Ухвала суду № 138445715, 21.07.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" липня 2026 р. Справа №918/201/26

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Редько К.О.,

розглянувши заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Небесна Сотня-24"

до Рівненської міської ради

до Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

до ОСОБА_1

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна

За участю представників сторін:

від позивача: Курганська О.В. (ордер серія ВК № 1211703 від 12.02.2026 року);

від позивача: Поліщук М.М. (самопредставництво);

від відповідача (Рівненської міської ради): не з`явився;

від відповідача (Управління комунальною власністю ВК Рівненської міської ради): Борисова І.В. (самопредставництво);

від відповідача ( ОСОБА_1 ): Штогрін О.В. (ордер серія ВК № 1214364 від 09.03.2026 року).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 08.07.2026 року в позові відмовлено.

13.07.2026 року до Господарського суду Рівненської області від представника ОСОБА_1 - адкоката Штогрін О.В. надійшла заява відповідно до якої просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі № 918/201/26, яким стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Небесна Сотня - 24" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у справі № 918/201/26 у розмірі 15000,00 грн.

13.07.2026 року до Господарського суду Рівненської області від представника ОСОБА_1 - адкоката Оспанова Р.О. надійшла заява відповідно до якої просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі № 918/201/26, яким стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Небесна Сотня - 24" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у справі № 918/201/26 у розмірі 15000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.07.2026 року розгляд заяв ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено на "21" липня 2026 р.

21.07.2026 року до господарського суду від представника позивача надійшло заперечення відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні заяв ОСОБА_1 , подані його представниками - Штогрін О.В. та Оспановим Р.О. про стягнення з позивача витрат на оплату правничої допомоги.

Представник відповідача - ОСОБА_1 в судовому засіданні 21.07.2026 року підтримав подану заяву про ухвалення додаткового судового рішення.

Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні 21.07.2026 року заперечеили проти заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Представник відповідача - Рівненської міської ради в судове засідання 21.07.2026 року не з`явився.

Розглянувши заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), основними засадами (принципами) господарського судочинства є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК) відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).

Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Згідно частин 1 та 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За положенням частини другої статті 2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Питання розподілу між сторонами судових витрат, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (п. 5 ч. 1 ст. 237, п. 2 ч. 5 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, (1) заявити про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів у справі та (2) повідомити про надання відповідних доказів у визначені ГПК України строки; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат з дотриманням вимог частини восьмої статті 129, статті 221 ГПК України (постанова Верховного Суду від 24.04.2025 р. у справі № 906/145/24).

Щодо заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та/чи подання доказів, слід зазначити, що процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.

Верховний Суд у постанові від 29.06.2022 р. у справі № 161/5317/18 зазначив, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

Суд звертає увагу, що заява про подання доказів у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України по своїй суті не є тотожним попередньому визначенню учасником справи суми судових витрат на професійну правничу допомогу, а також заяві про розподіл судових витрат.

Отже, відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Водночас перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

У відзивах на позовну заяву (від 25.03.2026 року) представниками відповідача - Штогрін О.В. та Оспановим Р.О. вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складає 15 000,00 грн витрат на правову допомогу, не свідчать автоматично про заявлення відповідачем про розподіл судових витрат, зокрема відшкодування судових витрат на правничу допомогу, з огляду на те, що прохальна частина відзиву на позов таких вимог не містить.

Проте, у судових засіданнях з розгляду справи по суті - 25.06.2026 року та 08.07.2026 року представниками відповідача не подано відповідних доказів на підтвердження понесених витрат та до завершення судових дебатів не заявлено про намір скористатись правом на їх подання в порядку визначеному частиною 8 статті 129 ГПК України (протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України наведення стороною попереднього розрахунку суми судових витрат не є заявою щодо необхідності їх розподілу, яка (заява) з урахуванням зазначених приписів чинного процесуального законодавства повинна подаватися/заявлятися у належній процесуальній формі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.12.2023 р. у справі №907/850/22.

Передбачена процесуальними нормами можливість протягом п`яти днів подати суду докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат як умову для їх розподілу. При цьому підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті та за умови, що до завершення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення.

З огляду на зазначене, зважаючи, що представниками відповідача - Пилипаки С.А. до закінчення судових дебатів у справі не подано відповідні докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу та не заявлено про намір їх подати протягом 5 днів після ухвалення судового рішення - в порядку частини 8 ст. 129 ГПК України, у суду відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяв ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк