Ухвала суду № 138447853, 16.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/6879/26

ун. № 759/18604/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 03.03.2026року у справі №759/3756/26,-

ВСТАНОВИВ:

10.07.2026 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 03.03.2026року у справі №759/3756/26, в якому адвокат просить скасувати арешт на мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S24 Ultra», моделі SM-S928B/DS, серійний номер: НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , із сім-картою НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_4 .

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024000000002456 від 05.12.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 305, частиною першою, другою та третьою статті 307, частиною другою статті 311 Кримінального кодексу України.

Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у ОСОБА_4 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 під час якого вилучено мобільний телефон марки Samsung Galaxy S24 Ultra моделі SM-S928B/DS, серійний номер: НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , із сім-картою НОМЕР_4 .

В подальшому на вказаний мобільний телефон ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва у справі №759/3756/26 накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном з будь - якою метою.

Так стороною обвинувачення під час арешту майна було проігноровано наступні відомості, що призвели до протиправного накладення арешту на майно.

Відповідно до врученої ОСОБА_4 підозри, він підозрюється у вчиненні дій, що мали місце не пізніше 21.04.2025 року.

При цьому згідно з видаткової накладної №94490 від 10.05.2025 року придбання ОСОБА_4 мобільного телефону марки Samsung Galaxy S24 Ultra моделі SM-S928B/DS, серійний номер: НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 відбулося 10.05.2025 року, тобто після вчинення інкримінованих дій.

Таким чином вказаний мобільний телефон не може в жодному випадку зберегти на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення або містити інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження так як фактично почав перебувати у володінні та користуванні ОСОБА_4 вже після вчинення інкримінованих йому дій.

Внаслідок вказаного, арешт мобільного телефону не може відповідати меті збереження речових доказів, через що підлягає скасуванню.

В судове засідання власник майна та його представник не з`явилися, повідолялися належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили.

Прокурор в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання з додатками до нього, приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024000000002456 від 05.12.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 305, частиною першою, другою та третьою статті 307, частиною другою статті 311 Кримінального кодексу України.

14.02.2026 року ОСОБА_4 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 311 КК України.

14.02.2026 під час проведення санкціонованого обшуку відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва, за адресою: Київська область, Бородянський район, с. Тальське, вул. Гагаріна, 150, у ОСОБА_4 , вилучено майно.

Враховуючи сукупність відомостей, отриманих під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, вилучені речі постановою слідчого визнано речовим доказом, оскільки на собі зберегли сліди вчинення злочину, що в тому числі підтверджується матеріалами НСРД.

За таких обставин, з метою збереження речових доказів, а також для забезпечення конфіскації майна як виду покарання згідно санкції інкримінованої статті, слідчий просить накласти арешт на вилучені речі та майно згідно ст. 170 КПК України.

03.03.2026 року слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_5 було задоволено клопотання слідчого ГСУ НП України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024000000002456 від 05.12.2024 та накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- 3 (три) зіп-пакети із твердоподібною речовиною зеленого кольору, які поміщено до сейф-пакунку НПУ №PSP2225236;

- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S24 Ultra», моделі SM-S928B/DS, серійний номер: НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , із сім-картою НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_4 та упаковано до сейф-пакунку НПУ №PSP2225231;

- грошові кошти в сумі 18000 тис. доларів США (180 купюр номіналом по 100), які поміщено до сейф-пакунку НПУ №PSP2225233;

- 3 білі каністри з рідиною із специфічним запахом, які поміщено до 3-х прозорих сейф-пакетів, що опечатано бирками №Н30664131, №Н30664133, №Н30664132, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном з будь-якою метою.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань арешту майна, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), у разі постановлення обвинувального вироку та задоволення заявленого цивільного позову. Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, клопотання та долучені до нього документи не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність, слідчий суддя приходить до переконання, що вирішення питання про скасування арешту на цій стадії є передчасним, а тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 174, КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 03.03.2026року у справі №759/3756/26 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1