Ухвала суду № 138445805, 21.07.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

вул.Кн.Острозького, 14а, м.Тернопіль, 46025, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21 липня 2026 року м. Тернопіль Справа № 921/385/26 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у підготовчому засіданні клопотання без номера від 20.07.2026 (вх.№5722 від 21.07.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТБУД Т", м.Тернопіль

про зупинення провадження

у справі

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, м.Івано-Франківськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТБУД Т", м.Тернопіль

про стягнення 185 237 грн 56 коп.

за участю представників:

позивача: Ткач Р.М., представник, довіреність № 2 від 20.01.2026;

відповідача: Свірський Т.В., адвокат, ордер серії ВО № 1073977 від 03.04.2024.

Обставини справи.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, м.Івано-Франківськ звернулося через підсистему Електронний суд ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТБУД Т", м.Тернопіль, про стягнення 185237,56 грн неустойки, нарахованої у зв`язку з несвоєчасним поверненням об`єкта оренди (частини площадки з залізобетонним покриттям №14, площею 436,8 кв. м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, що розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль, балансоутримувачем якого є Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області) та припиненням дії договору оренди №1367 від 29.01.2019.

На підтвердження позовних вимог позивачем зазначено, що між сторонами укладено договір оренди №1367 від 29.01.2019, термін дії якого закінчився 28.01.2024. Незважаючи на відмову Орендодавця у продовженні договору, про що своєчасно повідомлено відповідача листом від 17.11.2023, Орендарем, всупереч п.4.1 та 10.10 договору, майно з оренди не було повернуто. Рішенням суду у справі №921/143/24 виселено відповідача з орендованого майна (постанова Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2025). Фактичне звільнення площадки відбулося лише 15.05.2026, що підтверджується актом державного виконавця, складеним у виконавчому провадженні № 79975784 від 14.01.2026 з примусового виконання рішення №921/143/24.

Позов ґрунтується на положеннях ст. 785 Цивільного кодексу України та пункту 4.4 договору оренди №1367 від 29.01.2019, якими передбачено обов`язок наймача негайно повернути річ після припинення договору. У разі невиконання цього обов`язку наймодавець має право вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Неустойку позивачем нараховано за весь час неправомірного користування майном з 29.01.2024 по 15.05.2026 у розмірі 209 613,16 грн, з яких відповідачем сплачено 24 375,60 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2026 позовну заяву розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 21.07.2026.

В порядку ст.50 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області, на балансі якого перебувало орендоване державне майно.

Зміст поданого клопотання.

20.07.2026 ТОВ «СТАНДАРТБУД Т» через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС подано клопотання без номера від 20.07.2026 (вхідний номер 5722 від 21 липня 2026 року) про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 500/3631/26.

Товариством повідомлено, що ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі №500/3631/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТБУД Т" до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови органу ДВС від 26.05.2026 про відкриття виконавчого провадження № 81099937 щодо стягнення з ТОВ «СТАНДАРТБУД Т» виконавчого збору за примусове виконання рішення суду, ухваленого у справі № 921/143/24 у виконавчому провадженні № 79975784 про виселення ТОВ « Стандартбуд Т» з орендованого майна (інв. номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039), за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль.

Відповідач вважає, що оскільки підставою позову в адміністративній справі №500/3631/26 є обставини щодо повернення майна, котрі є ключовими для визначення розміру неустойки у даній господарській справі, відтак рішення адміністративного суду матиме преюдиційне значення, адже встановлені адміністративним судом факти та обставини не потрібно буде доводити знову; такі безпосередньо вплинуть на правомірність вимог позивача про стягнення неустойки, зокрема щодо періоду її нарахування, відтак, спираючись на п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, просить суд зупинити провадження у справі, зважаючи на об`єктивну неможливість здійснити розгляд цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, - до набрання рішенням в адміністративній справі законної сили.

Процесуальні дії суду щодо розгляду заяви.

Відповідно до ч.3 ст.169 Господарського процесуального кодексу України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки порядок розгляду заяв про зупинення провадження у справі процесуальним законом не встановлено, розгляд клопотання відповідача постановлено здійснити у підготовчому засіданні 21.07.2026.

Представник заявника підтримав клопотання про зупинення провадження у справі з підстав, наведених у ньому.

Представниця позивача заперечила проти клопотання про зупинення провадження у справі та вважає, що обставини, які мають значення для розгляду цієї господарської справи можна встановити на підставі доказів, наявних у справі, в тому числі і встановити дату припинення дії договору оренди, а відтак розгляд адміністративного спору не унеможливить розгляд даного спору.

Згідно з ч.2 ст.232 ГПК України процедурні питання, зокрема про зупинення, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відповідно до ч.6 ст.233, ст.240 ГПК України, в судовому засіданні 21.07.2026 оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.

Мотиви та норми закону, з яких виходить суд виходить постановляючи ухвалу.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний (вправі) зупинити провадження у справі.

Згідно із п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зупинення провадження допускається тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Тобто для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку слід з`ясувати, як пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому, наявність одночасно двох цих обставин є необхідною процесуальною підставою для застосування пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи відповідача щодо зупинення провадження ґрунтуються на необхідності встановлення адміністративним судом, зокрема обставин звільнення (передачі) майна, дати припинення дії договору оренди, що безпосередньо вплине на розрахунок суми позову у цій справі.

Встановлено, що позивачем заявлено до стягнення неустойку, нараховану до 15.05.2026, вказуючи, що за актом державного виконавця від 15.05.2026 фактично передано орендоване майно. Натомість, ТОВ «СТАНДАРТБУД Т» зазначає, що майно звільнено 16.12.2025, а дії органу виконавчої служби у виконавчому провадженні № 79975784 від 14.01.2026 є неправомірними.

Заслухавши доводи обох сторін судом не встановлено обставин унеможливлення розгляду заявлених у даній справі позовних вимог до вирішення Тернопільським окружним адміністративним судом адміністративної справи №500/3631/26 та не встановлено перешкод для самостійної оцінки господарським судом зібраних у справі доказів.

При цьому суд зазначає наступне.

З доданої до клопотання позовної заяви вбачається. що предметом спору у справі №500/3631/26 є вимога ТОВ «СТАНДАРТБУД Т» до Тернопільського відділу державної виконавчої служби про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 81099937 від 26.05.2026 щодо стягнення з ТОВ «СТАНДАРТБУД Т» виконавчого збору з примусового виконання рішення суду, ухваленого у справі № 921/143/24 у виконавчому провадженні № 79975784 від 14.01.2026. Дана позовна вимога обґрунтовується тим, що судове рішення товариством виконано добровільно 16.12.2025, тобто до відкриття виконавчого провадження № 79975784, та направленням 17.12.2025 Актів повернення майна орендодавцю та балансоутримувачу, відтак дії виконавця у виконавчому провадженні № 79975784 від 14.01.2026 щодо стягнення виконавчого збору є незаконними.

Отже, відповідачем оскаржується постанова органу ДВС про стягнення виконавчого збору.

У свою чергу, предметом судового розгляду у даній господарській справі є вимога Регіонального відділення ФДМУ про стягнення з ТОВ «СТАНДАРТБУД Т» неустойки, нарахованої згідно з ст. 785 Цивільного кодексу України за несвоєчасне повернення з користування державного майна (частини площадки із залізобетонним покриттям, площею 436,8 кв.м) після припинення дії договору оренди №1367. Позовні вимоги ґрунтуються на ст. 785 Цивільного кодексу України та п. 4.4 договору, якими передбачено нарахування неустойки в розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочення повернення речі.

У матеріалах справи наявний договір оренди №1367 від 29.01.2019, листування сторін після та до закінчення дії до договору, судове рішення у справі №921/143/24, де предметом позову була вимога про виселення відповідача з підстав припинення дії договору оренди, матеріали виконавчого провадження № 79975784 від 14.01.2026 щодо примусового виконання рішення у справі №921/143/24.

Вказаним спростовуються посилання відповідача, що у справі №500/3631/26 будуть встановлені обставини, зокрема фактична дата звільнення майна, що мають преюдиційне значення для визначення розміру неустойки. Господарський суд, в межах повноважень, самостійно надає оцінку поданим доказам, які підтверджують обставини передачі об`єкту оренди, в тому числі актам державного виконавця від 11.02.2026, 27.03.2026, 15.05.2026, виходячи з норм матеріального права та умов договору №1367 від 29.01.2019 в редакції від 17.06.2021 (п.4.3, 10.10 та 10.11). Оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору до адміністративного суду не позбавляє господарський суд у цій справі можливості встановити період прострочення на підставі наявних матеріалів.

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

На думку суду, наявність у провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду справи №500/3631/26 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження не створює об`єктивної неможливості розгляду справи №921/385/26 про стягнення неустойки за прострочення повернення державного майна. Питання законності дій державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору в адміністративному процесі не позбавляє господарський суд об"єктивної можливості встановити обставину звільнення об`єкта оренди та перевірити обґрунтованість розрахунку.

При цьому суд зауважує, що відповідачем не оспорюється постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 79975784 від 14.01.2026 з примусового виконання рішення №921/143/24 з мотивів її неправомірності, адже, за доводами відповідача, рішення суду ним виконано добровільно до відкриття виконавчого провадження.

Відтак, у даному випадку відсутня така необхідна умова для зупинення провадження у справі, як об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення іншої пов"язаної справи. Згідно з приписами п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на неможливість розгляду справи, якщо зібрані докази дозволяють самостійно встановити факти, що є предметом розгляду.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ - господарської (про стягнення неустойки) та адміністративної (про оскарження дій виконавця) не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення Тернопільським окружним адміністративним судом в справі №500/3631/26.

З огляду на викладене, заявником не доведено неможливість вирішення даного спору без ухвалення рішення в адміністративній справі, відповідно підстав, визначених п. 5 ст. 227 ГПК України - для зупинення провадження у справі №921/385/26, у зв`язку з чим подане клопотання не підлягає до задоволення.

Окремо суд зазначає, що до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, котра покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Поряд із цим, у скороченій (вступній та резолютивній частині) ухвалі судом у резолютивній частині помилково зазначено номер справи "921/390/26" замість правильного "921/385/26".

Частиною сьомою статті 233 ГПК України передбачено, що виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.

Зважаючи на наведене, суд робить застереження про виправлення в цій частині резолютивної частини ухвали до її підписання суддею.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.1, 4, 20, 42, 46, п.5 ч.1 ст.227, ст.ст.232-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання без номера від 20.07.2026 (вх.№5722 від 21.07.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТБУД Т", м.Тернопіль, про зупинення провадження у справі №921/385/26, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення відповідно до ст.235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення не підлягає.

Повну ухвалу складено 22.07.2026.

Суддя Н.О. Андрусик