Ухвала суду № 138435443, 23.07.2026, Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/849/26

Провадження № 1-кп/730/60/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Борзнянського районного суду Чернігівської області в м. Борзні клопотання представника потерпілого ОСОБА_6 , а також клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026270410000054 від 16.04.2026 року, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Носівка Чернігівської області, громадянина України, з неповною середньою освітою (зі слів закінчив 5 класів, писати та читати майже не вміє), одруженого, маючого на утриманні 3 дітей: 2010, 2009 та 2022 року народження, а також 2 дорослих дітей, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2026 року до Борзнянського районного суду Чернігівської області з Ніжинської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270410000054 від 16.04.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст. 356 КК України.

02 червня 2026 року ухвалою Борзнянського районного суду Чернігівської області у вказаному провадженні призначено судове засідання.

У судовому засіданні представником потерпілого, а також захисником обвинуваченого заявлено клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки.

Як зазначив представник потерпілого в судовому засіданні, обвинуваченого усі знають, він є чесною, працьовитою людиною. Одружений, виховує неповнолітніх 3 дітей, а двох вже виростив, спиртними напоями не зловживає, завжди готовий прийти на допомогу. Обвинувачений багато допомагає селу та старостату, завжди виконує прохання по певним роботам, часто безкоштовно. Зазвичай, до обвинуваченого звертаються тоді, коли за наслідками поганої погоди та буревію падають та ламаються дерева, він усуває наслідки такої негоди. За ці роботи йому не сплачують, але іноді дозволяють брати вичищену деревину для опалення свого будинку, оскільки багатодітна сім`я має скрутне матеріальне становище. Тобто, частина такої деревини йде на опалення місць соціальної сфери, а частину дозволяють забирати обвинуваченому, як оплату за таку роботу. Також, обвинувачений, за завданням старостату вирубує чагарники, завали під електроопорами. Зазвичай, це він робить на громадських засадах. Також, обвинувачений, на прохання старостату, заготовлює дрова для соціальної сфери. Йому показують місце, де треба прочистити певну ділянку та він там зрубує пошкоджені дерева або дерева підготовленні для зрубування.

Загалом, обвинувачений бере дуже активну участь у розвитку села, у благоустрою села, по його озелененню, зокрема, залучається до висадження зелених насаджень, лісових насаджень. Обробляє ділянки, скошує їх.

Що стосується самого обвинувачення щодо ОСОБА_4 , то уважає його несправедливим, оскільки на переконання представника потерпілого, у обвинуваченого не було умислу на спилювання дерев заради своєї користі, фактично він уважав, що виконує завдання старостату, усуває наслідки буревію.

Так, обвинуваченому показали ділянку, яку він мав розчистити після буревію. Саме на цій ділянці обвинувачений й спиляв два дерева. Можливо, він це зробив автоматично, оскільки ним вичищалися й інші дерева. Ба більше, саме ця ділянка також входила до ділянок, де треба було розчищувати зарослі чагарника під лініями електропередач, як на це вказував староста та працівники ЛРНМ.

Звертає увагу суду, що спиляні дерева були в аварійному стані, несли потенційну небезпеку людям, спиляні обвинуваченим дерева й так планувалися до спилювання, дерева були надламані, звисали. Там люди випасають худобу та ці дерева наражали їх на небезпеку. Воронка трохи не розібрався та спиляв їх просто трохи раніше, ніж планувалося.

Дійсно, офіційно це ще не було погоджено, відповідного дозволу на офіційне їх спилювання не було, але це пов`язано виключно з організаційними процедурами, фактично, просто ще не встигли надати, оформити такий дозвіл, але у подальшому такий дозвіл все одно б видався.

Діяння вчинене обвинуваченим втратило небезпеку, навпаки, своїми діями він знову допоміг громаді.

Також, вказані дерева обвинувачений не забрав собі, а спиляні дерева пішли на опалення соціальної сфери, тобто були використані на благо громади, жодної користі від дерев обвинувачений не отримав.

Ураховуючи, що громада самостійно використала дерева за своїм призначенням, у судовому засіданні представник потерпілого відмовився від заявленого цивільного позову, мотивуючи це тим, що, по перше, не уважає, що громада, у даному випадку, є потерпілою, оскільки обвинувачений діяв на її користь, а по друге, дерева були використані саме на благо громади, а тому, жодної шкоди немає. Навпаки, вирубка пошкоджених дерев, зазвичай, є оплатною роботою, а обвинувачений зробив це безкоштовно, зберігши кошти громади. Позов взагалі носив формальний характер.

Зазначає, що ця справа це більше про те, що усі не розібралися у ситуації.

