Ухвала суду № 138437056, 23.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

23 липня 2026 р. справа № 520/20828/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши заяву представника від 13.07.2026р. про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України по адміністративній справі №520/20828/25 за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 пенсії згідно з вимогами рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР від 06 червня 1996 року; 2) визнання відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР від 06 червня 1996 року, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, яка зазначена у відповіді начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Галини Баєвої вих. № 16850-18303/Т-03/8-2000/25 від 26 червня 2025 року, - протиправною та скасування; 3) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з 04.02.2025р. відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР від 06 червня 1996 року, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум,

встановив:

13.07.2026 р. до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням даного судового рішення шляхом зобов`язання відповідача подати у місячний термін звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі №520/20828/25 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року у справі №520/20828/25.

Аргументуючи подано заяву зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 520/20828/25 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року у справі №520/20828/25 набрали законної сили 05 грудня 2025 року, проте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області в повній мірі так і не виконані. Погашення заборгованості по пенсії та виплата новопризначеної пенсії не в повному обсязі здійснюється відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Тобто фактично пенсія ОСОБА_2 після 05 грудня 2025 року продовжує виплачуватися в старому розмірі, а різниця між новопризначеною пенсією та попередньою переходить до збільшення заборгованості, яка буде колись сплачена позивачу на підставі «Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821.

Тож, у порядку ст.382 КАС України заявник оскаржує стан виконання суб"єктом владних повноважень рішення суду у справі №520/20828/25 саме в частині виплати позивачу пенсії у визначеному судом розмірі із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 та в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів та видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Ухвалою суду від 14.07.2026р. було прийнято до провадження заяву представника позивача від 13.07.2026р. про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №520/20828/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду докази про організаційно-правові заходи, спрямовані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2025р. у справі №520/20828/25.

Відповідач 17.07.2026р. подав до суду пояснення щодо виконання судового рішення та зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 у справі №520/20828/25 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2025 у справі №520/20828/25 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 04.02.2025. Загальна сума боргу внесена до реєстру судових рішень та складає - 141.605,66 грн. за період з 04.02.2025 по 31.07.2026, виплачена сума складає - 5.111,00 грн., залишок невиплачених сум складає - 136.494,66 гривень. Водночас невиплата нарахованих сум у повному обсязі, на думку відповідача, зумовлена не бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, а законодавчо встановленими бюджетними обмеженнями та відсутністю після визнання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 протиправною та нечинною чинного нормативно-правового акта, який визначав би механізм фінансування видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень. Відповідач зазначає, що діяв виключно в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією України, Бюджетним кодексом України, законами про Державний бюджет України на 2025 та 2026 роки, а також іншими нормативно-правовими актами, які пов`язують здійснення відповідних виплат із наявністю бюджетних призначень та встановленням Кабінетом Міністрів України відповідного порядку фінансування, у зв`язку з чим вважає відсутніми підстави для застосування заходів судового контролю.

Вирішуючи юридичну долю поданого заявником процесуального документа, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини справи полягають у наступному.

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії згідно з вимогами рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР від 06 червня 1996 року; 2) визнання відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 01.07.2021р. відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР від 06 червня 1996 року, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, яка зазначена у відповіді начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Галини Баєвої вих. № 16850-18303/Т-03/8-2000/25 від 26 червня 2025 року, - протиправною та скасування; 3) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 01 липня 2021 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР від 06 червня 1996 року, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2025р. вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2025р. у справі №520/20828/25 було визнано невиконаними. Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду у справі №520/20828/25 з викладених у заяві від 18.08.2025р. причин було залишено без задоволення. Позов в частині вимоги здійснити перерахунок основної пенсії з 01.07.2021р. відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР від 06 червня 1996 року, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком - повернуто.

Прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в частині про: 1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 пенсії згідно з вимогами рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР від 06 червня 1996 року; 2) визнання відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР від 06 червня 1996 року, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, яка зазначена у відповіді начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Галини Баєвої вих. № 16850-18303/Т-03/8-2000/25 від 26 червня 2025 року, - протиправною та скасування; 3) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з 04.02.2025р. відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР від 06 червня 1996 року, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2025р. у справі №520/20828/25 даний позов було задоволено частково. З виходом за межі позову було визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену листом від 26.06.2025р. №16850-18303/Т-03/8-2000/25. Зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити з 04.02.2025р. ОСОБА_1 пенсію відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991р. №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996р. №230/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, віднесеної до 1 категорії, щодо якої встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, 3 групи інвалідності у розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум. Позов у решті вимог - залишено без задоволення.

Тож, спір у справі №520/20828/25 склався з приводу вчинення суб`єктом владних повноважень відмови у нарахуванні з 04.02.2025р. ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991р. №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996р. №230/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, віднесеної до 1 категорії, щодо якої встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, 3 групи інвалідності у розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком.

Відтак, обставини жодних інших параметрів із визначеного законом алгоритму обчислення розміру пенсії та порідку її виплати до предмету спору у спорі згідно з ч.2 ст.73 КАС України не належать.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2025р. рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2025р. було залишено без змін.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду набрало законної сили 05.12.2025 р., виконавчий лист по даній справі отримано заявником 02.04.2026р.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.03.2026 року №15512-14290/Т-03/8-2000/26 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2025 року по справі №520/20828/25 проведено перерахунок пенсії з 04.02.2025 року. Загальна сума боргу, яка внесена до Переліку №821 за період з 04.02.2025р. по 28.02.2026р. складає - 104.841,11 грн. В лютому 2026р. було виплачено - 1.103,00 грн. Виплата перерахованої пенсії та нарахованої різниці в пенсії за судовим рішенням буте проводитись відповідно до постанови КМУ №821 від 14.07.2025р.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.04.2026 року №2000-0307-8/111540 рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за № 963240185464 від 10.12.2025 зазначене рішення виконано та здійснено перерахунок пенсії з 04.02.2025 року. Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Згідно із пунктом 14 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» видатки бюджету Пенсійного фонду України на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виплата нарахованих коштів на виконання судових рішень буде провадитись в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів та видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. Пенсію обчислено з додержанням вимог чинного законодавства.

За викладеною стороною позивача твердженнями, починаючи з 07 червня 2026 року Пенсійний фонд України не має права здійснювати нарахування та виплату пенсії і заборгованості по ній на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», а виплата пенсії на виконання рішення суду має здійснюватися на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22 серпня 2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

За викладеною стороною відповідача твердженнями невиплата нарахованих сум у повному обсязі зумовлена законодавчо встановленими бюджетними обмеженнями та відсутністю після визнання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 протиправною та нечинною чинного нормативно-правового акта, який визначав би механізм фінансування видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень. Разом з тим обов?язок розпорядників бюджетних коштів застосовувати чинний пункт 14 розділу Прикінцеві положення Закону №4695 не скасований. Ураховуючи наведене, спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень може здійснюватися виключно у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, що передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного акта.

Вирішуючи юридичну долю поданого стороною позивача процесуального документа, суд керується такими підставами та мотивами.

Виконання постановлених судових актів в адміністративних справах гарантовано ст.55, п.9 ч.1 ст.129, ст.129-1 Конституції України, ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних 1950 року, ч.2 ст.13 від 02.06.2016р. №1402-VIII Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч.2 ст.14, ч.1 ст.370, ч.2 ст.372 КАС України.

Статтею 381-1 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.381-1); суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-3823 і 383 цього Кодексу (ч.2 ст.381-1).

Суд відмічає, що запроваджена законодавцем у ч.3 ст.3833 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ міра юридичної відповідальності у вигляді стягнення штрафу з керівника відповідача - суб"єкта владних повноважень за невиконання рішення суду (у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за правовою природою, характером, спрямованістю, призначенням та підставою застосування є цілком ідентичною до аналогічної міри юридичної відповідальності, запровадженої законодавцем для суб"єкта владних повноважень - боржника у виконавчому провадженні із правовим статусом юридичної особи публічного права у приписах ч.2 ст.63, ч.3 ст.63, ч.1 ст.75, ч.2 ст.75 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження" (штраф у сумі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

При цьому, ця міра юридичної відповідальності у вигляді штрафу застосовується не до суб"єкта владних повноважень, який є учасником спірних правовідносин, а до іншого суб`єкта права - керівника суб"єкта владних повноважень і штраф підлягає сплаті за рахунок власного майна фізичної особи - громадянина, а не за рахунок фінансових активів суб"єкта владних повноважень.

