Ухвала суду № 138439777, 23.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10492/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача: Приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Асаулюк Андрій Валерійович про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача: Приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Асаулюк Андрій Валерійович про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно ч.ч.1, 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що на дату смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), якому належало частки спільної часткової власності квартири (що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), він постійно проживав у власній квартирі за адресою АДРЕСА_1 та разом з ним проживали: ОСОБА_5 , 1936р.н. мати адреса реєстрації та фактичного проживання; ОСОБА_1 , 1962р.н. - сестра - фактичне проживання без реєстрації.

ОСОБА_5 ( мати спадкодавця), на дату смерті ОСОБА_4 проживала разом з ним за однією адресою, а отже, автоматично прийняла спадщина.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - Відповідач), являється донькою померлого спадкодавця - ОСОБА_4 , на дату смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_1 , Відповідач була неповнолітньою особою.

Позивач зазначає, що після смерті ОСОБА_4 , належної йому 1/2 частки спільної часткової власності квартири прийняли у спадок мати ( ОСОБА_5 ) і неповнолітня донька ( ОСОБА_3 ). Після поділу частки померлого між 2-ма вищевказаними особами їх частки становлять: 1/4 частки права спільної часткової власності - ОСОБА_5 1/4 частки права спільної часткової власності ОСОБА_3 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17.02.2025 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгород Західного міжрегіонального Міністерства юстиції.

ОСОБА_1 (прізвище до укладання шлюбу ОСОБА_6 , надалі - Позивач), являється донькою померлої мами - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (додається) та являється спадкоємцем першої черги.

ОСОБА_5 на випадок смерті, склала заповіт відповідно до якого, - « ... все моє майно, яке буде мені належ ати на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що я за законом матиму право, заповідаю дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 », даний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Головко В.Є. 31 серпня 2018 року та зареєстрований в реєстрі за № 275.

Разом із тим, як вказано у позовній заяві відповідно до довідки приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Головко Вікторії Євгенівни за № 55/01-16 від 21.08.2025 року, - « ... спадщину за померлою ОСОБА_5 , прийняла її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Інші спадкоємці відсутні».

При цьому в додатку до позовної заяви додано вказану довідку, зі змісту якої вбачається, що така видана згідно наявних в матеріалах спадкової справи №16/2025 документів. Разом із тим, матеріали позовної заяви не доказів на підтвердження реєстрації частки права власності на спірну квартиру (що належала померлій) за ОСОБА_1 .

Поряд із цим як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.06.2026, що міститься в матеріалах справи, право власності на спірної кварти зареєстровано за ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, сері та номер: 1302, виданий 06.08.2025, видавник: приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Асаулюк А.В.

Матеріали справи містять копію адвокатського запиту адресованого приватному нотаріусу Ужгородського районного нотаріального округу Асаулюк А.В. щодо надання копії свідоцтва про право на спадщину, серії та номер: 1302, виданий 06.08.2025, та відповідь нотаріуса на вказаний запит.

Разом із тим, матеріали справи не містять відомостей щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , натомість адвокат просить внести зміни до свідоцтв про право на спадщину за №1302 від 06.08.2025 року, видного приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Асаулюк А.В., зазначивши, що частка ОСОБА_3 , у спадщині після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 1/4 частки права спільної часткової власності на квартиру загальною площею 72,10 кв.м., житловою площею 47,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того, позивач зазначає, що даний спір є немайновим. Поряд із цим, позивачем заявлено вимоги щодо внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за № 1302 від 06.08.2025 року, а саме щодо визначення частки ОСОБА_3 , у спадщині після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на . Так, відповідно спір стосується переходу права власності на спірної квартири до позивачки як спадкоємиці за померлою ОСОБА_5 ..

Оскільки по своїй суті вказана вимога є способом визнання права власності на спадкове майно за померлою ОСОБА_5 за позивачкою, тому така є вимогою майнового характеру.

Таким чином позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру, а саме щодо «Скасувати рішення приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Асаулюк Андрій Валерійович про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 80251535 від 06.08.2025, приватний нотаріус Асаулюк Андрій Валерійович, Ужгородський районний нотаріальний округ, Закарпатської області-, Документи, подані для державної реєстрації: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 1302, виданий 06.08.2025 року, видавник: приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Асаулюк А.В.; Вид спільної власності: спільна часткова; Розмір частки: 1/2; Власники: ОСОБА_3 .»

Позивачем надано суду дві квитанції про сплати суми судового збору по 1331,20 грн., як за дві немайнові вимоги.

Однак з огляду на вказане позивачу слід було сплатити судовий збір за одну майнову та одну немайнову вимогу відповідно положень визначених ст.. 6 ЗУ «Про судовий збір».

Варто зазначити, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Позивач не зазначив відомостей та не надав відповідних доказів про оцінку спірного спадкового майна на час подання позову до суду, через що неможливо встановити дійсну ціну позову, а відтак і перевірити правильність сплати судового збору за вимоги майнового характеру.

Згідно пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 відсоток ціни позову, але не менше 1331,20 грн та не більше 16 640 грн.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатний осіб. На час подання позову до суду це становить 1331,20 грн.

Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України, абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Таким чином, суддя керуючись ч. 4 ст. 134 та ч. 2 ст. 176 ЦПК України, попередньо визначає суму судового збору, яку має сплатити позивач за заявлену ним позовну вимоги майнового характеру та з урахуванням вимог які стосуються 1\4 частини нерухомого майна вважає що таку слід визначити у розмірі 5000 грн. за вимоги майнового характеру, оскільки позивачем до позовної не надано доказів на підтвердження вартості частки квартири, а також позивачем не визначено ціни позову.

Так, з урахуванням вже сплаченої суми судового збору, що становить 1331,20 грн., позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 3 668,80 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів ГУК у Зак обл/Ужгородська тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA308999980313141206000007493; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з урахуванням характеру недоліків які слід усунути.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.ст.185, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача: Приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Асаулюк Андрій Валерійович про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош