Рішення № 138436359, 22.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. ПолтаваСправа №440/7911/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Шевякова І.С. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01.01.2026 доплати до пенсії за вислугу років для учасників бойових дій, передбаченої частиною четвертою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» без повного розміру виплати цієї доплати та без урахування індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», з 01.03.2026 із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 перерахованої на підставі рішення суду, яке набрало законної сили після 14.07.2025, із застосуванням «Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2026 доплати до пенсії за вислугу років, передбаченої для учасників бойових дій відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у повному розмірі виплати цієї доплати та з 01.03.2026 проіндексованої пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», без застосування вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» до перерахованої на підставі судових рішень пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», без обмеження її загальної суми максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач; ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 22.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він є пенсіонером, перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області та отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідач з 01.03.2026 зменшив розмір пенсії до виплати внаслідок застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", чим порушив право позивача на належне соціальне забезпечення.

Позивач зазначив, що після ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 20.12.2016 №7-рп/2016 обмеження максимальним розміром пенсії є безпідставним та, відповідно, є протиправними дії відповідача щодо такого обмеження перерахованої позивачу пенсії.

На переконання позивача, відповідач протиправно обмежив розмір його пенсійної виплати.

Крім того, ОСОБА_1 зазначав, що підвищення позивачу для виплати до призначеної пенсії за вислугу років, як учаснику бойових дій в розмірі 25 процентів змінюволась з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до законів України про Державний бюджет України на відповідні роки.

Однак ця складова надбавки пенсійного забезпечення, яка призначена позивачу після перерахунку пенсії за рішенням суду у справі №440/8627/25 починаючи з 01.01.2026 відповідачем почала виплачуватись не у розмірі від процентного співвідношення прожиткового мінімуму (у 2595 грн) для осіб, які втратили працездатність встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», а від розміру 2361 грн (залишена для виплати у розмірі на виконання судового рішення у справі № 440/8627/25), що суперечить указаним нормам чинного законодавства.

Крім того, позивач вважав, що позовні вимоги щодо здійснення перерахунку та виплати йому пенсії без урахування Порядку № 821, з урахуванням вказаного Порядку нечинним також необхідно задовольнити, адже у такий спосіб забезпечується повний та ефективний захист порушених прав позивача.

22.05.2026 до суду від ГУ ПФУ в Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що при обчисленні пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з 01.01.2026 статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", на виконання якої Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", передбачено врахування коефіцієнтів до суми перевищення максимального розміру пенсії, що дорівнює десяти прожитковим мінімумам для осіб, які втратили працездатність. Крім того, за твердженням представника відповідача, обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром передбачене чинними нормативно-правовими актами (стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", стаття 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"), а тому є правомірним.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обставини справи, встановлені судом

Позивач є пенсіонером, отримує пенсію у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області.

З 01.03.2026 відповідач провів індексацію пенсії позивача та визначив, що загальний розмір пенсії становить 37 182,10 грн, тоді як до виплати нарахована пенсія у розмірі 34 528,60 грн.

При цьому, з пенсійної справи ОСОБА_1 слідує, що пенсійна виплата сформована у таких розмірах:

базовий розмір пенсії (44140,5 х 70%) 30898,35грн;

індексація базового ОСНП 2024 (30898,35 х 0,0796) 1500грн;

індексація базового ОСНП 2025 (32398,35 х 0,1150) 1500грн;

індексація базового ОСНП 2026 (33898,35 х 0,1210) 2595грн;

доплата учаснику АТО, учаснику бойових дій (ст.6 Закону № 3551-XII) 648,75 грн;

доплата учаснику бойових дій ( а.3 ст.1 Закону № 1603-IV) 40 грн.

Посилаючись на неправомірність дій пенсійного органу щодо зменшення розміру пенсії з 01.03.2026, здійснення доплати як учаснику бойових дій у меншому розмірі та застосування до проведених виплат порядку №821, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, які підлягають застосуванню

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ).

Водночас, як визначено статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII /надалі Закон №3668-VI/, максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Закон №3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Законом №3668-VI частину п`яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Статтею 30 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX Про Державний бюджет України на 2026 рік (надалі - Закон №4695-IX) установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" (надалі - Постанова №1778) установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до (...) Законів України (...) Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Поряд з наведеним, статтею 64 Закону №2262-ХІІ визначено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У підпункті 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" (надалі - постанова №236) установлено, що з 1 березня 2026 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475), підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст. 1525) і підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році (Офіційний вісник України, 2025 р., № 25, ст. 1669) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2025 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

В абзаці третьому пункту 3 постанови №236 визначено, що розмір підвищення пенсії в результаті її перерахунку, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 2595 гривень.

У взаємозв`язку з викладеним, відповідно до статті 15 Закону №2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» «д» статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону №3551-XII, пенсії за вислугу років підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом.

На підставі частини четвертої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-ХІІ учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни" Кабінету Міністрів України, починаючи з 1 травня 2004 року, передбаченощомісячну виплату цільової грошової допомоги на прожиття:

особам з інвалідністю внаслідок війни I групи у розмірі 70 гривень;

особам з інвалідністю внаслідок війни II та III груп у розмірі 50 гривень, учасникам бойових дій у розмірі 40 гривень, незалежно від розміру пенсій та надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги та пенсії за особливі заслуги перед Україною (стаття 1).

Згідно зі статтею 2 наведеного вище Закону, виплата цільової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія.

Висновки щодо правозастосування

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Щодо обмеження пенсійної виплати з 01.03.2026 максимальним розміром, суд зазначає таке.

Суд зауважує, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних відносинах вмотивовані відповідачем посиланням на частину сьому статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18, від 24.09.2021 у справі №370/2610/17, від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, від 02.08.2022 у справі №240/1369/21, від 08.09.2022 у справі №380/6429/20 та ін.

Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18.

З огляду на викладене, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Суд визнає помилковими посилання пенсійного органу щодо наявності у статті 2 Закону №3668-VI положень стосовно можливості обмеження пенсії максимальним розміром на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, оскільки Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).

Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

При цьому, суд враховує, що положення статті 2 Закону №3668-VІ є аналогічними за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Крім того, у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 27.01.2022 у справі №240/7087/20, від 02.08.2022 у справі №240/1369/21, від 08.09.2022 у справі №380/6429/20, від 28.11.2022 у справі №340/5306/21, від 20.01.2023 у справі №640/24801/19, від 21.04.2023 у справі №560/5715/21 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, суд зазначає, що пенсійний орган, відмовляючи позивачу у виплаті з 01.03.2026 пенсії без обмеження її максимальним розміром діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУПФ України в Полтавській області щодо проведення виплати пенсії позивачу з 01.03.2026 з обмеженням максимального розміру.

Щодо позовної вимоги в частині проведення виплати пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01.01.2026 доплати до пенсії за вислугу років для учасників бойових дій, передбаченої частиною четвертою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» без повного розміру виплати цієї доплати та без урахування індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», суд зазначає таке.

Позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області при перерахунку пенсія обчислена та виплачується без повної доплати у розмірі 25% прожиткового мінімуму, як учаснику бойових дій.

Сторонами визнається, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

На підставі частини четвертої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-ХІІ учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік" установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, осіб, які втратили працездатність, - 2595 гривень.

Отож, підвищення в розмірі 25% позивачу як учаснику бойових дій слід обраховувати з 01.01.2026 від прожиткового мінімуму 2595,00 грн - 2595,00 х 25% = 648,75 грн сума підвищення.

Разом з тим, матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 підтверджено, що в розрахунку пенсії позивача наявне збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 2595,00 грн - 648,75 грн (при цьому позивач сам зазначає про це підвищення у позові), тобто відповідне підвищення, що передбачено частиною четвертою статті 12 Закону №3551-ХІІ пенсійним управлінням нараховується та сплачується у передбаченому порядку та розмірі, що підтверджено матеріалами пенсійної справи, у зв`язку із чим в цій частині адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Суд також вважає правомірною виплату пенсії з 01.01.2026 без урахування індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», оскільки постанова КМУ №236 прийнята 25.02.2026, та не може бути застосована в часі раніше - з 01.01.2026, як того бажає позивач.

Отже, в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 перерахованої на підставі рішення суду, яке набрало законної сили після 14.07.2025, із застосуванням «Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, - суд зазначає таке.

У частині зазначених позовних вимог спір стосується правомірності дій пенсійного органу щодо виплати ОСОБА_1 пенсії після її перерахунку на виконання судового рішення у справі №440/8627/25 з урахуванням приписів Порядку №821.

Суд враховує, що згаданим Порядком визначений механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій, призначених або перерахованих на виконання судових рішень, зокрема за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати та фінансування.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі №320/51895/25 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 залишено без змін.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Статтею 255 КАС України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Таким чином, рішення суду у справі №320/51895/25 набрало законної сили 08.06.2026.

Відповідно Порядок №821 втратив чинність 08.06.2026.

Водночас станом на 29.01.2026, тобто дату набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/8627/25, а також станом на дату проведення перерахунку пенсії позивача на виконання зазначеного судового рішення, Порядок №821 був чинним.

Верховний Суд у постановах від 13.04.2023 у справі №757/30991/18-а, від 12.10.2023 у справі №160/21190/21, від 15.02.2024 у справі №520/27906/21, від 17.04.2024 у справі №300/3779/23 та багатьох інших підкреслював, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі. Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 29.05.2018 у справі №800/341/17 та від 12.11.2019 у справі №9901/21/19, зазначила, що вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, якою визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог лише у разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та, у порушення принципу диспозитивності, самостійно обирати правову підставу та предмет позову. Відповідно, право особи звернутися до суду із самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог.

Оскільки на дату набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/8627/25, а також на дату проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії на виконання зазначеного судового рішення Порядок №821 був чинним, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв відповідно до чинного на той час нормативно-правового акта, то він не допустив порушень законодавства.

Суд враховує, що підставою для втрати чинності нормативно-правовим актом у цілому або його окремими положеннями є, зокрема, скасування чи внесення змін до такого акта суб`єктом нормотворення або визнання його протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині в порядку адміністративного судочинства.

Отже, у випадку незгоди з нормативно-правовим актом, прийнятим Кабінетом Міністрів України, належним та ефективним способом захисту є оскарження відповідного нормативно-правового акта.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 перерахованої на підставі рішення суду від 29.12.2025 у справі №440/8627/25, зі застосуванням Порядку №821.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо проведення виплати пенсії з 01.03.2026 з обмеженням максимального розміру, зобов`язавши ГУПФ України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплатити пенсію позивачу з 01.03.2026 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

При цьому, позивач у позовній заяві просить, зокрема, зобов`язати відповідача здійснювати виплату з 01.03.2026 проіндексованої пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», без застосування вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» до перерахованої на підставі судових рішень пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Суд не вважає обґрунтованим застосування цієї вказівки у резолютивній частині судового рішення. Оцінюючи зазначену вимогу, суд виходить з того, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, що обумовлює необхідність встановлення факту порушення права для надання судового захисту. Разом з тим матеріали справи не містять доказів того, що на момент звернення до суду відповідачем уже виплачується пенсія з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що у цій частині право позивача є порушеним.

На день прийняття цього рішення постанова КМУ від 14.07.2025 втратила чинність, а саме у зв`язку з винесенням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі №320/51895/25 залишено без змін і набрало законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду.

Цим судовим рішенням визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Таким чином, з 08.06.2026 постанова КМУ № 481 втратила чинність та більше не може бути застосована, у тому числі, при виконанні судового рішення про перерахунок та виплату пенсії позивача в цій справі.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Позивач звільнений від сплати судового збору.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ( вул. Гоголя, 34,м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 з обмеженням максимального розміру.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков