Рішення № 138434389, 22.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року Справа №320/16228/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Північного апеляційного господарського суду про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Північного апеляційного господарського суду (далі - відповідач), в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Північного апеляційного господарського суду щодо видачі ОСОБА_1 довідок від 31 березня 2026 року № 07-09/28/26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням для визначення базового розміру посадового окладу судді показник прожиткового мінімуму у розмірі 2 102,00 грн.

2. Зобов?язати Північний апеляційний господарський суд видати ОСОБА_1 довідки за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25 січня 2008 року, про суддівську винагороду для перерахунку і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року, на 01 січня 2025 року та на 01 січня 2026 року відповідно до частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" - 3 028,00 грн, абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" - 3 028,00 грн та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" - 3 328,00 грн, з урахуванням складових суддівської винагороди.

В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідачем на заяву позивача, листом від 31 березня 2026 року № 07-09/28/26 надано довідки про розмір суддівської винагороди для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 13 вересня 2024 року, на 01 січня 2025 року та на 01 січня 2026 року, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Зі змісту довідок вбачається, що розмір суддівської винагороди обчислений, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді та складає 2 102,00 грн.

Покликаючись на правові висновки Верховного Суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 200/2309/25, вказує, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, позивач вважає, що відповідно до статті 135 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII має право на отримання довідок про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, на 01 січня 2025 року станом на 01 січня 2026 року, розраховану виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України Про Державний бюджет України на 01 січня 2024 року у розмірі 3 028,00 грн, 01 січня 2025 року - 3 028,00 грн, 01 січня 2026 року - 3 328,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

12.05.2026 відповідачем подано до суду відзив, в якому останній наполягає на правомірності дій щодо застосування для визначення базового розміру посадового окладу судді показника прожиткового мінімуму у розмірі 2 102,00 грн при складенні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Північний апеляційний господарський суд погоджується, що частина 1 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно правовими актами та до моменту визнання неконституційною норми Законів України «Про Державний бюджет України» про встановлення «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», вона є чинною і саме вона є розрахунковою величиною для визначення розміру суддівської винагороди. В задоволенні позову просить суд відмовити.

Заяв чи клопотань по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , Указом Президента України «Про призначення суддів» від 01 серпня 2007 року № 676/2007 призначений на посаду судді Пролетарського районного суду міста Донецька строком на п`ять років.

Указом Президента України «Про переведення суддів» від 06 червня 2011 року №644/2011 ОСОБА_1 переведено у межах п`ятирічного строку з посади судді Пролетарського районного суду міста Донецька на роботу на посаді судді Господарського суду міста Києва.

Постановою Верховної Ради України від 07 червня 2012 року № 4919-VI «Про обрання суддів» ОСОБА_1 обрано на посаду судді Господарського суду міста Києва безстроково.

Постановою Верховної Ради України від 19 вересня 2013 року № 593-VII «Про обрання суддів» ОСОБА_1 обрано на посаду судді Київського апеляційного господарського суду.

Рішенням Вищої Ради Правосуддя від 15 жовтня 2019 року № 2686/0/15-19 ОСОБА_1 переведено з посади судді Київського апеляційного господарського суду на посаду судді Північного апеляційного господарського суду.

Наказом Голови Північного апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2019 року №247-к ОСОБА_1 зараховано на посаду судді цього суду з 29 жовтня 2019 року та встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу з 29 жовтня 2019 року.

У червні 2019 року ОСОБА_1 присвоєно науковий ступінь - кандидат юридичних наук.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 вересня 2024 року № 2635/0/15-24 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Північного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

З вересня 2024 року по теперішній час позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, нарахування якого здійснюється на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Вважаючи що розмір нарахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не відповідає законодавству, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив видати довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, 01 січня 2025 року та 01 січня 2026 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України Про державний бюджет України на 01 січня 2024 року, 01 січня 2025 року та 01 січня 2026 року, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці територіальним органом Пенсійного фонду України.

Відповідач листом від 31 березня 2026 року № 07-09/28/26 надав довідки про розмір суддівської винагороди для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 13 вересня 2024 року, на 01 січня 2025 року та на 01 січня 2026 року, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Так, зі змісту довідок станом на 13 вересня 2024 року, станом на 1 січня 2025 року та станом на 01 січня 2026 року № 07-09/28/26 від 31 березня 2026 року вбачається, що розмір суддівської винагороди складає 223 337,50 грн, у тому числі,

- посадовий оклад - 131 375,00 грн;

- доплата за вислугу - 65 687,50 грн;

- доплата за науковий ступінь - 19 706,25 грн;

- щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - 6 568,75 грн.

