Ухвала суду № 138454267, 23.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/2629/26

Провадження №: 2-п/755/90/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення заяви без руху

"23" липня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 травня 2026 року у цивільній справі № 755/2629/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2026 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення по цивільній справі № 755/2629/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

10 червня 2026 року (вхід. № 37720) ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

На обґрунтування заяви зазначив, що рішення у справі ухвалено без доказів про належне повідомлення про вручення повістки про дату та час розгляду справи. Копію позовної заяви відповідач не отримував, поштове відправлення з відміткою про невручення до суду не повернулося. Копію заочного рішення отримав 21 травня 2026 року. Заочне рішення є неповним, не всебічним та не об`єктивним, тому підлягає скасуванню, а справа має бути призначена до розгляду у загальному порядку. У судове засідання відповідач не з`явився, оскільки не був належним чином повідомленим про дату та час судового засідання. Копію позовної заяви не отримав, оскільки позивач зазначила у позовній заяві адресу реєстрації відповідача, але не вказала адресу фактичного проживання і отримання поштової кореспонденції. Через це відповідач був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву та клопотання по справі. Крім того, відповідач має заперечення проти позовних вимог, які можуть вплинути на правильність вирішення справи. При ухваленні заочного рішення суд керувався емоціями позивача щодо бажання розірвати шлюб, але не почув пояснень сторін, не встановив де проживає позивач, діти сторін, де вони відвідують навчальні заклади, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про формальне існування шлюбу та неможливість подальшого спільного проживання та збереження шлюбу. Разом з тим, сторони проживають разом та ведуть спільне господарство, мають спільний бюджет, але виникло деяке непорозуміння, тому потрібен строк на примирення. Відповідачем також буде подано зустрічний позов про визнання права власності та поділ спільного майна подружжя.

З огляду на викладене просив поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 травня 2026 року у цивільній справі № 755/2629/26, призначити справу до судового розгляду в загальному порядку.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30 червня 2026 року заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Дніпровським районним судом міста Києва витребувано з Відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Дніпровського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 755/2629/26.

20 липня 2026 року до Дніпровського районного суду міста Києва передано матеріали цивільної справи № 755/2629/26.

Вивчивши зміст заяви про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов такого висновку.

Частиною першою статті 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду (частини друга, третя статті 284 ЦПК України).

Як уже зазначалося раніше, заочне рішення по справі № 755/2629/26 ухвалено Дніпровським районним судом міста Києва 12 травня 2026 року.

Відповідно до частини першої статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, тридцятиденний строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення по справі 755/2629/26 розпочався 13 травня 2026 року та тривав до 11 червня 2026 року включно.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем ОСОБА_1 подано 10 червня 2026 року, тобто, в межах встановленого законом процесуального строку.

З огляду на викладене підстави для задоволення клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку відсутні.

Однак, суд звертає увагу заявника на таке.

Вимоги до форми та змісту заяви про перегляд заочного рішення встановлені статтею 285 ЦПК України.

Так, відповідно до частини першої статті 285 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі.

У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобу зв`язку, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів (частина друга статті 285 ЦПК України).

Як уже зазначалося раніше, у заяві про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_1 зазначив, що сторони проживають разом та ведуть спільне господарство, мають спільний бюджет. Також відповідач заперечив факт формального існування шлюбу та неможливість подальшого спільного проживання та збереження шлюбу.

Однак, всупереч вимогам пункту 4 частини другої статті 285 ЦПК України до заяви не долучено відповідних доказів. Водночас, долучені до матеріалів заяви копія заяви ОСОБА_1 від 02 червня 2026 року та Акт обстеження умов проживання від 02 червня 2026 року свідчать, що ОСОБА_1 проживає окремо від позивача та їх спільних дітей.

Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху відповідачу слід надати докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Суд також звертає увагу заявника, що всупереч вимогам пункту 5 частини другої статті 285 ЦПК України прохальна частина заяви про перегляд заочного рішення не містить клопотання відповідача про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 травня 2026 року у цивільній справі № 755/2629/26.

Отже, на виконання вимог ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху заявникові слід надати заяву про перегляд заочного рішення у новій редакції з урахуванням вимог частини другої статті 285 ЦПК України.

Також частиною шостою статті 285 ЦПК України встановлено, що до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання фізичною особою заяви про перегляд заочного рішення сплачується судовий збір у розмірі

0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установлено у 2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.

Таким чином, судом встановлено, що заявнику слід сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн та надати суду відповідні підтверджуючі документи, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Водночас, всупереч вимогам частини шостої статті 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення не долучено документу про сплату судового збору.

Водночас, прохальна частина заяви ОСОБА_1 містить клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

На обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що у 2025 році доходів не мав.

Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті

6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року)

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 940/2276/18 зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Тобто, основним у вирішенні питання про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору є оцінювання фінансового стану особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26 липня 2005 року).

За приписами частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Аналіз клопотання про розстрочення сплати судового збору свідчить, що вказані обставини, не можуть вважатись достатньою підставою для його розстрочення.

В даному випадку, вказані відповідачем обставини не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки ним не надано доказів на підтвердження того, що його майновий стан на день звернення з даною заявою перешкоджає сплаті судового збору в установлених законодавством порядку і розмірі.

До матеріалів заяви відповідачем не долучено достовірних відомостей про відсутність доходів. Долучена до матеріалів справи довідка за формою ОК-7 стосується виключно періоду січень 2011 року-грудень 2018 року. Суд також враховує, що до заяви не долучено відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи.

Поряд з цим, навіть відсутність відомостей про доходи не є беззаперечним і достатнім доказом скрутного майнового стану особи та не підтверджує з достовірністю неможливості сплатити судового збору, оскільки одночасно доведенню також підлягає відсутність інших доходів, рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними, грошових коштів на банківських рахунках.

Водночас, обґрунтовуючи вимоги заяви про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_3 самостійно зазначив, що надає грошові кошти позивачу для покупки продуктів, іграшок чи одягу дітям, що свідчить про наявність доходів чи заощаджень у нього. Також у Акті обстеження умов проживання від

02 червня 2026 року зазначено, що ОСОБА_1 працює в КПІ «ім. Сікорського».

Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху відповідачу слід сплатити судовий збір та надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні з заявою до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - № UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до частини восьмої статті 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення слід залишити без руху та встановити заявникові строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258 - 260, 284, 285, 353, 354 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 травня 2026 року у цивільній справі № 755/2629/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків три дні з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Хромова