Рішення № 138453047, 23.07.2026, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1222/26

Провадження № 2/507/728/2026

Номер рядка звіту 40

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Дюдюна О.В.,

при секретарі судового засідання Демовської Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач - ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вимог, позивач зазначає, що 26.08.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 26.08.2023-100003089, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 7000 грн., строком на 70 днів. Договір укладено в електроній формі.

Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов`язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувалася, що призвело до утворення заборгованості, тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь борг в сумі 14419 грн. 99 коп., з яких тіло кредиту - 7000 грн., проценти - 6369 грн. 99 коп., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 1 050 грн.

Представник позивача надав суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, за зареєстрованим місцем проживання відповідно до ст.128 ЦПК України.

Відповідно до поштової довідки відповідач відсутній за зареєстрованим місцем проживання.

В силу положення п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила іншої адреси.

Також відповідач повідомлений про розгляд справи через надсиланням повідомлення у додаток "Вайбер", що підтверджується довідкою та оголошенням на офіційному сайті Любашівського районного суду Одеської області.

З огляду на вказане, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином.

Відповідач в судове засідання на розгляд справи не з`явився, причини неявки не повідомив, заяву до суду про розгляд справи без його участі не надав. У встановлений ухвалою суду строк відзив відповідно до вимог ст.178 Цивільного процесуального кодексу України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 12 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін (а.с. 13).

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив здійснювати заочний розгляд цієї цивільної справи за правилами гл. 11 розділу ІІІ ЦПК України на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 26.08.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферту) №26.08.2023-100003089, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 7 000 грн. строком на 70 днів. Договір укладено в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024, відповідно до якого ТОВ «Універсальні платіжні рішення» зобов`язалося за дорученням ТОВ «Споживчий центр» здійснювати переказ кредитних коштів позичальникам без відкриття рахунку та забезпечувати їх своєчасне зарахування на платіжні картки споживачів.

На підтвердження виконання кредитного договору позивачем надано інформацію про успішне перерахування 26.08.2023 року о 20 год. 55 хв. кредитних коштів у сумі 7 000 грн. за договором №26.08.2023-100003089 на платіжну картку відповідача, що підтверджується відомостями платіжної системи. У призначенні платежу зазначено: «Видача за договором №26.08.2023-100003089».

Під час оформлення кредитного договору відповідач пройшов ідентифікацію через систему BankID Національного банку України. Отримані через систему BankID дані підтверджують особу позичальника ОСОБА_1 , а також містять відомості про його банківську установу, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дату народження, номер телефону, адресу місця проживання та документ, що посвідчує особу.

Паспорт споживчого кредиту, додаток до анкети позичальника, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), заявка на укладення кредитного договору №26.08.2023-100003089, підписані відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «С152».

Отримавши кредитні кошти, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, у встановлені договором строки кредит та проценти не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 14 419 грн. 99 коп., з яких: 7 000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 6 369 грн. 99 коп. заборгованість за процентами та 1 050 грн. комісія, пов`язана з наданням кредиту.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).

У статті 3 Законувизначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно з положеннями статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В судовому засіданні встановлено, що 26.08.2023 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №26.08.2023-100003089, за умовами якого сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема щодо суми кредиту, порядку та способу його надання, строку кредитування, порядку повернення кредиту, нарахування та сплати процентів, сплати комісії, прав та обов`язків сторін, а також відповідальності за порушення умов договору.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Споживчий Центр» надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 7 000,00 грн, які 26.08.2023 року о 20 год. 55 хв. були успішно перераховані на платіжну картку відповідача, що підтверджується інформацією про здійснення платіжної операції, відповідно до якої призначенням платежу є: «Видача за договором №26.08.2023-100003089». Переказ кредитних коштів здійснено через ТОВ «Універсальні платіжні рішення» відповідно до договору про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024. Відомості, отримані через систему BankID Національного банку України, підтверджують особу ОСОБА_1 та використання ним банківських реквізитів під час укладення кредитного договору, що свідчить про фактичне отримання відповідачем кредитних коштів.

Крім того, паспорт споживчого кредиту, додаток до анкети позичальника, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), заявка на укладення кредитного договору №26.08.2023-100003089, підписані відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «С152», що свідчить про належне волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору.

Водночас відповідач у строки, визначені кредитним договором, кредит у повному обсязі не повернув та не виконав свого обов`язку щодо сплати процентів і комісії, передбачених договором.

Аналізуючи наведені обставини та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 7 000 грн., а також наявність передбачених договором правових підстав для нарахування процентів у розмірі 6 369 грн. 99 коп.

За змістом частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялися та які не є самостійною послугою для споживача.

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність фінансової установи з надання споживачу грошових коштів на умовах договору. Водночас надання кредиту є безпосереднім обов`язком кредитодавця за кредитним договором відповідно до статті 1054 ЦК України, тому виконання такого обов`язку не може обумовлюватися додатковою оплатою з боку позичальника у вигляді окремої комісії за надання кредиту.

Надання фінансового інструменту, перерахування кредитних коштів, супроводження кредитного договору та моніторинг заборгованості є діями, які кредитодавець здійснює в межах виконання власних договірних обов`язків та у власних інтересах, а тому такі дії не можуть розглядатися як окремі послуги, що підлягають оплаті позичальником.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.12.2019 року у справі №524/5152/15.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору №26.08.2023-100003089 від 26.08.2023 року, позивачем заявлено до стягнення комісію, пов`язану з наданням кредиту, у розмірі 1 050 грн., нарахування якої проведено в супереч вищезазначеним нормам, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що вказана комісія стягненню не підлягає.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №26.08.2023-100003089 від 26.08.2023 року у розмірі 13 369 грн. 99 коп., з яких 7 000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 6 369 грн. 99 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 1 050 грн. слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2662 грн. 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00113015.

Позовні вимоги задоволені частково в сумі 13 369 грн. 99 коп., а тому на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 468 грн. 53 коп. (2662 грн. 40 коп. * 13 369 грн. 99 коп. / 14 419 грн. 99 коп.).

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст.133, 141, 258-259, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором №26.08.2023-100003089 від 26.08.2023 року в розмірі 13 369 грн. 99 коп., судові витрати в розмірі 2 468 грн. 53 коп. та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у сумі 120,18 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Любашівським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", адреса: 01032, вул. Саксаганського 133-А, м.Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 37356833);

Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: О.В. Дюдюн