Рішення № 138451864, 22.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10440/26

Провадження № 2/127/3113/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, мотивуючи позовну заяву тим, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено в електронній формі договір №4835001 про отримання кредиту в розмірі 12000,00 грн. зі сплатою процентів за користування в розмірі 3168,00 грн.

29.11.2021 було укладено договір № 29-11-102, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4835001.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4835001.

28.08.2025 було укладено договір № 28-08/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4835001. Таким чином, позивач наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4835001. Оскільки відповідач не виконувала належним чином умови договору, тому станом на день формування позовної заяви у неї виник борг в розмірі 78688,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням - 12000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 65848,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами; заборгованість за комісіями - 840,00 грн.

Крім того, між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено в електронній формі договір №100659436 про отримання кредиту в розмірі 3000,00 грн. зі сплатою процентів за користування в розмірі 9,00 грн.

17.12.2021 року було укладено договір № 17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 100659436.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 100659436.

28.08.2025 року було укладено договір № 28-08/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 100659436. Таким чином, позивач наділено правом вимоги до відповідача за договором № 100659436. Оскільки відповідач не виконувала належним чином умови договору, тому станом на день формування позовної заяви у неї виник борг в розмірі 22359,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням - 3000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 19359,00 грн.

Також, 02.09.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір №693443, за умовами якого остання отримала кредит в розмірі 3000,00 грн. зі сплатою процентної ставки 2.00%.

25.01.2022 року було укладено договір № 25/01/2022/1, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 693443.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Келлект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 693443.

28.08.2025 року було укладено договір № 28-08/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторнг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 693443. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 693443. Оскільки відповідач не виконувала належним чином умови договору, тому станом на день формування позовної заяви у неї виник борг в розмірі 10255,39 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням - 3000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 7200,00 грн.; інфляційні збитки - 48,00 грн.; нараховані 3% річних - 7,39 грн.

13.08.2021 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та відповідачем, на підставі Заявки на пролонгацію від 13.08.2021 до договору позики 555151910687, підписаної в електронному виді, був укладений Договір позики № 555151910687001 (пролонгація), відповідно до якого сторони домовились продовжити строк виконання зобов`язання позичальника по погашенню заборгованості за попереднім Договором № 555151910687 в сумі 4500,00 грн. на новий строк 30 днів під проценти, вказані в п. 1.1.1. договору, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити зазначені проценти.

18.12.2023 року було укладено договір № 18/12-2023, відповідно до якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555151910687001. Таким чином, позивач наділено правом вимоги до відповідача за договором № 555151910687001. Оскільки відповідач не виконувала належним чином умови договору, тому станом на день формування позовної заяви у неї виник борг в розмірі 11127,20 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням - 4500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 6627,20 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вказаними вище договорами, станом на день формування позовної заяви, становить 122429,59 грн. Оскільки у добровільному порядку вказана заборгованість відповідачем не погашена, тому позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за вказаними вище договорами у розмірі 122429.59 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.04.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Справа розглядається (сформована та зберігається) в змішаній формі.

Представник відповідача у визначений судом строк надіслав суду відзив на позовну заяву, згідно якого повністю заперечує стосовно задоволення позовних вимог. Щодо укладення договору №4835001, то позивачем здійснено неправомірне нарахування заборгованості понад строк кредитування. Зокрема, кредит було надано строком на 30 днів, тобто до 11.09.2021 року, в той час проценти нараховані по 10.11.2021 року. Отже, у позивача відсутні підстави для нарахування процентів поза межами строку кредитування. Також сам по собі факт укладення електронного договору не може розцінюватися як доказ належного виконання позивачем свого основого зобов`язання за кредитним договором - фактичного надання грошових коштів відповідачу. Більше того, матеріали справи не містять доказів належності платіжного засобу (реквізити якого зазначені в тексті договору) саме відповідачу. За вказаних обставин позивачем не доведено існування заборгованості за договором №4835001 про споживчий кредит. Умовами договору передбачено нарахування відсотків за користування кредитом одноразово, що суперечить правовій природі процентів як плати за користування грошовими коштами у часі. Фактично такі нарахування не залежать від строку користування кредитом та мають ознаки прихованої комісії, що призводить до необґрунтованого збільшення розміру заборгованості відповідача. Крім того, договір не містить жодних положень про нарахування комісійних платежів та не відповідає волі сторін на момент укладення угоди. Відносно порядку укладення договору №100659436, то позивачем здійснено неправомірне нарахування заборгованості понад строк кредитування. Зокрема, кредит було надано строком на 30 днів, тобто до 06.10.2021 року, в той час проценти нараховані по 05.12.2021 року. Отже, у позивача відсутні підстави для нарахування процентів поза межами строку кредитування. Також сам по собі факт укладення електронного договору не може розцінюватися як доказ належного виконання позивачем свого основого зобов`язання за кредитним договором - фактичного надання грошових коштів відповідачу. Більше того, матеріали справи не містять доказів належності платіжного засобу (реквізити якого зазначені в тексті договору) саме відповідачу. За вказаних обставин позивачем не доведено існування заборгованості за договором №100659436 про споживчий кредит. Відносно укладеного між сторонами договору позики №693443, то представник зазначає, що предметом стягнення є саме правовідносини, які авиникли з договору позики, а не класичний кредитний договір. Також позивачем здійснено неправомірне нарахування заборгованості понад строк кредитування, а саме кредит було надано строком на 30 днів (до 02.10.2021 року), а проценти нараховані по 25.01.2022 року. З приводу укладення договору позики №555151910687001, то представник зазначає, що позивачем не надано доказів передачі та отримання відповідачем кредитних коштів. Щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн., то вони є необґрунтованими, неспівмірними та такими, що не відповідають критеріям розумності, пропорційності. Заявлена сума є явно завищеною та фактично не підйомною для відповідача з огляду на її майновий стан. Також заявлений розмір не відповідає складності справи, обсягу наданих послуг та витраченому часу, а отже є непропорційним предмету спору. На думку представника, справедливим розміром буде 5000,00 грн. Також преставник зазначив, що понесені витрати відповідача на правову допомогу становлять 10000,00 грн., та в разі відмови/часткового задоволення позову, буде звертатись із заявою про ухвалення додаткового рішення. Враховуючи викладене вище, представник відповідача просив відмовити ТОВ «Факторинг Партнерс» у задоволенні позовної заяви.

Представником позивача було надіслано суду відповідь на відзив, відповідно до якої вважа відзив необґрунтованим та таким, що не підлягає взяттю до увагу. У розрахунку заборгованості чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Умовами договорів № 4835001, № 100659436 сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом (яка не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника), повернення кредиту тощо. Таким чином, сторони погодили, що за користування кредитними коштами кредитором нараховуються відсотки за користування кредитом на весь період фактичного користування, в тому числі і у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання за ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. З приводу умов договору № 693443, то сторони погодили, що позичальник сплачує товариству проценти за користування позикою, а у разі прострочення повернення позики нарахування процентів триває до 90 днів, тобто позичальник має право на пролонгацію на умовах договору та Правил, а відповідно до ст. 204 ЦК України, договір є правомірним і підлягає виконанню. Відносно умов договору №555151910687, то був укладений договір позики № 555151910687001 (пролонгація), відповідно до якого сторони домовились продовжити строк виконання зобов`язання позичальника по погашенню заборгованості за попереднім договором № 555151910687 в сумі 4500.00 грн. на новий строк 30 днів під проценти, вказані в п. 1.1.1. договору. Відповідач правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладених кредитних договорів протягом чотирнадцяти днів з моменту укладення договорів не скористався. Таким чином, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Отже, нараховані відсотки після спливу строку кредитування повинні бути стягнуті на рахунок позивача. Представник звертаємо увагу суду, що у встановлений строк кредитування відповідач не повернув кошти, а тому, зобов`язаний нести наслідки невиконання зобов`язанням, передбачені в вищезазначених кредитних договорах та ч. 2 ст. 625 ЦК України. Отже, нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування, визначеного та погоджених сторонами договорів. ОСОБА_1 було укладено кредитні договори за власним бажанням, добровільно, без будь-якого примусу з боку третіх осіб. Під час укладання договорів, відповідач усвідомлював всі ризики, пов`язані з укладенням даних договорів, а також наслідки і відповідальність у разі неналежного виконання умов договорів. Зокрема, ОСОБА_1 було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування відсотків. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення вказаних договорів, шляхом заповнення заяви-анкети на отримання кредиту, у якій відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами та правилами надання коштів в позику. При цьому договори та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості у повному розмірі чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Щодо нарахування комісії, то вона була відображена в тексті кредитного договору, який був підписаний відповідачем, що свідчить про обізнаність останньої щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за кредитним договором. Щодо перерахування грошових коштів за договорами, то перерахування коштів здійснювалось на картковий рахунок відповідача, зазначений ним при укладанні Договору, що підтверджується квитанцієми, довідкою платіжного провайдера. Також подається клопотання про витребування доказів. З приводу витрат на правову допомогу, то заявлена сума є співмірною зі складністю даної справою, зворотного відповідачем не доведено. Відносно витрат на правову допомогу відповідача, то представник зазначає, що вони є не пропорційними, недоведеними, не вимагало значного обсягу юридичної й технічної роботи. Таким чином, вважаємо, що надані адвокатом послуги (їх обсяг) на надання таких послуг по справі не відповідають критерію співрозмірності. Просив позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» задовольнити в повному обсязі.

