Рішення № 138449635, 23.07.2026, Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/231/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Діброви О.В.,

з секретарем Ніконенко О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулось з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором в сумі 89000 гривень, у тому числі: 32000 гривень сума прострочених платежів по тілу кредиту, 43150 гривень сума прострочених платежів по процентам, 11220 гривень сума заборгованості по відсотках, що нараховані на підставі статті 625 ЦК України, 2630 гривень сума прострочених платежів за комісією й витрати, що пов`язані за сплатою судового збору в сумі 2662 гривні 40 копійок.

Свої вимоги мотивує тим, що 15 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та відповідачем було укладено договір про надання кредиту, згідно з яким останній надано кредит у сумі 33000 гривень. Зазначений договір укладено шляхом обміну електронними повідомленнями й підписано у порядку визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Позивач зобов`язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, натомість відповідач обов`язок щодо погашення заборгованості за кредитом належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість у вищезазначеній сумі.

Ухвалою суду від 27 травня 2026 року було відкрито провадження у цій цивільній справі та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином; представник позивача просить розгляд справи проводити без його участі; відповідач надіслала до суду заяву, в якій просить справу розглядати без її участі та зазначає, що позовні вимоги визнає частково, а саме, не визнає лише вимогу про стягнення з неї суми боргу по відсотках у відповідності до статті 625 ЦКУ;

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі https://my.tpozyka.com заповнила анкету клієнта, у якій зазначила свої особисті дані: прізвище, ім`я, по батькові, адреси реєстрації та проживання, РНОКПП/ІПН, дату та місце народження, паспортні дані, а також, інформацію щодо бажаного кредиту: суму кредиту, дату отримання, електронну адресу, фінансовий номер телефону, номер банківського рахунку/ банківської картки для перерахунку коштів.

15 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та відповідачем в електронній формі було укладено договір про надання споживчого кредиту№277046-КС-0026 (надалі - Договір), згідно з яким останній надано кредит у сумі 33000 гривень на 24 тижні, тобто, до 01 квітня 2026 року.

Відповідно до пункту 2.1. Договору кредитодавець надає позичальникові грошові кошти у розмірі 33000 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика».

Пунктами 2.3. 2.5. Договору встановлено, що строк, на який надається кредит: 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована. Комісія за надання кредиту: 6600 гривень. Нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту.

Згідно з пунктами 2.9. 2.14. Договору орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 81552 гривні 60 копійок. Загальні витрати за кредитом: 48000 гривень. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6926,47 процентів. Денна процентна ставка: 0,87 процентів. Дата видачі кредиту 15 жовтня 2025 року. Дата повернення кредиту 01 квітня 2026 року.

Відповідно до пунктів 4.2.1 й 4.2.2. Договору, нарахування процентів позичальнику здійснюється за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору. При цьому, сторони на момент укладання договору встановили графік платежів.

Згідно з пунктом 4.1. Договору спосіб перерахування позичальнику кредиту: в безготівковій формі, шляхом переказу коштів на реквізити електронного платіжного засобу, що наведений в розділі 12 Договору.

На підтвердження зазначених обставин позивачем надано копії анкети клієнта (а.с 84), договору про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) №277046-КС-002 від 15 жовтня 2025 року (а.с.52-61), пропозиції (оферти) укласти договір №277046-КС-002 про надання кредиту від 15 жовтня 2025 року (а.с.62-63), паспорту споживчого кредиту (а.с. 49-51).

15 жовтня 2025 року позивач перерахував відповідачу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на її картковий рахунок в АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_2 кошти згідно кредитного договору №277046-КС-002 від 15 жовтня 2025 року у сумі 33000 гривень, про що свідчать копія підтвердження ТОВ «ПРОФІТГІД» (а.с.85) та виписки АТ КБ «Приват Банк» за період з 15 жовтня 2025 року по 01 квітня 2026 року (а.с. 108-110).

З розрахунку заборгованості станом на 05 травня 2026 року (а.с.46-47) та довідки про стан заборгованості станом на 18 травня 2026 року вбачається, що загальна заборгованість за кредитним договором №277046-КС-002 про надання кредиту від 15 жовтня 2025 року (а.с. 48) становить 89000 грн, яка складається з: 32000 гривень заборгованість за кредитом, 43150 гривень заборгованість за відсотками, 11220 гривень заборгованість по відсотках, відповідно статті 625 ЦК України, 2630 гривень сума прострочених платежів за комісією.

Обмірковуючи правомірність та обґрунтованість вимог позивача, суд зважає на таке.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отож, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов`язки відповідно до договору. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі було укладено кредитний договір в електронній формі, за яким позивач виконав усі взяті на себе зобов`язання, натомість відповідач порушила договірні зобов`язання по сплаті заборгованості за кредитним договором й має сплатити позивачу заборгованість за тілом кредиту, процентами за користування ним та комісією.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача відсотків, нарахованих за статтею 625 ЦК України, суд зважає на пункт 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України N 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває на цей час.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, підстави для нарахування та стягнення з відповідача за статтею 625 ЦК України відсутні, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, суд дійшов переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 2662 гривні 40 копійок, в порядку статті 141 ЦПК України вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог (87,4%) у сумі 2326 гривень 94 копійки.

Керуючись статтями 3, 10, 141, 259, 263, 265, 273, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту №277046-КС-002 від 15 жовтня 2025 року у сумі 77780 гривень, у тому числі: 32000 гривень заборгованість по тілу кредиту, 43150 гривень заборгованість по процентах й 2630 гривень комісію.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати на сплату судового збору в сумі 2326 гривень 94 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41084239.

Представник позивача: Пєскова Софія Володимирівна, місце перебування: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м.Київ, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне рішення суду складено 23 липня 2026 року.

Суддя: Олександр ДІБРОВА