Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/30133/26
Провадження № 1-кс/761/18408/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2026 року
суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від розгляду клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12026105100000096 від 26.01.2026. (справа № 761/30133/26, провадження № 1-кс/761/18392/2026)
ВСТАНОВИВ:
В провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказана заява.
Заява мотивована тим, що в провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 надійшло клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12026105100000096 від 26.01.2026.
Разом з тим, суддею ОСОБА_3 , ухвалою від 02.04.2026 у справі № 761/12262/26 повернуто обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК У країни, згідно Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12026105100000096 від 26.01.2026 та вирішувалося питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України може викликати обґрунтований сумнів у сторін кримінального провадження щодо об`єктивності і неупередженості судді ОСОБА_3 під час розгляду вказаного клопотання, як слідчою суддею.
Тому, з метою дотримання вимог кримінального-процесуального законодавства України, суддя ОСОБА_3 заявляє собі самовідвід від участі у розгляді даного клопотання.
Учасники судового розгляду, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явились, що не перешкоджає розгляду.
Дослідивши доводи заяви, суд приходить до наступного висновку.
Статті 75, 76 КПК України передбачають чіткий перелік підстав, за яких суддя не може брати участь у кримінальному провадженні.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст. 75 та ст. 76 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Так, поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Згідно з вимогами ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року,у справі №5-15п12).
У відповідності до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультаційної Ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість і з боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме - вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Будь-яких обставин, які б вказували на упередженість судді ОСОБА_3 , не встановлено.
Враховуючи викладене, маючи на меті безумовне забезпечення гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод розгляду справи незалежним та безстороннім судом, суд дійшов висновку, що заява про самовідвід задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.75-76, 80-81 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви про самовідвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від розгляду клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12026105100000096 від 26.01.2026. (справа № 761/30133/26, провадження № 1-кс/761/18392/2026) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 138448053, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 23.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/30133/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: