Ухвала суду № 138448772, 23.06.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/6902/21

Номер провадження 2/676/35/26

УХВАЛА

18 червня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Бондара О.О.

за участю секретаря судового засідання Коротун В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави до Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування рішення Устянської сільської ради, витребування земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування рішення Устянської сільської ради, зобов`язання повернути земельну ділянку; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що під час вивчення питання законності надання та використання земельних ділянок було встановлено, що рішенням Устянської сільської ради №9 від 19.03.2015 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 » останньому затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність земельну ділянку, площею 0,0600 та, для ведення садівництва, що розташована в межах населеного пункту с. Устя Кам`янець-Подільського району (кадастровий номер земельної ділянки: 6822489100:01:001:0103). На підставі зазначеного рішення Устянської сільської ради ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 10.04.2015 р.. В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.07.2020, який посвідчений приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Хмельницької області Цвіляк А.О. та зареєстрований в реєстрі за №625, ОСОБА_1 передав у власність (продав) для ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,0600 га, для ведення садівництва, що розташована в межах населеного пункту с. Устя Кам`янець-Подільського району. Позивач вважає, що вказане рішення Устянської сільської ради прийняте з порушенням вимог чинного законодавства. У зв`язку із чим просить:

1.Визнати незаконним та скасувати рішення Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області № 9 від 19.03.2015 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 » на підставі якого ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність земельну ділянку, площею 0,0600 га, для ведення садівництва, що розташована в межах населеного пункту с.Устя Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки: 6822489100:01:001:0103.

2.Витребувати у ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) в комунальну власність територіальної громади Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради (код ЄДРПОУ: 04407276) земельну ділянку площею 0,0600 га, що розташована в межах населеного пункту с.Устя Кам`янець Подільського Хмельницької області, кадастровий номер: 6822489100:01:001:0103.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 в ході розгляду справи подала заяви від 16 вересня 2025 року та від 05 грудня 2025 року про залишення позову без розгляду посилаючись на ті обставини, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення тобто прокурором не доведено порушення відповідачами інтересів держави.

Також просить залишити позов без розгляду через недоведення заявлених позовних вимог, так як предметом позовної заяви є вимоги керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, про витребування у ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 6822489100:01:001:0103. Підставою для звернення прокурора із вказаною позовною заявою стало те, що, на його переконання, вказана вище земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги, відтак, правові підстави для її приватизації ОСОБА_1 та надалі відчуження на користь ОСОБА_2 були відсутні.

Крім того просить залишити позов без розгляду в зв`язку з тим, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки , а прокурором в ході розгляду справи не було внесено попередньо на депозит суду грошові кошти в розмірі вартості спірної земельної ділянки.

Крім того на підставу залишення позову без розгляду вказує, що позов пред`явлений до суду особою, яка не має процесуальної дієздатності.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явилась, подала заяву про слухання справи у її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_4 клопотання підтримала про залишення позову без розгляду.

В судовому засіданні прокурор проти задоволення клопотання заперечила посилаючись на ті обставини, що прокурор не вважає відповідачку ОСОБА_2 добросовісним набувачем.

Заслухавши думку учасників судового розгляду суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити.

При відмові в задоволенні клопотання суд враховує, що відповідно до ст.. 4 ЦПК України жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

При відкритті провадження суд не може давати оцінку позовним вимогам і встановлювати наявність чи відсутність порушеного права.

При відмові в задоволенні заяви в цій частині суд враховує, що залишення позову без розгляду може призвести до порушення права позивача на доступ до правосуддя, що є недопустимим.

Також не може бути підставою залишення позову без розгляду недоведення заявлених позовних вимог, оскільки недоведення позовних вимог може бути підставою відмови в задоволенні позову, але не підставою для залишення позову без розгляду.

Крім того не може бути залишений позов без розгляду в зв`язку з тим, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки , а прокурором в ході розгляду справи не було внесено попередньо на депозит суду грошові кошти в розмірі вартості спірної земельної ділянки.

Крім того при відмові в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду суд враховує, що прокурор в позовній заяві не вказує, що відповідачка є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки , що КЦС ВС у постанові від 12.11.2025 року у справі № 127/8274/24 висловив позицію, що обов`язок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду передбачений у нормі матеріального права. Положення частини п`ятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. При цьому у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги частини п`ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню.

В силу частини 2 статті 15 Закону України «Про прокуратуру» прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Згідно з ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Із положень ч.1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» слідує, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів держави в суді, реалізація якої здійснюється через систему органів прокуратури в порядку вчинення процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави.

Під час здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор має право звертатися до суду з позовом, а саме підписувати та пред`являти цей позов до розгляду.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

При відмові в задоволення заяви про залишення позову без розгляду в зв`язку з тим, що «позов пред`явлений до суду особою, яка не має процесуальної дієздатності» суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України невиконання прокурором вимог ч. 3 - 4 ст. 56 ЦПК має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення заяви) , а не залишення позову без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258 - 260, 257 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотань ОСОБА_3 представника відповідача ОСОБА_2 від 16 вересня 2025 року та від 05 грудня 2025 року про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 23 червня 2026 року.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Бондар О.О.