Відповідач своїм правом на надання суду заперечення не скористалася.

Враховуючи викладене вище та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису, накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтями 526, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитних договорів, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.

Судом встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 у формі електронного документа з використанням електронного підпису було укладено два договори:

- 12.08.2021 року №4835001 про споживчий кредит, за умовами якого позичальнику видано кредит у сумі 12000,00 грн., строком на 30 днів тобто до 11.09.2021 року, зі сплатою: процентної ставки - 3168,00 грн. (які нараховуються за ставкою 0.88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом), комісії за надання кредиту - 840,00 грн. (яка нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту одноразово);

- 06.09.2021 року №100659436 про споживчий кредит, за умовами якого позичальнику видано кредит у сумі 3000,00 грн., строком на 30 днів тобто до 06.10.2021 року, зі сплатою: процентної ставки - 9.00 грн. (які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом) та комісії за надання кредиту - 0.00 грн.

Згідно з п.п. 1.6., 1.7. п. 1 договорів, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 цього договору.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 договорів, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. договору термін та виконати іншізобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 договору (п.п. 2.2.2. п. 2 договору).

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 договорів, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

В розліді 10 договорів вказано номер телефону позичальника - НОМЕР_1 .

Пунктом 2.3. договорів передбачено умови пролонгація строку кредитування. Так, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Згідно п. 5.1. договорів, позичальник підтверджує, що до укладення Договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною цього Договору, з інформацією передбаченою ч. 2,3 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідач вчинила ряд дій, спрямованих на укладення договорів №4835001 та №100659436 і підписала їх 12.08.2021 року та 06.09.2021 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором R56222 та V56956. В свою чергу позикодавцем було проведено ідентифікацію клієнта - відповідача, що підтверджується довідками ТОВ «Мілоан».

Таким чином, підписавши вказані договори, відповідач добровільно погодилася на визначені у них умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Матеріали справи містять Паспорти споживчого кредиту, які містять відомості про кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інше.

ТОВ «Мілоан» умови вказаних вище кредитних договорів виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредити, про що свідчать копія квитанцій № 1732388634, № 1755487330. Переказ коштів здійснено на картк ПриватБанку № НОМЕР_6. Крім того, з витребуваних судом доказів вбачається факт зарахування коштів в сумі 3000,00 грн., 12000,00 грн. на рахунок ОСОБА_1 , якій було емітовано картку НОМЕР_3 та в контактних даних вказано номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 58-61).

Проте, відповідач ОСОБА_1 не виконала умов договорів, заборгованість за тілом кредиту та відсотками у встановлений строк не погасила, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість:

- за договором №4835001 у розмірі 26488,00 грн., яка складається: заборгованості за тілом кредиту - 12000,00 грн.; 13648,00 грн. - заборгованості по процентам; 840,00 грн. - заборгованості по комісії;

- за договором № 100659436 у розмірі 12009,00 грн., яка складається: заборгованості за тілом кредиту - 3000,00 грн.; 9009,00 грн. - заборгованості по процентам.

Слід відзначити, ОСОБА_1 було здійснено пролонгацію строку кредитування за вказаними двома договорами, в зв`язку з чим було здійснено нарахування відсотків на термін понад 30 днів.

Щодо відступлення права вимога за цими двома договора, то слід зазначити наступне.

29.11.2021 року було укладено договір факторингу № 29-11-102, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4835001 на суму 26488,00 грн.

17.12.2021 року було укладено договір факторингу № 17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 100659436 на суму 12009,00 грн.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами № 4835001 (на суму 78688,00 грн., з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням - 12000,00 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами - 65848,00 грн., сума заборгованості за нарахованими комісіями - 840,00 грн.), № 100659436 (на суму 22359,00 грн., з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням - 3000,00 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами - 19359,00 грн.).

28.08.2025 року було укладено договір № 28-08/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами № 4835001(на суму 78688,00 грн., з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням - 12000,00 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами - 65848,00 грн., сума заборгованості за нарахованими комісіями - 840,00 грн.), № 100659436 (на суму 22359,00 грн., з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням - 3000,00 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами - 19359,00 грн.). Таким чином, позивач наділено правом вимоги до відповідача за договорами № 4835001, № 100659436.

Також судом встановлено, що 02.09.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №693443 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за умовами якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 3000,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою процентної ставки в розмірі 2,00%, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики. Знижена процентна ставка з другого дня користування позикою встановлюється позичальнику відповідно до умов акції «Економ». У разі порушення позичальником умов зазначеної акції, позичальник є таким, що не відповідає умовам акції, відтак не має право на отримання зниженої процентної ставки, визначеної в п. 2 договору, у зв`язку із чим нараховані згідно умов договору проценти за зниженою процентною ставкою підлягають перерахуванню до базової процентної ставки, розмір якої зазначається в п.п. 2.3. п. 2 договору та підлягають оплаті позичальником в повному обсязі на загальних умовах незалежно від запропонованих особливих умов (п.п. 4, 5 договору позики).

Згідно п. 6.2. договору позики, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою мобільного дадатку «СlickCredit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

Позичальник розуміє та погоджується, що у випадку подовження строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день подовження становитиме 2.00% від суми Позики (її частини) (п. 6.3. договору позики).

В розділі 21 вказаного договору, зазначено рахунок відповідача НОМЕР_4 .

Як вбачається з умов цього договору, він підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора w0WUv6WAjS, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за вказаним договором виконало належним чином про, що свідчить лист ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» та витребуваними судом доказами (а.с. 58-61).

Разом з тим, відповідач не виконувала належним чином договірні зобов`язання, в зв`язку з чим у неї виник перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» борг станом на 25.01.2022 року в розмірі 10200,00 грн., з яких: сума заборгованості за тілом - 3000,00 грн., сума заборгованості по процентам - 7200,00 грн.

25.01.2022 року було укладено договір факторингу № 25/01/2022/1, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 693443 на суму 10200,00 грн., з яких: сума заборгованості за тілом - 3000,00 грн., сума заборгованості по процентам - 7200,00 грн.

10.01.2023 року було укладено договір про відступлення права вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Келлект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 693443 на суму 10255,39 грн., з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням - 3000,00 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами - 7200,00 грн., відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України - 55,39 грн.

28.08.2025 року було укладено договір про відступлення права вимоги № 28-08/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторнг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 693443 на суму 10255,39 грн., з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням - 3000,00 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами - 7200,00 грн., відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України - 55,39 грн. Таким чином, позивач наділено правом вимоги до відповідача за договором № 693443.

Крім того, судом встановлено, що 13.08.2021 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 було укладено, у формі електронного документу з використанням електронного підпису, договір позики № 555151910687001 (пролонгація), за умовами якого сторони договору домовились продовжити строк виконання зобов`язань позичальника по погашенні заборгованості по договору позики №555151910687 в сумі 4500,00 грн. на строк 30 календарних днів під проценти, вказані в п. 1.1.1., а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику та сплатити зазначені проценти. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором. Знижена процентна ставка, фіксована становить 1.75% за день (640.00% річних) від суми позики у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення заборгованостi або здійснить таке погашення протягом 1 календарних днiв, що слідують за датою закінчення такого строку. Стандартна процента ставка, фіксована становить 2.60% за день (950.00% річних) від суми позики.

Згідно з п. 2.1. договору позики, позика пролонгується на новий термін на підставі заявки на пролонгацію та сплати позичальником заборгованості по процентах за користування попередньою позикою в сумі 2219.10. та оплати у повній сумі процентів за пролонгацію 0.00 грн. не пізніше 13.08.2021 року.

Факт виконання позикодавцем умов цього договору підтверджується Довідкою про погашення по договору № 555151910687 від 15.07.2021 року та не заперечується відповідачем.

18.12.2023 року було укладено договір факторингу № 18/12-2023, відповідно до якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555151910687001 на суму 11127,20 грн., з яких: заборгованіст за сумою позики - 4500,00 грн., заборгованість за процентами - 6627,20 грн. Таким чином, позивач наділено правом вимоги до відповідача за договором № 555151910687001.

Договір факторингу є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює, припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Доказів про неправомірність цих договорів матеріали справи не містять. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.

Отже, до позивача перейшло право кредитора за вказаним вище чотирма договорами, що підтверджується дослідженими доказами.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за договоами, розмір якої встановлений судом, яка і підлягає стягненню з відповідача в розмірі 122429,59 грн.

При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн., тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідачана користь позивача.

Щодо витрат на правову допомогу в розмірі 25000,00 грн., то вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Слід відзначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

До суду на підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року, заявку на надання юридичної допомоги №1377 від 02.02.2026 року по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на суму 25000,00 грн., витяг з акту №29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року.

Згідно з п. 4.1. договору про надання правової допомоги, вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору.

Сума, визначена в акті про надання юридичної допомоги, є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п. 4.5 договору).

Відповідно до Витягу з акту №29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року, адвокатським об`єднанням було надано наступну юридичну допомогу: надання усної консультації з вивченням документів вартістю 4000,00 грн. (витрачено 2 години) та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду- 18000,00 грн. (витрачено 6 годин), вивчення документації клієнта - 3000,00 грн. (витрачено 1 годину).

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 25000,00 грн., слід приймати до уваги викладене нижче.

Як зазначено ВС в постанові від 17.01.2022 року № 756/8241/20, зустріч із клієнтом та погодження заперечень на касаційну скаргу мають організаційний характер, є складовими підготовки відзиву на касаційну скаргу та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга, немає підтвердження, що клієнту разом із тим здійснювалося надання консультацій правового характеру, а тому такі витрати не підлягають компенсації.

З огляду на викладене, надання представником позивача такої правничої послуги як надання усної консультації з вивченням документів та вивчення документації клієнта, не можуть включатися до витрат на правову допомогу, оскільки вони не підтвердженні належними доказами. Отже сума в розмірі 7000,00 грн. не підлягає врахуванні судом.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 року № 640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі № 420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, розгляду справи за правилами спрощеного провадження, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн. є завищеними та недостатньо обґрунтованими.

З урахуванням предмета спору, ціни позову, складністю справи, обсягу виконаної роботи, необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі не є пропорційними до ціни позову, суд визначає вартість наданих юридичних послуг в розмірі 9000,00 грн., що відповідає критеріям розумності та співмірності.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» понесені позивачем витрати зі сплати правової допомоги у розмірі 9000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 512, 514, 526, 527, 530, 536, 610-611, 628, 629, 634, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за вказаними вище договорами у розмірі 122429,59 грн. (сто двадцять дві тисячі чотириста двадцять дев`ять гривень 59 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» у відшкодування витрат зі сплати судового збору 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн. (дев`ять тисяч гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений 22.07.2026 року.

Суддя: