Ухвала суду № 138451618, 21.07.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1525/26

провадження № 1-кс/136/251/26

УХВАЛА

іменем України

"17" липня 2026 р. м. Липовець

Слідчий суддя Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець, клопотання, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020060000175 від 06.07.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 1,4 ст. 358, ч. 1 ст. 365-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Струтинка Липовецького району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, Фізична особа-підприємець, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрована адреса проживання АДРЕСА_2 , інвалід ІІІ групи, раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП № 4 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_7 звернувся до суду із вищевказаним клопотанням, яке погоджено начальником Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та мотивоване тим, що у провадженні СВ ВП № 4 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області перебувають вищевказані матеріали кримінального провадження.

Досудовим розслідування установлено, що ОСОБА_4 , 05.03.2014 зареєструвався як фізична особа-підприємець із видами діяльності згідно Класифікатора видів економічної діяльності: 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний); 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

Крім того, 10.01.2014 ОСОБА_4 отримав кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 010278 (дійсний до 25.12.2028) та 25.12.2024 свідоцтво про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника серії АА № 2261.

Таким чином ОСОБА_4 є особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, оскільки він сертифікований державою та виконує функції, результати яких мають офіційну юридичну силу для внесення в Державний земельний кадастр.

Статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 за № 3613-VI (в редакції від 25.03.2015) передбачено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно п. «и» абзацу 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2023 за № 858-IV (в редакції від 27.07.2013) одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2023 за № 858-IV (в редакції від 27.07.2013) замовниками документації із землеустрою можуть бути у тому числі землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є: фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Згідно стаття 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 за № 3613-VI (в редакції від 25.03.2015) земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Відповідно до абз. 2 ч. 3, ч. 4 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 за № 3613-VI (в редакції від 25.03.2015) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Відповідно до п. «а» абз. 2 ст. 28 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 за № 3613-VI (в редакції від 25.03.2015) розробники документації із землеустрою зобов`язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

Так, не пізніше 01.04.2015, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , маючи кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника, здійснюючи професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послух у сфері землеустрою отримав від ОСОБА_8 акт на право приватної власності на землю серії ВН 05992 від 26.06.2002 на ім`я ОСОБА_9 , право власності на яку мала намір оформити ОСОБА_8 , яка звернулася до ОСОБА_4 для подальшого оформлення документів про визнання її спадкоємцем померлої ОСОБА_9 , та подальшого оформлення документів землеустрою, та на право власності на зазначену земельну ділянку.

Зловживаючи своїми повноваженнями інженера-землевпорядника, тобто надавача публічних послуг, діючи всупереч цілям та завданням, заради досягнення і вирішення яких він ними наділений, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого набуття права власності на земельну ділянку, яка також розташована на території Струтинської селищної ради, Липовецького району (на цей час Вінницький район), Вінницької області, перебуваючи у не встановленому органом досудового розслідування місці, внаслідок використання своїх повноважень, отримав реквізити офіційного документу та сам державний акт на право приватної власності на землю серії ВН 05992 від 26.06.2002, достовірно знаючи, що він до Струтинецької сільської ради Вінницької області не звертався із заявою про передачу йому у власність земельної ділянки, площею 3,99 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виготовив на бланку, завідомо підроблений офіційний документ, а саме аналогічний державний акт на право приватної власності на землю серії ВН 05992 від 26.06.2002 з реєстраційним номером № 272, вказавши свої анкетні дані: ОСОБА_4 та підставу набуття, не існуюче рішення 14 сесії 23 скликання Струтинецької сільської ради народних депутатів від 14.07.2000.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України, тобто підроблення іншого бланку, який видається та посвідчується особою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем.

ОСОБА_4 , 05.03.2014 зареєструвався як фізична особа-підприємець із видами діяльності згідно Класифікатора видів економічної діяльності: 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний); 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

Крім того, 10.01.2014 ОСОБА_4 отримав кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 010278 (дійсний до 25.12.2028) та 25.12.2024 свідоцтво про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника серії НОМЕР_1 .

Таким чином ОСОБА_4 є особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, оскільки він сертифікований державою та виконує функції, результати яких мають офіційну юридичну силу для внесення в Державний земельний кадастр.

Статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 за № 3613-VI (в редакції від 25.03.2015) передбачено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно п. «и» абзацу 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2023 за № 858-IV (в редакції від 27.07.2013) одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2023 за № 858-IV (в редакції від 27.07.2013) замовниками документації із землеустрою можуть бути у тому числі землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є: фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Згідно стаття 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 за № 3613-VI (в редакції від 25.03.2015) земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Відповідно до абз. 2 ч. 3, ч. 4 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 за № 3613-VI (в редакції від 25.03.2015) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Відповідно до п. «а» абз. 2 ст. 28 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 за № 3613-VI (в редакції від 25.03.2015) розробники документації із землеустрою зобов`язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

Так, не пізніше 01.04.2015, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , маючи кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника, здійснюючи професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послух у сфері землеустрою отримав від ОСОБА_8 акт на право приватної власності на землю серії ВН 05992 від 26.06.2002 на ім`я ОСОБА_9 , право власності на яку мала намір оформити ОСОБА_8 , яка звернулася до ОСОБА_4 для подальшого оформлення документів про визнання її спадкоємцем померлої ОСОБА_9 , та подальшого оформлення документів землеустрою, та на право власності на зазначену земельну ділянку.

Зловживаючи своїми повноваженнями інженера-землевпорядника, тобто надавача публічних послуг, діючи всупереч цілям та завданням, заради досягнення і вирішення яких він ними наділений ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого набуття права власності на земельну ділянку, яка також розташована на території Струтинської селищної ради, Липовецького району (на цей час Вінницький район), Вінницької області, перебуваючи у не встановленому органом досудового розслідування місці, внаслідок використання своїх повноважень як сертифікованого інженера-землевпорядника, отримав реквізити офіційного документу та сам державний акт на право приватної власності на землю серії ВН 05992 від 26.06.2002, достовірно знаючи, що він до Струтинецької сільської ради Вінницької області не звертався із заявою про передачу йому у власність земельної ділянки, площею 3,99 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виготовив на бланку, завідомо підроблений офіційний документ, а саме аналогічний державний акт на право приватної власності на землю серії ВН 05992 від 26.06.2002 з реєстраційним номером № 272, вказавши свої анкетні дані: ОСОБА_4 та підставу набуття, не існуюче рішення 14 сесії 23 скликання Струтинецької сільської ради народних депутатів від 14.07.2000, на підставі якого була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, 01.04.2015 ОСОБА_4 подав Державному кадастровому реєстратору Відділу № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області заяву про державну реєстрацію земельної ділянки, площею 3,9941 га, яка розташована за адресою: Струтинецька сільська рада, Липовецький район (на цей час Вінницький район), Вінницька область, долучивши до неї документ із землеустрою, електронний документ, копію документа про присвоєння податкового номеру, копію документів, що посвідчує його особу.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0502772762015 від 01.04.2015 земельній ділянці, площею 3,99 га, присвоєно кадастровий номер 0522286800:02:000:3185.

Надалі, ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що рішенням 14 сесії 23 скликання Струтинецької сільської ради Липовецького району Вінницької області народних депутатів від 14 липня 2000 року у приватну власність земельна ділянка не передавалася, використовуючи завідомо підроблений офіційний документ державний акт на право приватної власності на землю серії ВН 05992 від 26.06.2002, з реєстраційним номером № 272 на його ім`я, 15.09.2015 звернувся із заявою про здійснення реєстрації права власності на зазначену вище земельну ділянку, зареєстрованою у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 13299364, до державного реєстратора реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції Вінницької області.

На підставі зазначеного підробленого державного акту, державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права власності на дану земельну ділянку з кадастровим номером 0522286800:02:000:3185, площею 3,99 га, за ОСОБА_4 та присвоєно їй реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 7255302052222.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

ОСОБА_4 , 05.03.2014 зареєструвався як фізична особа-підприємець із видами діяльності згідно Класифікатора видів економічної діяльності: 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний); 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

Крім того, 10.01.2014 ОСОБА_4 отримав кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 010278 (дійсний до 25.12.2028) та 25.12.2024 свідоцтво про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника серії АА № 2261.

Таким чином ОСОБА_4 є особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, оскільки він сертифікований державою та виконує функції, результати яких мають офіційну юридичну силу для внесення в Державний земельний кадастр.

Статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 за № 3613-VI (в редакції від 25.03.2015) передбачено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно п. «и» абзацу 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2023 за № 858-IV (в редакції від 27.07.2013) одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2023 за № 858-IV (в редакції від 27.07.2013) замовниками документації із землеустрою можуть бути у тому числі землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є: фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Згідно стаття 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 за № 3613-VI (в редакції від 25.03.2015) земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Відповідно до абз. 2 ч. 3, ч. 4 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 за № 3613-VI (в редакції від 25.03.2015) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Відповідно до п. «а» абз. 2 ст. 28 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 за № 3613-VI (в редакції від 25.03.2015) розробники документації із землеустрою зобов`язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

Так, не пізніше 01.04.2015, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , маючи кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника, здійснюючи професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послух у сфері землеустрою отримав від ОСОБА_8 отримав акт на право приватної власності на землю серії ВН 05992 від 26.06.2002 на ім`я ОСОБА_9 , право власності на яку мала намір оформити ОСОБА_8 , яка звернулася до ОСОБА_4 для подальшого оформлення документів про визнання її спадкоємцем померлої ОСОБА_9 , та подальшого оформлення документів землеустрою, та на право власності на зазначену земельну ділянку.

Зловживаючи своїми повноваженнями ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого набуття права власності на земельну ділянку, яка також розташована на території Струтинської селищної ради, Липовецького району, Вінницької області, перебуваючи у не встановленому органом досудового розслідування місці, внаслідок використання своїх повноважень інженера-землевпорядника тобто надавача публічних послуг, діючи всупереч цілям та завданням, заради досягнення і вирішення яких він ними наділений, отримав реквізити офіційного документу та сам державний акт на право приватної власності на землю серії ВН 05992 від 26.06.2002, достовірно знаючи, що він до Струтинецької сільської ради Вінницької області не звертався із заявою про передачу йому у власність земельної ділянки, площею 3,99 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виготовив на бланку, завідомо підроблений офіційний документ, а саме аналогічний державний акт на право приватної власності на землю серії ВН 05992 від 26.06.2002 з реєстраційним номером № 272, вказавши свої анкетні дані: ОСОБА_4 та підставу набуття, не існуюче рішення 14 сесії 23 скликання Струтинецької сільської ради народних депутатів від 14.07.2000, на підставі якого була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, 01.04.2015 ОСОБА_4 подав Державному кадастровому реєстратору Відділу № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області заяву про державну реєстрацію земельної ділянки, площею 3,9941 га, яка розташована за адресою: Струтинецька сільська рада, Липовецький район, Вінницька область, долучивши до неї документ із землеустрою, електронний документ, копію документа про присвоєння податкового номеру, копію документів, що посвідчує особу.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0502772762015 від 01.04.2015 земельній ділянці, площею 3,991, присвоєно кадастровий номер 0522286800:02:000:3185.

Надалі, ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що рішенням 14 сесії 23 скликання Струтинецької сільської ради Липовецького району Вінницької області народних депутатів від 14 липня 2000 року у приватну власність земельна ділянка не передавалася, використовуючи завідомо підроблений офіційний документ державний акт на право приватної власності на землю серії ВН 05992 від 26.06.2002, з реєстраційним номером № 272 на його ім`я, 15.09.2015 звернувся із заявою про здійснення реєстрації права власності на зазначену вище земельну ділянку, зареєстрованою у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 13299364, до державного реєстратора реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції Вінницької області.

