Ухвала суду № 138439039, 23.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/8591/24

н/п 2-п/953/141/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2026 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Дяченко О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.03.2026 у справі № 953/8591/24, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

04.03.2026 у справі ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 76453232 від 26.08.2023 в сумі 32 736,00 (тридцять дві тисячі сімсот тридцять шість, 00) грн, з яких: 9 300,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 23 436,00 грн сума заборгованості за відсотками. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 20688-09/2023 від 15.09.2023 в сумі 17 100,00 (сімнадцять тисяч сто, 00) грн, з яких: 3 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 100,00 грн сума заборгованості за відсотками. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 4677926 від 10 762,50 в сумі 10 762,50 (десять тисяч сімсот шістдесят дві, 00) грн, з яких: 3 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 762,50 грн сума заборгованості за відсотками. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 7221284 від 26.09.2023 в сумі 11 265,00 (одинадцять тисяч двісті шістдесят п`ять, 00) грн, з яких: 3 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 265,00 грн сума заборгованості за відсотками. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 3 004,18 (три тисячі чотири, 18) грн.

21.07.2026 заявник ОСОБА_1 звернувся до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи із заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.03.2026 у справі № 953/8591/24 та поновлення пропущеного процесуального строку на подання такої заяви.

В обгрунтування вказаної заяви, ОСОБА_1 зазначає, що з вказаним рішенням категорично не погоджується, оскільки позивачем суттєво та неправомірно завищено розмір відсотків, пені та штрафів всупереч обмеженням законодавства України під час дії воєнного стану. Також, посилається на те, що офіційної копії заочного рішення суду поштою не отримував, судові повістки на його адресу також не надходили. Про наявність рішення суду дізнався з повідомлення позивача. Крім того, зазначає, що має офіційний статус внутрішньої переміщеної особи (довідка ВПО № 3005-5002076568 від 01.09.2022 року). Через вимушений переїзд з міста Харкова внаслідок постійних обстрілів та складні життєві обставини, ОСОБА_1 був позбавлений можливості дізнатися про судовий процес та вчасно подати свої заперечення, що є поважною причиною для поновлення строку.

Суд дослідивши матеріали справи, заяву про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.03.2026 у справі № 953/8591/24 та поновлення пропущеного процесуального строку на подання такої заяви, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.

Відповідно до частини шостої та сьомої статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Згідно відповіді № 38019920 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 12.02.2026 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

05.03.2026 о 20:43:11 відповідач отримав копію заочного рішення суду від 04.03.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до його електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", що згідно зі статтею 272 ЦПК України вважається днем вручення судового рішення.

Враховуючи норми частини сьомої статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є 06.03.2026, оскільки останнє вручено 05.03.2026 о 20:43:11, тобто після 17 години.

Тобто, строк на звернення із заявою про перегляд заочного рішення почав перебіг з наступного дня за днем отримання копії рішення суду (стаття 123 ЦПК України), тобто з 09.03.2026 (оскільки 07.03.2026 припадає на вихідний день), та сплив 08.04.2026 (у відповідності до положень ст. 284 ЦПК України).

Відповідач ОСОБА_1 не зазначає жодних обставини втрати доступу до електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", його технічні несправності тощо, та звертається до суду із заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.03.2026 у справі № 953/8591/24, через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Суд звертає увагу, що нормами процесуального законодавства визначено перелік способів належного вручення копій судових рішень учасникам справи, одним з яких є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2 частини шостої статті 272 ЦПК України), що вважається належним та достатнім підтвердженням вручення копії судового рішення.

Жодного доказу в розумінні статей 76, 80 ЦПК України на підтвердження обставин неможливості звернення з вказаною заявою у строк, передбачений ЦПК України, та поважності причин пропуску такого строку, заявник не навів. Не аргументує жодним чином неможливість звернення після отримання рішення суду, з 09.03.2026 і до 21.07.2026 (дата подання заяви про перегляд заочного рішення), тобто неможливість звернення із заявою більше ніж чотири місяці з моменту роз`яснення йому порядку перегляду заочного рішення.

При цьому суд звертає увагу, що заява про перегляд заочного рішення та поновлення строку подана відповідачем через електронний суд, що також вказує на його використання вказаної системи та наявності доступу до неї.

Отже, заявник, звернувшись до суду 21.07.2026, пропустив строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, яке вважається врученим 06.03.2026 (тобто з моменту вручення заочного рішення пройшло більше чотирьох місяців).

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частина четверта статті 284 ЦПК України).

Відповідач вказує, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення було пропущено внаслідок складних життєвих обставин, однак не наводить жодних інших таких причин (хвороба, втрата доступу до електронного кабінету тощо), і вказує, що про наявність рішення суду дізнався лише з повідомлення позивача, проте доказів коли та за яких обставин дізнався, не надає.

Однак, як встановлено судом, заочне рішення суду відповідач отримав 05.03.2026 (вважається врученим 06.03.2026).

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Висновки суду про залишення заяви без розгляду у зв`язку із пропуском встановленого строку на її подання відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

На чому наголошено також й у постанові Харківського апеляційного суду від 25.05.2026 у справі № № 643/19465/20 (провадження № 22-ц/818/3293/26).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20 зазначено, що:

- зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу;

- можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою;

- інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 "Процесуальні строки" розділу І "Загальні положення" ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила;

- так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Наведені заявником причини пропуску строку на вчинення процесуальної дії, не унеможливлювали та не ускладнювали подання заяви у встановлений законом строк, принаймні з моменту отримання заочного рішення суду від 04.03.2026, не мають об`єктивного характеру та не підтверджені належними доказами. Посилання заявника на проживання за іншою адресою, не спростовує факту вручення йому судового рішення.

При цьому, суд також звертає увагу, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п. 46 рішення у справі "Устименко проти України", п. 51, 52 рішення у справі "Рябих проти Росії", п. 31 рішення у справі "Марушин проти Росії", п. 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

У справах щодо України Європейський Суд неодноразово відзначав, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справи: "Салов проти України", п. 93, "Проценко проти України", п. 26, "Кравченко проти Росії", п. 45). Зокрема, відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення "помилки, що має фундаментальне значення для судової системи" (рішення у справі "Сутяжник проти Росії", п. 38).

Відповідно у цій справі звернення із заявою про перегляд заочного рішення, яке було вручено заявнику 06.03.2026 та роз`яснено порядок його перегляду, тобто більше чотирьох місяців, відповідно, без наведення переконливих аргументів на підтвердження пропуску строку та надання відповідних доказів, не може вважатись поважними причинами пропуску строку. Подання заяви про поновлення строку без наведення поважних причин не може бути автоматичною підставою для поновлення строку та порушуватиме принцип res judicata.

Отже, поважних причин пропуску визначеного законом строку на подання заяви про перегляд заочного рішення судом не встановлено.

Тому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення пропущено не з поважних причин, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити, а заяву про перегляд заочного рішення залишити без розгляду.

Керуючись статтями 2, 126, 127, 259, 261, 284, 285, 286, 353, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви перегляд заочного рішення - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.03.2026 у справі № 953/8591/24 - залишити без розгляду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя О.М. Дяченко