Розмір юридичної відповідальності за ч.3 ст.3833 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ (від 20 до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) є явно та очевидно неспівмірним з максимальним розміром юридичної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за ст.382 Кримінального кодексу України (ч.2 ст.382 Кримінального кодексу України - штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до п.5 підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України для відповідного року)).

Тож станом на 01.01.2026р. за вчинення одного і того ж самого діяння (невиконання рішення адміністративного суду) мінімальний розмір штрафу за ч.3 ст.3833 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (66.560,00грн. = 3.328,00грн. згідно з абз.4 ст.7 закону України від 03.12.2025р. №4695-ІХ "Про Державний бюджет України на 2026 рік" * 20) більш як 3,91 разів перевищує максимальний розмір штрафу за ст.382 Кримінального кодексу України (17.000,00грн. = 17,00грн. * 1000), що кваліфікується судом у якості невиправданого втручання у мирне володіння приватним майном керівником суб"єкта владних повноважень у розумінні ст.1 Першої протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окремо суд зважає, що у силу застереження ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Суд зауважує, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Звідси слідує, що об"єктом судового захисту у порядку адміністративного судочинства є порушене право (або ущемлений інтерес) приватної особи, котре мало місце до події настання календарної дати подання позову до суду.

З приписів ч.1 ст.5 КАС України витікає неможливість розгляду у порядку адміністративного судочинства питань захисту прав та інтересів заявника у майбутніх правовідносинах, котрі на момент звернення до суду ще не склались у часі.

Зміст положень ст.ст.242 та 246 КАС України (зокрема, п.4 ч.4 ст.246 КАС України, де указано, що у мотивувальній частині рішення зазначаються: чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку) також підтверджує неможливість розгляду у порядку адміністративного судочинства питань захисту прав та інтересів заявника у майбутніх правовідносинах, котрі на момент звернення до суду ще не склались у часі.

Статтею 3811 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч.1 3811 КАС України); Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (ч.2 ст.3811 КАС України).

Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Тож, судовий контроль у порядку ст.382 КАС України та у порядку ст.383 КАС України здійснюється судом за станом виконання суб"єктом владних повноважень резолютивної частини судового акту (а у випадку включення до резолютивної частини судового акту словоформи - "з урахування висновку суду"/"з урахуванням правової оцінки суду" (або інших подібних формулювань) - також і мотивувальної частини судового акту.

У спірних правовідносинах право позивача на пенсійне забезпечення виникає на підставі положень Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зокрема, стаття 54 зазначеного Закону визначає умови та розмір державної пенсії особам, щодо яких встановлено інвалідність, пов`язану з Чорнобильською катастрофою.

У разі постановлення судового рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень нарахувати та виплатити пенсію відповідно до статті 54 Закону України №796-XII у визначеному судом розмірі з урахуванням раніше виплачених сум, предметом виконання такого судового рішення є проведення відповідного перерахунку та здійснення виплати пенсії у розмірі, встановленому судом.

Водночас після виконання рішення суду в частині визначення розміру пенсії у відповідача при здійсненні подальших поточних пенсійних виплат можуть виникати окремі публічно-правові відносини, пов`язані із застосуванням інших нормативно-правових актів, які регламентують порядок здійснення пенсійних виплат, а саме: 1) у порядку ст.2 розділу І чи п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI у спосіб застосування обмеження максимального розміру 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність; 2) у порядку постанови КМУ від 03.01.2025р. №1 у спосіб застосування понижуючих коефіцієнтів; 3) у порядку постанови КМУ від 30.12.2025р. №1778 у спосіб застосування понижуючих коефіцієнтів; 4) у порядку постанови КМУ від 14.07.2025р. №821 у спосіб виплати поточних платежів не у повному обсязі.

Проте, в аспекті ч.1 ст.2 КАС України ці майбутні управлінські волевиявлення суб"єкта владних повноважень не є предметом вже існуючого спору з приводу спонукання суб"єкта владних повноважень до проведення перерахунку і виплати пенсії і не входять до предмету доказування в окресленому спорі згідно з ч.2 ст.73 КАС України.

Відносно цих майбутніх управлінських волевиявлень згідно з ст.382 та ст.383 КАС України не може бути здійснений судовий контроль у спорі з приводу спонукання суб"єкта владних повноважень до проведення перерахунку і виплати пенсії, адже на момент виникнення спору з приводу відмови суб"єкта владних повноважень у перерахунку пенсії або ухилення суб"єкта владних повноважень від перерахунку пенсії (у спосіб вчинення бездіяльності) спору з приводу виплати пенсії після виконання судового акту про перерахунок розміру платежу соціального характеру фактично не існує.