На підставі зазначеного підробленого державного акту, державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права власності на дану земельну ділянку з кадастровим номером 0522286800:02:000:3185, площею 3,99 га, за ОСОБА_4 та присвоєно їй реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 7255302052222.

Внаслідок умисних злочинних дій, зловживаючи своїми повноваження ОСОБА_4 , незаконно, заволодів земельною ділянкою з кадастровим номером 0522286800:02:000:3185, площею 3,99 га., яка розташована в межах Струтинської сільської ради, Липовецького району (на цей час Вінницький район), Вінницької області, вартість якої становить 109969 грн., тим самим спричинивши істотну шкоду громадським інтересам в особі Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області.

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 365-2 КК України (в редакції від 16.07.2015 року), а саме зловживання своїми повноваженнями іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, з метою отримання неправомірної вигоди для себе, що спричинило істотну шкоду громадським інтересам.

ОСОБА_4 , 05.03.2014 зареєструвався як фізична особа-підприємець із видами діяльності згідно Класифікатора видів економічної діяльності: 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний); 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

Крім того, 10.01.2014 ОСОБА_4 отримав кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 010278 (дійсний до 25.12.2028) та 25.12.2024 свідоцтво про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника серії НОМЕР_1 .

Таким чином ОСОБА_4 є особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, оскільки він сертифікований державою та виконує функції, результати яких мають офіційну юридичну силу для внесення в Державний земельний кадастр.

Статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 за № 3613-VI (в редакції від 25.03.2015) передбачено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно п. «и» абзацу 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2023 за № 858-IV (в редакції від 27.07.2013) одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2023 за № 858-IV (в редакції від 27.07.2013) замовниками документації із землеустрою можуть бути у тому числі землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є: фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Згідно стаття 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 за № 3613-VI (в редакції від 25.03.2015) земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Відповідно до абз. 2 ч. 3, ч. 4 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 за № 3613-VI (в редакції від 25.03.2015) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Відповідно до п. «а» абз. 2 ст. 28 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 за № 3613-VI (в редакції від 25.03.2015) розробники документації із землеустрою зобов`язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

Так, не пізніше 01.04.2015, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , маючи кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника, здійснюючи професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послух у сфері землеустрою отримав від ОСОБА_8 отримав акт на право приватної власності на землю серії ВН 05992 від 26.06.2002 на ім`я ОСОБА_9 , право власності на яку мала намір оформити ОСОБА_8 , яка звернулася до ОСОБА_4 для подальшого оформлення документів про визнання її спадкоємцем померлої ОСОБА_9 , та подальшого оформлення документів землеустрою, та на право власності на зазначену земельну ділянку.

Зловживаючи своїми повноваженнями ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого набуття права власності на земельну ділянку, яка також розташована на території Струтинської селищної ради, Липовецького району, Вінницької області, перебуваючи у не встановленому органом досудового розслідування місці, внаслідок використання своїх повноважень, отримав реквізити офіційного документу та сам державний акт на право приватної власності на землю серії ВН 05992 від 26.06.2002, достовірно знаючи, що він до Струтинецької сільської ради Вінницької області не звертався із заявою про передачу йому у власність земельної ділянки, площею 3,99 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виготовив на бланку, завідомо підроблений офіційний документ, а саме аналогічний державний акт на право приватної власності на землю серії ВН 05992 від 26.06.2002 з реєстраційним номером № 272, вказавши свої анкетні дані: ОСОБА_4 та підставу набуття, не існуюче рішення 14 сесії 23 скликання Струтинецької сільської ради народних депутатів від 14.07.2000, на підставі якого була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, 01.04.2015 ОСОБА_4 подав Державному кадастровому реєстратору Відділу № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області заяву про державну реєстрацію земельної ділянки, площею 3,9941 га, яка розташована за адресою: Струтинецька сільська рада, Липовецький район (на цей час Вінницький район), Вінницька область, долучивши до неї документ із землеустрою, електронний документ, копію документа про присвоєння податкового номеру, копію документів, що посвідчує особу.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0502772762015 від 01.04.2015 земельній ділянці, площею 3,991, присвоєно кадастровий номер 0522286800:02:000:3185.