На підтвердження своєї позиції надав суду лист міської ради від 22.07.2026 року № 921 згідно якого Борзнянська міська рада просить врахувати при судовому розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_7 за ст. 356 КК України той факт, що деревина після спилювання двох дерев породи верба ОСОБА_4 була доставлена до Оленівського старостинського округу для подальшого використання для опалення закладів соціальної сфери. Громадянин ОСОБА_4 бере активну участь у заходах по озелененню території громади та висадженню лісових насаджень, а також допомагає на громадських засадах доглядати за садом в с. Оленівка. Дерева, які спиляв ОСОБА_4 були пошкоджені в результаті буревію та в подальшому планувалися до видалення, як такі, що становили потенційну небезпеку для жителів громади під час перебування на території земель комунальної власності Борзнянської міської ради.

Підсумовуючи викладене, просить справу закрити, оскільки обвинуваченим не завдано жодної шкоди, а після порушення кримінальної справи з`явилися обставини, які суд має врахувати, а саме те, що дерева були пошкодженими, зламаними, внаслідок буревію й все одно, в подальшому, були б спиляні.

При цьому, звернув увагу суду на те, що після вказаних подій дійсно змінилася обстановка, оскільки тепер старостат змінив порядок залучення ОСОБА_4 до робіт: будь-яке видалення дерев тепер здійснюється лише за письмовим або чітко зафіксованим дорученням уповноваженої особи. Тепер обвинувачений більше не має можливості самостійно визначати дерева для видалення, а роботи виконуються під контролем старости чи відповідального працівника. Після події обвинувачений усвідомив дозвільний порядок, не допускав аналогічних порушень і погодився надалі виконувати роботи лише після однозначного погодження.

У судовому засіданні захисник підтримав клопотання представника потерпілого, фактично надавши аналогічні міркування, щодо дій обвинуваченого та наслідків його дій. Акцентував увагу, що фактично обвинувачений зробив добру справу, а громада зекономила кошті на подальше спилювання цих дерев.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо закриття провадження, зазначивши, що незважаючи на пояснення представника потерпілого, встановлено, що на день порубки відповідного дозволу офіційно все ж не було, а тому убачаються ознаки кримінального правопорушення. Тим більше, даних про те, що дерева були пошкоджені немає, експертиза щодо цього не проводилася.

Сам обвинувачений підтримав клопотання щодо закриття справи. Пояснив, що він добровільно працює на громаду. Староста йому дає завдання по спилюванні дерев на території громади. Також він вирубує чагарники, кущі, дерева під електролініями та таке інше. Зазвичай, після негоди, коли ламаються дерева, йому показують ділянку, де треба все почистити, зробити гарно й він робить. Так було й цього разу, йому показали ділянку, він її розчищав, побачив, що дерева поламані, самостійно вирішив їх спиляти, що й зробив. Пиляв не ховаючись, вдень, орієнтовно о 15.00 годині, думав, що все законно, це всі бачили, а потім виявилося, що саме на ці дерева треба було отримувати дозвіл, якого він не мав. Такий офіційний дозвіл йому не давали. Можливо, він й не мав права їх спилювати, якщо були сумніви, треба було спитати. Кається у своїх діях. У подальшому буде більш уважним. Тим більше, новий порядок спилювання дерев узгодили з керівництвом, що б такого більше не повторювалося.

Згідно обвинувального акта, ОСОБА_4 15.04.2026 близько 16 год., діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч встановленому законом порядку, у порушення ст. 30 та ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування», не здійснивши будь-яких заходів щодо отримання в органу місцевого самоврядування дозвільних документів для вирубування дерев, прибув на земельну ділянку, комунальної власності Борзнянської міської ради Чернігівської області, кадастровий № 7420884400:02:000:1370, яка розташована праворуч від автомобільної дороги М-02, в напрямку с. Оленівка Ніжинського району, Чернігівської області, де використовуючи заздалегідь взяту ним з дому бензопилу марки «Zenit profi», не маючи документів, які посвідчують законність порубки, без дозволу Борзнянської міської ради Чернігівської області, яка здійснює контроль за зеленими насадженнями на вказаній земельній ділянці, свідомо припускаючи настання значної шкоди державним інтересам, незаконно спиляв 2 сироростучих дерева породи верба, правомірність якого оспорюється Борзнянською міською радою Ніжинського району, Чернігівської області.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив державним інтересам в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області значну шкоду, що відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/125-26/5098-ФХЕД від 29.05.2026 складає 53229 (п`ятдесят три тисячі двісті двадцять дев`ять) гривень 16 копійок.

Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст. 356 КК України, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення дій, правомірність яких оспорюється установою, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам держави.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно змісту ч. 1 ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 48 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

В п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, передбачено, що судам слід мати на увазі, що в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила.

При цьому треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об`єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності.

Для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не може розглядатися як суспільно небезпечне.

Така зміна обстановки може бути двох видів: масштабна або локальна. Масштабна зміна обстановки стосується змін у межах країни і може полягати, наприклад, у зміні економічного або політичного курсу країни, підходів держави до вирішення тієї чи іншої проблеми, тощо. Локальна зміна обстановки вчинення злочину - це зміна обстановки в певному регіоні, місті, підприємстві, тощо і може виявлятися, наприклад, у прийнятті владою таких рішень, які істотно впливають на оцінку раніше вчиненого діяння як суспільне небезпечного; зміні природних умов або умов господарювання в певному регіоні, що впливає на оцінку раніше вчиненого діяння як суспільно небезпечного тощо. Масштабні та локальні зміни обстановки тягнуть за собою два види втрати суспільної небезпечності діяння.

Перший вид пов`язаний з втратою суспільної небезпечності не тільки конкретно вчиненого діяння даною особою, а й певного виду таких діянь. Масштабні та швидкі зміни у тих або інших сферах життя суспільства та держави можуть призвести до ситуації, за якої законодавець не встигає змінити ознаки відповідно складу злочину або зовсім виключити його із Кримінального кодексу України. Визнання судом того, що раніше вчинене певне злочинне діяння внаслідок масштабних змін обстановки в країні втратило суспільну небезпечність, свідчить про необхідність декриміналізації таких діянь взагалі. Тобто, під час вчинення такого діяння (до зміни обстановки) існувала підстава кримінальної відповідальності, оскільки особа вчинила суспільно небезпечне діяння, що містило склад певного злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, разом з тим під час розгляду справи в суді встановлено, що внаслідок зміни обстановки таке діяння на даний час позбавлене суспільної небезпеки - однієї з необхідних ознак злочину. Таким чином, суд констатує, що таке діяння лише формально містить ознаки певного складу злочину, а по суті не є суспільно небезпечним, тобто відсутня підстава кримінальної відповідальності.

Другий вид втрати діянням характеру суспільно небезпечного має місце при локальній зміні обстановки вчинення злочину, що тягне за собою втрату суспільної небезпеки лише окремого, конкретного діяння, вчиненого даною особою, хоча в цілому даний вид діянь, як і раніше, визнається злочинним. Така локальна зміна обстановки не відміняє законодавчої оцінки відповідного злочинного діяння. У цих випадках раніше вчинене особою діяння в конкретних умовах зміни обстановки визнається судом таким, що не заподіяло істотної шкоди конкретному об`єкту кримінально-правової охорони.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 № 12 визначено, що для застосування ст.48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину. Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України - це право, а не обов`язок суду, який вирішує це питання в порядку, передбаченому ст. 7 КПК України.

Необхідною підставою для застосування статті 48 Кримінального кодексу України є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилася таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 16.10.2025 року у справі № 752/13587/24 особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки. Однак, для визнання того, що на час розгляду справи в суді обстановка змінилася, суду необхідно встановити не тільки те, яка обстановка існувала під час вчинення кримінального правопорушення, а й те, в чому полягає її зміна на час розгляду справи, та навести в судовому рішенні конкретні дані, які свідчили б про зміну обстановки та втрату діянням чи особою суспільної небезпечності.

Для застосування положень статті 48 КК суду належить встановити, як факт вчинення особою кримінального правопорушення, так і обставини, які свідчать про можливість звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки за конкретних відповідних підстав.

Втрата діянням суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки - це втрата ним цілком суспільної небезпечності або втрата її в такій мірі, при якій діяння визнається незлочинним. Згідно з ч.2 ст.11 КК суспільна небезпечність, що притаманна кримінальному правопорушенню, має місце там, де діяння заподіяло істотну шкоду або могло заподіяти таку шкоду фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

На переконання суду, у даному конкретному випадку, з урахуванням пояснень потерпілого, після вчинення обвинуваченим проступку дійсно змінилася обстановка.

Так, вже після направлення справи до суду виявилося, до дерева, які спиляв обвинувачений й так підлягали б спилюванню, оскільки були пошкодженими внаслідок буревію. Фактично, офіційний дозвіл просто не встигли на це оформити. Ба більше, встановлено й не заперечується потерпілим, що такі дерева несли небезпеку громадянам.

Суд установив, що ОСОБА_4 уперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 356 КК України, яке належить до кримінальних проступків, раніше не судимий. Інкриміноване йому правопорушення не належить до кримінальних правопорушень, щодо яких застосування ст. 48 КК України виключається.

Обвинуваченому роз`яснено правову сутність звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки, нереабілітуючий характер цієї підстави, процесуальні наслідки закриття кримінального провадження та його право заперечувати проти такого закриття і вимагати продовження судового розгляду. ОСОБА_4 зазначив, що зміст і наслідки звільнення від кримінальної відповідальності йому зрозумілі, проти закриття кримінального провадження не заперечує та підтримує заявлені клопотання.

Отже, вирішуючи питання про наявність передбаченої статтею 48 КК України зміни обстановки, суд розмежовує обставини, які існували на час вчинення кримінального правопорушення, та об`єктивні зміни, що настали після його вчинення.

На час події ОСОБА_4 систематично залучався представниками Оленівського старостинського округу до виконання на громадських засадах робіт із благоустрою території, усунення наслідків негоди, розчищення чагарників та пошкоджених дерев. Такі роботи мали переважно неформальний характер, конкретні межі доручення та перелік дерев, які дозволялося видаляти, належним чином не фіксувалися. Саме в таких організаційних умовах обвинувачений, не отримавши передбаченого законом дозволу, самостійно прийняв рішення про спилювання двох дерев.

Наведені обставини характеризують обстановку, яка існувала на час вчинення кримінального проступку, однак, дійсно, самі по собі не становлять зміни обстановки в розумінні статті 48 КК України.

Після вчинення кримінального правопорушення та початку кримінального провадження відбулися конкретні зміни локального й організаційного характеру.

Борзнянська міська рада як власник земельної ділянки дослідила обставини видалення дерев і офіційно підтвердила, що ці дерева були пошкоджені внаслідок буревію, становили потенційну небезпеку для жителів громади та в подальшому підлягали видаленню. Спиляна деревина була прийнята Оленівським старостинським округом і спрямована для опалення закладів соціальної сфери, тобто не вибула з володіння територіальної громади та була використана для забезпечення її потреб.

Отже, після вчинення діяння власник майна визначив фактичне господарське призначення спиляної деревини, прийняв її для потреб громади та підтвердив, що видалені дерева через їхній аварійний стан у будь-якому разі підлягали б видаленню. Внаслідок цього фактичні негативні наслідки самовільного розпорядження зеленими насадженнями були нейтралізовані, конфлікт щодо подальшої долі деревини врегульовано, а необхідність відновлення спиляних дерев чи повернення деревини громаді відсутня.

Після події та початку кримінального провадження практика залучення ОСОБА_4 до робіт із видалення дерев була змінена. Як пояснив представник потерпілого, надалі такі роботи можуть виконуватися обвинуваченим лише після чіткого визначення уповноваженою особою конкретної ділянки, обсягу робіт і дерев, які підлягають видаленню, за наявності необхідних погоджень та під контролем відповідальної особи. Можливість самостійного визначення ОСОБА_4 дерев для видалення виключена.

Таким чином, після вчинення кримінального проступку відбулася конкретна локальна зміна зовнішніх організаційних умов, у яких обвинувачений раніше виконував роботи на користь громади. Усунуто невизначеність щодо обсягу наданих йому доручень і виключено можливість повторного самостійного прийняття рішення про видалення зелених насаджень без належного дозволу.

ОСОБА_4 усвідомив, що попередня практика його залучення до громадських робіт не надавала йому права самостійно визначати дерева, які підлягають видаленню, визнав неправомірність своїх дій без відповідного дозволу, розкаявся та підтвердив готовність надалі виконувати такі роботи виключно в установленому порядку.

Суд також ураховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, уперше притягується до кримінальної відповідальності, протягом тривалого часу позитивно характеризується за місцем проживання, утримує трьох неповнолітніх дітей, систематично і безоплатно допомагає територіальній громаді у проведенні робіт із благоустрою, а спиляною деревиною у власних інтересах не розпорядився та матеріальної вигоди не отримав.

Зазначені обставини щодо стану дерев, використання деревини та відсутності особистої вигоди не спростовують факту вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та самостійно не становлять зміни обстановки. Водночас у сукупності з реальною зміною організаційних умов виконання робіт вони характеризують спрямованість поведінки обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та ступінь імовірності повторення тотожного чи однорідного кримінального правопорушення.

Таким чином, суд установив не лише обстановку, що існувала на час вчинення кримінального проступку, а й конкретні об`єктивні зміни, які настали після нього: врегулювання територіальною громадою майнових наслідків видалення дерев, використання деревини для потреб соціальної сфери та зміну порядку залучення обвинуваченого до робіт із зеленими насадженнями, яка виключає самостійне спилювання ним дерев без належного дозволу.

Відомості про особу обвинуваченого самі по собі також не є зміною обстановки. Однак разом із усуненням зовнішніх умов, які сприяли вчиненню кримінального проступку, вони підтверджують, що на час судового розгляду ризик повторення ОСОБА_4 такого правопорушення є малоймовірним.

Відомості про пошкодження дерев унаслідок буревію суд ураховує лише як частину фактичного контексту події. Вирішальним для застосування ст. 48 КК України є не ретроспективна оцінка стану дерев, а встановлена після події зміна порядку залучення обвинуваченого до відповідних робіт, яка усунула можливість самостійного спилювання ним дерев без дозволу.

З огляду на усунення організаційних умов, які сприяли вчиненню кримінального проступку, усвідомлення обвинуваченим установленого порядку видалення зелених насаджень, його подальшу поведінку, позитивні дані про особу та відсутність обставин, які вказували б на ризик повторення однорідного правопорушення, суд доходить висновку, що на час судового розгляду ОСОБА_4 перестав також бути суспільно небезпечною особою.

Доводи прокурора, який заперечував проти звільнення обвинуваченого, суд оцінює критично.

Так, прокурор зазначив, що даних про те. що дерева були пошкоджені немає, експертиза щодо цього не проводилася. Але за законодавством саме на прокуратуру покладено обов`язок доказування, особо не повинна доводити свою невинуватість. Ці обставини органами досудового розслідування не перевірялася.

Також, заперечення прокурора про те, що аварійний стан дерев не підтверджено окремим експертним дослідженням, не спростовують висновку суду. Суд не ставить під сумнів висновок судової інженерно-екологічної експертизи щодо розміру заподіяної шкоди та не виходить із відсутності у діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення.

Ба більше, з матеріалів провадження, зокрема експертизи, убачається, що експерту було надано лише фрагменти спиляних дерев: два зрізи з пнів та два зрізи з колод, тобто слідство не надало повну інформацію експерту.

Тим більше, відсутність окремої експертизи аварійності дерев не спростовує обрану судом підставу, оскільки висновок про втрату суспільної небезпечності особою базується передусім на зміні організаційного порядку робіт.

З урахуванням наведеного суд вбачає підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України та для закриття кримінального провадження відносно нього, оскільки суспільно небезпечні наслідки цього діяння усунуті, після вчинення злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння втратило суспільну небезпечність.

На думку суду, прийняте рішення не приведе до порушення засад виваженості, що включають наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

У кримінальному провадженні цивільний позов відсутній, оскільки представник потерпілого відмовився від позовних вимог.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Що стосується процесуальних витрат, то ККС вказує, що закриття кримінального провадження на нереабілітуючих підставах і застосування більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням судової експертизи (постанова Верховного Суду від 1 лютого 2024 року по справі №930/497/23), а тому процесуальні витрати підлягають стягненню.

Також, аналогічна позиція висвітлена в ухвалі ККС від 12.04.2021 у справі № 348/1527/20. У цій справі ВС вказав, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив про те, що стягнення з особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, процесуальних витрат, понесених органом досудового слідства у зв`язку зі здійсненням кримінального провадження, не є заходом покарання чи кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.

А тому заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, накладеного ухвалою суду, - підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12, 48, 356 КК України та ст. ст. 100, 124, 284-286, 288, 372, 376 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання представника потерпілого ОСОБА_6 , а також клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026270410000054 від 16.04.2026 року, щодо ОСОБА_4 - задовольнити.

ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку зі зміною обстановки.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270410000054 від 16.04.2026 року, щодо ОСОБА_4 за ст. 356 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Прийняти відмову Борзнянської міської ради від цивільного позову до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди та закрити провадження у частині цивільного позову.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати по справі на загальну суму загальну суму 11 071 грн 28 коп: 7701,76 за проведення судової трасологічної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/125-26/5104-ТР від 30.04.2026 року), 3369,52 гривень за проведення судової інженерно-екологічної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/125-26/5098-ФХЕД від 29.05.2026 року) в дохід держави.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Борзнянського районного суду Чернігівської області від 17.04.2026 року.

Речові докази по справі, які залишені на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області - спили з пенька (бирка №1) та стовбура дерева (бирка №1.1) породи верба діаметром 47 см та спили з пенька (бирка №2) та стовбура дерева (бирка №2.1) породи верба діаметром 57 см повернути Борзнянській міській раді, бензопилу марки «Zenit profi», власником якої є ОСОБА_4 , - повернути ОСОБА_4 .

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1