Ухвала суду № 138452894, 22.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2567/23

Провадження № 6/461/242/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Яцишин В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 461/2567/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

До Галицького районного суду м. Львова надійшла заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 461/2567/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та судових витрат.

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 21.09.2023 у задоволенні позову було відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 07.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Галицького районного суду м. Львова від 21.09.2023 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

04.04.2024 Галицьким районним судом м. Львова видано виконавчий лист, на підставі якого Печерським відділом державної виконавчої служби у місті Києві відкрито виконавче провадження № 74748097.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2025 касаційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено частково. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» також задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного суду від 07.03.2024 у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та залишено в цій частині в силі рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні цих вимог відмовлено. У частині стягнення моральної шкоди постанову апеляційного суду залишено без змін.

Заявник зазначає, що моральну шкоду та присуджені судові витрати виконано добровільно, а також проведено зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами. Таким чином, станом на день звернення до суду обов`язок Акціонерного товариства «Українська залізниця» за виконавчим листом, виданим 04.04.2024 Галицьким районним судом м. Львова у справі № 461/2567/23, відсутній, у зв`язку з чим просить визнати зазначений виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Представник відповідача (заявника) Акціонерного товариства «Українська залізниця» Редевич О.М. у судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, підтримала та просила її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду міста Львова від 21.09.2023 у справі №461/2567/23 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 07.03.2024 у справі №461/2567/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Галицького районного суду міста Львова від 21.09.2023 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково; стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.12.2019 по 23.04.2020 у розмірі 400 151,61 грн, з утриманням із цієї суми встановлених законодавством України податків і зборів, та завдану моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн без утримання з цієї суми встановлених законодавством України податків і зборів. У задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку відмовлено. Стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 100,00 грн за розгляд справи судом першої інстанції та 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції. Стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 4 001,52 грн за розгляд справи судом першої інстанції та 6 002,28 грн за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

04.04.2024 Галицьким районним судом міста Львова видано виконавчий лист у справі №461/2567/23 про стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 12.12.2019 по 23.04.2020 у розмірі 400 151,61 грн, з утриманням із цієї суми встановлених законодавством України податків і зборів, та стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 завданої моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн без утримання з цієї суми встановлених законодавством України податків і зборів.

15.04.2024 Печерським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження №74748097 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа. Цього ж дня вказане виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження №53314543 та зупинено вчинення виконавчих дій.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2025 у справі №461/2567/23 касаційну скаргу ОСОБА_2 як представника ОСОБА_1 задоволено частково. Касаційну скаргу АТ «Укрзалізниця» задоволено частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 07.03.2024 у частині позову ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітку скасовано, залишено в цій частині рішення суду першої інстанції в силі.

Постанову Львівського апеляційного суду від 07.03.2024 у частині вимог про стягнення моральної шкоди залишено без змін.

Постанову Львівського апеляційного суду від 07.03.2024 у частині розподілу судових витрат скасовано. Стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 51,00 грн витрат на правничу допомогу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрзалізниця» 8 071,80 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Отже, за результатами розгляду справи №461/2567/23 судом касаційної інстанції у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 400 151,61 грн відмовлено; АТ «Укрзалізниця» мало сплатити ОСОБА_1 10 000,00 грн моральної шкоди та 51,00 грн витрат на правничу допомогу; ОСОБА_1 мав сплатити АТ «Укрзалізниця» 8 071,80 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

28.07.2025 ОСОБА_1 подав АТ «Укрзалізниця» заяву з проханням провести зарахування зустрічних вимог ОСОБА_1 та АТ «Укрзалізниця» згідно із судовим рішенням у справі №461/2567/23 та сплатити йому різницю грошових коштів.

Шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог припинилися зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «Укрзалізниця» щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 8 071,80 грн, яке виникло на підставі постанови Верховного Суду від 30.04.2025 у справі №461/2567/23, та зобов`язання АТ «Укрзалізниця» перед ОСОБА_1 щодо сплати витрат на правничу допомогу у розмірі 51,00 грн, яке виникло на підставі постанови Верховного Суду від 30.04.2025 у справі №461/2567/23.

Також шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог частково припинилося зобов`язання АТ «Укрзалізниця» перед ОСОБА_1 щодо сплати моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн, яке виникло на підставі постанови Львівського апеляційного суду від 07.03.2024 у справі №461/2567/23, залишеної в цій частині без змін постановою Верховного Суду від 30.04.2025 у справі №461/2567/23.

Зобов`язання АТ «Укрзалізниця» перед ОСОБА_1 щодо сплати моральної шкоди припинилося шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 8 020,80 грн. Розмір не припиненого шляхом зарахування зустрічних однорідних зобов`язань щодо сплати моральної шкоди склав 1 979,20 грн.

З метою добровільного виконання постанови Львівського апеляційного суду від 07.03.2024 у частині, залишеній без змін постановою Верховного Суду від 30.04.2025 у справі №461/2567/23, враховуючи заяву ОСОБА_1 про зарахування зустрічних вимог, АТ «Укрзалізниця» видано наказ від 14.08.2025 №313-ф/ос про здійснення виплати ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 1 979,20 грн.

Зазначені кошти були перераховані ОСОБА_1 згідно з платіжною інструкцією №620281 від 17.09.2025.

Отже, на цей час обов`язок АТ «Укрзалізниця» щодо сплати ОСОБА_1 грошових коштів за виконавчим листом, виданим 04.04.2024 Галицьким районним судом міста Львова у справі №461/2567/23, відсутній повністю у зв`язку з відмовою у задоволенні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 400 151,61 грн та добровільним виконанням постанови Львівського апеляційного суду від 07.03.2024 у справі №461/2567/23 у частині стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 29.06.2023 у справі № 824/2021, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява АТ «Українська залізниця» є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Як встановлено судом, постановою Верховного Суду від 30 квітня 2025 року скасовано судові рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а обов`язок АТ «Українська залізниця» щодо відшкодування моральної шкоди виконано у повному обсязі, у тому числі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та виплати залишку грошових коштів. За таких обставин обов`язок боржника за виконавчим листом відсутній, у зв`язку з чим наявні правові підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись статтями 43, 258261, 432 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист, виданий 04 квітня 2024 року Галицьким районним судом м. Львова у справі № 461/2567/23 про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 12 грудня 2019 року по 23 квітня 2020 року у розмірі 400 151,61 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів та стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн без утримання із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Ухвала може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 22.07.2026 р.

Суддя В.Є. Радченко