Ухвала суду № 138445194, 20.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про розгляд справи у закритому судовому засіданні,

витребування доказів та

відкладення підготовчого засідання

м. Київ

20.07.2026справа № 910/1256/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу №910/1256/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс-Фарма» (пров. Корабелів, буд. 2, м. Миколаїв, 54020; ідентифікаційний код 38199357)

до Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 00032767)

про визнання недійсним розпорядження від 02.10.2025 №09/208-р,

за участю представників:

позивача - Дуднік Т.В. (ордер від 15.12.2025 серія АР №128665; в режимі відеоконференції з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом»);

відповідача - Пащенка М.В. (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс-Фарма» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК) про визнання недійсним розпорядження державного уповноваженого АМК від 02.10.2025 №09/208-р «Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» у справі №126-26.13/135-25 (далі - Розпорядження) в частині, що стосується Товариства.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Розпорядження є невмотивованим, безпідставним та прийнятим із перевищенням меж дискреційних повноважень, оскільки відповідач: дійшов хибного висновку про наявність у п`яти аптечних мереж значної частки на ринку роздрібного продажу лікарських засобів, їх володіння ринковою владою та можливість впливати на товарообіг; такий висновок є взаємосуперечливим і ґрунтується на неналежних доказах; дійшов необґрунтованого висновку про існування змови на ринку для обмеження доступності лікарських засобів і зменшення обсягів їх реалізації, не зазначивши джерел даних, що це підтверджують, а також не конкретизувавши об`єкти проведеної оцінки; помилково встановив нібито зменшення обсягів реалізації лікарських засобів у позивача (мережа) за період з лютого 2025 року, хоча фактичні дані свідчать про протилежне; прийняв Розпорядження, яке порушує принцип справедливого балансу (пропорційності) між публічним і приватним інтересом, оскільки за відсутності належних, підтверджених доказами підстав воно є інструментом невиправданого втручання АМК в операційну та комерційну діяльність Товариства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.04.2026.

Відповідач 05.03.2026 подав суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки:

- позивач як особа, яка входить до складу групи суб`єктів господарювання, має правовий статус відповідача відповідно до статті 39 Закону України «Про захист економічної конкуренції» і щодо його процесуального становища відсутня будь-яка процесуальна невизначеність;

- Розпорядженням встановлено, що дії аптечних груп (мереж) «АПТЕКА МАГНОЛІЯ», «Сіріус 95», «Подорожник», «Фармстор», « 9 11» які полягають в обмеженні обсягів реалізації лікарських засобів «Аладин®-Фармак» виробництва Акціонерного товариства «Фармак», «Лоперамід» виробництва Приватного акціонерного товариства «Лекхім-Харків», «Фуросемід-Дарниця» та «Карбамазепін-Дарниця» виробництва Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця», містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та частиною першою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції;

- законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання на власний розсуд вирішувати питання про наявність чи відсутність підстав для прийняття органами АМК розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- позивач не наводить жодних доказів на спростування підстав, встановлених Розпорядженням для початку розгляду справи №126-26.13/135-25, усупереч обов`язку доказування, визначеного статтями 74, 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

- Розпорядження було прийнято з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, в частині законних повноважень щодо його прийняття та підстав, з яких АМК вважає наявними ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції; підтвердження встановлених у Розпорядженні підстав може бути здійснено лише під час розгляду справи №126-26.13/135-25, за результатами якого буде прийнято або рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, або про закриття провадження у справі.

Разом з тим, у відзиві на позов АМК зазначив про відмову у наданні відповідей на запитання позивача відповідно до статті 90 ГПК України.

10.03.2026 позивач подав суд відповідь на відзив, в якій зазначив, що:

- посилання АМК у відзиві на позовну заяву на те, що позивач є відповідачем у справі №126-26.13/135-25 не може вважатися належним визначенням відповідного процесуального статусу, оскільки такий статус має бути чітко зафіксований безпосередньо в самому Розпорядженні;

- у Розпорядженні зазначено: «Розпочати розгляд справи за ознаками вчинення аптечною групою (мережею) «АПТЕКА МАГНОЛІЯ», до складу якої, зокрема, входить позивач, порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- АМК не навів жодних обґрунтувань щодо того, яким чином аптека або аптечна мережа, які є лише місцем провадження господарської діяльності, можуть самостійно вчиняти будь-які дії, у тому числі обмежувати конкуренцію, набувати процесуальних прав чи нести юридичну відповідальність за відповідні дії;

- Відповідач фактично підміняє поняття «аптечна мережа», використане ним у Розпорядженні, поняттям «група суб`єктів господарювання», яке в самому Розпорядженні взагалі не застосовується;

- АМК по суті підтверджує протиправність своїх дій щодо відкриття провадження у справі №126-26.13/135-25 стосовно так званих «аптечних мереж»;

- прийняття Розпорядження не належить до дискреційних повноважень відповідача, оскільки за наявності передбачених законом підстав він зобов`язаний ухвалити розпорядження про початок розгляду справи щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а за їх відсутності - не має законних підстав для прийняття такого розпорядження;

- за таких обставин відповідач як орган державної влади позбавлений можливості діяти на власний розсуд та самостійно обирати модель поведінки;

- до дискреційних повноважень не може бути віднесено і визначення відповідачами у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції утворень, які за своєю правовою природою не можуть мати статусу відповідача, оскільки такі дії прямо суперечать вимогам чинного законодавства;

- нездатність АМК обґрунтувати, які саме ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції були ним встановлені, у яких конкретних діях позивача такі ознаки нібито проявляються, а також які наслідки цих дій мали місце, свідчить про довільне та таке, що суперечить завданням АМК, використання відповідачем наданих йому повноважень.

Разом з тим, у відповіді на відзив Товариство просило суд:

- зобов`язати АМК надати відповіді на питання позивача, що були поставлені Товариством у позовній заяві;

- повторно зобов`язати АМК подати суду копії матеріалів справи №126-26.13/135-25.

03.04.2026 Товариство подало суду клопотання про витребування доказів у АМК:

- подання Департаменту досліджень і розслідувань ринків виробничої сфери від 29.09.2025 №126-01/408-п та додані до нього матеріали, зокрема:

матеріали, що свідчать про те, що з лютого 2025 року простежуються тенденції до зменшення обсягів реалізації лікарських засобів виробництва Акціонерного товариства «Фармак», Приватного акціонерного товариства «Лекхім-Харків» та Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» шляхом обмеження їх наявності в точках реалізації ТОП-5 найбільших аптечних мереж;

матеріали, що свідчать про те, що попит на проаналізовані Антимонопольним комітетом України лікарські засоби Акціонерного товариства «Фармак», Приватного акціонерного товариства «Лекхім-Харків» та Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» протягом досліджуваного періоду був відносно стабільним та не мав тенденції до значного зменшення;

матеріали, що свідчать про те, що зменшення споживання населенням вказаних лікарських засобів було пов`язано із зменшенням присутності їх у мережах аптек;

матеріали, що свідчать про те, що порушення допущено на загальнодержавному або міжрегіональному ринку;

матеріали, що стосуються дослідження ринку в місті Херсон, та Херсонської області;

матеріали, що свідчать про те, що ТОВ має можливість відчутно впливати на умови обороту лікарських засобів на ринку.

- звіт про результати проведеного АМК дослідження щодо дотримання учасниками ринку фармацевтики законодавства про захист економічної конкуренції та матеріали такого дослідження.

Разом з тим, 03.04.2026 позивач подав суду клопотання про зобов`язання АМК надати відповіді на запитання відповідно до статті 90 ГПК України, а саме:

- за яким критерієм (критеріями) АМК визначив перелік юридичних осіб, які він включив до складу «аптечних груп (мереж)», що є відповідачами у справі №126-26.13/135-25?

- які дії (конкретний перелік із зазначенням строків їх вчинення) були вчинені Позивачем з метою обмеження обсягів реалізації лікарських засобів «Аладин-Фармак», «Лоперамід», «Фуросемід-Дарниця», «Карбамезапін-Дарниця»?

- які конкретні норми законодавства (пункт, стаття, нормативно-правовий акт) були порушені такими діями саме позивача;

- які незаконні наслідки дій позивача були виявлені АМК та якою конкретно нормою\нормою законодавства це передбачено (пункт, стаття, нормативно-правовий акт)?

- що конкретно свідчить про вчинення порушення на загальнодержавному чи міжрегіональному ринку, якщо АМК проаналізовано доступність лікарських засобів лише в окремих містах України, а саме: Києві, Львові та Одесі?

- які дані (перелік, джерело) відносно попиту на лікарські засоби були проаналізовані АМК?

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/1256/26 та відкладено підготовче засідання з розгляду справи №910/1256/26 на 18.05.2026.

01.05.2026 АМК подало суду відповідь на письмове опитування та клопотання про долучення копій матеріалів справи №126-26.13/135-25.

13.05.2026 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експертів за результатами науково-правової експертизи Торгово-промислової палати України від 11.02.2026 №340/1.2 (далі - Висновок), в якому зазначив, що:

- висновками за результатами експертизи встановлено, що початкова стадія конкурентного провадження має самостійне юридичне значення, оскільки саме на цій стадії відбувається формування процесуального статусу учасників справи і констатовано, що Розпорядженням відповідачами визнані «аптечні групи (мережі)», а не конкретні юридичні особи, що входять до їх складу;

- Розпорядження про початок розгляду справи, як це випливає зі статей 36, 37 і 39 Закону України «Про захист економічної конкуренції», є тим актом, з якого виникає процесуальний зв`язок між АМК та відповідними суб`єктами господарювання; саме тому будь-яка невизначеність у колі відповідачів або у способі їх ідентифікації на цій стадії безпосередньо впливає на можливість реалізації ними права на захист;

- однак, «аптечні групи (мережі)» не є самостійними суб`єктами господарювання і не можуть бути піддані відповідальності, оскільки згідно статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» штраф накладається на саме юридичних та/або фізичних осіб, а не на групи чи мережі;

- у Висновку констатовано про принципову неприпустимість підміни процесуальної індивідуалізації відповідачів матеріально-правовою конструкцією солідарної відповідальності, оскільки сама конструкція солідарної відповідальності - як у цивільному праві, так і в конкурентному праві - є наслідком встановленого правопорушення, а не його передумовою; солідарність не створює нового суб`єкта відповідальності, не трансформує множинність осіб у єдину процесуальну фігуру і не може використовуватися як інструмент попереднього «узагальнення» відповідачів, а отже, доктрина «єдиної економічної одиниці» та інститут солідарної відповідальності можуть застосовуватися виключно на стадії притягнення до відповідальності, після завершення розслідування і встановлення ролі кожної конкретної юридичної чи фізичної особи у вчиненні порушення; їх використання для формування складу відповідачів на початковій стадії провадження є помилковим і юридично необґрунтованим, оскільки підміняє доказування припущенням, а процесуальну форму матеріально-правовою конструкцією;

- Висновок підтверджує позицію позивача щодо не набуття товариствами з обмеженою відповідальністю, які згадуються у Розпорядженні, статусу відповідачів у справі.

Товариство 27.04.2024 подало суду додаткові пояснення щодо поданих відповідачем копій матеріалів справи №126-26.13/135-25.

Позивач 14.05.2026 подав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що:

- у справі було неналежно визначено склад відповідачів у зв`язку з порушенням статті 39 Закону України «Про захист економічної конкуренції», яка наділяє відповідачем лише фізичну чи юридичну особу;

- позивач не має жодного відношення до вказаних в Розпорядженні мереж ні за яким критерієм згідно з статтею 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

- повноцінного дослідження ринку не проводилось, оскільки належний збір та аналіз інформації не були завершені, а документи, підтверджуючі вчинення порушення не складались;

- предмет аналізу товарного ринку не відповідав тим діям, які встановлені предметом розслідування у Розпорядженні;

- на момент прийняття Розпорядження відповідач не встановив ні ознак, ані наслідків порушення, які є підставами винесення Розпорядження;

- оскаржуване Розпорядження прийняте не у зв`язку з виявленням ознак порушення, а в інтересах Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця».

У підготовчому засіданні 18.05.2026 оголошено перерву до 22.06.2026.

Товариство 19.06.2026 подало суду:

- заперечення на клопотання АМК про витребування у позивача оригіналу письмового доказу (оригінал висновку експертів від 11.02.2026 №340/1.2) та надання пояснень з урахуванням висновку експертів від 11.02.2026 № 340/1.2;

- заперечення на клопотання АМК про розгляд справи №910/1256/26 у закритому судовому засіданні;

- додаткові пояснення, в яких зазначило, що державний уповноважений АМК, приймаючи Розпорядження, вийшов за межі своєї компетенції, встановленої законом, оскільки три міста Київ, Одеса та Львів, з урахуванням критерію фізичної доступності для споживача, не можуть вважатись єдиним міжрегіональним ринком; кожен з цих ринків становить окремий регіональний ринок, а виносити розпорядження про початок розслідування порушень на цих ринках уповноважені відповідні адміністративні колегії територіальних відділень АМК.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 відкладено підготовче засідання з розгляду справи №910/1256/26 на 20.07.2026.

