обставин, оскільки тягар доказування, який не може ґрунтуватися на припущеннях, лежить саме на цій особі.

Судом встановлено, що позивач на момент внесення відомостей до актового запису про народження дитини щодо батька, не знав, що він не є її біологічним батьком. Сторони на час зачаття дитини та її народження проживали однією сім`єю як подружжя без реєстрації шлюбу, тому у нього не було на той час сумнівів у тому, що він є біологічним батьком дитини. Проте, після того як дитина підросла стало очевидним, що він не є її біологічним батьком.

Суд звертає увагу, що у даній категорії справи висновок генетичної експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства.

Згідно з частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У цій справі судом призначалась судова медична (молекулярно-генетичну) експертиза з використанням ДНК з метою встановлення кровної спорідненості позивача та дитини, а також встановлення чи є він її біологічним батьком. Роз`яснено сторонам у справі положення статті 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі

Проте вказана експертиза проведена не була з підстав неявки відповідача з дитиною до експертної установи для відібрання зразків крові двічі.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також, яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Зазначена норма процесуального права є імперативною щодо правових наслідків ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі. Законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо провести експертизу для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту, для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 686/3582/16-ц (провадження № 61-6484св22) та інших.

Судова практика з указаного процесуального питання щодо застосування статті 109 ЦПК України є сталою та незмінною.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 разом із дочкою ОСОБА_3 не з`явилися до приміщення відділення судово-медичної генетичної ідентифікації для відбору експериментальних зразків крові, що підтверджується листом Державної спеціалізованої установи «Київське міське бюро судово-медичної експертизи» від 02.03.2026 за № 100-83/370.

Таким чином, судова медична (молекулярно-генетична) експертиза з використанням ДНК з метою встановлення батьківства ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не була проведена через ухилення відповідача від явки до експертної установи для відібрання біологічних зразків крові.

Судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів поважних причин, які б перешкоджали їй з дитиною з`явитися для відбору біологічних зразків крові. Водночас, відповідач разом із дитиною не з`явились для відбору біологічних зразків крові двічі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення відбору зразків крові.

ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

За таких обставин, в зв`язку з ухиленням відповідача від проведення експертизи (неможливості проведення генетичної експертизи) суд вважає наявними підстави для застосування наслідків ухилення відповідача від участі у проведенні судової молекулярно-генетичної експертизи, передбачених статтею 109 ЦПК України.

Згідно з ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст. 122 цього Кодексу, має право оспорювати своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Відповідно до п. 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно з роз`ясненнями ч. 2 п.11 Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст.136 СК) - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком і дитиною.

У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Таким чином, враховуючи встановлення судом належних та допустимих доказів того, що відповідач ОСОБА_1 не є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги та виключити відомості про ОСОБА_1 , як батька, з актового запису за № 1809 про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вчиненого 06 липня 2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управляння юстиції у місті Києві, так як вони обґрунтовані вимогами діючого законодавства та знайшли своє підтвердження доказами у судовому засіданні, та не були спростовані відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

У розумінні статей 3, 180, 181 СК України, обов`язок батьків утримувати неповнолітніх дітей ґрунтується на факті їхнього батьківства.

Ураховуючи, що позивач у справі не є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання якої стягуються із ОСОБА_1 відповідно до судових рішень, при цьому суд дійшов висновку про виключення відомостей про позивача як батька з актового запису про народження дитини, тому відсутні подальші законні підстави для стягнення з позивача аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/6247/18, постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у справі № 759/6247/18, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 грудня 2025 року у справі № 759/19968/25.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене та рекомендації, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про оспорювання батьківства - задовольнити.

Виключити відомості про ОСОБА_1 , як батька, з актового запису за № 1809 про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вчиненого 06 липня 2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управляння юстиції у місті Києві.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , стягуваних на підставі заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/6247/18, постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у справі № 759/6247/18, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 грудня 2025 року у справі № 759/19968/25.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 липня 2026 року.

Відомості про сторін по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Н.О. Горбенко