Відповідачем видано довідки, в яких розмір суддівської винагороди обчислений, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді та складає 2 102,00 грн.

Не погоджуюсь з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують права, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).

Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII встановлено базовий розмір посадового окладу судді:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 135 Закону №1402-VIII до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:

1) 1,1 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;

2) 1,2 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб;

3) 1,25 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років 15 відсотків, більше 5 років 20 відсотків, більше 10 років 30 відсотків, більше 15 років 40 відсотків, більше 20 років 50 відсотків, більше 25 років 60 відсотків, більше 30 років 70 відсотків, більше 35 років 80 відсотків посадового окладу.

Відповідно до частини шостої статті 135 Закону №1402-VIII суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Відповідно до частини першої статті 142 Закону № 1402-VIІІ судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 % грошового утримання судді.

Відповідно до частин четвертої-п`ятої статті 142 Закону № 1402-VIІІ у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, розмір отримуваного суддею у відставці щомісячного довічного грошового утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Водночас у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до статті 4 Закону №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та Законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік від 19.11.2024 №4059-IX передбачено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік від 03.12.2025 №4695-IX передбачено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 у розмірі 3328,00 грн.

Суд зазначає, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» разом із встановленням на 1 січня прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 3 328,00 грн (станом на 01.01.2026) був введений окремий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого визначено в сумі 2 102,00 грн, в той час, коли а ні до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а ні до Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму відповідні зміни не вносилися.

Разом з цим, Закони про Державний бюджет України на відповідний рік фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді.

Однак, Закон про Державний бюджет України не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми.

Конституція України не надає законам про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

При цьому, виходячи з вищенаведених положень Закону № 1402-VIII, відповідач зобов`язаний застосовувати саме цей закон як спеціальний.

Таким чином, будь-які обмеження судової винагороди не можуть бути застосовані до позивача іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону № 1402-VIII, у зв`язку з чим при складанні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідач мав керуватися виключно Законом України № 1402-VIII.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №240/44080/21, від 13.11.2024 у справі №200/1707/24, від 20.02.2025 у справі №420/3716/24.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, в якій суд зазначив, що у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання; для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідно до статті 135 Закону України № 1402-VIII, позивач має право на отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб розмір якого на 01.01.2024, на 01.01.2025 становить 3028,00 грн. та 01.01.2026 становить 3 328,00 грн.

Пунктом 2 розділу IІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі - Порядок №3-1), передбачено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (далі - довідка про суддівську винагороду) видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді.

Форма довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці передбачена Додатком 2 до Порядку № 3-1.

Згідно з додатком 2 до Порядку № 3-1 довідка має містити розмір винагороди діючого судді за відповідною посадою, який складається з: посадового окладу, доплати за вислугу років, доплати за науковий ступінь, доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, щомісячної доплати відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, видає довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою, згідно з Додатком 2 до Порядку № 3-1.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідно до статті 135 Закону України №1402-VIII, позивач має право на отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб розмір якого на 01.01.2024 та на 01.01.2025 становить 3028,00 грн, з 01.01.2026 становить 3328,00 грн.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У висновку, дії відповідача щодо видання довідок, в яких розмір суддівської винагороди обчислений, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді та складає 2 102,00 грн., судом визнаються протиправними.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзац 2 частини 2 статті 77 КАС України).

Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Решта доводів сторін не впливають на висновки суду.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України та задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Північного апеляційного господарського суду щодо видачі ОСОБА_1 довідок від 31 березня 2026 року № 07-09/28/26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням для визначення базового розміру посадового окладу судді показник прожиткового мінімуму у розмірі 2 102,00 грн.

Зобов`язати Північний апеляційний господарський суд видати ОСОБА_1 довідки за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25 січня 2008 року, про суддівську винагороду для перерахунку і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року, на 01 січня 2025 року та на 01 січня 2026 року відповідно до частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» - 3 028,00 грн, абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» - 3 028,00 грн та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» - 3 328,00 грн, з урахуванням складових суддівської винагороди.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Північного апеляційного господарського суду (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, літера А; ЄДРПОУ 42262953) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.