Рішення № 138436202, 23.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5307/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 28.01.2026 № 155150006341 та зобов`язання зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії за віком періоди роботи та повторно розглянути заяву, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.

І. Суть спору:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить суд, з урахуванням уточненої позовної заяви:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначені пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.01.2026 року №155150006341.

2. Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії за віком періоди роботи з 10.01.1989 по 28.03.1995 року в КСП «Колос» Гайворонського району Кіровоградської області та в російській федерації з 25.06.2007 - 23.11.2007, 01.04.2008 - 18.11.2008, 09.02.2009 - 23.03.2009, 16.04.2009 -18.12.2009, 01.04.2010 - 07.12.2010 року за даними трудової книжки НОМЕР_1 та вкладишу серії НОМЕР_2 в повному обсязі та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 21.01.2026 року.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

Позивач звертає увагу, що 12.02.2025 року він звернувся до територіального відділення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за призначенням пенсії. Проте у призначені пенсії по досягненню 60 років було відмовлено у зв?язку з тим, що страховий стаж обчислений пенсійним фондом становить 26 років 9 місяців 22 дні. В той же час до страхового стажу не було враховано періоди роботи в колгоспі «Рассвсєт» та в російській федерації. Також у відмові було зазначено, що відповідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у разі відсутності страхового стажу, передбаченого ч. 1 ст. 26 цього Закону право на призначення пенсії за віком така особа набуде після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу від 23 до 33 років. 21.01.2026 року позивач повторно звернувся до Пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком. Заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та повторно відмовлено в призначені пенсії, оскільки до страхового стажу було зараховано лише 21 рік 7 місяців. До страхового стажу було не враховано періоди роботи за даними трудової книжки , а саме: 1) з 10.01.1989 по 28.03.1995 року періоди роботи в КСП «Колос» Гайворонського району Кіровоградської області на посаді бригадира асфальтового заводу, оскільки в архівній довідці яка була надана на підтвердження періодів роботи та отримуваної заробітної плати неправильно зазначено ім?я та по батькові в бухгалтерських документах, (архівна довідка № 10 від 14.01.2025 року). 2) Періоди роботи в російській федерації з 25.06.2007 -23.11.2007, 01.04.2008 - 18.11.2008, 09.02.2009 - 23.03.2009, 16.04.2009 -18.12.2009, 01.04.2010-07.12.2010 року, оскільки 19.06.2023 року для України припинена дія Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 року. Позивач вважає, що має право на призначення пенсії за віком по досягненню 63 рокі, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

(б) Позиція Відповідачів

08.03.2026 року від відповідача ГУ ПФУ в Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач просить відмовити в задоволенні позову та вказав на те, що до страхового стажу не зараховано період роботи в російській федерації з 25.06.2007 - 23.11.2007, з 01.04.2008 18.11.2008, з 09.02.2009 23.03.2009, 3 16.04.2009 18.12.2009, з 01.04.2010 - 07.12.2010, оскільки з 19.06.2023 для України припинено дію Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, у зв?язку з чим до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території російської федерації по 31.12.1991. Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Таким чином, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Правовідносини у галузі пенсійного забезпечення між Україною та 10 країнами Співдружності Незалежних Держав, у тому числі з російською федерацією, здійснювались на підставі Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Звертаємо увагу суду, що відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають. Для визначення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання чинності Угодою. Обчислення пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу (стаття 6 Угоди). 23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 01 грудня 2022 року № 2783-IX. Згідно положень статті 13 названої Конвенції документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів. Отже з 23 грудня 2022 року дія Конвенції про правову допомогу у правовідносинах з російською федерацією не застосовується. Починаючи з 19.06.2023 обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а в подальшому незалежних державах, та врахування нарахованої на їх території заробітної плати здійснюється відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонніх угод/ договорів. На сьогодні такі двосторонні угоди/договори в галузі пенсійного забезпечення укладені з Азербайджанською Республікою, Республікою Грузія, Республікою Молдова. Пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування». При цьому до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території російської федерації по 31.12.1991 (лист Міністерства соціальної політики від 12.01.2023 № 411/0/2-23/54). Документи, необхідні для призначення пенсії, зокрема, про стаж роботи до 31 грудня 1991 року, уточнюючі довідки про пільговий характер роботи, про навчання, про цивільний стан особи та інші документи враховуються при призначенні пенсії у разі проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений, передбаченого статтею 4 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05 жовтня 1961 року. Враховуючи наведене, підстави для врахування зазначених періодів - відсутні. Архівна довідка від 14.01.2025 №10 видана КУ «Заваллівський трудовий архів» не врахована для призначення пенсії, оскільки ім?я та по-батькові не відповідає паспортним даним заявника (в довідці зазначено ОСОБА_2 , а у паспорті ОСОБА_3 ), та не зазначено по-батькові повністю. Також, не зараховано період роботи з 19.04.1990 - 28.06.1990 в колгоспі «Рассвєт» Жабинківського району, Берестейської області, Білорусь, оскільки не надано довідку про встановлений та вироблений трудовий мінімум, трудової участі у громадському господарстві та реорганізацію підприємства. Таким чином, виходячи з вищезазначеного, дії відповідача-2 не суперечать чинному законодавству України, тому, підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні.

11.03.2026 року від відповідача ГУ ПФУ в Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач просить відмовити в задоволенні позову та вказав на те, що 01.04.2021 органи Пенсійного фонду застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/ перерахунок пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції від 16.03.2021 № Враховуючи принцип екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі - Відповідач 1) розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від від 28.01.2026 року №155150006341 про відмову призначені пенсії за віком, оскільки за доданими документами до страхового стажу не зараховано: - період роботи з 10.01.1989 по 28.03.1995 року періоди роботи в КСП «Колос» Гайворонського району Кіровоградської області на посаді бригадира асфальтового заводу, оскільки в наданій Позивачем архівній довідці неправильно зазначено ім?я та по батькові В бухгалтерських документах, (архівна довідка №10 від 14.01.2025 року). - періоди роботи в російській федерації з 25.06.2007 -23.11.2007, 01.04.2008 - 18.11.2008, 09.02.2009 - 23.03.2009, 16.04.2009-18.12.2009, 01.04.2010-07.12.2010 року, оскільки 19.06.2023 року для України припинена дія Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 року. стажу. Відтак, Відповідач 1 нарахував Позивачу 21 рік 7 місяців та 5 дні страхового стажу. Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи те, що у Позивача відсутній необхідний страховий стаж роботи у відповідача 1 були відсутні правові підстави для прийняття будь-якого іншого рішення, окрім як про відмову у призначенні пенсії.

ІІІ. Процедура та рух справи

02.03.2026 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано у відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином завірену копію пенсійної справи позивача.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.01.2026 року ОСОБА_1 , після досягнення 63 річного віку, звернувся до ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності вказана заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішенням від 28.01.2026 року №155150006341 ГУ ПФУ в Запорізькій області відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, та не зарахував періоди роботи, а саме: «період роботи з 10.01.1989 по 28.03.1995 року в КСП «Колос» Гайворонського району Кіровоградської області на посаді бригадира асфальтового заводу, оскільки в наданій Позивачем архівній довідці неправильно зазначено ім?я та по батькові в бухгалтерських документах, (архівна довідка №10 від 14.01.2025 року); - періоди роботи в російській федерації з 25.06.2007 -23.11.2007, 01.04.2008 - 18.11.2008, 09.02.2009 - 23.03.2009, 16.04.2009-18.12.2009, 01.04.2010-07.12.2010 року, оскільки 19.06.2023 року для України припинена дія Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 року, у зв`язку з чим, стаж роботи зараховується по 31.12.1991 рік.»

Позивач вважає, що рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 28.01.2026 року №155150006341 про відмову в призначені пенсії є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

V. Джерела права та висновки суду

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

У відповідності до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 із змінами (далі Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З трудової книжки позивача вбачається, що у період з 10.01.1989 р. по 28.03.1995 р. він працював в КСП Колос.

У рішенні про відмову у призначенні позивачу пенсії від 28.01.2026 року №155150006341 ГУ ПФ України в Запорізькій області зазначає, що до страхового стажу позивача не зарахований період роботи з 10.01.1989 по 28.03.1995 року в КСП «Колос» Гайворонського району Кіровоградської області на посаді бригадира асфальтового заводу, оскільки в наданій Позивачем архівній довідці неправильно зазначено ім?я та по батькові в бухгалтерських документах.

Так, позивачем до заяви про призначення пенсії було подано архівну довідку №10 від 14.01.2025 року, видану КУ «Заваллівський трудовий архів». Відповідно до вказаної довідки, по документах архівного фонду СТОВ «Колос» в книзі обліку трудового стажу та заробітку колгоспників значиться ОСОБА_1 . По наявних документах працював з 1989-1995 р. Вказана довідка містить відомості про кількість вироблених трудоднів.

В той же час, роки роботи в колгоспі та відомості про кількість вироблених трудоднів, що зазначені в архівній довідці від № 10 від 14.01.2025 року співпадають з такими ж даними зазначеними у трудовій книжці позивача ОСОБА_1 .

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені докази в сукупності підтверджують, що саме позивач працював у зазначені в трудовій книжці та архівній довідці №10 від 14.01.2025 року в колгоспі Колос.

При цьому, суд вважає безпідставним посилання відповідача як на причину не врахування даних архівної довідки на те, що в такій довідці прізвище, ім`я, по батькові не співпадає з паспортними даними заявника, оскільки інформація, яка внесена до трудової книжки про спірний період роботи, з урахуванням наданої довідки, дає можливість встановити місце роботи, посаду та період роботи позивача.

Стосовно тверджень відповідача, що період роботи в рф не може бути зарахованим до трудового (страхового) стажу позивача оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила Участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92, а також враховуючи те, що 23.12.2022 набрав чинності Закон України № 2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.93 року", суд зазначає наступне.

Права громадян України, які працюють за кордоном, захищаються законодавством України та держави перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 2 статті 10 Закону України "Про зайнятість населення").

23.12.2022 набрав чинності Закон України від 01.12.2022 № 2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року", відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з російською федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року № 140/98-ВР.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 "Про вихід з Угоди про

гарантії прав громадян-держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" передбачено вихід України з Угоди від 13.03.92. Крім того, з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді від 13.03.92.

Після зупинення дії Конвенція 1993 року не застосовуватиметься у відносинах з російською федерацією щодо будь-яких документів, виданих, посвідчених у російській федерації, незалежно від дати їх видачі, посвідчення. Офіційні документи, видані компетентними органами російської федерації, приймаються на території України виключно за умови легалізації, в даному випадку шляхом проставлення апостилю.

Водночас за результатами письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав стосовно рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19.06.2023.

Таким чином, оскільки позивач набув спірний стаж до вказаної дати, застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, у тому числі з урахуванням Угоди.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92 (далі Угода) пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Статтею 7 Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.93 (далі Угода від 14.01.93) встановлено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92 та двосторонніми угодами в цій галузі.

Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди від 14.01.93 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Зі змісту наведених положень Угоди від 14.01.93 її положення розповсюджуються також і на питання пов`язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов`язаних і з їх перерахунком. Наведене також підтверджує, що діюче в Україні пенсійне законодавство визначає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території російської федерації або на підприємстві зареєстрованому на території російської федерації після 13.03.92, то цей стаж має враховуватися на території України як власний страховий (трудовий) стаж, хоча пенсійні внески можуть сплачуватися в російській федерації. Тобто існує гарантія врахування страхового (трудового) стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.

Отже, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права особи на пенсію та при її обчисленні.

Крім того, відповідно до статті 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в установленому порядку на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, які входили до складу СРСР до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.

Частиною 2 статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів" від 15.04.94, ратифікованої Законом України від 11.07.95 № 290/95-ВР, визначено, що трудовий стаж, включаючи стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Тобто обчислення стажу роботи позивача здійснюється згідно з законодавством російської федерації, на території якої у спірний період відбувалась його трудова діяльність.

29.11.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", згідно з пунктом 1 якої постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України при вирішенні справи суд керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка була чинною на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Отже, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92 підлягає врахуванню при зарахуванні спірного стажу роботи та зарахуванню заробітної плати позивача за такий період, оскільки вказана Угода була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Відтак припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, адже такий стаж ним набутий до ухвалення відповідних рішень.

З огляду на викладене, відповідач протиправно відмовив у зарахуванні позивачу періоду його трудової діяльності з 25.06.2007 - 23.11.2007, 01.04.2008 - 18.11.2008, 09.02.2009 - 23.03.2009, 16.04.2009 -18.12.2009, 01.04.2010 - 07.12.2010 року за даними трудової книжки НОМЕР_1 та вкладишу серії НОМЕР_2 до страхового стажу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.01.2026 року №155150006341 про відмову в призначені пенсії підлягає скасуванню.

При обранні способу захисту суд враховує вимоги пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, згідно із яким, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У справі, яка розглядається встановлено, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо перерахунку позивачу пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23 та від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

VI. Розподіл судових витрат

Позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн., який належить до розподілу на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначені пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.01.2026 року №155150006341.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 періоди роботи з 10.01.1989 по 28.03.1995 року в КСП «Колос» Гайворонського району Кіровоградської області та в російській федерації з 25.06.2007 - 23.11.2007, 01.04.2008 - 18.11.2008, 09.02.2009 - 23.03.2009, 16.04.2009 -18.12.2009, 01.04.2010 - 07.12.2010 року за даними трудової книжки НОМЕР_1 та вкладишу серії НОМЕР_2 в повному обсязі та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 21.01.2026 року.

4.В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, адреса: м. Одеса, вул. Канатна, 83, 65012, ЄДРПОУ 20987385.

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, адреса: 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012.

Суддя Оксана БОЙКО