Рішення № 138440479, 23.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9858/26

Провадження № 2/643/6632/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в :

Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» в особі представника - адвоката Пархомчука С.В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за кредитним договором №1951474 від 16.08.2021 в сумі 6 820,00 гривень, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2 000,00 грн, простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 4 820,00 грн. Також просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» понесені судові витрати.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивачем зазначено, що 16.08.2021 між ТОВ «ФК «Верона» та ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено кредитний договір №1951474, підписаний за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 6 820,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2 000,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками в сумі 4 820,00 грн. Зазначив, що 01.12.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Верона» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» було укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 01.12.2023 до договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023, ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-які клопотання та заяви від відповідача до суду не надходили.

Рух справи

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 18 травня 2026 року відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином, у прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн», зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей з Реєстру територіальної громади міста Харкова, отриманих судом згідно з вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України.

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судова повістка, яка направлялася судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулася до суду, як неотримана відповідачем із зазначенням у довідці про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За правилами ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як виснував Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року, прийнятій у справі №1519/2-5034/11, провадження №61-175сво21, «згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін».

З урахуванням положень ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення цього рішення суду є 23 липня 2026 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

16.08.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Верона» було укладено кредитний договір №1951474 у формі електронного документа з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором позичальника G1400 (а.с. 9-15).

Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, у розмірі та порядку, встановлених договором. Тип кредиту - кредит.

Згідно з п. 1.2 договору загальний розмір наданого кредиту (сума коштів, які кредитодавець зобов`язується надати позичальникові за цим договором) складає 2 000,00 гривень.

Відповідно до п. 1.3 договору строк, на який надається кредит, складає 20 календарних днів з моменту підписання цього договору та перерахування (видачі) коштів позичальнику, а саме: з 16.08.2021 по 04.09.2021 включно.

У п. 1.4 договору сторони погодили, що процентна ставка за кредитом становить 1,90 % від суми кредиту в день. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, а у разі часткового погашення - на непогашену частину.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки позичальника протягом 3 банківських днів з дати підписання договору.

Згідно з п. 3.1 договору за користування наданими у кредит грошовими коштами позичальник сплачує кредитодавцю проценти від суми наданого кредиту у національній валюті України - гривні, по фіксованій процентній ставці, яка визначена в пункті 1.4. цього Договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку дії договору.

Проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем починаючи з дня надання кредиту у фіксованому незмінному розмірі за кожен день користування кредитом за період з моменту списання коштів за кредитом з поточного рахунку кредитодавця до моменту повернення коштів на поточний рахунок кредитодавця, але не більше строку, на який надається кредит (включаючи періоди пролонгації, автопролонгації). У випадку, якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 4.1, 4.2 договору позичальник зобов`язується повернути суму отриманого кредиту (грошові кошти, які кредитодавець надав у кредит, а позичальник отримав за цим договором), сплатити суму нарахованих процентів за користування кредитом у строки, визначені в Графіку платежів. Позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом за фактичну кількість календарних днів користування грошовими коштами, визначених договором, але не більше строку, на який надається кредит.

Відповідно до п. 9.2 договору строк дії цього договору складає 20 днів, починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього Договору та закінчується 04.09.2021.

У п.п. 9.4.1 договору зазначено, що у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі та у встановлений строк, позичальник має право ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту шляхом здійснення платежу на користь кредитодавця у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів не пізніше останнього дня строку користування кредитом. Після отримання кредитодавцем коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява позичальника про продовження строку користування кредитом вважається поданою, а дія договору автоматично продовжується (лонгується) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів. За умови своєчасної сплати позичальником всіх нарахованих процентів за користування кредитом, можливе продовження строку користування кредитом та продовження дії договору автоматично (автопролонгація) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії договору може застосовуватися неодноразово, необмежену кількість разів.

Згідно з п.п. 9.4.2 договору автоматичне продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження дії договору (автопролонгація) без підписання сторонами додаткових угод застосовується також після настання дати погашення кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати позичальником нарахованих процентів за користування кредитом до закінчення строку дії договору. У разі несплати позичальником заборгованості до закінчення строку користування кредитом та закінчення строку дії договору, сторонами застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує даний договір, дає згоду кредитодавцю на його автопролонгацію - продовження строку користування кредитом та строку дії договору на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту.

Сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом - подовженим на наступних умовах: 9.4.3.1. строк автопролонгації договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно; 9.4.3.2. в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації.

16.08.2021 ОСОБА_1 підписав електронним підписом з одноразовим ідентифікатором G1400 Паспорт споживчого кредиту (а.с. 7-8).

Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «Фінансова компанія «Верона» підтверджує, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір №1951474 від 16.08.2021, ідентифікований Товариством. Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювалося в інформаційно-телекомунікаційній системі https://topcredit.ua/, одноразовий ідентифікатор G1400, відправлений 16.08.2021 на номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 20).

Згідно з листом ТОВ «Санрайз Фінанс» №1903/2026-3 від 19 березня 2026 року 16.08.2021 було успішно перераховано 2 000,00 грн на картку НОМЕР_2 (а.с. 28).

01 грудня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Верона» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» було укладено договір №1-01/12/2023 відступлення права вимоги (а.с. 21-22).

Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість прав вимоги за договором становить 20 000,00 грн.

Згідно з квитанцією про виконання платіжної інструкції №1172 від 30 грудня 2025 року ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» перерахувало ТОВ «ФК «Верона» 20 000,00 грн, як оплату згідно з договором №1-01/12/2023 відступлення права вимоги від 01 грудня 2023 року (а.с. 31).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023 від 01 грудня 2023 року, ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1951474 від 16.08.2021 у загальній сумі 6 820,00 грн, з яких: залишок по тілу кредиту - 2 000,00 грн; залишок по відсотках - 4 820,00 грн (а.с. 18).

Відповідно до виписки з особового рахунка за Кредитним договором №1951474 від 16.08.2021, складеною ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн», станом на 20.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 6 820,00 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 2 000,00 грн, прострочена заборгованість за процентами - 4 820,00 грн (а.с. 17).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правилами ч. 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.

Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Так, судом установлено, що 16.08.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Верона» було укладено кредитний договір №1951474 у формі електронного документа з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором позичальника G1400.

При укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Матеріалами справи знаходить своє підтвердження, що ТОВ «Фінансова компанія «Верона» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2 000,00 грн.

На підставі договору №1-01/12/2023 відступлення права вимоги від 01 грудня 2023 року до ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором №1951474 від 16.08.2021.

Суд, дослідивши надані докази, доходить висновку, що знаходить своє підтвердження обставина наявності у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за кредитним договором №1951474 від 16.08.2021. Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України, відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, а тому суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» щодо стягнення з відповідача заборгованості за вказаним вище кредитним договором.

Так, відповідно до виписки з особового рахунка за Кредитним договором №1951474 від 16.08.2021, складеною ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн», станом на 20.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 6 820,00 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 2 000,00 грн, прострочена заборгованість за процентами - 4 820,00 грн.

Згідно з п. 1.2 договору №1951474 від 16.08.2021 загальний розмір наданого кредиту (сума коштів, які кредитодавець зобов`язується надати позичальникові за цим договором) складає 2 000,00 гривень.

Відповідно до п. 1.3 договору строк, на який надається кредит, складає 20 календарних днів з моменту підписання цього договору та перерахування (видачі) коштів позичальнику, а саме: з 16.08.2021 по 04.09.2021 включно.

У п. 1.4 договору сторони погодили, що процентна ставка за кредитом становить 1,90 % від суми кредиту в день. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, а у разі часткового погашення - на непогашену частину.

