Ухвала суду № 138436702, 22.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 липня 2026 року Справа № 480/5636/26

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шаповал М.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій незаконними та протиправними, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій незаконними та протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Так, позивач просить суд:

- визнати незаконними мобілізаційні заходи, проведені стосовно її чоловіка - ОСОБА_2 , та його доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

- визнати незаконним та скасувати висновок військово-лікарської комісії, складений щодо ОСОБА_2 ;

- визнати незаконним та скасувати наказ про призов ОСОБА_2 на військову службу;

- визнати незаконним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2025 №374;

- скасувати всі договори про працевлаштування ОСОБА_2 , укладені військовою частиною НОМЕР_1 ;

- зобов`язати видалити відомості про ОСОБА_2 з усіх реєстрів, встановлених судом під час розгляду справи;

- встановити відсутність у відповідачів повноважень суб`єктів владних повноважень;

- визнати дії відповідачів протиправними та зобов`язати їх утриматися від вчинення аналогічних дій у майбутньому;

- встановити наявність рішення Сумської міської ради про ліквідацію ІНФОРМАЦІЯ_3 та визначити суб`єкта, до якого перейшли його права та обов`язки;

- встановити наявність рішення Чернігівської міської ради про ліквідацію ІНФОРМАЦІЯ_4 та визначити суб`єкта, до якого перейшли його права та обов`язки.

Також, позивачкою ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", мотивоване тим, що позов подано на захист прав та інтересів іншої особи - ОСОБА_2 .

Поряд з цим, заявляє клопотання про витребування доказів, а саме:

- висновок військово-лікарської комісії, складеного щодо ОСОБА_2 , у відповідача, яким такий висновок було складено;

- наказ про призов ОСОБА_2 на військову службу у відповідача, яким такий наказ було прийнято;

- наказ військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2025 №374;

- усі договори про працевлаштування ОСОБА_2 , укладених військовою частиною НОМЕР_1 .

Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що вона подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються повне найменування для юридичних осіб або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) для фізичних осіб сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичних осіб за його наявності або номер і серія паспорта, відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звертається до суду в інтересах ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченої довіреності. При цьому оскаржувані рішення та дії стосуються безпосередньо ОСОБА_2 , зокрема проведення щодо нього мобілізаційних заходів, проходження військово-лікарської комісії, призову на військову службу та зарахування до списків особового складу військової частини.

Отже, особою, на захист прав та інтересів якої подано позов, та позивачем у цій справі є ОСОБА_2 , а ОСОБА_4 діє як його представник.

Водночас у позовній заяві ОСОБА_3 не зазначено як позивача та не наведено передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України відомостей про нього, а саме: місця проживання чи перебування, поштового індексу, реєстраційного номера облікової картки платника податків або номера і серії паспорта, відомих номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти та відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

Натомість позивачем зазначено ОСОБА_1 , хоча вона звертається до суду не на захист власних прав та інтересів, а фактично як представник іншої особи.

Таким чином, позивачу необхідно подати уточнену позовну заяву, в якій належним чином визначити позивача та його представника, зазначити щодо нього всі відомості, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України.

Також, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас частиною п`ятою статті 122 КАС України встановлено спеціальний строк, відповідно до якого для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба належить до публічної служби.

У позовній заяві заявлено вимоги, зокрема, про визнання незаконним та скасування наказу про призов ОСОБА_3 на військову службу, а також наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2025 № 374 про зарахування його до списків особового складу військової частини.

Отже, вказані вимоги безпосередньо стосуються прийняття ОСОБА_2 на публічну службу та її проходження, а тому строк звернення до суду з такими вимогами визначається частиною п`ятою статті 122 КАС України та становить один місяць.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.06.2026 у справі № 240/23206/24.

У цій справі Верховний Суд зазначив, що оскарження наказу територіального центру комплектування та соціальної підтримки про призов на військову службу під час мобілізації та похідних наказів про зарахування до списків особового складу стосується прийняття і проходження публічної служби, а тому до такого спору застосовується спеціальний місячний строк, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що наказ про зарахування ОСОБА_2 до списків особового складу військової частини прийнято 28.12.2025, а про факт призову та проходження військової служби йому було відомо безпосередньо з моменту здійснення відповідних дій.

Водночас позовну заяву складено 14.07.2026 та направлено до суду 15.07.2026, тобто після закінчення встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України місячного строку.

Проте заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин його пропуску та доказів поважності таких причин до позовної заяви не додано.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання позову після закінчення встановленого законом строку без заяви про його поновлення позовна заява залишається без руху.

У зв`язку з цим позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити обставини, що зумовили несвоєчасне звернення до суду, навести обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та надати відповідні докази на їх підтвердження.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Зі змісту позовної заяви та доданої до неї довіреності вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду не у власних інтересах, а від імені ОСОБА_2 на підставі наданих їй представницьких повноважень. Водночас у позовній заяві ОСОБА_2 належним чином не зазначено як позивача, а ОСОБА_1 - як його представника.

Наявність довіреності на представництво інтересів іншої особи не свідчить про те, що представник належить до осіб, яким законодавством надано самостійне право звертатися до суду на захист прав та інтересів інших осіб. Отже, пункт 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у зв`язку з поданням нею позову як представником за довіреністю.

Разом із тим неналежне зазначення у позовній заяві процесуального статусу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 позбавляє суд можливості встановити особу, яка є позивачем у справі та, відповідно, платником судового збору, а також перевірити наявність у такої особи передбачених законом підстав для звільнення від його сплати.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України ''Про судовий збір'' від 08.07.2011 № 3674-VI ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень складає 1 розмір прожиткового мінімуму.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 складає 3328 грн (стаття 7 Закон України ''Про Державний бюджет на 2026 рік'').

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно подати до суду документ про сплату судового збору за десять вимог немайнового характеру в розмірі 1331,2 грн, але не більш 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2026 складає - 3328 грн.) за такими реквізитами:

рахунок - UA878999980313151206084018540;

отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);

код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404;

найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050);

відомча ознака - "84" Окружні адміністративні суди.

Або надати документи, що підтверджують наявність у належного позивача передбачених законом підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Шаповал