Рішення № 138446856, 20.07.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/1221/26

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ярошенко В.П., за участю помічника судді Шехтер Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично Дорожнє будівництво" (19003, м. Канів, вул. Енергетиків, буд. 65, код ЄДРПОУ 33757711)

до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 176, код ЄДРПОУ 44327100)

про стягнення забезпечення виконання договору, 3% річних та інфляційних втрат в сумі 431 023,31 грн.

за участю представників сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача Фуркал С.О. (в залі суду).

В С Т А Н О В И В:

I. Дії та аргументи позивача.

Товариство з обмеженою відповідальність "Енергетично Дорожнє будівництво" (19003, м. Канів, вул. Енергетиків, буд. 65, код ЄДРПОУ 33757711) звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 176, код ЄДРПОУ 44327100) про стягнення забезпечення виконання договору, 3 % річних та інфляційних втрат в сумі 431 023,31 грн.

Позов мотивується тим, що між сторонами було укладено договори підряду № 416 від 28.10.2024 2024 на капітальний ремонт вул. Фастівської (з сторони вул. Руської, 183) в м. Чернівці та № 433 від 14.11.2024 на капітальний ремонт вул. В. Винниченка (на ділянці від вул. Руської в сторону ЖК "Кришталеве озеро") в м. Чернівці. Відповідно до яких позивач перерахував на користь відповідача кошти у вигляду забезпечення виконання договорів у розмірі 421134,66 грн.

На виконання умов Договорів Позивач перерахував на користь Відповідача грошові кошти у вигляді забезпечення виконання договорів у загальному розмірі 421 134,66 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.

Позивач стверджує, що належним чином виконав свої договірні зобов`язання щодо внесення забезпечення виконання договору.

11 грудня 2024 року Додатковими угодами №1 до Договорів строк виконання робіт було продовжено до 01 липня 2025 року, а строк дії Договору до 31 грудня 2025 року.

26 червня 2025 року ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" надійшли Повідомлення про односторонню відмову від договору та нарахування неустойки № 23/01-12/3054 від 26.06.2025 року та № № 23/01-12/3053 від 26.06.2025 року.

ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" не погодилося з такими протиправними діями Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради та звернулося до суду з позовною заявою про скасування протиправного рішення останнього.

Так з результатами розгляду справ № 926/2585/25 Рішення Господарського суду Чернівецької області від 12 грудня 2025 року та у справі № 926/2587/25 Рішення Господарського суду Чернівецької області від 19 грудня 2025 року судами було визнано незаконними рішення Відповідача про односторонню відмову від Договорів.

Так, позивач стверджує, що відповідач фактично усунув ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" від виконання робіт, передбачених Договорами.

В свою чергу Відповідач не виконав своїх обов`язків, необхідних для прийняття виконання за договором.

Фактично з дня винесення Господарським судом Чернівецької області рішень у справах до моменту набрання ними законної сили строк дії Договорів сплив.

Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради було відомо про наявність Рішень суду, проте жодних дій для припинення дії Договорів шляхом укладення Додаткової угоди щодо розірвання їх здійснено не було.

Відповідно до пункту 10.1 Договору, Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2024 року та відповідно до Додаткової угоди № 1 до 31.12.2025 року , а в частині розрахунків до повного виконання Сторонами зобов`язань, передбачених Договором. Датою укладення Договору є дата його підписання Сторонами.

Натомість, розуміючи що спливом строку дії Договору у Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради будуть підстави для формальної відмови у поверненні грошового забезпечення виконання Договору.

Позивач зазначає, що фактичне припинення дії Договорів стало виключно наслідком незаконних дій Відповідача.

Оскільки після набрання законної сили рішень, Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради не вживалося жодних дій щодо повернення забезпечення виконання 02.02.2026 ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" направило Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради письмову вимогу про повернення забезпечення виконання договору протягом 7 календарних днів.

У своїй відповіді на вимогу Відповідач відмовився повернути кошти мотивуючи це відсутністю виконання робіт за Договором.

І.ІІ. Дії та аргументи Відповідача.

Відповідач у своєму відзиві на позов просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, враховуючи наступне.

При наданні правової оцінки дії договірних правовідносин між Сторонами необхідно керуватися пунктом 11.1. Договору №416 та Договору №433, якими передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє до 31.12.2025, а в частині розрахунків до повного виконання Сторонами передбачених Договором зобов`язань.

Підстави повернення забезпечення виконання договору про закупівлю передбачені пунктом 6.4.14 Договору №416 та №433, зокрема:

1) після виконання переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю;

2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку

визнання результатів процедури закупівлі недійсними або договору про закупівлю

3) у випадках, передбачених пунктом 21 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 №1178 (зі змінами).

У свою чергу, у разі невиконання та/або неналежного виконання Підрядником своїх зобов`язань по цьому Договору забезпечення не повертається у повному обсязі.

