Рішення № 138446121, 09.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7783/26

провадження № 2/753/9816/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сирбул О. Ф.

за участю секретаря Лавринчук А. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю«Авангард-Добробут» (далі по тексту - позивач, ОСББ «Авангард-Добробут») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості.

Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що ОСББ «Авангард-Добробут» забезпечує належне утримання будинку та прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 . Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 . Позивач посилається на те, що ОСОБА_1 своєчасно та у повному обсязі не сплачує обов`язкових внесків на утримання будинку та прибудинкової території вказаного будинку, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі у розмірі 10 415,78 грн та судові витрати.

Ухвалою суду від 09.04.2026 відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Враховуючи викладене та вимоги ст. ст. 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності не з`явившихся учасників судового процесу та за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2007 року зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут», місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, пр-т. Миколи Бажана, 1-М.

Відповідно до акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 30.07.2007 року, житловий будинок АДРЕСА_1 передано на баланс ОСББ «Авангард-Добробут».

З матеріалів справи вбачається, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» забезпечує утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 .

Протоколом Загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» від 14.01.2025 було затверджено кошторис ОСББ «Авангард-Добробут» на 2025 рік, та затверджено внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 8,16 грн за 1 кв метр, на ремонтний фонд в розмірі 1,50 грн за кв метр, внески на консьєржів у розмірі 160,00 грн з однієї квартири, внески на утримання будинку з власників нежитлових приміщень в розмірі 9,00 грн за 1 кв метр, внески на утримання паркінгу в розмірі 36 грн за 1 кв метр площі машиномісця.

Протоколом засідання правління ОСББ «Авангард-Добробут» від 14.01.2026 було затверджено кошторис ОСББ «Авангард-Добробут» на 2026 рік, та затверджено внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 9,73 грн за 1 кв метр, на ремонтний фонд в розмірі 2,00 грн за кв метр, внески на консьєржів у розмірі 200,00 грн з однієї квартири, внески на утримання будинку з власників нежитлових приміщень в розмірі 10 грн за 1 кв метр, внески за утримання паркінгу в розмірі 42 грн за 1 кв метр площі машиномісця.

Протоколами визначено, що строк оплати внесків - кожного місяця не пізніше 25 числа.

Таким чином, вказана квартира знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, утримання та експлуатацію якого здійснює ОСББ «Авангард-Добробут», що підтверджується, зокрема, прийнятими рішеннями Загальних зборів співвласників та Правління.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Статтею 151 Житлового кодексу України (який був чинним підчас заявленого періоду заборгованості) передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує (ч. ч. 1, 4 ст. 319 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №417-VIII управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно з ст. 4 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», власник квартири зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ст. 13 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 22 лютого 2018 року № 910/13182/17 та від 22 лютого 2018 року № 910/11312/17 при розгляді справ за позовами ОСББ про стягнення заборгованості по сплаті внесків, Верховний Суд зазначив про те, що обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (централізованого опалення) щодо нього входять до окладу витрат на управління багатоквартирним будинком та, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право, зокрема, задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів (ч. 3ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно ст. 7 до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку, зокрема, зобов`язані: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

У постанові від 11 листопада 2015 року по справі №3-945гс15 Верховний Суд України дійшов висновку про те, що особа, яка є власником приміщення і у свою чергу співвласником будинку, в якому створено ОСББ, однак не є членом цього об`єднання, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. При цьому ні Законом про ОСББ, ні іншими законодавчими актами України не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

Верховний Суд у постанові від 24 січня 2020 року по справі №910/1395/19 вказав, що за Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» на члена ОСББ, покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими зокрема є загальні збори учасників та правління ОСББ, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За таких обставин, вбачається, що відповідач зобов`язаний сплачувати внески на утримання будинку, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Відповідно до розрахунків заборгованості, наданих позивачем, внаслідок неналежного виконання відповідачами обов`язку щодо оплати внесків на утримання будинку, на ремонтний фонд та на консьєржів (по квартирі АДРЕСА_3 ), за період з 01.01.2025 по 28.02.2026 за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 10 415,78 грн.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати суми інфляційних втрат та відсутності заборгованості перед позивачем по сплаті цих сум.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Враховуючи, що відповідач є власником квартири, а відтак з нього підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 10 415,78 грн.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у сумі 3 328,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Звертаючись до суду з позовом представник позивача просив покласти судові витрати, пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги у розмірі 5 000,00 грн на відповідача.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію договору про надання правничої допомоги, копію додаткової угоди, копію рахунку, копію платіжної інструкції, копію звіту про обсяг наданих адвокатом юридичних послуг та виконаних робіт, копія акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт).

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані стороною позивача не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному позивачем розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі №753/15687/15.

Визначаючи час на надання вищенаведених послуг та видів правничої допомоги, суд виходить із наявності у адвоката повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим надання правничої допомоги у даній справі не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи. Крім того, позовна заява не є складною за своєю суттю.

Вивчивши надані документи, перевіривши обсяг наданих послуг та враховуючи незначну складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, ціну позову, суд вважає, що заявлений стороною розмір витрат на правничу допомогу є невиправдано завищеним.

У зв`язку з наведеним суд стягує з відповідача на користь позивача 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 19, 42, 76, 89, 263-264, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку«Авангард-Добробут»(ЄДРПОУ 35198764, місцезнаходження: 02068, м. Київ, просп. Миколи Бажана, 1-М) заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2025 по 28.02.2026 у розмірі 10 415,78 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку«Авангард-Добробут»(ЄДРПОУ 35198764, місцезнаходження: 02068, м. Київ, просп. Миколи Бажана, 1-М) витрати з оплати судового збору у розмірі 3 328,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст заочного рішення суду складено 23.07.2026.

Суддя: