Рішення № 138441311, 23.07.2026, Сколівський районний суд Львівської області

ЄУНСС: 453/1014/26

НП: 2/453/853/26

РІШЕННЯ

іменем України

23 липня 2026 року місто Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі головуючого - судді Микитина Володимира Ярославовича,

сторони у справі:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ»;

відповідачка - ОСОБА_1 ;

зміст позовних вимог - про стягнення заборгованості за кредитним договором;

розглянувши дану цивільну справу у приміщенні суду, що по вул. Д. Галицького, 8, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, на підставі наявних у ній матеріалів, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін у справі.

Позивач ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», у порядку представництва, котре за довіреністю здійснює Кукса К.О., сформувавши документ у системі «Електронний суд» подав у Сколівський районний суд Львівської області позовну заяву, що була зареєстрована в діловодстві 28.05.2026 року за вх. № 4440, в якій просить ухвалити рішення про стягнення на свою користь з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за укладеним нею 19.02.2025 року з ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» договором кредитної лінії № 327681443, у загальному розмірі 46 933 грн. 82 коп.. Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору за подання вищевказаної позовної заяви у розмірі 2 662 грн. 40 коп., та витратах на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. 00 коп., позивач ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» при ухваленні рішення просить стягнути на свою користь з відповідачки ОСОБА_1 ..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.02.2025 року між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 327681443 на суму 15 100 грн. 00 коп.. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора CTJS-3253. Відповідачка ОСОБА_1 ініціювала укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачкою ОСОБА_1 та первісним кредитором не був би укладений. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачці ОСОБА_1 , шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: - 15 100 грн. 00 коп. 19.02.2025 року. Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням. Додатково вказує, що на підтвердження даного факту до позовної заяви додаються довідка та письмові пояснення первісного кредитора. 22.04.2025 року між первісним кредитором та ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/32. Пунктом 1.2. цього договору факторингу визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Відповідно до пункту 1.3. договору факторингу, під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (первісного кредитора) до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.5. договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору. Згідно з пунктом 2.1 розділу 2 договору факторингу, клієнт (первісний кредитор) зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до пункту 5.3.3 договору факторингу, фактор (ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС) має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. 30.09.2025 року між ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 30/0925-01, відповідно до умов якого позивачеві ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відступлено право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором. Відповідно до пункту 1.3. цього договору факторингу, під правом вимоги розуміються всі права клієнта (ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.5. договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору. Пунктом 2.1. договору факторингу встановлено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до пункту 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними акта прийому-передачі реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 30.09.2025 року за договором факторингу від ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до позивача ТзОВІ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 на загальну суму 54 483 грн. 82 коп.. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі прав вимоги № 1 від 30.09.2025 року до позивача ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підтверджується актом прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу, - підсумовує свій позов ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Відповідачка ОСОБА_1 у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву ТзОВ ЮНІТ КАПІТАЛ» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором, - не подала, хоча в силу положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. про прийняття вищевказаної позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі від 02.06.2026 року їй вважається врученою 09.06.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трекномером: R067189466460. Втім, відповідачка ОСОБА_1 свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навела.

Інших передбачених ЦПК України заяв по суті справи від сторін цієї справи до Сколівського районного суду Львівської області не надходило.

Заяви та клопотання учасників справи.

Заразом, у змісті позовної заяви, позивачем ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заявлено також письмове клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Заразом, у змісті позовної заяви, позивачем ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заявлено також письмове клопотання про витребування доказів у справі. Так, вказаний позивач, посилаючись на неможливість самостійно отримати від АТ «ОЩАДБАНК» інформації в силу того, що така містить банківську таємницю, просить витребувати в останнього інформацію про те, чи виписувалася банківська картка на ім`я відповідачки ОСОБА_1 , а також інформацію про зарахування та рух коштів у сумі 15 100 грн. 00 коп. (виписку) по вказаній банківській картці за період з 19.02.2025 року по 24.02.2025 року включно, та інформацію про те, чи є номер телефону НОМЕР_1 фінансовим номером телефону за відповідним картковим рахунком.

Листом від 09.06.2026 року за вих. № 46/12-11/80341/2026/БТ АТ «ОЩАДБАНК» надав суду інформацію якою підтвердив факт відкриття відповідачці ОСОБА_1 банківського рахунку, за яким обслуговується картка НОМЕР_3, а також інформацію про зарахування та рух коштів у сумі 15 100 грн. 00 коп., (виписку) по вказаній банківській картці 20.02.2025 року. Підтверджено визначення фінансовим номером +380636615636.

Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників цієї справи, котрі б залишалися не вирішеними у визначеному чинним ЦПК України порядку, у тому числі й про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, або ж у загальному позовному провадженні, до Сколівського районного суду Львівської області не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Оскільки відповідачкою у вищевказаній позовній заяві зазначена фізична особа, яка не має статусу підприємця, то суддею, у відповідності до положень ч. 8 ст. 187 ЦПК України, з метою визначення підсудності, невідкладно було вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи - відповідачки ОСОБА_1 ..

Так, відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2827774 від 02.06.2026 року, відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 02.06.2026 року, з-поміж іншого, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд цивільної справи визначено провести у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та інших учасників справи, без проведення судового засідання протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття у ній провадження. Витребувано від АТ «Державний ощадний банк України» (код у ЄДРПОУ: 00032129) інформацію щодо належності платіжної картки НОМЕР_3, емітованої на ім`я ОСОБА_1 , а також інформацію про зарахування та рух коштів у сумі 15 100 грн. 00 коп., (виписку) по вказаній банківській картці за період з 19.02.2025 року по 24.02.2025 року включно, та інформацію про те, чи є номер телефону НОМЕР_1 фінансовим номером телефону за відповідним картковим рахунком.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно з частинами 1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з частинами 2, 3 та 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за пред`явленими позовними вимогами цивільного характеру, а також причетність до порушення таких його прав відповідачки ОСОБА_1 , встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів.

Судом встановлено, що 19.02.2025 року між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 327681443 на суму 15 100 грн.. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора CTJS-3253. Відповідачка ОСОБА_1 ініціювала укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Згідно умов кредитного договору предметом кредитного договору є кредит в сумі 15 100 грн. 00 коп., який надається строком до 182 днів (дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження та поновлення) з базовою процентною ставкою: 357,70% (при виконанні умов передбачених кредитним договором можуть надаватися знижки до рівня дисконтної ставки: 3,65% - 357,70% або індивідуальної ставки: 321,20 - 357,70%). Відповідно до пункту 7.2. кредитного договору, в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому пунктом 11.1 договору; ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору, в порядку передбаченому пунктом 9.1.1.2. або пунктом 9.1.1.7. договору. Згідно з пунктом 9.1.1.2. кредитного договору, кредитодавець має право в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в разі виявлення недостовірної, неповної або помилкової інформації у заявці на отримання кредиту, та/або отримання негативної інформації про позичальника в бюро кредитних історій, та/або в разі дострокового припинення надання кредитодавцем фінансових послуг, та/або у разі дострокового розірвання договору в порядку передбаченому договором, та/або прострочення сплати нарахованих процентів позичальником, та/або виявлення факту ініціювання переказу отриманого за цим договором кредиту на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх. Згідно з пунктом 9.1.1.7. кредитного договору, кредитодавець має право в разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання договору (копії містяться в системі «Електронний суд»).

Відповідно до платіжного доручення від 19.02.2025 року ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» здійснив переказ відповідачці ОСОБА_1 на суму 15 100 грн. 00 коп. за кредитним договором на її платіжну карту, що підтверджується листом від 09.06.2026 року за вих. № 46/12-11/80341/2026/БТ АТ «ОЩАДБАНК» і доданим до нього документом (копії містяться в системі «Електронний суд»).

22.04.2025 року між первісним кредитором та ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/32. Пунктом 1.2. цього договору факторингу визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Відповідно до пункту 1.3. договору факторингу, під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (первісного кредитора) до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.5. договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору. Згідно з пунктом 2.1. розділу 2 договору факторингу, клієнт (первісний кредитор) зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до пункту 5.3.3. договору факторингу, фактор (ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС) має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб (копії містяться в системі «Електронний суд»).

30.09.2025 року між ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 30/0925-01, відповідно до умов якого позивачеві ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відступлено право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором. Відповідно до пункту 1.3. цього договору факторингу, під правом вимоги розуміються всі права клієнта (ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.5. договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору. Пунктом 2.1. договору факторингу встановлено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до пункту 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними акта прийому-передачі реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (копії містяться в системі «Електронний суд»).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитом кредитного договору № 327681443 від 19.02.2025 року у відповідачки ОСОБА_1 станом на 22.04.2025 року виникла заборгованість за цим кредитним договором в загальному розмірі 32 582 грн. 78 коп., з яких 15 100 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 9 174 грн. 76 коп. - заборгованість за відсотками, 906 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією, 7 550 грн. 00 коп. - неустойка (копії містяться в системі «Електронний суд»).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за договором кредитної лінії № 327681443 від 19.02.2025 року відповідачки ОСОБА_1 , виникла заборгованість за цим кредитним договором в загальному розмірі, станом на 17.09.2025 року становить 54 483 грн. 82 коп., з яких 15 100 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 30 927 грн. 82 коп. - заборгованість за відсотками, 906 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією, 7 550 грн. 00 коп. - заборгованість за неустойкою (копії містяться в системі «Електронний суд»).

17.09.2025 року ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» направив на відомі контактні дані відповідачки ОСОБА_1 повідомлення про дострокове розірвання кредитного договору № 327681443 від 19.02.2025 року у зв`язку з наявністю простроченої понад один календарний місяць заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, та вимогу про сплату заборгованості у розмірі 54 483 грн. 82 коп. за реквізитами, зазначеними у повідомленні (копія міститься в системі «Електронний суд»). Дана вимога кредитодавця відповідає пункту 9.1.1.7 кредитного договору та узгоджується з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, згідно з якою, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Пред`явлення кредитором такої вимоги не є односторонньою відмовою від договору, а становить реалізацію позикодавцем права, спрямованого на зміну строку виконання основного зобов`язання. Судом встановлено, що розмір заборгованості, зафіксований позивачем станом на дату дострокового розірвання договору (17.09.2025 року) в сумі 54 483 грн. 82 коп., є тотожним розміру заборгованості, відображеному у виписці по особовому рахунку, виготовленій пізніше - 18.03.2026 року, що свідчить про непродовження нарахування процентів за договірною ставкою після дати дострокового розірвання договору (копії містяться в системі «Електронний суд»).

Беручи до уваги наявну в матеріалах справи виписки по особовому рахунку, виготовленого 18.03.2026 року позивачем ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», заборгованість відповідачки ОСОБА_1 становить 54 483 грн. 82 коп., з яких 15 100 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 30 927 грн. 82 коп. - заборгованість за відсотками, 906 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією, 7 550 грн. 00 коп. - штрафні санкції (копії містяться в системі «Електронний суд»).

Відтак, позивач ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», з урахування передачі права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договорами факторингу, виконав свої зобов`язання, надавши відповідачці ОСОБА_1 кошти за кредитним договором у встановленому розмірі та на узгоджених між ними умовах, однак остання в односторонньому порядку відмовилася від виконання взятих на себе зобов`язань у наведеній частині, у зв`язку з чим допустила спірну заборгованість.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення боржником грошового зобов`язання й застосування кредитором відповідних наслідків цього, у тому числі й за кредитними договорами, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), Законами України «Про електронну комерцію», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування», іншими актами цивільного законодавства.

Так, згідно положень ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.Зобов`язання виникають з підстав, встановлених у ст. 11 цього Кодексу.