16.07.2026 та 17.07.2026 Товариство подало суду письмові пояснення.

У підготовче засідання 20.07.2026 з`явилися представники сторін.

Представник позивача у підготовчому засіданні 20.07.2026 просила суд задовольнити клопотання, подане суду 15.05.2026, про повторне зобов`язання АМК відповіді на запитання відповідно до статті 90 ГПК України.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про повторне зобов`язання АМК надати відповіді на запитання позивача відповідно до статті 90 ГПК України, оскільки подані відповідачем 01.05.2026 відповіді на запитання позивача є достатніми; разом з тим, суд надає оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам під час прийняття рішення по суті.

Представник позивача у підготовчому засіданні 20.07.2026 просила суд задовольнити клопотання, подане суду 19.06.2026, про витребування в АМК первинних електронних файлів ста двадцяти скріншотів екрану монітору, які є додатками до акта фіксації від 24.09.2025-29.09.2025 №1/2025.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Частиною першою статті 81 ГПК України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Розглянувши клопотання позивача про витребування в АМК первинних електронних файлів ста двадцяти скріншотів екрану монітору, які є додатками до акта фіксації від 24.09.2025-29.09.2025 №1/2025, дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, Господарський суд міста Києва не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання позивача, оскільки АМК 01.05.2026 було подано суду копії матеріалів справи №126-26.13/135-25, надавши вказані матеріали в обсязі та у формі, які, на його переконання, підтверджують правомірність оскаржуваного Розпорядження; подане позивачем дане клопотання не свідчить про недостовірність вже поданих суду доказів, а лише виражає незгоду з обраним відповідачем форматом їх подання, що не є підставою для витребування доказів у порядку статті 81 ГПК України.

20.07.2026 у підготовчому засіданні представник позивача просив суд прийняти до розгляду заяву, подану суду 23.06.2026, про зміну (доповнення) підстав позову у справі №910/1256/26, мотивовану таким:

- зокрема, до матеріалів судової справи було подано копії подання від 29.09.2025 №126-01/408-п «Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» (далі - Подання) та акта фіксації від 24.09.2025-29.09.2025 №1/2025 (далі - Акт фіксації), які були підставою для винесення Розпорядження та містять очевидні ознаки їх підробки;

- зокрема, Акт фіксації складено з метою підтвердження відсутності окремих лікарських засобів в аптеках, що є єдиною підставою винесення Розпорядження;

- Подання та Акт фіксації підписані працівниками АМК, зокрема, головним спеціалістом відділу ринків фармацевтики Департаменту досліджень і розслідувань ринків виробничої сфери Рожок Анастасією Олександрівною та директором Департаменту досліджень і розслідувань ринків виробничої сфери Рословим Олексієм Вікторовичем;

- порівняння підписів біля рядка «Анастасія РОЖОК» на стор. 58 Подання та на стор. 2 Акта фіксаціцї свідчить про наявність візуальних відмінностей у їх формі та загальній конфігурації; так само з порівняння підписів біля рядка «Олексій РОСЛОВ» видно очевидні і суттєві відмінності;

- документи, якими було «виявлено» ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції ймовірно були сфальсифіковані невідомими особами.

Представник відповідача не заперечив проти прийняття судом до розгляду вказаної заяви.

Частиною третьою статті 46 ГПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Суд, дослідивши матеріали справи та зміст заяви про зміну підстав позову, вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву Товариства.

Представник позивача у підготовчому засіданні 20.07.2026 просила суд задовольнити клопотання, подане суду 23.06.2026, про призначення у справі №910/1256/26 почеркознавчої експертизи, на вирішення якої просить поставити такі питання:

«Чи виконано підпис біля рядка "Анастасія РОЖОК" Рожок Анастасією Олександрівною, чи іншою особою на таких документах:

Подання від 29.09.2025 №126-01/408-п "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (стор. 58);

Акт фіксації №1/2025 від 24-29 вересня 2025 року та додатках до нього (стор.стор. 2-122)?

Чи виконано підпис біля рядка "Олексій РОСЛОВ" Рословим Олексієм Вікторовичем , чи іншою особою на таких документах:

Подання від 29.09.2025 №126-01/408-п "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (стор. 58);

Акт фіксації №1/2025 від 24-29 вересня 2025 року та додатках до нього (стор. стор. 2-122)?».

Проведення такої експертизи позивач просить суд доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Заслухавши заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи позивача, викладені у клопотаннях про призначення у справі №910/1256/26 почеркознавчої експертизи, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання з огляду на таке.

Відповідно до статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що АМК має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи АМК збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.

Стаття 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» містить вичерпні підстави, зокрема, скасування рішень органів АМК, а саме: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене саме до повноважень суду належить правова оцінка правомірності прийнятого АМК Розпорядження та доведеності органом АМК у Розпорядженні підстав щодо початку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції позивачем (у тому числі оцінка зібраних АМК доказів та відповіді на правові питання, що не належить до компетенції судового експерта).

Представник АМК у підготовчому засіданні 20.07.2026 просив суд задовольнити клопотання, подане суду 21.05.2026, про витребування у позивача оригіналу письмового доказу (оригінал висновку експертів від 11.02.2026 №340/1.2).

Представник позивача заперечила проти задоволення вказаного клопотання.

Частиною першою статті 81 ГПК України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

З огляду на викладене, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання АМК та витребувати у позивача оригінал висновку експертів від 11.02.2026 №340/1.2 для огляду безпосередньо у засіданні.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 20.07.2025 просив суд розгляд справи №910/1256/26 здійснювати у закритому судовому засіданні, оскільки під час судового провадження досліджуватимуться матеріали, які містять інформацію з обмеженим доступом, вказане клопотання подане суду 21.05.2026.

Представник позивача заперечила проти задоволення вказаного клопотання.

Відповідно до статті 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» інформація з обмеженим доступом, одержана Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню та оприлюдненню, крім випадків надання інформації органам слідства та суду відповідно до закону.

Згідно з частинами першою та другою статті 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 36 Господарського кодексу України відомості, пов`язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб`єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб`єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб`єктом господарювання відповідно до закону.

Частиною першою статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

Відповідно частини п`ятої статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.

Згідно з частинними восьмою та дев`ятою статті 8 ГПК України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Відповідно до частини сімнадцятої статті 8 ГПК України якщо судовий розгляд проводився в закритому судовому засіданні, прилюдно оголошується лише вступна та резолютивна частини рішення, якщо такі частини не містять інформації, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій проводилися в закритому судовому засіданні. Якщо вступна та (або) резолютивна частини рішення містять таку інформацію, їх оголошення здійснюється в закритому судовому засіданні.

Дослідивши наведені у клопотанні доводи, Господарський суд міста Києва вбачає за можливе задовольнити клопотання АМК про розгляд справи №910/1256/26 у закритому засіданні.

Разом з тим, Господарський суд міста Києва звертає увагу Товариство на таке.

Згідно з частинами десятою та одинадцятою статті 8 ГПК України розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення судочинства в господарських судах. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов`язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

Використання систем відеоконференц-зв`язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускаються.

Таким чином, оскільки справа №910/1256/26 за позовом Товариства до АМК про визнання недійсним Розпорядження розглядається судом у закритому засіданні, то у суду відсутні підстави для проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, так як нормами ГПК України не допускається розгляд справи, яка розглядається у закритому засіданні, з використання систем відеоконференц-зв`язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет.

Відповідно до частини другої статті 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Частиною другою статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

З огляду на викладене та враховуючи необхідність витребування доказів, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання з розгляду справи.

Керуючись статтями 8, 81, 182, 183, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Розгляд справи №910/1256/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс-Фарма» (пров. Корабелів, буд. 2, м. Миколаїв, 54020; ідентифікаційний код 38199357) до Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 00032767) про визнання недійсним розпорядження від 02.10.2025 №09/208-р здійснювати у закритому судовому засіданні.

2. Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс-Фарма» про відсутність підстав для проведення судових засідань з розгляду справи №910/1256/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, так як нормами Господарського процесуального кодексу України не допускається розгляд справи, яка розглядається у закритому засіданні, з використання систем відеоконференц-зв`язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс-Фарма» (пров. Корабелів, буд. 2, м. Миколаїв, 54020; ідентифікаційний код 38199357) подати суду для огляду безпосередньо у засіданні оригінал висновку експертів від 11.02.2026 №340/1.2.

4. Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс-Фарма» про те, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

5. Відкласти підготовче засідання з розгляду справи №910/1256/26 на 07.09.26 об 11:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал №12.

6. Копію даної ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набрала законної сили 20.07.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана Марченко