Ухвала суду № 138450083, 23.07.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 357/5696/26

Провадження № 2/364/426/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 , Володарський районний суд Київської області, у складі:

головуюча суддя Моргун Г. Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в залі суду, в селищі Володарка, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел.: НОМЕР_2 , електронна адреса відсутня, електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС відсутній)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЛІСОК ЛОБАЧІВ» код ЄДРПОУ 43676215 (адреса: 09355, Україна, Київська область, Білоцерківський район, село Лобачів, вулиця Набережна, будинок 51, № тел.: 0503863970, е-пошта: prolisok221@ukr.net),

представник відповідача Плаксій Роман Володимирович (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , № тел.: НОМЕР_4 ),

про стягнення коштів по договорах оренди землі,

УСТАНОВИВ:

07.04.2026 позивачка звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. 08.04.2026 суддя ознайомившись з матеріалами справи передав справу за територіальною підсудністю до Володарського районного суду Київської області.

Безпосередньо до Володарського районного суду Київської області справа надійшла 11.05.2026.

Позивачка викладаючи обставини виниклих правовідносин та зазначаючи, що її право порушено, просить суд:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження;

позовну заяву задовольнити у повному обсязі;

стягнути з ТОВ «Пролісок Лобачів» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати загальною сумою у розмірі 13441,56 гривень за користування земельними ділянками за договорами оренди землі від 27.05.2025 на:

земельну ділянку площею 3,8508 га з кадастровим номером 3221682400:07:006:0009 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

земельну ділянку площею 3,4808 га з кадастровим номером 3221682400:03:005:0012 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

земельну ділянку площею 3,5165 га з кадастровим номером 3221682400:03:005:0013 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-судові витрати покласти на відповідача, в тому числі, витрати на судовий збір, витрати на правову допомогу/юридичні послуги та інші підтверджені витрати.

13.05.2026 судом відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 16.06.2026.

18.05.2026 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, яким представник відповідача заперечує проти вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі ( а.с.92-95).

16.06.2026 підготовче судове засідання не відбулося та було відкладено на 09.07.2026, у зв`язку з неявкою позивачки, яка належним чином повідомлена (засобами поштового зв`язку а.с.112) про відкриття провадження , час та місце судового розгляду справи. Заяв та клопотань про відкладення судового розгляду або розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

09.07.2026 підготовче судове засідання не відбулося та було відкладено на 17.07.2026 за клопотанням представника відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження, з підстав неможливості з`явитися у підготовче судове засідання, оскільки представник відповідача приймає участь у іншій справі № 357/3568/25, де Київським апеляційним судом призначено розгляд справи на 09:30 , про що долучив належні докази до своєї заяви ( а.с.119-120).

17.07.2026 позивачка та представник відповідача у підготовче судове засідання з`явилися та були підключені до відеоконференцзв`язку за допомогою підсистеми ВКЗ. Однак із технічних причин у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 23.07.2026. Згідно акту про несправність. З огляду на зазначене головуюча суддя своєю ухвалою на місці визнала явку позивачки у підготовче судове засідання обов`язковою.

17.07.2026 позивачка повторно звернулася до суду з клопотанням про участь у судовому розгляді справи у режимі відеоконференції ( а.с.137).

Позивачка ОСОБА_1 через підсистему ЕСІТ «Електронний суд» надіслала заяву про перенесення засідання. Просить суд перенести судове засідання. В зв`язку з тим , що не буде технічної можливості участі в засіданні. Просить призначити з 27.07.2026 по 31.07.2026 на 9-00 ( а.с.139).

23.07.2026 позивачка у підготовче судове засідання не з`явилася. Про час та місце проведення такого належним чином повідомлена, оскільки була присутня під час оголошення перерви та окрім того отримала судову повістку в електронному кабінеті в підсистемі ЄСІТС ( а.с.136).

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання, яким просив суд відмовити у задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду, вказуючи на відсутність підстав для відкладення підготовчого судового засідання та просив залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з повторною неявкою належним чином повідомленої позивачки з підстав ненаданням доказів поважності причин повторної неявки.

Суд, дослідивши матеріали справи доходить висновку про залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача/його представника до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача та/або його представника в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачка двічі не з`явилася у підготовчі судові засідання, зокрема: 16.06.2026 та 23.07.2026. Про час та місце розгляду справи позивачка, повідомлялася засобами поштового зв`язку (а.с. 112, 118) та через електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС (а.с. 130, 136). Судом встановлено, що позивачка через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" звернулася із заявою про перенесення підготовчого судового засідання, призначеного на 23.07.2026, посилаючись на відсутність технічної можливості взяти участь у такому засіданні. Разом з тим зазначена заява не містить будь-якого обґрунтування причин неможливості участі позивачки у підготовчому судовому засіданні, не містить відомостей про характер технічних перешкод та не підтверджена належними і допустимими доказами, які б свідчили про об`єктивну неможливість її участі у підготовчому судовому засіданні."

За таких обставин суд доходить висновку, що наведені позивачкою підстави для відкладення підготовчого судового засідання не можуть бути визнані поважними, оскільки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. При цьому саме лише посилання на відсутність технічної можливості участі у судовому засіданні без наведення обставин, які об`єктивно перешкоджають участі особи у його проведенні, не є достатньою підставою для відкладення судового розгляду справи. Відтак, клопотання позивачки про відкладення підготовчого судового засідання задоволенню не підлягає.

Окрім того, суд враховує, що позивачка була присутня у підготовчому судовому засіданні 17.07.2026, під час якого головуючою суддею її явку у наступне підготовче судове засідання було визнано обов`язковою, про що останній було достеменно відомо. Незважаючи на це, звертаючись до суду із заявою про перенесення судового засідання, позивачка не зазначила обставин, які б свідчили про неможливість виконання нею процесуального обов`язку щодо участі у підготовчому судовому засіданні, та не надала жодних доказів на підтвердження викладених обставин.

Так, перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, залишення позовної заяви без розгляду у випадках, визначених процесуальним законом, спрямоване на забезпечення дотримання розумних строків розгляду справи та балансу інтересів усіх учасників цивільного процесу.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України чітко закріплюють право суду залишити позовну заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, неявка позивачки в підготовче засідання є повторною в розумінні положень ч.5 ст. 223 ЦПК України і суду не надано доказів на підтвердження поважності причин неявки позивачки в підготовче засідання.

Верховний Суд у своїй постанові від 22.05.2019 року по справі № 310/12817/13 вказав, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Відповідно до статті 10 ЦПК України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 10.07.2017 року у справі «Гінчо проти Португалії» Європейський суд з прав людини зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, оскільки належним чином повідомлена позивачка повторно не з`явилася у підготовче засідання, про причини своєї неявки суду не повідомила та не надала заяви про розгляд справи за її відсутності, суд вважає необхідним застосувати наслідки, передбачені в п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення підготовчого судового засідання та постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду в підготовчому засіданні.

Керуючись п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, ст. 260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про перенесення судового засідання.

Клопотання представника відповідача Плаксія Романа Володимировича про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЛІСОК ЛОБАЧІВ» про стягнення коштів по договорах оренди землі - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЛІСОК ЛОБАЧІВ» про стягнення коштів по договорах оренди землі, - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачці, що залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам судового розгляду по справі.

Згідно положень визначених ч. 7 ст. 14 ЦПК України, що перегукується з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі «Судова влада України» в мережі Інтернет за посиланням http://vl.ko.court.gov.ua/sud1010/ з зазначенням індивідуального номеру провадження.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г. Л. Моргун