Своєю чергою, системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Щодо укладення договору в електронній формі

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Щодо цесії (переходу права вимоги, факторингу)

Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ч. 2 ст. 517 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Узагальнена оцінка доводів та аргументів за результатами розгляду цієї справи.

Вочевидь, між сторонами у справі, з урахуванням правонаступництва позивача ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на підставі договорів факторингу, було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору № 327681443 від 19.02.2025 року, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію його правомірності, у зв`язку з чим кредитний договору № 327681443 від 19.02.2025 року, згідно зі ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов цього договору, натомість відповідачка ОСОБА_1 , не здійснила жодної оплати заборгованості, чим в цілому не виконала зобов`язань за цим договором, допущену заборгованість нею у встановленому порядку та сумі не погашено.

Оцінюючи доводи позивача ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» щодо дострокового розірвання кредитного договору № 327681443 від 19.02.2025 року, суд зазначає, що кредитором ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», діючи в межах прав, набутих за договором факторингу, правомірно реалізовано передбачене пунктом 9.1.1.7. договору та ч. 2 ст. 1050 ЦК України право вимагати дострокового повернення кредиту у зв`язку з наявністю простроченої понад один календарний місяць заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом. Саме по собі пред`явлення такої вимоги не суперечить вимогам чинного законодавства України та не є односторонньою відмовою від договору, а становить реалізацію позикодавцем права, спрямованого на зміну строку виконання основного зобов`язання. При цьому судом встановлено, що розмір заборгованості за договором після дати дострокового розірвання (17.09.2025 року) залишався незмінним станом на 18.03.2026 року, що свідчить про припинення нарахування процентів за договірною ставкою після пред`явлення відповідної вимоги та відповідає висновкам щодо застосування ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Резюмуючи, суд висновує, що позовні вимоги, сформовані про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню. Відтак, з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягає до стягнення заборгованість, яка складає в загальній сумі 46 933 грн. 82 коп., що складається з 15 100 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту, 30 927 грн. 82 коп. заборгованості за відсотками та 906 грн. 00 коп. заборгованості за комісією, з огляду на відповідну позицію ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

При цьому судом також було враховано, що розмір спірної заборгованості за вказаним договором відповідачкою ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків не наведено та суду не було подано.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 2 662 грн. 40 коп., то такі витрати підтверджується відповідною випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, й на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають до стягнення на користь зазначеного позивача з відповідачки ОСОБА_1 , пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто у повному обсязі.

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», з дотриманням приписів ст. 81 ЦПК України, надано: договір про надання правової допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року між ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» із додатком послуг з предметом надання правової допомоги; додаткову угоду № 25771387697 до договору № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року щодо надання правничої допомоги, зокрема, й у спорі про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором; акт прийому-передачі надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 20.03.2026 року, ордер і свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на бланку серії № 4267/10 (копії містяться у системі «Електронний суд»).

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року за єдиним унікальним номером судової справи 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року за єдиним унікальним номером судової справи 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідачкою ОСОБА_1 не надано суду заперечення щодо витрат позивача ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. 00 коп., водночас, суд, враховуючи принцип співмірності таких витрат, вважає, що витрати на правову допомогу у даній конкретній справі належить обмежити до 5 000 грн. 00 коп., які стягнути на користь зазначеного позивача з відповідачки ОСОБА_1 ..

Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 46 933 (сорок шість тисяч дев`ятсот тридцять три) грн. 82 коп. заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору, та 5 000 (п?ять тисяч) грн. 00 коп. на відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу, з урахуванням їх зменшення судом, а разом - 7 662 (сім тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп..

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код у ЄДРПОУ: 43541163; місцезнаходження юридичної особи: б-р. Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133; адреса електронної пошти: ucapital.inbox@gmail.com; електронний кабінет у ЄСІТС: наявний.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; адреса електронної пошти: не вказано; електронний кабінет у ЄСІТС: відсутній.

Дата складення повного судового рішення: 23 липня 2026 року.

Суддя Володимир МИКИТИН