Рішення № 138449842, 23.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7554/26

Провадження № 2-а/357/348/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Цукуров В.П.,

секретар судового засідання Чайка О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

У травні 2026 року ОСОБА_1 (далі «Позивач») звернувся до суду з позовом до «Управління патрульної поліції в Київській області поліцейський 1 взвод 2 рота 1 батальйон ППП в м.Біла Церква та Білоцерківському районі сержант поліції Перфілов Кирило Євгенович» про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступні обставини.

Постановою серії ЕНА №7117181 від 01.05.2026 року поліцейським 1 взвод 2 рота 1 батальйон ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі сержантом поліції Перфіловим Кирилом Євгеновичем Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 гривень за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. У постанові вказано, що 01.05.2026 року 09:36:57 у місті Біла Церква, вулиця Фастівська, будинок 21 Позивач керував транспортним засобом «HYUNDAI SONATA», номерний знак НОМЕР_1 якого було закрито стороннім предметом, а саме решіткою, чим порушив п.2.9. «в» ПДР.

Постанову серії ЕНА №7117181 від 01.05.2026 року Позивач вважає незаконною, наполягає на тому, що вимог п.2.9 «в» Правил дорожнього руху він не порушував, оскільки його номерний знак не був закритий стороннім предметом, таким чином, щоб це унеможливлювало його ідентифікацію. Просив суд указану постанову скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Історія справи. Заяви та клопотання, позиції учасників справи.

08.05.2026 року ухвалою суду указану позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, Позивачу надано строк для усунення її недоліків (а.с. 11-12).

12.05.2026 року до канцелярії суду Позивачем було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої було приєднано позовну заяву в новій редакції. Відповідачем вказано Департамент патрульної поліції Національної поліції України (далі «Відповідач») (а.с. 14-17).

14.05.2026 року ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.18).

09.06.2026 року до канцелярії суду представником Відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. До відзиву додано оптичний диск DVD-R, що містить відеозапис із нагрудних відеокамер поліцейських. У відзиву зазначено, що в графі номер 7 спірної постанови «До постанови додається» поліцейським було вказано відео з нагрудної камери Motorola VB 400 476035, 477078 та відео з реєстратора 70 маі (зафіксовано рух транспортного засобу), які використовувалися поліцейськими у відповідності відповідно до наказу МВС № 1026 від 18.12.2018 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки». Досліджуючи матеріали відео фіксації можливо встановити наступні обставини події. О 09 год. 30 хв. працівниками поліції було зупинено транспортний засіб позивача на підставі пункту 1 частини третьої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку з наявністю достатньої інформації про вчинення адміністративного правопорушення. Зокрема, на транспортному засобі позивача державний номерний знак був закритий стороннім предметом у вигляді решітки, що унеможливлювало його ідентифікацію. Після зупинки транспортного засобу, працівники поліції підійшли до позивача, представились, повідомили причину зупинки та що згідно ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» буде проводитись відеофіксація їх спілкування. Позивачу було повідомлено про зафіксований факт керування транспортним засобом, що підтверджується відеозаписом із реєстратора службового автомобіля, який долучено до матеріалів справи. О 09 год. 37 хв. поліцейським було оголошено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, розгляд справи здійснювався з дотриманням вимог чинного законодавства. Позивача було ознайомлено з його правами, передбаченими статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України, роз`яснено суть правопорушення та надано можливість ознайомитися з доказами.

Позивачу було роз`яснено, що вчинене правопорушення підпадає під ознаки частини першої статті 121-3 КУпАП України, що передбачає адміністративну відповідальність. О 09 год. 45 хв. розгляд справи було завершено, за результатами чого винесено оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Позивач отримав копію постанови, про що свідчить його підпис, а також підтвердив факт ознайомлення з роз`ясненими йому правами. Оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, поліцейський керуючись законом та правосвідомістю, постановив визнати винним Позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн 00 коп., що в межах санкції даної статті. Після чого Позивача було ознайомлено з винесеною постановою, та повідомлено йому порядок її оскарження Постанови, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 307, 308 КУпАП. Разом з тим, у зазначеній постанові були допущені окремі неточності, а саме у фабулі винесеної постанови некоректно зазначений час руху транспортного засобу.

Відповідач не заперечує наявності зазначених неточностей. Водночас такі недоліки мають характер технічних (механічних) описок та не впливають на зміст прийнятого рішення, повноту встановлення фактичних обставин справи, правильність їх правової кваліфікації, а також не порушують права Позивача на захист. Матеріалами справи підтверджується факт порушення Позивачем вимог пункту 2.9 (в) Правил дорожнього руху України. Наявні у справі докази у своїй сукупності є належними, допустимими та достатніми для висновку про наявність у діях Позивача події та складу адміністративного правопорушення. Таким чином, некоректно вказаний час руху транспортного засобу в фабулі винесеної постанові є формальним недоліком оформлення документа та не впливає на законність і обґрунтованість прийнятого рішення, а також не спростовує доведеності вини Позивача. Правова позиція щодо того, що формальні помилки в постанові, які не впливають на встановлення події та складу правопорушення, не є безумовною підставою для її скасування, викладена у постанові Верховний Суд від 28.11.2018 року у справі №537/1214/17 (провадження № К/9901/17897/18) (а.с. 26-30).