Згідно з п.п. 9.4.2 договору автоматичне продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження дії договору (автопролонгація) без підписання сторонами додаткових угод застосовується також після настання дати погашення кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати позичальником нарахованих процентів за користування кредитом до закінчення строку дії договору. У разі несплати позичальником заборгованості до закінчення строку користування кредитом та закінчення строку дії договору, сторонами застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує даний договір, дає згоду кредитодавцю на його автопролонгацію - продовження строку користування кредитом та строку дії договору на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту.

Сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом - подовженим на наступних умовах: 9.4.3.1. строк автопролонгації договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно; 9.4.3.2. в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9% від суми кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації.

Відтак, суд погоджується, що заборгованість відповідача за процентами становить 4 820,00 грн (760 грн (20 днів х 38,00 грн (за процентною ставкою 1,90% від суми кредиту в день відповідно до п. 1.4 договору) + 4 060,00 (70 днів х 58,00 грн (за процентною ставкою 2,9% від суми кредиту в день відповідно до п.п. 9.4.3.2 договору).

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що відповідачем ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору №1951474 від 16.08.2021 не здійснювалося внесення грошових коштів в рахунок сплати основної суми боргу, яка становить 2 000,00 гривень, та в рахунок сплати процентів в сумі 4 820,00 гривень.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що прямо передбачено ст. 629 ЦК України.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку.

Беручи до уваги наведене вище, позовні вимоги ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Згідно з платіжною інструкцією №1777 від 30 березня 2026 року при пред`явленні позову до суду через підсистему «Електронний суд» позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень.

Крім зазначеного, 15.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, у якій просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 13 000,00 грн.

Так, судом встановлено, що між позивачем ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» та адвокатом Пархомчуком С.В. 09 липня 2025 року було укладено договір про надання правової допомоги №09/07/2025, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат приймає доручення та бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором (а.с. 23-24).

20 січня 2026 року між ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» та адвокатом Пархомчуком С.В. укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №09/07/2025 від 09.07.2025, у якій погодили змінити розмір гонорару - вартість години роботи адвоката встановлено у розмірі 2 500,00 грн (а.с. 25).

До заяви про розподіл судових витрат представником позивача долучено Акт про отримання правової допомоги від 10.06.2026, підписаний між ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» та адвокатом Пархомчуком С.В., у якому сторони підтвердили, що адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 1951474 від 16.08.2021, згідно з наведеним розрахунком обсягу та вартості послуг з правової допомоги. Щодо визначення вартості послуг з надання правової допомоги: 1) зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» та відповідачем в рамках кредитного договору № 1951474 від 16.08.2021, кількість годин - 1, загальна сума - 2 500,00 грн; 2) складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики, кількість годин - 2,5, загальна сума - 6 250,00 грн; 3) інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи, кількість годин - 1,5, загальна сума - 3 750,00 грн; 4) канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції, загальна сума - 500,00 грн. Всього 5 годин, 13 000,00 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №2841 від 10 червня 2026 року ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» перерахувало на рахунок ФОП ОСОБА_2 13 000,00 грн з призначенням платежу: «правнича допомога згідно з договором про надання правової допомоги від 09.07.2025, згідно з рахунком 10.06.2026-100, без ПДВ».

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

У справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04 від 23.01.2014 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У справі «Лавентс проти Латвії», заява №58442/00 від 28.11.2002 Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд ураховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, справа розглядається у спрощеному позовному провадженні, сторони у судове засідання не з`явилися, тобто, надання правничої допомоги адвокатом у даній справі зводилося до складання позовної заяви.

Ураховуючи предмет та ціну позову - 6 820,00 гривень, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до 3 000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, ч. 4, 5 ст. 268, 280-283 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за Кредитним договором №1951474 від 16.08.2021 в сумі 6 820 (шість тисяч вісімсот двадцять) гривень 00 копійок, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, простроченої заборгованості за відсотками в сумі 4 820 (чотири тисячі вісімсот двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн», код ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, нежитлове приміщення 1008, розрахунковий рахунок: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО 334851;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 23 липня 2026 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова