Рішення № 138448716, 15.07.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/4365/24

Провадження №2/944/287/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

15.07.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Швед Н.П.

з участю секретаря - Василиці Н.В.

позивача ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2

представника позивача-адвоката Франків А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , з участю третьої особи Виконавчого комітету Івано-Франківської сільської ради Яворівського району Львівської області як орган опіки і піклування про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_3 з участю третьої особи Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 21.07.2011.

Від спільного подружнього життя у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі рішення Яворівського районного суду Львівської області від 11.01.2021року шлюб укладений між сторонами розірвано.

Після розірвання шлюбу, син залишився проживати разом з позивачем, а донька ОСОБА_5 із відповідачкою. З цього часу вихованням та утриманням сина займається лише позивач. Відповідачка участі в житті сина не приймає.

На даний час позивач разом із сином проживають в будинку, який належить матері позивача ОСОБА_6 .

З часу окремого проживання, відповідачка до сина не навідувалась, дитиною не цікавилась, участі у вихованні не приймала, тобто фактично ухилилася від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В подальшому відповідачка вдруге вийшла заміж, і змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Згідно характеристики Старостинського округу №4 Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_1 по місцю свого проживається характеризується позитивно.

Згідно довідки №4 від 15.04.2024року, ОСОБА_4 навчається у 6-му класі Великопільського закладу загального закладу середньої освіьт І-ІІ ступенів Івано-Франківської селищної ради.

Згідно характеристики Великопільського ЗЗСО І-ІІ ступенів Івано-Франківської селищної ради, дитина ОСОБА_4 виховується і неповній сім`ї. Батько бере активну участь у навчанні та вихованні сина, підтримує постійний зв`язок із закладом освіти та класним керівником, постіно відвідує батькіські збори та загальношкільні заходи, всіляко допомагає в обладнанні класної кумнати , де начається син.

Просить позовні вимоги задовольнити. Позбавити відповідачку ОСОБА_3 батьківських прав, відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги. просять такі задовольнити.

Крім цього, позивач додатково пояснив що з відповідачкою він перебував у зареєстрованому шлюбі з 21.07.2011, від спільного подружнього життя у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі рішення Яворівського районного суду Львівської області від 11.01.2021року шлюб укладений між ними було розірвано. Після розірвання шлюбу, син ОСОБА_4 залишився проживати разом з ним, а донька ОСОБА_5 із відповідачкою. З цього часу вихованням сина займався лише він, відповідачка участі в житті сина не приймала, його життям та здоров`ям не цікавилася. На даний час він разом із сином проживають в будинку, який належить його матері. З часу окремого проживання, відповідачка до сина не навідувалась, дитиною не цікавилась, участі у шкільному житті сина не приймала, подарунків на день народження та ОСОБА_9 не приносила, на Причастя сина не приїхала сину телефонувала рідко. На даний час відповідачка перебуває в іншому шлюбі, та виховує їхню спільну доньку. Він не забороняє бачитись відповідачці із сином, однак, вона сама не виявляє бажання побачитись із дитиною чи зателефонувати синові. Він є призовного віку, комісію проходить, інвалідом не являється. Просить позовні вимоги задовольнити. Позбавити відповідачку ОСОБА_3 батьківських прав, відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав висновок служби у справах дітей виконавчого комітету Івано - Франківської селищної ради від 11.12.2024 та пояснив що Службою у справах дітей Івано-Франківсьої селищної ради було розглянуто та вивчено документи, представлені ОСОБА_1 , який виховує неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_3 .

Встановлено, що з 2018 року ОСОБА_1 один займається вихованням та матеріальним забезпеченням сина, зі слів батька , мати не дарувала подарунків своєму сину ні на День народження, ні на день ОСОБА_10 , та Новий рік.

Коли дитина хворіла, мати його не провідувала, не цікавилась станом його здоров`я та не надавала жодної матеріальної допомоги на лікування.

Мати не піклується про фізичний та духовний розвіток дитини, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду. Не бачиться з дитиною, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до його внутрішнього світу. Враховуючи наведене, було прийнято рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_3 , батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 в черговий раз судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки суду не повідомила. Від неї не надходило на адресу суду жодних клопотань про відкладення судового засідання та відзиву на позовну заяву.

Як вбачається, з позовної заяви, відповідачка ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , саме на ці адреси були скеровані виклики в судове засідання, які повернулися на адресу суду без вручення адресату,а також на сайті судової влади було розміщено оголошення про виклик відповідачки в судове засідання.

Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом із повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Так як відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання за зареєстрованою адресою місця проживання не з`явився повторно в судове засідання без повідомлення причин, що в розумінні ч.3 ст.131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, крім того не подав відзиву, від нього не надходило на адресу суду жодних клопотань, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачаються права та взаємовідносини сторін, тому суд, вважає за можливе справу слухати у відсутності відповідача, який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи та згідно ч.6 ст.128, ст.280 ЦПК України, постановити заочне рішення, проти чого не заперечила сторона позивача.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши в судовому засіданні за участю психолога ОСОБА_11 неповнолітнього ОСОБА_4 який пояснив, що проживає разом з батьком. З мамою бачиівся останній раз минулого року. З мамою останній раз спілкувався по телефону в лютому місяці та після того ще раз коли точно не пам`ятає. З сестричкою він не спілкується тому що не хоче. З мамою проживати не хоче з тих підстав що її чоловік погано до нього відноситься. Мати не дуже рада його бачити. Минулого року він проживав у матері один тиждень. Більш нічого не бажає розказувати; свідка ОСОБА_12 який пояснив, що являється старостою Великопольського старостинського округу, позивача знає як мешканця села з ним товаришує.Відповідачку бачив у селі шість місяців тому. ОСОБА_4 проживає разом із батьком та бабусею в с.Великополе, ходить до школи. Сином займається лише відповідач, піклується про нього матеріально утримує дитину. Він ніколи не бачив щоб відповідачка гуляла із сином, позивача із сином часто бачу. Відповідачка разом із донькою проживає у с.Наконечне; свідка ОСОБА_13 який пояснив що являється мешканцем села Великополе, та сусідом позивача. Відповідачку в останнє бачив 2 роки тому, у позивача з відповідачкою двоє дітей. Син проживає разомз позивачем, а дочка з відповідачкою. Зі слів позивача йому відомо що відповідачка не спілкується з сином. В селі він давно не бачив її. Позивачу у вихованні дитини допомагає його мати. Позивач, разом із своєю мамою піклується сином, дбає про його розвиток, матеріально утримує, та цікавиться його здобутками у школі. Дитина доглянута, чиста.Дослідивши та проаналізувавши докази які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач та відповідачка перебували у зареєстрованому шлюбі з 21.07.2011.

Від спільного подружнього життя у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданим 23 листопада 2011 року Великопільською сільською радою Львівської області, актовий запис № 9 серії НОМЕР_1 , його батьками значаться: батько- ОСОБА_1 та мати- ОСОБА_14 , та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

11.01.2021 на підставі рішення Яворівського районного суду Львівської області шлюб між сторонами розірвано.

Як встановлено в судовому засіданні, після розірвання шлюбу, ОСОБА_4 залишився проживати разом з позивачем, а донька ОСОБА_5 із відповідачкою. З цього часу вихованням та утриманням сина займається лише позивач. Відповідачка участі в житті сина не приймає.

На даний час позивач разом із сином проживають в будинку, який належить матері позивача за адресою АДРЕСА_1 .

З довідки № 96 від 17 квітня 2024 року Івано-Франківською селищною радою вбачається, що позивач ОСОБА_1 який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади №2024/002021417 від 27.02.2024 ОСОБА_4 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Як вбачається з характеристики учня 6-го класу Великопільської ЗЗСО І-ІІ ступенів Івано-Франківської селищної ради ОСОБА_4 , за час навчання зарекомендував себе старанним та дисциплінованим учнем. Володіє навчальним матеріалом на достатньому та середньому рівні. Навчається по мірі своїх можливостей. На уроках уважний та активний. Хлопець стриманий, врівноважений, щирий, доброзичливий, чесний, емоційний. Має добрий загальний розвиток. Хлопець фізично розвинений. ОСОБА_15 виховується у неповній сім`ї. Батько бере активну участь у навчанні та вихованні дитини. Позивач самостійно виховує сина. Батько добре справляється із своїми батьківськими обов`язками, та відповідально ставиться до виховання і навчання дитини. Активно цікавиться життям дитини в школі. Вдома створені всі необхідні житлово- побутові умови для нормального розвитку дитини. Позивач постійно підтримує зв`язок із закладом освіти та класним керівником постійно відвідує батьківські збори.

