Ухвала суду № 138451330, 22.07.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16784/26

1-кс/569/5977/26

УХВАЛА

22 липня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Рівне клопотання слідчого у кримінальному провадженні старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження №42026180000000008 від 04.02.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 369-2 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий у кримінальному провадженні старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області з клопотанням, погоджене прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження №42026180000000008 від 04.02.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 369-2 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що відділ розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026180000000008 від 04.02.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Статтею 65 Основного Закону України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надалі - Закон №3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Своєю чергою, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Наказом МОЗ України від 09.04.2008 №189 затверджено «Порядок організації експертизи тимчасової втрати працездатності» (далі - Наказ), яким визначається повноваження та роботу лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я (далі - ЛКК).

У відповідності до п. 1 Розділу ІІІ Наказу, при лікувально-профілактичних закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, утворюються ЛКК.

Крім того, п.п. 1 п. 3. Розділу ІІІ Наказу, до основних завдань ЛКК належить видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи, відповідно до вимог пункту 4 розділу IV цього Порядку.

Відповідно до Розділу IV Наказу, комісія вирішує питання експертизи непрацездатності тільки після особистого огляду хворого і вивчення даних медичного обстеження за представленням лікуючого лікаря і завідувача відділенням, однією із функцій ЛКК є видача висновків про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, затвердженої наказом МОЗ України від 03.03.2021 № 407 (в редакції наказу МОЗ України від 27.11.2025 № 1811) (зі змінами, внесеними наказом МОЗ України від 05.12.2025 №1850), визначено порядок видачі та заповнення форми первинної облікової документації №080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду» (далі Висновок).

Висновок призначений для реєстрації порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, в тому числі для реєстрації когнітивних порушень, які виникають при захворюваннях (органічні психічні розлади (F00-F09), розумова відсталість (F70-F79), порушення рухової активності (паралічі), соціальна дезадаптація).

Висновок надається закладами охорони здоров`я усіх рівнів надання медичної допомоги.

Висновок заповнюється членами лікарсько-консультативної комісії на підставі форми первинної облікової документації №025/о «Медична карта амбулаторного хворого №_____» або форми первинної облікової документації №027/о «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого», затверджених наказом МОЗ України від 14.02.2012 №110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за № 661/20974.

Висновок надається особі, яка потребує постійного стороннього догляду, або її законному представнику.

Висновок підписується членами ЛКК, із проставленням дати видачі, після чого засвідчується печаткою закладу охорони здоров`я.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідно до п.п. «а,ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 369-2 КК України голова та члени лікарсько-консультативної комісії є особами уповноваженими на виконання функцій держави.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що 28.01.2026 у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на одержання від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неправомірної вигоди для себе у вигляді грошових коштів за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме щодо складання та видачі цими особами документів, які будуть підставами для отримання ОСОБА_8 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та, в подальшому,керуючись єдиним умислом, 06.03.2026 ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду для себе в загальній сумі 2000 доларів США за наступних фактичних обставин.

Так, 28.01.2026 близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_5 у ході спілкування із ОСОБА_8 , який проходив лікування у КНП «Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Костопільської міської ради Рівненської області, дізнався, що останній є особою призовного віку, не має відстрочки від призову на військову службу та може бути призваний до лав Збройних Сил України під час мобілізації, однак потребує оформлення медичних документів батьку для встановлення наявності порушень функцій організму, через які особи не можуть самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребують постійного стороннього догляду.

У подальшому, 19.02.2026 приблизно о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_5 у ході спілкування із ОСОБА_8 повідомив останньому,що медичні документи щодо наявності захворювань можуть будуть підставами для встановлення його батьку наявності порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребують постійного стороннього догляду. Одночасно, лише за умови надання ОСОБА_8 для ОСОБА_5 неправомірної вигоди, останній, маючи певні зв`язки та знайомства серед медичних працівників медичних закладів Рівненської області,може здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, для складання та видачі йому необхідних документів.

Так, ОСОБА_5 , 19.02.2026 приблизно о 13 годині 21 хвилин, перебуваючи на автомобільній стоянці поряд з торговим центром за адресою: м. Рівне, вул. Степова, 16, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, висловив ОСОБА_8 про необхідність надати йому неправомірну вигоду для себе у розмірі 7000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становило 303 030 грн,пообіцявши здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на невстановлених на даний час досудовим розслідуванням голову та членів лікарсько-консультативної комісії лікувального закладу та з метою забезпечення надання ними висновку про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду для батька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який буде підставою для отримання ОСОБА_8 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Продовжуючи свої злочинні дії, охоплені єдиним умислом, ОСОБА_5 , 06.03.2026, близько 13 год. 17 хв., перебуваючи на автомобільній стоянці поряд із кафе-баром «Невже», що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Лісопіль, вул. Костопільська, 1, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, одержав від ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди для себе у сумі 2000 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на вказану дату становить 87 600 грн.) за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядуваннята повідомив, що решту суми неправомірної вигоди для нього необхідно передати після оформлення всіх документів.

17.07.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючому за адресою АДРЕСА_1 , в порядку ст. 89 КК України раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Правова кваліфікація злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачена ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами, а саме: протоколами проведенням негласних слідчих (розшукових) дій; протоколами обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності, в тому числі матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, які перебувають на стадії розтаємнення у передбаченому законом порядку.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України є достатні підстави вважати, що на сьогодні відносно ОСОБА_5 мають місце обставини, які вказують на наявність декількох ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків:

1) обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду: підозрюваний ОСОБА_5 з моменту повідомлення йому про підозру, усвідомлює реальність покарання за вчинений, злочин, санкція якого передбачає позбавленням волі на строк до 5 років, може вжити заходів, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Зокрема, може переїхати до іншої області чи району, цим самим може затягувати та перешкоджати проведенню всебічного і об`єктивного досудового розслідування. У зв`язку з цим, беручи також суспільний резонанс, який викликаний викриттям ОСОБА_5 , суспільну небезпеку вчиненого діяння, тяжкість злочину, особу підозрюваного, застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, повністю відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та є необхідним для того, щоб запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду

2) обґрунтування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: в даному кримінальному провадженні всі докази, в тому числі речові, ще не встановлені і відповідно не дослідженні. Відтак, у разі застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов`язаного із заставою, останній будучи обізнаний про обставини кримінального правопорушення, матиме реальну можливість вчинити дії спрямовані на знищення, приховання або спотворення речей чи документів, що мають важливе значення для досудового розслідування та відомості, які в них містяться можуть бути доказами під час судового розгляду

3) обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні: підозрюваний, будучи обізнаний про коло осіб кому відомо, чи може бути відомо про обставини вчинення ним кримінального правопорушення шляхом умовлянь, вчинення тиску та /або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою, серед іншого, зміни показань, як під час досудового розслідування, так і в судовому розгляді, про обставини провадження.

При з`ясуванні обставин, які відповідно до ст. 178 КПК України, слід врахувати при застосуванні ОСОБА_5 запобіжного заходу: наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним вищевказаного кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, яке передбачає відповідальність у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років; вік та стан здоров`я підозрюваного, який являється працездатною та здоровою особою; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Застосування інших більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти виникненню ризиків.

Прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Судом вставлено, що в провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026180000000008 від 04.02.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

17.07.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючому за адресою АДРЕСА_1 , в порядку ст. 89 КК України раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Так, слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді застави, та прокурор при його розгляді довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Крім того, є доведеним те, що ОСОБА_5 , може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного, є необхідним обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи особу самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні (п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).

Таким чином, беручи до уваги, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, його тяжкість відповідно до ст. 12 КК України, наявність вищевказаних ризиків, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя, вважає доцільним визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього на строк два місяці такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні чи/або суду, за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування; повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про відлучення з місця проживання у разі необхідності, крім відвідування закладів охорони здоров`я; утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 182, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Верба, Дубенського району Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 369-2 КК України - запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Відповідно до ч. 5 ст. 191 КК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні чи/або суду, за першою вимогою; 2) повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування; 3) повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про відлучення з місця проживання у разі необхідності, крім відвідування закладів охорони здоров`я; 4) утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави - до 17.09.2026 року.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до частини 6 статті 182 КПК підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що в разі невнесення застави ним (або заставодавцями), до нього може бути застосований інший, більш суворий запобіжний захід.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до частини 8 статті 182 КПК у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_10