Суд повторно наголошує, що у межах спірних правовідносин заявник просить суд встановити судовий контроль саме за виконанням суб`єктом владних повноважень рішення суду у справі №520/20828/25 в частині фактичної виплати пенсії, визначеної судовим рішенням відповідно до статті 54 Закону України №796-XII, без застосування порядку та механізму виплати, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, а також без обмеження виконання судового рішення посиланням на наявність бюджетних асигнувань відповідно до розпису Державного бюджету України, помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України чи інших бюджетних призначень на відповідну мету.

Водночас суд звертає увагу, що предметом даного спору у справі №520/20828/25 було встановлення правомірності відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та визначення обов`язку відповідача здійснити нарахування і виплату пенсії відповідно до статті 54 Закону України №796-XII у редакції Закону України №230/96-ВР у розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому судовим рішенням не вирішувались питання щодо конкретного механізму фактичної виплати нарахованих сум, порядку фінансування таких виплат, застосування чи незастосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, а також питання щодо можливості здійснення відповідних видатків у межах бюджетних призначень Пенсійного фонду України.

Зазначені обставини не входили до предмета доказування у справі №520/20828/25 та не були предметом правової оцінки суду при вирішенні спору по суті.

Рішенням суду було визначено лише обов`язок відповідача провести перерахунок пенсії та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум, без встановлення конкретного алгоритму подальшого бюджетного забезпечення таких виплат або порядку їх проведення.

Отже, питання щодо способу, порядку та строків фактичної виплати сум, нарахованих на виконання рішення суду, застосування відповідних нормативно-правових актів, які регулюють порядок фінансування видатків Пенсійного фонду України, а також можливого обмеження чи відстрочення таких виплат у зв`язку з бюджетними процедурами, виникли вже після ухвалення судового рішення та стосуються інших публічно-правових відносин.

Такі правовідносини пов`язані не з виконанням резолютивної частини рішення суду щодо проведення перерахунку пенсії, а з подальшими управлінськими діями суб`єкта владних повноважень у процесі реалізації вже визначеного судом права позивача на пенсійне забезпечення.

Вказані дії (рішення, бездіяльність) суб`єкта владних повноважень можуть бути предметом окремого адміністративного спору у разі, якщо особа вважатиме, що такими діями порушено її права, свободи чи інтереси.

Суд зауважує, що предметом судового контролю за критеріями ч.2 ст.2 КАС України є реально вчинене у минулому управлінське волевиявлення суб"єкта владних повноважень, а об"єктом судового захисту згідно з ч.1 ст.2 КАС України є порушене означеним управлінським волевиявленням суб`єкта владних повноважень публічне право (публічний інтерес) учасника суспільних відносин у межах часового проміжку від події порушення права до календарної дати звернення до суду.

При цьому положення статей 382, 383 КАС України не передбачають можливості в межах процедури судового контролю за виконанням конкретного судового рішення надавати оцінку правомірності майбутніх управлінських волевиявлень суб`єкта владних повноважень, які не були предметом розгляду у справі, в якій ухвалено судове рішення, та які виникли після набрання ним законної сили.

Відтак, наведені заявником доводи фактично не свідчать про невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 у справі №520/20828/25, а фактично зводяться до незгоди позивача із порядком, способом та механізмом подальшої виплати сум пенсії, нарахованих на виконання судового рішення, у тому числі щодо застосування відповідних нормативно-правових актів у сфері бюджетного забезпечення таких виплат.

Відтак, наведені заявником доводи фактично стосуються не невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 у справі №520/20828/25, а незгоди із порядком подальшої виплати сум пенсії, нарахованих на виконання цього рішення, що є предметом інших правовідносин та може бути предметом окремого судового розгляду за наявності передбачених законом підстав.

За таких обставин, суд вважає недоведеними підстави для кваліфікації стану виконання управлінської функції пенсійним органом як виключного випадку для застосування процедури судового контролю за ст.382 КАС України.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 72-78, 90, 211, 241-243, 248, 255, 295, 370, 3811-3821 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Заяву представника ОСОБА_1 від 13.07.2026р. про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що судове рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Суддя А.В. Сліденко