Рішення № 138440546, 22.07.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Паляничко Д. Г.

Справа № 644/3591/26

Провадження № 2-др/644/61/26

22.07.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

22 липня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Паляничко Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Книшенко А.С.,

одноособово, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 4 приміщення Індустріального районного суду м. Харкова заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» адвоката Андрущенка М.В. про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у кредит № 7596580325 від 28.03.2025,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 за вх. № 29912 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «ІННОВА НОВА» - адвоката Андрущенка Михайла Валерійович, який діє на підставі ордеру серії АН № 1685925 від 08.05.2025, надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, за яким позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 . на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» судові витрати за надання ТОВ «ІННОВА-НОВА» професійної правничої допомоги адвоката у сумі 5 000 грн 00 коп, з долученням доказів на підтвердження понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, в порядку ст. 141 ЦПК України, та доказів направлення заяви з додатками відповідачці.

Враховуючи зазначене, представник ТОВ «ІННОВА НОВА», керуючись ст. 133, 141, 270 ЦПК України, просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА НОВА» судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 13.07.2026 справа № 644/3591/26 передана на розгляд судді Паляничко Д.Г.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, матеріали справи містять клопотання, у якому він просить суд здійснити розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка відповідачу ОСОБА_1 про виклик в судове засідання призначене на 22.07.2026 направлялася судом через систему «Електронний суд» до особистого кабінету ОСОБА_1 , про що свідчить довідка про доставку електронного документа, що вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Отже, враховуючи вказане вище, відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, не прибув до суду без поважних причин, жодних заяв та клопотань до суду не надходило.

За приписами ч. 3 ст. 270 ЦПК додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи те, що присутність сторін у судовому засідання не є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути питання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат за надання ТОВ «ІННОВА-НОВА» професійної правничої допомоги адвоката за відсутності сторін.

Судом досліджено заяву представника позивача, додані на підтвердження викладених у заяві обставин докази, проаналізовано матеріали цивільної справи, досліджено та оцінено докази як кожний окремо, так у їх сукупності та встановлено.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 09.07.2026 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 7596580325 від 28.03.2025 у сумі 33 308 (тридцять три тисячі триста вісім) грн 00 коп, з яких: 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп - заборгованість за тілом кредиту; 16 808 (шістнадцять тисяч вісімсот вісім) грн 00 коп - заборгованість за процентами, 11 000 (одинадцять тисяч) грн 00 коп - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки та судовий збір у розмірі, що становить 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009.

Згідно з ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № (надалі за текстом - Закон № 5076-VI).

Статтями 26, 27 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 607/4341/20 регламентовано, що обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо).

Суд бере до уваги, що між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та адвокатом Андрущенком Михайлом Валерійовичем укладено договір № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025, за результатами якої сторони складають акт приймання-передачі наданих послуг, в яких визначається їх перелік, деталізація та вартість.

З акту № 3410901536 від 13.07.2026 приймання-передачі наданих послуг до Договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 вбачається, що складання правової документації процесуального характеру (позовна заява та клопотання про витребування доказів) адвокатом Андрущенком М.В., супровід ним процесу розгляду справи в суді з питань пов`язаних з правами та інтересами ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», в будь-якому форматі судочинства, зокрема й, але не виключно з використанням ресурсу «Електронний суд» вартує 5000,00 грн.

Також, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано заявку № 3410901536 про надання послуг від 25.06.2025 та платіжну інструкцію № 8 від 13.07.2026 про сплату наданих послуг правничої допомоги, із призначенням платежу: Згідно заявки № 3410901536від25.06.2025 про надання послуг відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 06-05/2025,@7596580325.

Судом установлено, що у вересні 2025 року ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» перейменовано на ТОВ «ІННОВА-НОВА», що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд зауважує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України), що узгоджується з висвітленою правовою позицією у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, у якій зазначено, що Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що: «40. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства».

З урахуванням наведено, враховуючи відсутність клопотання ОСОБА_1 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, враховуючи положення статті 137 ЦПК України та принцип змагальності цивільного судочинства, суд дійшов висновку, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА-НОВА» судових витрат на професійну правничу допомогу, надану ТОВ «ІННОВА-НОВА» адвокатом Андрущенком Михайлом Валерійовичем, на підставі ордеру серії АН № 1685925 від 08.05.2025, протягом розгляду справи судом першої інстанції у сумі 5 000,00 грн.

Заразом, Верховний Суд зазначає, що нормами ЦПК України не передбачено ухвалення додаткового заочного рішення, так як при ухваленні додаткового рішення суду відсутня така обов`язкова умова як для заочного рішення, а саме належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання (п.1 ч. 1 ст.280 ЦПК України). Так, у ч. 4 ст.270 ЦПК України закріплено, що, ухвалюючи додаткове рішення, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Тому повідомлення і явка відповідача у цьому випадку не є обов`язковою. Отже, нормами ЦПК України не передбачено ухвалення додаткового заочного рішення, саме такий правовий висновок зробив 18.10.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 947/32389/21, провадження № 61-7981 св 23 (ЄДРСРУ № 114259093), в межах дослідження питання щодо процесуальної неможливості ухвалення додаткового заочного рішення.

Отже, на підставі викладеного вище, керуючись ст. 133, 141, 270 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» адвоката Андрущенка М.В. про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у кредит № 7596580325 від 28.03.2025, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» судові витрати за надання ТОВ «ІННОВА-НОВА» професійної правничої допомоги у сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Суддя Д.Г. Паляничко