Відповідно до характеристики від 12.04.2024 року, позивач за місцем проживання характеризується позитивно, доброчесний, спокійний, відповідальний, не конфліктний, добросовісний, розлучений проживає в будинку матері разом із сином ОСОБА_4 2011 року народження.

Згідно акту обстеження умов проживання від 10.03.2023 р., дитина ОСОБА_4 проживає разом зі своїм батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Житловий будинок складається із 4-х кімнат, в будинку створені усі належні та необхідні умови для проживання і виховання дитини. Хлопчик має необхідний одяг, речі, продукти харчування. За цієї адресою також проживає його бабуся ОСОБА_4 16.09.1954. Дитина перебуває на утриманні і вихованні батька, батько належним чином відноситься до виконання своїх обов`язків.

В матеріалах справи міститься копія нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області, заяви від 04.06.2024 року реєстровий №2097 відповідно до якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомляє про свою відмову від батьківських прав та не заперечує про позбавлення її батьківських прав щодо сина ОСОБА_4 10.11.2011 року та просить проводити розгляд справи у її відсутності за наявними матеріалами.

Згідно Витягу до протоколу №11 від 15.10.2024 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Івано-Франківської селищної ради. На якому розглядалось питання про надання висновку. ОСОБА_1 на засідання комісії не з`явився. Згідно характеристики старостинського округу позивач характеризується позитивно. Відповідачка на засідання комісії не з`явилася написала нотаріально завірену заяву в якій зазначила про те, що не заперечує про позбавлення її батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , однак, в телефонному режимі повідомила, що син ОСОБА_15 її улюблена дитина, про яку вона дбає та буде продовжувати займатися його вихованням та піклуватися про нього. Також інформувала комісію, що з сином спілкується та бажає йому тільки кращого.Враховую вищенаведене рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради, було прийнято висновк про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітнього сина ОСОБА_4 10.11.2011року, тобто вище вказана заява про відмову від батьківських прав вдповідачки також не була взята до уваги.

Як вбачається із матеріалів справи в подальшому начальник служби у справах дітей Івано-Франківської селищної ради звернувся до служби у справах дітей Яворівської міської ради Львівської області щодо обстеження умов проживання ОСОБА_3 , даний лист був отриманий 05.11.2024 службою у справах дітей Яворівської міської ради Львівської області. Та 15.11.2024 на адресу начальника служби у справах дітей Івано-Франківської селищної ради скеровано лист проте що на час візиту обстеження умов проживання ОСОБА_3 не було вдома, однак остання, в телефонному режимі повідомила що перебуває на роботі в м.Львові. Зі слів ОСОБА_3 було встановлено що до серпня 2024 вона кожного дня спілкувалася із своїм сином ОСОБА_15 у телефонному режимі. ОСОБА_15 в 2024 році на літніх канікулах три тижні прожива разом з нею. Крім цього, вона категорично заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_16 , оскільки любить свого сина і хоче бачитися з ним, спілкуватися та разом проживати.

В подальшому службою у справах дітей Івано-Франківської селищної ради 11 грудня 2024 року було прийнято висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_3 який затверджений рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради. Як слідує з даного висновку на засіданні комісії з питань захисту дітей 19.11.2024 року розглядалось питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , комісія дійшла висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітнього сина ОСОБА_4 10.11.2011року, оскільки, мати не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду, не бачиться з дитиною. Коли дитина хворіла мати її не провідувала не цікавилася станом його здоров`я не надавала матеріальної допомоги.

Тобто, виконавчим комітетом Івано-Франківської селищної ради при прийнятті рішення щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її неповнолітнього сина, взагалі не було взято до уваги лист служби у справах дітей Яворівської міської ради Львівської області, хоч такий був скерований на виконання вимог доручення начальника служби у справах дітей Івано-Франківської селищної ради.

Чому не був взятий такий лист до уваги, представник третьої особи в судовому засіданні пояснила що їй не відомо, як і відповісти нате, чому після відмови у доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав, в такий короткий строк, не дочекашись відповідей щодо обстеження побутових умов відповідачки та надання іншої інформації стосовно відповідачки, уже через два місяці було прийнято висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_3 , відносно її сина ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 9, 10 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Аналогічні обов`язки батьків передбачені у статті 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Згідно ч. 1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Також ч. 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

З аналізу вказаної статті, суд вважає, що зазначені підстави є вичерпними та позбавлення батьківських прав є правом, а не обов`язком суду.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Крім цього, суд звертає увагу, що відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько (мати) ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки, і такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків («Хант проти України», № 31111/04 від 07.12.2006 року, п. 54).

Разом з тим Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими («Мамчур проти України», № 10383/09 від 16.07.2015 року, п. 100).

У п.п. 47-49 справи «Савіни проти України» (№ 39948/06 від 18.12.2008 року) Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Крім того, у даному рішенні Судом звернуто увагу, що при вирішенні прав про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов`язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.03.2019 року у справі № 631/2406/15-ц зроблено висновок щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У справі відсутні докази застосування до відповідача заходів впливу у вигляді попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При розгляді даної справи судом не встановлено, що мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Також, Вищий спеціалізований суд України у справі № 211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд здійснивши аналіз наданих позивачем доказів дійшов висновку про те, що ним не доведено того, що поведінка відповідачки відносно свого неповнолітнього сина є свідомим та злісним нехтуванням батьківськими обов`язками, а не є збігом життєвих обставин.

Більш того, не доведено у чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення матері батьківських прав відповідачки, яка зазначає що бажає проживати із своїм сином, любить дитину, та не бажає щоб її позбавляли батьківських прав відносно сина.

На думку суду, позбавлення відповідачки батьківських прав не відповідатиме інтересам самої дитини. Відсутність у дитини на цьому етапі життя психологічного зв`язку з матір`ю не виключає можливість налагодження між ними стосунків у майбутньому.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 638/16622/17, від 13.04.2020 у справі № 760/468/18, від 29.04.2020 у справі № 522/10703/18, від 11.09.2020 у справі № 357/12295/18, від 29.07.2021 у справі № 686/16892/2.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Однак, як зазначено в ч. 6 ст. 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Так, даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав. Для підготовки цього висновку комісія спілкується з обома батьками та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

В той же час, суд вважає, що наданий висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав, який носить рекомендаційний характер, не містить однозначних обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування відносно відповідачки такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав.

Врахувавши конкретні обставини справи, інтереси дитини, суд дійшов висновку про недоцільність застосування до відповідачки крайнього заходу впливу у виді позбавленнявідповідачки батьківських прав, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Водночас, суд враховуючи особу матері, її поведінку у даних конкретних обставинах справи відносно дитини, дійшов висновку про попередження відповідачки про необхідність змінити ставлення до виховання дитини та покладення на органи опіки та піклування контролю за виконанням нею батьківських обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд не стягує з відповідачки на користь позивача судовий збір, оскільки позивачеві відмовлено в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст. 164 СК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , з участю третьої особи Виконавчого комітету Івано-Франківської сільської ради Яворівського району Львівської області як орган опіки і піклування про позбавлення батьківських прав залишити без задоволення.

Попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання та виконання батьківських обов`язків відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Покласти на Виконавчий комітет Івано-Франківської сільської ради Яворівського району Львівської області як орган опіки і піклування контроль за виконанням ОСОБА_3 батьківських обов`язків відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ознайомитись з текстом судового рішенням в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https:/tk.lv.соurt.gоv.ua/.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1

проживає за адресою:

АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3

проживає за адресою:

АДРЕСА_4 .

Третя особа: Виконавчий комітет Івано-Франківської сільської ради

Яворівського району Львівської області як орган опіки і піклування

юридична адреса: 81070, с-ще Івано-Франкове пл.Ринок, 1

Яворівського району Львівської області.

СУДДЯ: Швед Н.П.