Ухвала суду № 138446812, 22.07.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22 липня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 925/621/25

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни про зміну порядку та способу виконання рішення суду у справі

за позовом Фізичної особи - підприємця Лисак Світлани Василівни

до Черкаська міської ради,

треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Управління інспектування Черкаської міської ради, Фізична особа-підприємець Лисак Олег Олександрович,

про стягнення коштів 902721,59 грн,

ВСТАНОВИВ:

02.06.2025 Фізична особа - підприємець Лисак Світлана Василівна звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської міської ради.

Змістом позову є майнова вимога про відшкодування збитків у розмірі 902721,59 грн, завданих внаслідок демонтажу належної підприємцю на праві власності тимчасової споруди-павільйону (в якій знаходилося майно) по вул. Гагаріна-Небесної Сотні у м. Черкаси, за рішенням Виконкому Черкаської міської ради №1388 від 26.11.2019 (протиправність якого встановлена судовим рішенням).

11.12.2025 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення, яким у позові відмовив повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 рішення Господарського суду Черкаської області від 11.12.2025 у справі №925/621/25 змінено та викладено резолютивну частину рішення у новій редакції, якою позов задоволено частково. Стягнуто з Черкаської міської на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни 425547,18 грн шкоди та 5106,57 грн судового збору за подання позову. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено повністю. Стягнуто з Черкаської міської на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни 7659,86 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

08.06.2026 Північний апеляційний господарський суд ухвалив додаткову постанову, якою заяву Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни про ухвалення додаткової постанови у справі № 925/621/25 задовольнив частково. Судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни в сумі 39585,96 грн поклав на Черкаську міську раду. Стягнув з Черкаської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни 39585,96 грн витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги у суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції. В задоволенні решти вимог зазначеної заяви відмовлено.

18.06.2026 Господарський суд Черкаської області на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 у справі №925/621/25 видав накази суду.

09.07.2026 ФОП Лисак Світлана Василівна звернулася до суду із заявою, у якій просила змінити порядок та спосіб виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 у справі, на виконання яких Господарський суд Черкаської області видав накази суду від 18.06.2026 про стягнення з Черкаської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни 425547,18 грн шкоди та 5106,57 грн судового збору за подання позову, про стягнення 7659,86 грн судового збору за подання апеляційної скарги, про стягнення 39585,96 грн витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги у суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції.

В обґрунтування заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду заявник зазначив, що Черкаська міська рада не є головним розпорядником коштів місцевого бюджету та не має рахунків в органах державного казначейства. З метою захисту прав стягувача та подальшого реального виконання рішення суду у даній справі, просила стягнення коштів здійснити за рахунок коштів місцевого бюджету/бюджетних асигнувань відповідного розпорядника бюджетних коштів Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради.

13.07.2026 суд ухвалив призначити заяву Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни про зміну порядку та способу виконання рішення суду до розгляду у судовому засіданні о 12:00 22.07.2026.

17.07.2026 Черкаська міська рада подала до суду клопотання, у якому повідомила, що міська рада та Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради не заперечують проти задоволення заяви ФОП Лисак Світлани Василівни про зміну порядку та способу виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026. Також у заяві Черкаська міська рада просила розглянути справу без участі її представника.

22.07.2026 ФОП Лисак Світлана Василівна подала до суду заяву, у якій просила розглянути заяву про зміну порядку та способу виконання рішення суду без її участі.

22.07.2026 у судове засідання представники стягувача та боржника не з`явилися.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

Відповідно до частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Суд ухвалив розглянути заяву про зміну порядку та способу виконання рішення суду у відсутність представників стягувача та боржника за наявними матеріалами справи.

Розглянувши заяву стягувача про зміну порядку та способу виконання рішення суду, дослідивши додані до заяви письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку заяву задовольнити та встановити спосіб та порядок виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 у справі, на виконання яких Господарський суд Черкаської області видав накази суду від 18.06.2026.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України, cудові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Відповідно до пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

У пункті 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Звертаючись із заявою про встановлення зміни порядку та способу виконання рішення суду, стягувач ствердила, що рішення суду не виконане, оскільки міська рада не є розпорядником коштів місцевого бюджету та не має рахунків в органах державного казначейства. З метою реального виконання рішення суду у даній справі, стягувач просила стягнення коштів здійснити на рахунок Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради.

Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частиною 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України.

Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Отже, під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Зокрема, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання (грошової чи майнової), тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 №11-рп/2012).

Зміна способу та порядку виконання рішення суду, здійснена судом у порядку, визначеному статті 331 Господарського процесуального кодексу України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання. Така ухвала суду є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №905/3250/16.

У підпункту 1 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України визначено установити, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 (далі - Порядок).

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (пункт 3 Порядку).

Згідно з підпунктом 1 пункту 9 Порядку, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (частини 1, 2 статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету (частина 1 статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частина 2 статті 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Згідно із пунктом 18 статті 2 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Черкаська міська рада не є головним розпорядником коштів місцевого бюджету Черкаської територіальної міської громади та не включена до мережі головних розпорядників коштів міського бюджету при виконанні програм і заходів державного та місцевих бюджетів.

Обставиною, яка істотно ускладнює виконання судового рішення є відсутність у Черкаської міської ради рахунків в органах казначейства.

Виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 у цій справі за рахунок коштів місцевого бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради відповідатиме вимогам Бюджетного кодексу України та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011.

Виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 у цій справі за рахунок коштів місцевого бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради не матиме наслідком заміну відповідача чи боржника за наказом господарського суду.

Виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 у цій справі за рахунок коштів місцевого бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради є порядком виконання рішення суду, який суд, враховуючи обставину, яка істотно ускладнює його виконання, дійшов висновку встановити.

З метою виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 , на виконання якої Господарський суд Черкаської області видав наказ суду від 18.06.2026, про стягнення з Черкаської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни 425547,18 грн шкоди та 5106,57 грн судового збору за подання позову, про стягнення 7659,86 грн судового збору за подання апеляційної скарги, суд дійшов висновку встановити спосіб та порядок її виконання:

- стягнути з Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни 425547,18 грн шкоди, 5106,57 грн судового збору за подання позову, 7659,86 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

З метою виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026, на виконання якої Господарський суд Черкаської області видав наказ суду від 18.06.2026, про стягнення 39585,96 грн витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги у суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції, суд дійшов висновку встановити спосіб та порядок її виконання:

- стягнути з Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни 39585,96 грн витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги у суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни про зміну порядку та способу виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 задовольнити.

Встановити спосіб та порядок виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 у справі №925/621/25, на виконання якої Господарський суд Черкаської області видав наказ суду від 18.06.2026 про стягнення з Черкаської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни 425547,18 грн шкоди та 5106,57 грн судового збору за подання позову, 7659,86 грн судового збору за подання апеляційної скарги:

- стягнути з Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 38764676, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) 425547,18 грн шкоди, 5106,57 грн судового збору за подання позову, 7659,86 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Встановити спосіб та порядок виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 у справі №925/621/25, на виконання яої Господарський суд Черкаської області видав наказ суду від 18.06.2026 про стягнення з Черкаської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни про стягнення 39585,96 грн витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги у суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції:

- стягнути з Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 38764676, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) 39585,96 грн витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги у суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та протягом 10 днів з дня її підписання може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя А.І. Гладун