Ухвала суду № 138453294, 17.07.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/8851/26

Провадження № 1-кс/932/3302/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026042150000917 від 14 липня 2026 року, стосовно:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, громадянина України, з середньо- технічною освітою, розлученого, який має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює слюсарем з ремонту гідравлічного обладнання у ТОВ «Віт Люс», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026042150000917 від 14.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Клопотання обгрунтоване тим, що слідчим відділенням ВП№4 ДРУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026042150000917 від 14.07.2026, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.07.2026 в період часу з 13 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , підійшов до раніше незнайомого йому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та зробив останньому зауваження щодо хуліганських дій та порушення громадського порядку, а саме вживання алкогольних напоїв в громадському місці та порушенні тиші.

Під час розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 виник словесний конфлікт, який переріс у бійку, у ході якого у ОСОБА_6 на грунті раптово виниклих неприязних відносин, виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .

Реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на спричинення потерпілому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 12.07.2026 у період час з 13:00 год. до 14:00 год., діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у ході бійки наніс ОСОБА_9 не менше 2-х ударів в область обличчя, в результаті яких ОСОБА_9 впав на землю. Від падіння потерпілий ОСОБА_9 вдарився потиличною частиною голови об землю.

Після чого, ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 вихопив з рук останнього милицю, які він тримав у руці, та почав наносити нею удари в область спини ОСОБА_9 в кількості не менше 10 ударів, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді вогнищевого забою головного мозку, закритої черепно мозкової травми, забою головного мозку з множинними вогнищами в обох лобних частинах, субарахноїдальний крововилив, перелом лобної кістки праворуч, забої м`яких тканей голови, тобто умисні тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння.

Вказані дії ОСОБА_6 , які виразилися в умисному тяжкому ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в моменту заподіяння, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

14.07.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

У ході розслідування кримінального провадження були зібрані матеріали, які дають підстави для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, та в подальшому застосування у відношенні нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Старший слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи таку вимогу наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, що дають йому достатні підстави вважати, що останній може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, вручені підозрюваному ОСОБА_6 та захиснику 15 липня 2026 року, що підтверджується розписками останніх.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, неможливість застосування інших запобіжних заходів обґрунтував наявністю ризиків, зазначених у клопотанні. Підстав для затримання підозрюваного не було.

Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання просив його задовольнити. Додав, що медичне освідування підозрюваного на предмет встановлення наявності тілесних ушкоджень у останнього проведено не було, у зв`язку з великим завантаженням слідчих. Затримувати підозрюваного підстав не було. Підозрюваний з`являвся на виклики до слідчого, фактів ухилення від органу досудового розслідування та незаконного впливу на потерпілого і слідчого, не встановлено.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти клопотання слідчого, з огляду на необґрунтованість підозри та недоведеність слідчим ризиків. У свою чергу підозрюваний кожного разу з`являється до слідчого, про що свідчить повістка з відміткою слідчого, має постійне місце мешкання, офіційно працює. Тому просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Зауважив на тому, що сам слідчий у мотивувальній частині клопотання вказував на необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, але в резолютивній частині вже ставить питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь в судовому засіданні, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить таких висновків.

Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України.

Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки...

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.6 та 8 ст.176 КПК України.

Отже, тримання під вартою вважається найбільш суворим запобіжним заходом у межах кримінального провадження та застосовується виключно у виняткових випадках. Його призначення полягає не у достроковому покаранні особи до винесення судового рішення, а у забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного або обвинуваченого, а також у мінімізації ризиків, визначених статтею 177 КПК України. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою потребує наведення прокурором належного доказового обґрунтування, індивідуальної оцінки обставин справи та дотримання балансу між інтересами правосуддя і правом людини на свободу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами аналізу фактичних обставин кримінального правопорушення та особистих даних підозрюваного (характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців, тощо), його поведінки під час досудового розслідування (наявність або відсутність спроб ухилитись від органів влади, способу життя, тощо). При цьому ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Чинний КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У судовому засіданні встановлено, що СВ ВП№4 ДРУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області, за процесуального керівництва Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026042150000917 від 14.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України за фактом заподіяння ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень.

14.07.2026 слідчим, за погодженням з прокурором, повідомлено ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.121 КК України для даної стадії досудового розслідування, підтверджується доказами, зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими у судовому засіданні, зокрема: протоколом огляду місця події від 13.07.2026, протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 14.07.2026, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідків від 14.07.2026, протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 від 14.07.2026, протоколом перегляду відеозапису від 14.07.2026, тощо.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідчим суддею встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_6 може почати переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, тому наслідки і ризик втечі можуть бути визнані нею менш небезпечними, ніж кримінальне переслідування.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, слідчим суддею встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_6 може спробувати незаконно впливати на потерпілого і свідків у даному кримінальному провадження. Встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань потерпілого і свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні. Отже, ризик впливу на потерпілого і свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого, свідків та дослідження їх судом. Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів слідчого в частині наявності ризику незаконного впливу на потерпілого і свідків у цьому кримінальному провадженні з метою їх спонукання до відмови у наданні викривальних показань, що мають істотне значення для досудового розслідування.

Враховуючи обґрунтованість підозри, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , яке є тяжким злочином, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк до восьми років; його вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків, офіційне працевлаштування підозрюваного; його майновий та сімейний стан; слідчий суддя вважає, що наявні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Разом з тим, прокурором не було доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, які наявні у кримінальному провадженні, а тому враховуючи обставини кримінального провадження, докази, які містяться у матеріалах справи, обґрунтованим та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 є застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

На думку слідчого судді, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є пропорційним меті забезпечення кримінального провадження та, за обставин даного кримінального провадження, є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 та запобіганню ризикам, та, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, як то особисте зобов`язання, яке просить застосувати до підозрюваного захисник, не зможуть запобігти встановленим ризикам, враховуючи тяжкість злочину у вчинені якого він підозрюється. Доказів на підтвердження того, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, є невиправданим, стороною обвинувачення і стороною захисту надано не було і слідчим суддею обставин для такого висновку не встановлено.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених не неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Застосовуючи такий запобіжний захід як домашній арешт, слідчий суддя враховує, що у розпорядженні слідчого по даному провадженню є достатні дані, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та докази, що до його скоєння причетний підозрюваний ОСОБА_6 ; враховує особу та життєві зв`язки підозрюваного, а саме те, що він раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності; офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи; має на утриманні одну неповнолітню дитину, окреме проживання якого і стягнення на його утримання аліментів з підозрюваного, не спростовує даного факту; відомості про перебування на медичних обліках відсутні; відомості про находження до правоохоронних органів скарг на поведінку підозрюваного відсутні; має реальну можливість проживати і проживає в будинку АДРЕСА_2 .

З огляду на вищенаведене, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого і захисника.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 181, 183, 193-196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026042150000917 від 14 липня 2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, запобіжний захід у виді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, до 14 вересня 2026 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі процесуальні обов`язки:

1) не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня, без дозволу слідчого, прокурора або суду, за винятком випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги або рятування життя;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

5) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по даному кримінальному провадженню;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Ухвала підлягає негайному виконанню органом Національної поліції.

Виконання ухвали доручити Відділу поліції №4 Дніпровського РУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області.

Строк дії ухвали до 14 вересня 2026 року включно.

На ухвалу слідчого судді учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя : ОСОБА_1