Позивач у даній справі не послався на підставі якого підпункту пункту 6.4.14 Договору №416 та №433 наявні підстави для повернення забезпечення. Більше того, такі підставі, які передбачені пунктом 6.4.14 зазначених договорів відсутні, оскільки зобов`язання по ними не виконано, доказів протилежного у матеріалах справи немає.

Окрім цього, відсутня визначеність щодо правової підстави, за якою Позивач просить стягнути кошти по Договору №416 та №433 чи як безпідставно збережені кошти у порядку статті 1212 ЦК України.

Зверув увагу, що повернення забезпечення виконання договору передбачені в межах договірних правовідносин сторін, які є чинними до повного здійснення розрахунків, в тому числі і на момент пред`явлення позову.

ІІ. Процесуальні дії та рішення суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2026, справу розподілено судді Ярошенко В. П.

Ухвалою суду від 02.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.04.2025.

20.04.2026 через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, який суд прийняв та залучив до матеріалів справи.

24.04.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні 24.04.2026, постановлено протокольну ухвалу, відкладено підготовче засідання на 20.05.2026.

20.04.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без його участі.

В судовому засіданні 20.05.2026, постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.06.2026.

19.06.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні 19.06.2026 оголошено перерву до 20.07.2026.

20.07.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

III. Установлені судом обставини.

Між Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (надалі замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" (надалі підрядник) було укладено договір № 416 від 28.10.2024 року та № 433 від 14.11.2024.

Відповідно до пункту 1.1. яких підрядник, відповідно до проектно-кошторисної документації, умов цього договорів та в межах договірної ціни, зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту. (договір № 416 додаток 1, договір № 433 додаток 2).

Умовами договорів, а саме п. 6.4.14. "Не пізніше дати укладення договору про закупівлю надати забезпечення виконання договору, діюче протягом всього терміну дії договору. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю становить 3 відсотки від вартості договору. Вид забезпечення виконання договору: грошова сума, яка перераховується на розрахунковий рахунок замовника р/р № UA 108201720355159002001188136, Державна казначейська служба України в м. Києві, одержувач: Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, код за ЄДРПОУ 44327100."

На виконання умов договорів позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у вигляді забезпечення виконання договорів у загальному розмірі 421 134,66 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.

Позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання щодо внесення забезпечення виконання договору.

11 грудня 2024 року додатковими угодами №1 до договорів строк виконання робіт було продовжено до 01 липня 2025 року, а строк дії договору до 31 грудня 2025 року.

26 червня 2025 року ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" надійшли повідомлення про односторонню відмову від договору та нарахування неустойки № 23/01-12/3054 від 26.06.2025 року та № № 23/01-12/3053 від 26.06.2025 року.

ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" не погодилося з такими протиправними діями Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради та звернулося до суду з позовною заявою про скасування протиправного рішення останнього.

Так, з результатами розгляду справ № 926/2585/25 Рішення Господарського суду Чернівецької області від 12 грудня 2025 року та у справі № 926/2587/25 Рішення Господарського суду Чернівецької області від 19 грудня 2025 року судами було визнано незаконними рішення відповідача про односторонню відмову від договорів.

Рішення у справах № 926/2585/25 та № 926/2587/25 набрали законної сили 12.01.2026 року та 18.01.2026 року.

17.07.2025 Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради було оголошено нову процедуру закупівлі щодо виконання тих самих робіт, які були предметом укладених договорів.

11.08.2025 року та 12.08.2025 року було підписано нові договори між Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради та новими підрядниками на виконання тих самих робіт.

Оскільки після набрання законної сили рішень, Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради не вживалося жодних дій щодо повернення забезпечення виконання 02.02.2026 ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" направило Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради письмову вимогу про повернення забезпечення виконання договору протягом 7 календарних днів.

У своїй відповіді на вимогу відповідач відмовився повернути кошти мотивуючи це відсутністю виконання робіт за договором, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

IV. Оцінка суду установлених обставин на норм діючого законодавства.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 4 Статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішеннями Господарського суду Чернівецької області від 12.12.2025 по справі № 926/2585/25 та від 19.12.2025 по справі № 926/2587/25 було визнано недійсними односторонні правочини Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради щодо відмови від договорів підряду № 416 від 28.10.2024 та № 433 від 14.11.2024. Рішення набрали законної сили.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, встановлених договором або актами цивільного законодавства, при цьому не допускаються дії особи, спрямовані на завдання шкоди іншій особі, а також зловживання правом.

Відповідно до ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання або не вчинив дій, необхідних для прийняття виконання.

У даному випадку відповідач, відмовившись від виконання договорів та одночасно провівши нову процедуру закупівлі щодо тих самих робіт, а також не передавши Позивачу необхідну проєктно-кошторисну документацію, створив обставини, які фактично унеможливили виконання Позивачем своїх договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (аналогічні правові позиції викладені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц міститься висновок про те, що зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна,- б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту {аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17).

Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Оскільки неможливість виконання договорів встановлена судовими рішеннями, які набрали законної сили, відповідач, у зв`язку з закінченням строку дії договорів втратив правові підстави для подальшого утримання грошових коштів сплачених ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" на забезпечення виконання договору.

Суд критично ставиться до позиції відповідача викладеній у відзиві на позовну заяву, оскільки посилання відповідача виключно на факт невиконання робіт є юридично неповним, оскільки відокремлює наслідок від причин його виникнення.

Водночас, саме по собі невиконання робіт не є достатньою правовою підставою для неповернення забезпечення виконання договорів. Вирішальне значення має встановлення причин невиконання договорів та особи, з вини якої таке невиконання настало.

Забезпечення виконання договору має забезпечувальну, а не штрафну функцію. Його призначення полягає у гарантуванні належного виконання підрядником своїх договірних зобов`язань та захисті інтересів замовника лише у випадку, якщо договір не виконано або виконано неналежним чином саме з вини підрядника.

Отже, необхідною умовою застосування пункту 6.4.14 Договорів є встановлення факту, що невиконання договорів стало наслідком винних дій або бездіяльності підрядника.

Однак у даній справі судами встановлено протилежне. Виконання договорів стало неможливим не внаслідок порушення позивачем своїх договірних зобов`язань, а виключно через неправомірну односторонню відмову відповідача від Договорів підряду, якою позивача було позбавлено можливості завершити виконання робіт.

Таким чином, у даному спорі відсутня визначальна юридична обставина, з якою пункт 6.4.14 Договорів пов`язує право замовника не повертати забезпечення виконання договорів, а саме невиконання договорів з вини підрядника.

Натомість матеріалами справи підтверджено, що єдиною причиною невиконання договорів стали неправомірні дії самого відповідача. За таких обставин застосування пункту 6.4.14 Договорів означало б покладення негативних майнових наслідків на позивача за порушення, допущене самим відповідачем, що суперечить як умовам договорів, так і загальним засадам цивільного законодавства.

Щодо тверджень відповідача, про те, що положення статті 1212 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню суд зазначає наступне.

Частина перша статті 1212 Цивільного кодексу України прямо передбачає два самостійні випадки виникнення обов`язку з повернення майна:

- якщо майно набуте без достатньої правової підстави;

- якщо правова підстава, на якій майно було набуте, згодом відпала.

Вирішальним є встановлення того, чи існує на момент розгляду спору остатня правова підстава для подальшого збереження майна у набувача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.02.2024 у справі №910/3831/22, зазначила, що обов`язок повернути майно виникає не лише тоді, коли воно було отримане без достатньої правової підстави, а й тоді, коли підстава його отримання існувала, але згодом відпала. Велика Палата наголосила, що таке зобов`язання виникає безпосередньо із закону, а не з моменту ухвалення відповідного судового рішення.

Сам по собі факт формального існування окремих положень договору не свідчить про наявність достатньої правової підстави для подальшого збереження чужих грошових коштів.

Саме на це звернула увагу Велика Палата Верховного Суду, зазначивши, що при застосуванні статті 1212 Цивільного кодексу України суд повинен встановити, чи існує станом на момент вирішення спору достатня правова підстава для збереження майна набувачем. Якщо така підстава відпала, майно підлягає поверненню потерпілому.

Отже, після встановлення судами неправомірності односторонньої відмови відповідача від договорів та відсутності вини позивача у незавершені виконання робіт правова підстава для подальшого утримання забезпечення виконання договорів відпала.

Саме тому у відповідача виник обов`язок повернути позивачу спірні грошові кошти відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України.

Отже, заявлені позивачем вимоги про повернення забезпечення виконання договорів, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання зобов`язання не встановлений, боржник зобов`язаний виконати таке зобов`язання у семиденний строк з дня пред`явлення вимоги.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення забезпечення виконання договору 02.02.2026 року. Відповідно строк виконання зазначеної вимоги сплив 09.02.2026 року, а починаючи з 10.02.2026 року відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач нарахував 3% річних в розмірі 2699,88 грн та інфляційні втрати в розмірі 7188,77 грн за період з 09.01.2026 по 27.03.2026.

Розрахунок відсотків судом перевірено та встановлено, що він здійснений відповідачем арифметично та методологічно вірно та підлягає задоволенню.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат.

Судовими витратами у справі є витрати позивача на сплату судового збору у сумі 6465,35 грн, сплачені платіжною інструкцією № 329 від 27.03.2026.

Пункт 2 частини 2 статті 129 ГПК України встановлює, що судовий збір покладається у разі відмови у позові на позивача, а тому судовий збір покладається на Прокурора, оскільки його позовні вимоги не є обґрунтованими.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 123, 129, 219, 232 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 176, код ЄДРПОУ 44327100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично Дорожнє будівництво" (19003, м. Канів, вул. Енергетиків, буд. 65, код ЄДРПОУ 33757711) заборгованість в сумі 4310213,31 грн, з яких: 421134,66 грн основний борг, 7188,77 грн інфляційні втрати, 2699,88 грн 3% річних та 6465,35 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2026.

Суддя Вікторія ЯРОШЕНКО

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.