Рішення № 138446137, 02.07.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8066/26

провадження № 2/753/9973/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сирбул О. Ф.,

за участю секретаря судового засідання Власенка Д. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі по тексту - позивач, ПрАТ «СК «АРКС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про відшкодування шкоди у розмірі 128 395,17 грн та сплачений судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Вказані вимоги вмотивовані тим, що 30.04.2024 о 19:20 у м. Києві по просп. Володимира Івасюка, перед шляхопроводом на просп. С. Бандери відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Toyota д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , та транспортного засобу DAF д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобіль Toyota д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

На момент коли було спричинено матеріальну шкоду діяв договір страхування № 189962Га3ж від 19.07.2023, який було укладено між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 .. За вказаним договором позивач застрахував майнові інтереси страхувальника пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом Toyota д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва від 07.06.2024, визнано винним водія транспортного засобу DAF д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі такої заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страховий акт ARX4140620 від 22.05.2024, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 288 395,17 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована полісом, то керуючись ст. ст. 22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" було відшкодовано ПрАТ «СК «АРКС» страхове відшкодування у розмірі 160 000,00 грн. Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 128 395,17 грн, яку, на переконання позивача, останньому на підставі ст. ст. 993, 1187, 1194 ЦК України має відшкодувати відповідач та судовий збір сплачений при зверненні до суду з вказаним позовом у розмірі 3328,00 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20.04.2026 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутність, просив суд позовні вимоги задовольнити повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце і час судового розгляду повідомлявся судом у встановленому законом порядку за останньою відомою адресою місця проживання, з будь-якими заявами чи клопотаннями до суду не звертався, відзив на позовну заяву до суду не подав.

Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України за згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою учасників процесу фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Так, судом встановлено, що 30.04.2024 о 19:20 у м. Києві по просп. Володимира Івасюка, перед шляхопроводом на просп. С. Бандери відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Toyota д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , та транспортного засобу DAF д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Класік» № 189962Га3ж від 19.07.2023. За вказаним договором позивач застрахував майнові інтереси страхувальника пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом Toyota д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва від 07.06.2024 судом визнано винним водія транспортного засобу DAF д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

За загальними правилами, зазначеними вище, тягар цивільної відповідальності у таких випадках має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталась ДТП.

Положення ч. 6 ст. 82 ЦПК України фактично позбавляють особу, вину якої встановлено вироком у кримінальному провадженні або постановою у справі про адміністративне правопорушення, можливості спростувати наявність такої вини.

ОСОБА_2 , який є власником транспортного засобу Toyota д.н.з. НОМЕР_1 , звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування за договорм добровільного страхування наземного транспорту.

Згідно ст. 29 Закону України Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Заяву було розглянуто позивачем та здійснено розрахунок страхового відшкодування на підставі акту огляду транспортного засобу від 07.05.2024, страхового акту № ARX4140620 від 22.05.2024, розрахунку страхового відшкодування було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 288 395,17 грн, згідно платіжного доручення № 1059255 від 23.05.2024.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспорного засобу DAF д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа вієнна іншуранс груп" полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 218242082, у зв`язку з чим остання здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 160 000,00 грн, згідно платіжного доручення № 3P075936 від 11.07.2024.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статі 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Пунктом 22.1 статті 22 Закону про обов`язкове страхування передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 128 395,17 грн.

Таким чином, в розумінні ст. 993, 1187, 1194 ЦК України у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ч. 1 ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

У відповідності до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких заперечень по суті позовних вимог відповідачем суду не надано.

Враховуючи те, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування, а відповідач в добровільному порядку не вжив заходів щодо відшкодування даних коштів, то позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 128 395,17 грн, є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України оскільки позов підлягає задоволенню, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3 328,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 81, 82, 141, 265, 268, 280-289 ЦПК Украйни, суд,

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не відомо, адреса останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (ЄДРПОУ 20474912, місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, 8) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 128 395,17 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не відомо, адреса останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (ЄДРПОУ 20474912, місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, 8) судові витрати у вигляді судового збору 3 328,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст судового рішення складений 23.07.2026.

Суддя: