Рішення № 138437953, 23.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 липня 2026 р. справа № 520/14918/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Керівника Чугуївської окружної прокуратури Коптєва Ярослава Юрійовича (вул. Харківська, буд.98, м. Чугуїв, Чугуївський р-н, Харківська обл., 63503, код ЄДРПОУ 3268214310) до Малинівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області (вул. Соїча, буд. 5А,с-ще Малинівка,Чугуївський р-н, Харківська обл.,63525, код ЄДРПОУ44876094) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Чугуївської окружної прокуратури Коптєв Ярослав Юрійович звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Малинівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Малинівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44876094);

- зобов`язати Малинівську селищну військову адміністрацію Чугуївського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44876094) вжити визначених законодавством заходів щодо набуття та оформлення права комунальної власності на безхазяйне майно, а саме на гідротехнічну споруду, яка відповідно до водогосподарського паспорту, який зареєстрований в Харківському обласному виробничому управлінні меліорації і водного господарства, розташована Старогниличанському водосховищі, яка складається з:

- глухої земляної греблі довжиною - 598 м, ширина по гребеню 10 м, в тому числі частина з залізобетонних плит 4 м, максимальна висота греблі 7,11 м, закладення укосів: верхового 1:8, низового 1:2,5. Кріплення укосів біологічне, дренаж нижнього збору здійснюється дренажною канавою;

- водоскидної споруди: шахтним водоскидом автоматичної дії з монолітного залізобетону, розміром 2/5.0 х 4,5/м, висотою 4,5 м. Розташований біля лівобережного примикання греблі. Водоскидний тунель чотирьохточковий 4/2,0 х 2,3/м з монолітного залізобетону, довжиною 28 м. Ширина по дну на початку оголовка 12 м, в кінці 18 м. Борти оголовка вертикальні, довжиною 12 м, висотою 3 м, Рисберма розширена від 18 м по дну на початку до 22 м в кінці. Висота рисберми 2 м, довжина 18 м, закладання укосів 1:3. Товщина кріплення перемінна від 0,6 м на водобійній частині по дну до 0,2 м верхній частині укосів;

- донного водоспуску з двох сталевих труб діаметром 400мм до шахти водоскиду і однієї сталевої труби діаметром 820 мм, укладеної по водоскидному тунелю. В крайній лівій секції тунель;

- стаціонарної водостанційної споруди для зрощення на березі водосховища продуктивністю 0,25 мВ/с.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до водогосподарського паспорта на території Малинівської територіальної громади Чугуївського району Харківської області розташоване Старогниличанське руслове водосховище, до складу якого входять гідротехнічні споруди (гребля, водоскидна споруда, донний водоспуск тощо). Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності чи інше речове право на зазначені гідротехнічні споруди не зареєстровано. Позивач вважає, що Малинівська селищна військова адміністрація, яка здійснює повноваження Малинівської селищної ради, як уповноважений орган не вжила заходів щодо взяття зазначених споруд на баланс територіальної громади та оформлення права комунальної власності на них, що підтверджується листом від 22.01.2026 № 01-09/157. На думку позивача, така бездіяльність є протиправною, оскільки створює ризики неналежного утримання та використання гідротехнічних споруд і порушує інтереси держави, а обов`язок органу місцевого самоврядування щодо оформлення права комунальної власності на безхазяйне майно підтверджується судовою практикою.

Ухвалою від 08.06.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Відповідач не скористався процесуальним правом надати відзив на позов, про відкриття провадження у справі повідомлений за допомогою системи "Електронний суд".

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Інші заяви по суті справи не надходили.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що відповідно до даних водогосподарського паспорту, затвердженого Харківським обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству встановлено, що на території Чугуївського району Харківської області на річці Гнилиця (ліва притока р. Сіверський Донець) біля сіл Ртищівка та Стара Гнилиця розташоване Старогниличанське руслове водосховище із гідротехнічними спорудами:

- глухої земляної греблі довжиною - 598 м, ширина по гребеню 10 м, в тому числі частина з залізобетонних плит 4 м, максимальна висота греблі 7,11 м, закладення укосів: верхового 1:8, низового 1:2,5. Кріплення укосів біологічне, дренаж нижнього збору здійснюється дренажною канавою;

- водоскидної споруди: шахтним водоскидом автоматичної дії з монолітного залізобетону, розміром 2/5.0 х 4,5/м, висотою 4,5 м. Розташований біля лівобережного примикання греблі. Водоскидний тунель чотирьохвічковий 4/2,0 х 2,3/м з монолітного залізобетону, довжиною 28 м. Ширина по дну на початку оголовка 12 м, в кінці 18 м. Борти оголовка вертикальні, довжиною 12 м, висотою 3 м, Рисберма розширена від 18 м по дну на початку до 22 м в кінці. Висота рисберми 2 м, довжина 18 м, закладання укосів 1:3. Товщина кріплення перемінна від 0,6 м на водобійній частині по дну до 0,2 м верхній частині укосів;

- донного водоспуску з двох сталевих труб діаметром 400 мм до шахти водоскиду і однієї сталевої труби діаметром 820 мм, укладеної по водоскидному тунелю. В крайній лівій секції тунель;

- стаціонарної водостанційної споруди для зрощення на березі водосховища продуктивністю 0,25 мВ/с.

З матеріалів справи вбачається, що право власності чи інше речове право на зазначені гідротехнічні споруди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано.

Відповідно до листа Малинівської селищної ради від 22.01.2026 № 01-09/157 заходи щодо взяття зазначених гідротехнічних споруд на баланс територіальної громади та оформлення права комунальної власності на них не здійснювалися.

З огляду на викладене вважає протиправною бездіяльність Малинівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області стосовно невжиття заходів щодо невчинення дій, спрямованих на визнання об`єкту нерухомості, а саме гідротехнічних споруд.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, відповідно до частини 3 статті 16 Закону № 280/97-ВР, є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною 5 статті 16 Закону № 280/97-ВР передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (частина 1 статті 60 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до частини 2 статті 60 Закону № 280/97-ВР підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

За частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

До таких речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення - житлові будинки, будівлі, споруди тощо (ч. 1 ст. 181 ЦК України).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004, далі Закон № 1952-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч.8 ст.60 Закону № 280/97-ВР).

Статтею 327 ЦК України передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що Малинівська селищна військова адміністрації Чугуївського району Харківської області наділена владними повноваженнями, від імені й в інтересах територіальної громади здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

При цьому, відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно комунальної форми власності, на загальних засадах, передбачених статтею 3 Закону № 1952-IV, підлягають внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).

Вказаний Державний реєстр прав, згідно з частиною першою статті 12 Закону № 1952-IV, містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Отже, безхазяйна річ - особливий правовий статус майна, яке не має власника або власник якої невідомий. Така річ (майно) потенційно може набуватися територіальною громадою у комунальну власність, про що свідчить ч.1 ст.335 ЦК України.

У свою чергу, відповідно до частини другої статті 335 ЦК України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що нерухома річ, власник якої невідомий органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, та відомості про яку одночасно відсутні у Державному реєстрі прав, є безхазяйною у розумінні частини першої статті 335 ЦК України. Водночас такі обставини є підставою для виникнення в органу місцевого самоврядування обов`язку, передбаченого частиною другою статті 335 ЦК України, - звернутися із заявою про взяття такої нерухомої речі на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Розкриваючи зміст такого обов`язку, Верховний Суд у постанові від 14.05.2026 у справі № 160/29737/24 виходить із того, що формулювання поняття безхазяйного майна визначає механізм усунення невизначеності правового режиму нерухомого майна, що розташоване на території певної територіальної громади. Належність такого майна до певної форми власності у минулому не є визначальним для встановлення суб`єкта, на якого покладено обов`язок ініціювати процедуру взяття цього майна на облік, оскільки частина друга статті 335 ЦК України пов`язує нерухому річ з територією громади як виключно просторовою умовою, незалежною від попередніх правовідносин щодо такого майна.