Надалі, ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що рішенням 14 сесії 23 скликання Струтинецької сільської ради Липовецького району Вінницької області народних депутатів від 14 липня 2000 року у приватну власність земельна ділянка не передавалася, використовуючи завідомо підроблений офіційний документ державний акт на право приватної власності на землю серії ВН 05992 від 26.06.2002, з реєстраційним номером № 272 на його ім`я, 15.09.2015 звернувся із заявою про здійснення реєстрації права власності на зазначену вище земельну ділянку, зареєстрованою у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 13299364, до державного реєстратора реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції Вінницької області.

На підставі зазначеного підробленого державного акту, державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права власності на дану земельну ділянку з кадастровим номером 0522286800:02:000:3185, площею 3,99 га, за ОСОБА_4 та присвоєно їй реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 7255302052222.

Такими чином, ОСОБА_4 знаючи про не законне набуття ним з 15.09.2015 та володіння по даний час зазначеною земельною ділянкою, 04.06.2026 розпорядився нею, шляхом укладення правочину договору оренди землі № 10, передавши її в оренду ФГ «Кобзар+» (код ЄДРПОУ 41332956), керівником якого є він сам, здійснив її легалізацію.

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, а саме набуття, володіння, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, вчинено особою, яка знала, що таке майно прямо, повністю одержано злочинним шляхом.

Таким чином, у ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , незаконно заволодів земельною ділянкою з кадастровим номером 0522286800:02:000:3185, площею 3,99 га, розташованою в межах Струтинської сільської ради, Липовецького району, Вінницької області, яка є об`єктом вчинення правопорушення.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , про що йому 10.07.2026 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365-2, ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 209 КК України.

Доказами, які обґрунтовують підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є: відношення Липовецької міської ради датована 29.06.2026; заява ОСОБА_10 допит ОСОБА_10 ; інформація з книги записів держаних актів на право приватної власності на землю де наявний запис № 272; документи реєстраційної справи; лист Держгеокадастру від 16.11.2023; покази ОСОБА_11 від 18.11.2023; інформація з ДРПНМ; інформація з ДРПНМ та копіями документів; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань; лист Держгеокадастру від 01.07.2026; рапорт про виявлене кримінальне правопорушення від 06.07.2026; рапорт про виявлене кримінальне правопорушення від 06.07.2026; рапорт про виявлене кримінальне правопорушення від 06.07.2026; постанова про визнання речовим доказом та приєднання їх до матеріалів провадження від 06.07.2026; копія договору оренди землі № 10 від 04.06.2026;

Таким чином, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365-2, ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 209 КК України, за які законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна.

Ураховуючи викладене, тяжкість вчинених підозрюваним кримінальних правопорушень, особу підозрюваного та його процесуальну поведінку, суб`єкт звернення вважає, що наявні правові підстави для застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, оскільки встановлено наявність ризиків, що передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, що стало підставою звернення до суду із даним клопотанням.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, що у ньому наведені, просив його задовольнити, вказуючи на можливу вірогідність вчинення спроб підозрюваним, які йому інкримінуються, також вказав, що стороною обвинувачення враховано час, який минув з моменту вчинення інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, його особу, тому найм`якіший запобіжний захід буде достатнім та спроможним забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, визначених КПК України та запобігти ризикам.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечив щодо застосування до нього запобіжного заходу, підтримавши позицію захисників.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні вказав на необґрунтованість висунутої його підзахисному підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, недоведеність жодного із ризиків, вказуючи, що лише тяжкість інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень за вказаних обставин не може бути підставою для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 ..

Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію іншого захисника, а також зазначив на невідповідність поданого стороною клопотання вимогам КПК, що є самостійною підставою для відмови в його задоволенні.

