Ухвала суду № 138447969, 23.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/12115/26 Провадження №2-а/760/1423/26

УХВАЛА

«23» липня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Тесленко І. О.,

за участю секретаря судового засідання Верганівського Б. І.,

представника позивача Мастюгіна Д.І.,

представника відповідача Батранча Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача - Батранчі Д.О. про залишення заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Мастюгіна Д. І., звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту територіального контролю міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2026 року справу передано до провадження судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 27 квітня 2026 року.

Судом в порядку ч. 2 ст. 26 КАС України направлявся запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо місцезнаходження юридичної особи - відповідача у справі. Відповідь на такий запит надійшла до суду 18 травня 2026 року.

Ухвалою від 21 травня 2026 року клопотання представника позивача про поновлення строку на оскарження постанови, - задоволено; поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання.

16 червня 2026 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення заяви без розгляду яке обґрунтовано наступним. Департамент вважає, що позовна заява від 07 квітня 2026 є такою, що підлягає залишенню без розгляду, оскільки подана з пропущенням строку звернення до суду. Щодо Постанови серії 2КІ № 0001019127 від 09.09.2025. Постанову про накладення адміністративного стягнення серія 2КІ №0001019127 від 09.09.2025 винесено 09.09.2025, яка була сплачена 09.09.2025. Позовну заяву про скасування постанови серії 2КІ № 0001019127 від 09.09.2025 подано до суду 07.04.2026. Наведене підтверджується з інформацією Електронного суду. Стаття 289 КУпАП є спеціальною нормою регулювання питання строків оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. Так, вказаною статтею встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Набрання законної сили постановою врегульовано ст. 291 КУпАП. Так, відповідно до ч. 2 ст. 291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу Постанова про накладення адміністративного стягнення серії 2КІ №0001019127 від 09.09.2025 набрала законної сили у день її сплати, а саме у день її винесення - 09.09.2025 (квитанція про сплату №9155560861 від 09.09.2025, долучено Позивачем). Таким чином, кінцевою датою, коли Позивач міг звернутись до суду з позовом про скасування постанови з урахуванням приписів ст. 289 КУпАП - є 19.09.2025. Отже, всупереч приписам ст. 289 КУпАП, позовна заява до суду подана 07.04.2026, тобто з пропущенням строку звернення до суду. Щодо набрання законної сили оскаржуваної Постанови, Департамент зазначає. Відповідно до вимог ст. 291 КУпАП Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення , або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу . Відповідно до ч.1 ст. 300-1 КУпАП у разі сплати відповідальною особою зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу , , або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною . Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня вчинення відповідного правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення серії 2КІ №0001019127 від 09.09.2025 набрала законної сили у день її сплати, а саме 09.09.2025 та вважається виконаною. Щодо обізнаності про існування штрафу за оскаржуваною Постановою. Департамент звертає увагу Суду, що Позивач скористався передбаченим законом правом на сплату 50 відсотків розміру штрафу у пільговий строк, що свідчить про його обізнаність щодо факту вчинення правопорушення, існування постанови та порядку її виконання. Вчиняючи дії, спрямовані на добровільне виконання постанови, Позивач фактично погодився із покладеним на нього адміністративним стягненням та реалізував механізм виконання постанови, передбачений КУпАП. При цьому жодних належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду Позивачем не надано. Сам лише факт незгоди з постановою після її добровільного виконання не може вважатися поважною причиною для поновлення процесуального строку. З моменту сплати штрафу Позивачу було достеменно відомо як про існування постанови, так і про зміст притягнення до адміністративної відповідальності, однак у встановлений законом строк він своїм правом на судове оскарження не скористався. Як убачається з позовних матеріалів, штраф за оскаржуваною Постановою було сплачено відразу після її винесення, очевидно, на підставі повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (окремо додаємо). Наведене також узгоджується із твердженнями, викладеними у позовній заяві. Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі. Відповідно до ст. 300-1 КУпАП Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня вчинення відповідного правопорушення. Отже, повідомлення містить наступну інформацію: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення, дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності. На виконання наведеної норми права, у повідомленні, з-поміж іншого зазначено: «У відношенні власника (належного користувача) транспортного засобу буде винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень.» та «Згідно зі статтею 279-3 КУпАП відповідальна особа звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки. паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: 1. Ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу. В цьому випадку постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс. 2. Особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення із заявою про визнання зазначеного адміністративного правопорушення та надання згоди про притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. В цьому випадку до винесеної постанови стосовно відповідальної особи вносяться зміни щодо визначення суб`єктом правопорушення особи, яка фактично керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).», а також «У разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14 2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною. Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня вчинення відповідного правопорушення. та другій У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частинах першій статті 14-2 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.». Матеріали справи не містять відомостей щодо звернення до Департаменту особи із заявою про визнання зазначеного адміністративного правопорушення та надання згоди про притягнення до адміністративної відповідальності. Отже, доводи Позивача щодо необізнаності про існування оскаржуваної Постанови спростовуються матеріалами справи, фактом добровільної сплати штрафу та змістом повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, яке містило вичерпну інформацію про порядок виконання та оскарження адміністративного стягнення. Щодо відсутності перешкод для звернення до Суду. Із позовної заяви вбачається, що Позивач обґрунтовує пропуск строку звернення до суду тим, що особа, яка керувала транспортним засобом, не повідомила її про факт притягнення до адміністративної відповідальності та сплату штрафу, оскільки «не хотіла її засмучувати». Разом із тим такі твердження не свідчать про наявність об`єктивних, непереборних та незалежних від волевиявлення Позивача обставин, які б унеможливлювали своєчасне звернення до адміністративного суду. Навпаки, зі змісту самих тверджень вбачається, що особа, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, була повністю обізнана про факт вчинення правопорушення, наявність постанови, порядок її виконання, а також скористалася передбаченим законом правом на сплату 50 відсотків розміру штрафу у встановлений строк. Відповідно до частини 5 статті 279-1 КУпАП Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи , яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, згідно статті 14-2 КУпАП, «адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа- фізична особа юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб або керівник , а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу , а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи». Зазначеними нормами законодавець однозначно визначив, що адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), несе відповідальна особа - власник транспортного засобу, якщо відомості про належного користувача не внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. За таких обставин визначення Позивача суб`єктом адміністративної відповідальності є безальтернативним та прямим наслідком приписів закону. Отже, постанова була фактично виконана добровільно та у спосіб, визначений чинним законодавством. При цьому у матеріалах позову відсутні будь-які належні та допустимі докази існування об`єктивних перешкод для звернення до суду протягом строку, встановленого статтею 289 КУпАП. Позивачем не наведено жодних обставин, які виникли незалежно від його волевиявлення та були пов`язані з дійсними істотними труднощами чи неможливістю своєчасно реалізувати право на судовий захист. Верховний Суд, Велика Палата Верховного Суду у своїх рішеннях неодноразово зазначали про те, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Поважними визнаються обставини, які об`єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Даний висновок викладений зокрема в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі 9901/37/20, від 18.12.2019 у справі № 9901/432/19, від 18.09.2019 у справі № 9901/210/19, від 01.04.2020 у справі № 9901/601/19, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі № 540/2097/18, від 07.11.2024 у справі 320/20851/23. У рішенні КАС ВС від 20 березня 2024 року у справі № 560/14349/23 зазначено, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача; позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.02.2023 у справі № 360/3398/21, від 04.05.2023 у справі № 620/1585/22. В контексті цього слід звернути увагу на правову позицію, висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 08.12.2022 у справі № 990/102/22, від 09.10.2024 у справі № 520/27195/23, суди зазначили, що пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску такого строку. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин. Разом з тим, небажання позивача вчасно реалізувати процесуальні права та недоведення факту того, що можливість подання ним позовної заяви у визначені законом строки не залежала від його волевиявлення або було зумовлено вагомими та непереборними обставинами, свідчить про втрату можливості захисту порушених, на думку позивача, прав у судовому порядку. Такий підхід відповідає принципу правової визначеності (res judicata) як складової верховенства права, а також законності (заборони незастосування норми закону, яка відповідає критерію якості, передбачуваності та легітимної мети). Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 09.04.2024 у справі №592/15354/23. Таким чином, пропуск Позивачем строку звернення до суду обумовлений виключно його власною пасивною поведінкою та неналежною реалізацією процесуальних прав, а не існуванням об`єктивних та непереборних перешкод. Враховуючи відсутність належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, наявні правові підстави залишення позовної заяви без розгляду. З врахуванням наведеного просив позовну заяву залишити без розгляду.

14 липня 2026 року від представника позивача до суду надійшли заперечення на вказане клопотання, які обґрунтовані наступним. Підсумовуючи розлогі міркування, викладені в наведеній заяві, робить висновок про те, що підставою для залишення позову без розгляду Відповідач визначає звернення Позивача до суду з порушенням встановленого законом строку. Разом з тим, положення ст. 169 КАС України у їх взаємозв`язку з приписами ст. 161 КАС України встановлюють, що правовим наслідком звернення позивача з позовом з пропуском строку звернення до адміністративного суду без подання заяви про його поновлення або, якщо причини поновлення строку, наведені позивачем, будуть визнані неповажними, є залишення позову без руху. Отже, процесуальний закон не передбачає опції залишення позову без розгляду з підстав, наведених Відповідачем у своїй заяві, від 18.05.2026, яка подана 16.06.2026. Більше того, питання визнання обставин, визначених Позивачем підставами для поновлення процесуального строку на звернення до адміністративного суду, вирішено. Відповідно до ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 21.05.2025 у справі № 760/12115/26 Позивачеві поновлено строк на звернення до суду з позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Зазначена ухвала оскарженню не підлягає. Таким чином, правові підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

В судове засідання представник відповідача з`явився, вказане клопотання підтримав з підстав, які в ньому викладені, зауважив, що штраф було оплачено, тому постанова на адресу власника транспортного засобу не надсилалась. Вказав, що при винесенні ухвали якою було прийнято позовну заяву до провадження у розпорядженні суду не було зокрема самої постанови, тому висновок суду про наявність підстав для поновлення строків для звернення до суду є передчасним. Зазначив, що ч. 4 ст. 123 КАС України надає можливість залишити позов без розгляду у випадку встановлення відповідних обставин судом після відкриття провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання з`явився, проти вказаного клопотання заперечував, вказав, що оскаржувану постанову після її винесення позивач не отримувала, штраф було сплачено іншою особою, в електронному кабінеті водія оскаржувана постанова також відсутня. З врахуванням чого, просив у задоволенні клопотання представника відповідача відмовити.

Вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Разом з позовною заявою представник позивача подав суду клопотання про поновлення строків на подання позовної заяви, яке обґрунтоване наступним. Як випливає з відповіді на Адвокатський запит, Постанова на адресу ОСОБА_1 не надсилалась. Копію Постанови Відповідачка вперше отримала 31.03.2026 разом з відповіддю на Адвокатський запит. Зазначена копія була без персональних даних Позивачки. Копію Постанови з персональними даними Позивачки було отримано 02.04.2026 з відповіддю на Адвокатський запит в паперовій формі. За відсутності оскаржуваної Постанови Позивачка не могла реалізувати своє право на звернення до суду, адже за своєю правовою природою Постанова є актом індивідуальної дії, з своїми оригінальним змістом, ознайомившись з яким Позивачка не погодилась. Без наявності копії Постанови подання позову було неможливим з підстав відсутності у Позивачки відомостей про зміст та сутність правопорушення, за яке щодо неї застосовано адміністративну санкцію. Без наявності копії Постанови звернення до суду з позовом було б передчасним також з процесуальних підстав в силу приписів ч. 7 ст. 161 КАС України, якою передбачено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта. Необізнаність Позивачки щодо факту наявності Постанови також підтверджується відомостями з її електронного кабінету водія, в якому відсутня будь-яка інформація про Постанову (наявна лише інформація про іншу постанову про притягнення Позивачки до адміністративної відповідальності). Додатково суду надається знімок екрану розділу "Штрафи" електронного сервісу «Київ Цифровий», де також відсутня будь-яка інформація про Постанову. Зважаючи на те, що цей позов подається в межах десятиденного строку з моменту отримання копії оскаржуваної постанови, що відбулось 31.03.2025, та з огляду на викладені вище обставини Позивачка просить суд визнати причини пропуску процесуального строку на оскарження Постанови поважними та поновити зазначений строк.

Як вбачається з довідки АТ «Райфайзен Банк», сплату штрафу було здійснено ОСОБА_2 .

Відповідно до листа першого заступника директора Департаменту територіального контролю міста Києва Абрамова М. О., №064-6362 від 31 березня 2026 року, у зв`язку з сплатою штрафу у передбачені законодавством строки постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), серії 2КІ №0001019127 від 09.09.2025 на адресу ОСОБА_1 не надсилалась.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Ухвалою суду від 21 травня 2026 року клопотання представника позивача про поновлення строку на оскарження постанови, - задоволено; поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

При цьому, суд зважає на те, що при зверненні до суду з позовною заявою представником позивача було подано відповідне клопотання про поновлення строків на подання позовної заяви, вказане клопотання було задоволено, строк для звернення з позовною заявою позивачу було поновлено.

Суд зважає на те, що нових доказів, які б підтверджували обізнаність позивача з винесенням щодо неї відповідної постанови, яка оскаржуєтьсяя в судовому порядку, надано до матеріалів справи не було.

При розгляді клопотання представника відповідача про залишення заяви без розгляду будь - яких нових обставин, які б давали підстави вважати, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, судом не встановлено.

За таких обставин клопотання представника відповідача - Батранчі Д.О. про залишення заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 5, 121 - 123, 286 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача - Батранчі Д.О. про залишення заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити.

Судове засідання відкласти на 15 год. 00 хв. 28 вересня 2026 року.

Про дату, час та місце судового засідання повідомити учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І. О. Тесленко