15.06.2026 року до канцелярії суду Позивачем подано відповідь на відзив, у якій останній зазначив, що з доданого до відзиву фотознімку номерного знаку можливо чітко визначити буквено-цифрову комбінацію державного номерного знаку. Таким чином, зазначений фотознімок не підтверджує неможливість ідентифікації державного номерного знаку. При цьому, долучений до відзиву фотознімок не містить відомостей щодо часу, місця та обставин його створення. У оскаржуваній постанові як доказ зазначені виключно відеозаписи з нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора службового автомобіля. Посилання на фотоматеріали в постанові відсутні. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що символи державного номерного знаку транспортного засобу неможливо було чітко визначити з відстані 20 метрів. Натомість із наданих Відповідачем відеозаписів та фотоматеріалів вбачається, що державний номерний знак транспортного засобу є видимим, а його буквенно-цифрова комбінація читається та може бути ідентифікована. Таким чином, надані Відповідачем докази не підтверджують того, що державний номерний знак був закритий у спосіб, який унеможливлював або ускладнював його ідентифікацію (а.с. 37-38).

У судових засіданнях Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Надав пояснення, аналогічні за змістом позовній заяві та відповіді на відзив. Зазначив, що він дійсно у день події керував транспортним засобом, який указано в спірній постанові. Даний автомобіль належить його колишній дружині. Автомобіль постійно їздить до Києва, і ніколи проблем із номерним знаком не було. На пряме запитання головуючого вказав, що у день, коли його зупинила поліція, а саме 01.05.2026 року, на транспортному засобі «HYUNDAI SONATA», яким він керував, задній номерний знак НОМЕР_1 не було закрито стороннім предметом. Рамка кріплення номерного знаку була, а решітки не було. Спосіб та манеру спілкування з працівниками поліції пояснив тим, що коли вони підійшли до нього вони одразу не представилися, як того вимагає закон, а назвалися пізніше, коли він сам запитав. Через це він не бажав із ними нормально спілкуватися, а дещо підвищив голос.

У судові засідання представник Відповідача на з`явився, до канцелярії суду подав заяву про розгляд даної справи без його участі (а.с. 30).

2. Мотивувальна частина.

Норми матеріального та процесуального права України.

Відповідно до статті 14 Закону України від «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до п.п.2.9 «в» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знаку або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Положеннями ч.1 ст.121-3 КУпАП передбачено, що керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знаку, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знаку з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знаку - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За правилами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зокрема, частиною другою даної норми права передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Висновки суду.

Щодо наявності факту скоєння адміністративного правопорушення.

Постановою серії ЕНА №7117181 від 01.05.2026 року поліцейським 1 взвод 2 рота 1 батальйон ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі сержантом поліції Перфіловим Кирилом Євгеновичем Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 гривень за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. У постанові вказано, що 01.05.2026 року 09:36:57 у місті Біла Церква, вулиця Фастівська, будинок 21 Позивач керував транспортним засобом «HYUNDAI SONATA», номерний знак НОМЕР_1 якого було закрито стороннім предметом, а саме решіткою, чим порушив п.2.9. «в» ПДР (а.с. 26-27).

У судовому засіданні було досліджено відеозапис події, а саме відео з відеореєстратора, установленого в службовому авто поліцейських, а також відео з нагрудних відеокамер працівників поліції. У процесі дослідження Позивач мав можливість коментувати відео (а.с.32).

Позивачем не заперечується той факт, що він 01.05.2026 року в приблизно вказаний у спірній постанові час та місці, керував транспортним засобом «HYUNDAI SONATA», номерний знак НОМЕР_1 .

Указані обставини також підтверджуються наявними у матеріалах справи відеозаписами.

Як вбачається з відеозапису під назвою «Clip-0» (диск із назвою « ОСОБА_1 б/к»), тайм код: «0:09:01 - 0:09:03», зробленому на нагрудну камеру поліцейського ОСОБА_2 , задній номерний знак на вказаному транспортному засобі, яким керував Позивач, був закритий решіткою (а.с. 39-41).

Тобто твердження Позивача про те, що на задньому номерному знаку на транспортному засобі, яким він керував на момент події, не було встановлено решітки, не відповідає дійсності та спростовується наявними у матеріалах справи доказами.

Законом №2658-IX від 06.10.2022 року КУпАП було доповнено статтею 121-3 «Порушення вимог законодавства щодо використання номерних знаків транспортних засобів» - для посилення адміністративної відповідальності за порушення порядку встановлення та використання номерних знаків транспортних засобів, оскільки складовою безпеки дорожнього руху є контроль за законністю використання транспортних засобів, як джерел підвищеної небезпеки. Запорукою ефективної реалізації контролюючих функцій у зазначеній сфері є належна ідентифікація транспортних засобів, що приймають участь у дорожньому руху.

Тобто, на час складання оскаржуваної постанови, відповідно до Закону №2658-IX від 06.10.2022 року порушення стосовно закриття номерного знаку іншими предметами (в тому числі пластиковими накладками і решітками (сітками) відокремлено в ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Натомість, Позивач наполягає на тому, що вимог п.2.9 «в» ПДР України він не порушував, а його номерний знак був у такому вигляді, який не перешкоджав чітко визначити його символи на відстані 20 м.

З даного приводу суд зазначає, що згідно із ч.1 ст.121-3 КУпАП вимога щодо читабельності номерного знаку з відстані 20 м застосовується лише у разі забруднення номерного знаку. При цьому, сам факт керування транспортним засобом з номерним знаком, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими) вже передбачає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 гривень.

Таким чином, аргументи Позивача, про те, що відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП може мати місце лише у випадку встановлення факту того, що закриття номерного знаку іншими предметами унеможливлює чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 метрів, є безпідставними, оскільки керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, створює окремий склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

З огляду на вищенаведене, доводи Позивача ґрунтуються на помилковому трактуванні норми матеріального права, у зв`язку із чим не спростовують встановлених працівниками поліції обставин у спірних правовідносинах.

Аналогічна правову позицію було неодноразово висловлено під час розгляду даної категорії справ судами апеляційної інстанції, зокрема у постанові від 28.06.2023 року у справі №208/167/23, у постанові від 10.08.2023 року у справі №291/164/23 тощо.

У спірному випадку факт скоєння Позивачем адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом із нагрудної відеокамери поліцейського, який є належним доказом у розумінні ст.251 КУпАП. Із вказаного відеозапису вбачається те, що на номерному знаку транспортного засобу, яким керував Позивач, міститься решітка, тобто сторонній предмет, який не передбачений конструкцією номерного знаку та який ускладнює ідентифікацію номерного знаку.

Отже, оскільки встановлені обставини справи свідчать про те, що Позивач керував транспортним засобом з номерним знаком, на якому був розміщений сторонній предмет (решітка), суд вважає правомірним та обґрунтованим його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Щодо процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та поведінки Позивача як під час неї, так і під час розгляду даної судової справи.

Зазначеним відеозаписом підтверджено, що поліцейським було дотримано вимоги, передбачені КУпАП для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Так, працівник поліції, підійшовши до авто, яким керував Позивач, представився йому та пояснив причину та підставу його зупинки.

Також на відео з нагрудних камер поліцейських видно, що останні розпочали та здійснювали розгляд справи про адміністративне правопорушення перебуваючи біля автомобіля, із якого не виходив Позивач. Окрім того, поліцейські постійно намагалися здійснювати діалог з Позивачем, пропонували ознайомитися з відеозаписами зі службового пристрою, на що останній відповів категоричною відмовою.

Коли поліцейський сфотографував на власний телефон зовнішній вигляд заднього номерного знаку авто та показав фото Позивачу, той відповів: «…там що, щось не видно?..».

У відповідь на пропозицію поліцейського вийти з авто та особисто оглянути зовнішній вигляд заднього номерного знаку Позивач відповів «…нащо мені виходити… а що мені ще зробити?.. станцювати вам не потрібно?..».

При роз`ясненні працівником поліції Позивачу його прав, передбачених ст.ст.268, 280 КУпАП Відповідач звернувся до нього зі словами «…хочу собі захисника, надайте…». На це поліцейський запропонував телефонний номер офісу Безоплатної правової допомоги, у відповідь на що Позивач сказав «…у мене немає грошей на рахунку…». Після цього Позивач зазначив «…корочє, складайте, я оскаржу все в суді…».

Отже, наявними у справі відео доказами підтверджується факт дотримання поліцейськими вимог ст.ст.268, 280 КУпАП під час прийняття рішення відносно Позивача.

Указані твердження та поведінка Позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, у сукупності з повідомленням суду у судовому засіданні явно недостовірної інформації щодо відсутності решітки на задньому номерному знаку авто, радше свідчать про спробу останнього уникнути адміністративної відповідальності.

При цьому, за наслідками перегляду наявного у справі відеозапису, суд констатує факт неприпустимої поведінки Позивача після його зупинки поліцейськими та під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Таку поведінку суд оцінює критично та наголошує, що вона не відповідає прийнятим у цивілізованому суспільстві стандартам спілкування.

З огляду на викладене, заслухавши пояснення Позивача, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Оскільки у даній справі позовні вимоги задоволенню не підлягають, витрати зі сплати судового збору слід залишити за Позивачем.

3. Резолютивна частина.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.9, 10, 77, 90, 139, 243-246, 250, 286 КАС України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач Департамент патрульної поліції Національної поліції України, код ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження: місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3.

Повне судове рішення складено 23.07.2026 року.

СуддяВ. П. Цукуров