Слідчий суддя, заслухавши учасників кримінального провадження, вивчивши та дослідивши матеріали кримінального провадження, в рамках якого подане клопотання, оцінивши в сукупності надані сторонами кримінального провадження докази, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, дійшов висновку про таке.

Чинний КПК не містить визначення поняття "обґрунтована підозра", тому правозастосовна практика, зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 8 і ч. ч. 1, 5 ст. 9 КПК, орієнтується на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику ЄСПЛ.

У рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

Отож вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Оцінивши додані до клопотання докази стороною обвинувачення, слідчий суддя вважає, що вони свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 365-2 КК України.

Слідчий суддя вважає, що на даній стадії зібрані у цьому кримінальному провадженні докази та встановлені обставини виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, відсутності в його діях складу кримінальних правопорушень, зокрема, передбачених ч.1 ст.209, ч.1 ст.365-2 КК України, необґрунтованості підозри, оскільки це є прерогативою судового розгляду надавати оцінку зібраним доказам у їх сукупності, при цьому слідчим суддею враховується, що досудове розслідування проводиться у даному кримінальному провадженні лише з 06.07.2026, а підозра була висунута ОСОБА_4 10.07.2026, отож слідчі дії проводяться, а їх обсяг визначається стороною обвинувачення та тривають слідчі дії.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення у клопотанні, що передбачені п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що підставами застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні (вірогідні) підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити поза процесуальні, протиправні дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Вимоги до клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, передбачено ст.184 КПК України, відповідно до якої воно повинно містити поміж іншого виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу. До клопотання додаються відповідні докази.

Разом з цим зі змісту клопотання слідує, що слідчий обмежився лише формальним посиланням на пункти 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та вказавши необхідність покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, не зазначивши жодних обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність ризиків, відсутні посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, невмотивовано необхідність застосування запобіжного заходу та не обґрунтовано необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, у зв`язку із чим слідчий суддя позбавлених можливості надати таким обставинам оцінку у співставленні до наданих до клопотання доказів, а доводи прокурора надані в судовому засіданні щодо тяжкості інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та невідворотності покарання, що може спонукати підозрюваного до вчинення протиправних дій, слідчий суддя вважає неспроможними, оскільки це лише припущення прокурора, а його обґрунтування тяжкістю та суворістю покарання суперечить нормам КПК України, за відсутності інших обгрунтувань, які мають бути підтверджені доказами, а згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («W v.Switzerland», Заява № 14379/88, 26 січня 1993 року). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Becciev v.Moldova» (Бекчиєв проти Молдови), пункт 58). Ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Neumeister v.Austria» (Коймайетер проти Австрії), пункт 10).

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 , в силу ст.89 КК не судимий, офіційно працює ФОП, інженером землевпорядником, за місцем постійного проживання характеризується позитивно, одружений, має повнолітніх дітей; являється інвалідом ІІІ групи безтерміново; має у власності нерухоме майно, жодними компроментуючими матеріалами орган місцевого самоврядування за місцем проживання не володіє, користується авторитетом жителів населеного пункту у якому має зареєстроване місце проживання.

Отож надані стороною захисту докази свідчать про те, що ОСОБА_4 має достатньо міцні соціальні зв`язки та фактори стримуючого характеру, а надані до клопотання стороною обвинувачення докази, жодним чином їх не спростовують.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК, слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК.

З огляду на встановлені обставини при розгляді даного клопотання, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором з мотивів наведених слідчим суддею вище не доведено доцільність застосування запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді особистого зобов`язання, утім за наявності обґрунтованої підозри, суд вважає за можливе з метою забезпечення дотримання останнім обов`язків зобов`язати прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею.

За таких обставин, слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання.

Керуючись ст. ст. 132, 181, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 4 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_7 , яке погоджено начальником Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020060000175 від 06.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209, ч. 1,4 ст. 358, ч. 1 ст. 365-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , - відмовити.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Струтинка Липовецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, у провадженні яких буде знаходитись кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020060000175 від 06.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209, ч. 1,4 ст. 358, ч. 1 ст. 365-2 КК України.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1