Тобто суб`єктом, на якого покладено обов`язок ініціювати процедуру взяття цього майна на облік, є відповідна сільська, селищна, міська ради. Водночас обласна рада, державна адміністрація, інший центральний орган виконавчої влади або балансоутримувач - не наділені повноваженнями подати до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, заяву про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік замість органу місцевого самоврядування за місцем розташування цього нерухомого майна.

Нормативно-правове регулювання містить різні семантично схожі визначення терміну "споруда".

За Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ДК 018-2000) споруди - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельномонтажних робіт.

У чинному з 01.01.2024 Класифікаторі будівель і споруд НК 018:2023, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі - НК 018:2023), використовуються терміни, визначені Європейським класифікатором типів споруд, а саме: споруди - структури, пов`язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи.

Також Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, містить положення про те, що споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо).

Термін "гідротехнічні споруди" вживається у Додатку А до ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення (далі - ДБН В.2.4-3:2010). Це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.

Схожий термін використано у п. 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 № 661 (далі - Правила № 661): гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.

У ДК 018-2000 серед видів споруд також виділяються інженерні споруди - це об`ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.

Як зазначено у Класифікаторі, інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об`єкта. До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди та т. ін.

За класом 215 НК 018:2023 дамба також належить до інженерних споруд.

Таким чином, термін "гідротехнічна споруда" пов`язаний з конкретним функціональним об`єктом (конструкцією), є узагальнюючою назвою споруд, що використовуються на водних ресурсах, основним же є термін "споруда".

У свою чергу, дамба (гребля) є видом гідротехнічних та інженерних споруд, не належить до будівель та приміщень, проте за інженерним задумом розміщується на земельній ділянці, призначена для спеціальних технічних функцій, пов`язаних з використовуванням водних ресурсів, зокрема для запобігання шкідливій дії вод. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.

Слід звернути увагу на те, що частиною 1 статті 5 Закону № 1952-IV визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.

Виключенням є споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, перелічені у ч. 4 ст. 5 Закону № 1952-IV, зокрема магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Таким чином, як інженерна (гідротехнічна) споруда, дамба (гребля) не є частиною чи приналежністю головної речі, не включена до переліку споруд, передбачених ч. 4 ст. 5 Закону № 1952-IV.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 25.08.2025 у справі № 440/11384/24.

Так, у ході судового розгляду судом встановлено, що відповідно до даних водогосподарського паспорту, затвердженого Харківським обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству встановлено, що на території Чугуївського району Харківської області на річці Гнилиця (ліва притока р. Сіверський Донець) біля сіл Ртищівка та Стара Гнилиця розташоване Старогниличанське руслове водосховище із гідротехнічними спорудами:

- глухої земляної греблі довжиною - 598 м, ширина по гребеню 10 м, в тому числі частина з залізобетонних плит 4 м, максимальна висота греблі 7,11 м, закладення укосів: верхового 1:8, низового 1:2,5. Кріплення укосів біологічне, дренаж нижнього збору здійснюється дренажною канавою;

- водоскидної споруди: шахтним водоскидом автоматичної дії з монолітного залізобетону, розміром 2/5.0 х 4,5/м, висотою 4,5 м. Розташований біля лівобережного примикання греблі. Водоскидний тунель чотирьохвічковий 4/2,0 х 2,3/м з монолітного залізобетону, довжиною 28 м. Ширина по дну на початку оголовка 12 м, в кінці 18 м. Борти оголовка вертикальні, довжиною 12 м, висотою 3 м, Рисберма розширена від 18 м по дну на початку до 22 м в кінці. Висота рисберми 2 м, довжина 18 м, закладання укосів 1:3. Товщина кріплення перемінна від 0,6 м на водобійній частині по дну до 0,2 м верхній частині укосів;

- донного водоспуску з двох сталевих труб діаметром 400 мм до шахти водоскиду і однієї сталевої труби діаметром 820 мм, укладеної по водоскидному тунелю. В крайній лівій секції тунель;

- стаціонарної водостанційної споруди для зрощення на березі водосховища продуктивністю 0,25 мВ/с.

При цьому, як вже зазначалося, що розміщення безхазяйної речі на території органу місцевого самоврядування є підставою для виникнення у такого органу обов`язку звернутися із заявою про взяття такої нерухомої речі на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що доказів вжиття Малинівською селищною військовою адміністрацією Чугуївського району Харківської області заходів, передбачених статтею 335 ЦК України, зокрема щодо звернення до державного реєстратора із заявою про взяття спірних гідротехнічних споруд на облік як безхазяйного нерухомого майна, матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів суду не надано.

Натомість із листа Малинівської селищної ради від 22.01.2026 № 01-09/157 вбачається, що заходи щодо взяття зазначених гідротехнічних споруд на баланс територіальної громади та оформлення права комунальної власності на них не здійснювалися.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач, будучи уповноваженим органом, який від імені та в інтересах територіальної громади здійснює повноваження щодо управління комунальним майном, не виконав покладений на нього законом обов`язок щодо ініціювання процедури взяття спірних гідротехнічних споруд на облік як безхазяйного нерухомого майна.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що бездіяльність Малинівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області щодо невжиття визначених законом заходів із набуття та оформлення права комунальної власності на спірні гідротехнічні споруди є протиправною.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності пере законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактично обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляд справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Керівника Чугуївської окружної прокуратури Коптєва Ярослава Юрійовича (вул. Харківська, буд.98, м. Чугуїв, Чугуївський р-н, Харківська обл., 63503, код ЄДРПОУ 3268214310) до Малинівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області (вул. Соїча, буд. 5А,с-ще Малинівка,Чугуївський р-н, Харківська обл.,63525, код ЄДРПОУ44876094) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність Малинівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44876094).

Зобов`язати Малинівську селищну військову адміністрацію Чугуївського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44876094) вжити визначених законодавством заходів щодо набуття та оформлення права комунальної власності на безхазяйне майно, а саме на гідротехнічну споруду, яка відповідно до водогосподарського паспорту, який зареєстрований в Харківському обласному виробничому управлінні меліорації і водного господарства, розташована Старогниличанському водосховищі, яка складається з:

- глухої земляної греблі довжиною - 598 м, ширина по гребеню 10 м, в тому числі частина з залізобетонних плит 4 м, максимальна висота греблі 7,11 м, закладення укосів: верхового 1:8, низового 1:2,5. Кріплення укосів біологічне, дренаж нижнього збору здійснюється дренажною канавою;

- водоскидної споруди: шахтним водоскидом автоматичної дії з монолітного залізобетону, розміром 2/5.0 х 4,5/м, висотою 4,5 м. Розташований біля лівобережного примикання греблі. Водоскидний тунель чотирьохточковий 4/2,0 х 2,3/м з монолітного залізобетону, довжиною 28 м. Ширина по дну на початку оголовка 12 м, в кінці 18 м. Борти оголовка вертикальні, довжиною 12 м, висотою 3 м, Рисберма розширена від 18 м по дну на початку до 22 м в кінці. Висота рисберми 2 м, довжина 18 м, закладання укосів 1:3. Товщина кріплення перемінна від 0,6 м на водобійній частині по дну до 0,2 м верхній частині укосів;

- донного водоспуску з двох сталевих труб діаметром 400мм до шахти водоскиду і однієї сталевої труби діаметром 820 мм, укладеної по водоскидному тунелю. В крайній лівій секції тунель;

- стаціонарної водостанційної споруди для зрощення на березі водосховища продуктивністю 0,25 мВ/с.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 23 липня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