Рішення № 138434326, 22.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Київ справа №320/42689/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ЕЛЕКТРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ" до Київської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ЕЛЕКТРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ" з позовом до Київської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100300/2024/000326 у випуску товарів 24UA100300291570U4 від 05.04.2024, поданої 05.04.2024 o 13 год. 23 хв. Київської митниці Державної митної служби України у повному обсязі;

- визнати протиправними дії Київської митниці Державної митної служби України щодо складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100300/2024/000326 у випуску товарів 24UA100300291570U4 від 05.04.2024,поданої 05.04.2024 o 13 год. 23 хв;

- зобов`язати Київську митницю Державної митної служби України провести митне оформлення товарів за митною декларацією № UA100300/2024/000326 у випуску товарів 24UA100300291570U4 від 05.04.2024, поданої 05.04.2024 o 13 год. 23 хв з урахуванням рішення суду;

- зобов`язати Київську митницю Державної митної служби України надати дозвіл на переміщення товарів за митною декларацією № UA100300/2024/000326 через митний кордон України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана картка відмови прийнята виключно на підставі висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, відповідно до якого спірний товар має ознаки товарів подвійного використання. На думку позивача, зазначений висновок не може бути достатньою правовою підставою для відмови у митному оформленні, оскільки Спеціалізована лабораторія не наділена повноваженнями здійснювати експертизу у сфері державного експортного контролю та вирішувати питання щодо належності товарів до товарів подвійного використання. Позивач також зазначає, що відповідно до висновку Запорізької торгово-промислової палати мікрохвильовий підсилювач MWPA 8.75 не відповідає технічним характеристикам товарів, визначених позицією 3А001 Єдиного списку товарів подвійного використання. У зв`язку із цим позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для вимоги документів у сфері державного експортного контролю та відмови у митному оформленні товару.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувана картка відмови прийнята відповідно до вимог митного законодавства. Зазначає, що під час здійснення митного контролю автоматизованою системою управління ризиками було визначено необхідність проведення митного огляду та експертного дослідження товару, за результатами якого Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби встановлено, що товар за своїми технічними характеристиками має ознаки товарів, визначених позицією 3А001.b.2.b.2 Єдиного списку товарів подвійного використання. Оскільки декларантом не подано дозвіл або висновок Державної служби експортного контролю України, необхідний для здійснення міжнародної передачі такого товару, митний орган вважає відмову у митному оформленні правомірною. Крім того, відповідач зазначає, що висновок Запорізької торгово-промислової палати не є обов`язковим для митного органу, підготовлений на підставі наданих заявником документів без дослідження самого товару та не спростовує висновків Спеціалізованої лабораторії.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські електронні технології" та компанією RST Remote Sensing Technologies Inc (Турецька Республіка) укладено контракт № 2023/08/23, відповідно до якого позивач зобов`язався виготовити та поставити мікрохвильові підсилювачі, характеристики яких визначені у додатку до контракту.

05 квітня 2024 року митним брокером ТОВ "Нова Пошта Глобал", який діяв в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера, до Київської митниці подано електронну митну декларацію № 24UA100300291570U4 в митному режимі "експорт" щодо товару "мікрохвильовий підсилювач для цивільного використання MWPA 8.75" у кількості трьох одиниць, одержувачем якого є компанія RST Remote Sensing Technologies Inc.

За результатами застосування системи управління ризиками митним органом проведено митний огляд товару, про що складено акт від 09 квітня 2024 року, а також відібрано зразки товару та призначено їх лабораторне дослідження з метою встановлення характеристик, необхідних для вирішення питання щодо можливого віднесення товару до товарів військового призначення або подвійного використання.

Згідно з висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 22 квітня 2024 року № 142000-3302-0088 досліджувані товари мають ознаки товарів, визначених позицією 3А001.b.2.b.2 Єдиного списку товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 року № 86.

На підставі зазначеного висновку Київською митницею оформлено картку відмови № UA100300/2024/000326, у якій зазначено, що декларантом не подано документів у сфері державного експортного контролю (дозволу, висновку, листа-роз`яснення або інших документів Державної служби експортного контролю України), необхідних для митного оформлення товару, який за результатами проведеного дослідження має ознаки товарів, визначених позицією 3А001.b.2.b.2 Єдиного списку товарів подвійного використання.

Вважаючи зазначену картку відмови та дії митного органу протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення митного контролю та митного оформлення товарів визначаються Митним кодексом України.

За змістом статей 246, 248, 257 Митного кодексу України митне оформлення здійснюється з метою забезпечення дотримання встановленого законом порядку переміщення товарів через митний кордон України та розпочинається з моменту подання митної декларації і документів, необхідних для митного оформлення. При цьому декларант зобов`язаний заявити точні відомості про товар та подати документи, передбачені законодавством.

Водночас митний орган під час здійснення митного контролю наділений повноваженнями перевіряти документи, здійснювати митний огляд товарів, а також у випадках, визначених законом, відбирати проби (зразки) товарів для проведення досліджень (статті 264, 318, 334, 335, 336, 356 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 357 Митного кодексу України відібрані зразки товарів направляються до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень Держмитслужби або іншої експертної установи для проведення дослідження (аналізу, експертизи).

Разом із тим наведені положення Митного кодексу України визначають лише процесуальний порядок проведення досліджень товарів для забезпечення митного контролю та митного оформлення. Такі дослідження здійснюються з метою встановлення характеристик товару, необхідних для виконання митних формальностей, і самі по собі не визначають правового статусу товару для цілей державного експортного контролю.

Частина друга статті 357 Митного кодексу України прямо встановлює, що дослідження, які проводяться спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, здійснюються виключно для забезпечення митного контролю та митного оформлення.

Отже, повноваження спеціалізованого органу Держмитслужби щодо проведення експертних досліджень не можуть тлумачитися розширено як такі, що включають повноваження на здійснення експертизи у сфері державного експортного контролю, порядок проведення якої врегульований спеціальним законом.

Спірні правовідносини також регулюються Законом України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання", який є спеціальним законом у сфері державного експортного контролю.

Відповідно до статей 8 та 9 цього Закону державний контроль за міжнародними передачами товарів здійснюється щодо товарів, включених до відповідних списків товарів військового призначення та подвійного використання, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" експертиза в галузі державного експортного контролю проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.

При цьому пунктом 3 частини третьої статті 11 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" встановлено, що одним із основних завдань такої експертизи є визначення належності найменувань та описів товарів до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Таким чином, саме законодавець визначив виключний орган, уповноважений встановлювати належність конкретного товару до товарів військового призначення або подвійного використання.

Із системного аналізу статей 8, 9 та 11 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" суд доходить висновку, що вирішення питання про належність товару до товарів подвійного використання належить до компетенції саме центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, тобто Державної служби експортного контролю України.

Натомість Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби не є органом, уповноваженим Законом здійснювати експертизу у галузі державного експортного контролю, та не наділена повноваженнями встановлювати належність товарів до товарів подвійного використання.

Як встановлено судом, єдиною підставою для прийняття оскаржуваної картки відмови став висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 22.04.2024 № 142000-3302-0088, відповідно до якого спірний товар має ознаки товару, визначеного позицією 3А001.b.2.b.2 Єдиного списку товарів подвійного використання.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що саме результати проведеного Спеціалізованою лабораторією дослідження стали єдиною підставою для висновку митного органу про те, що задекларований товар має ознаки товару подвійного використання, а, отже, - для вимоги подання документів Держекспортконтролю та подальшої відмови у митному оформленні.

При цьому відповідачем не надано суду жодного висновку Державної служби експортного контролю України або іншого належного доказу, який би підтверджував, що спірний товар у встановленому законом порядку віднесено до товарів подвійного використання.

Отже, фактично митний орган поклав в основу свого рішення документ, складений органом, який не наділений відповідними повноваженнями законом.

За таких обставин суд доходить висновку, що висновок Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби не міг бути самостійною та достатньою правовою підставою для висновку про належність спірного товару до товарів подвійного використання та, відповідно, для відмови у митному оформленні.

Оскільки інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували законність вимоги митного органу щодо подання документів у сфері державного експортного контролю, відповідачем суду не надано, картка відмови прийнята без належного правового обґрунтування, а тому не відповідає вимогам частини другої статті 19 Конституції України щодо здійснення владних повноважень.

За таких обставин суд дійшов висновку, що картка відмови № UA100300/2024/000326 є протиправною та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 11.12.2023 у справі № 320/5922/23.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи законні інтереси, та просити про їх захист у спосіб, визначений законом.

Із наведених положень убачається, що обраний судом спосіб захисту повинен бути ефективним, відповідати характеру порушеного права та забезпечувати його реальне поновлення, водночас не підміняючи суб`єкта владних повноважень у здійсненні наданих йому законом повноважень.

Як установлено судом, порушення прав позивача обумовлене саме прийняттям Київською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100300/2024/000326.

Саме зазначена картка відмови є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, який породив для позивача негативні правові наслідки у вигляді відмови у митному оформленні товару.

Отже, визнання протиправною та скасування зазначеної картки відмови є належним та достатнім способом судового захисту порушених прав позивача.

Разом із тим суд не знаходить підстав для задоволення інших заявлених позовних вимог.

Так, позовна вимога про визнання протиправними дій Київської митниці щодо складання картки відмови задоволенню не підлягає, оскільки складання картки відмови не є самостійною юридично значимою дією, а є способом документального оформлення прийнятого митним органом рішення.

За своєю правовою природою картка відмови є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, а дії щодо її оформлення нерозривно пов`язані із прийняттям цього акта та не породжують самостійних правових наслідків.

Тому визнання протиправним самого рішення про відмову у митному оформленні повністю відновлює порушене право позивача, тоді як окреме визнання протиправними дій щодо оформлення такого рішення не призводить до додаткового захисту його прав.

З огляду на викладене зазначена позовна вимога є похідною від вимоги про скасування картки відмови та окремому задоволенню не підлягає.

Також суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги про зобов`язання Київської митниці провести митне оформлення товару за митною декларацією № 24UA100300291570U4.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача лише за умови, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Натомість здійснення митного оформлення є сукупністю передбачених Митним кодексом України митних формальностей, виконання яких належить до виключної компетенції митного органу.

Скасування картки відмови саме по собі не свідчить про завершення всіх процедур митного контролю та не означає виникнення у суду повноважень підміняти митний орган при вирішенні питання щодо можливості завершення митного оформлення товару.

Після скасування оскаржуваної картки відмови відповідач зобов`язаний повторно розглянути питання щодо митного оформлення товару, врахувавши правову оцінку, надану судом у цьому рішенні, та прийняти відповідне рішення відповідно до вимог законодавства.

За таких обставин підстави для покладення на відповідача обов`язку здійснити митне оформлення товару відсутні.

З тих самих підстав не підлягає задоволенню і позовна вимога про зобов`язання Київської митниці надати дозвіл на переміщення товару через митний кордон України.

Надання дозволу на пропуск товарів через митний кордон України є завершальним результатом здійснення митного оформлення та належить до виключних повноважень митного органу.

Покладення судом на відповідача обов`язку прийняти таке рішення означало б підміну судом адміністративного органу при здійсненні його владних управлінських функцій, що не відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу розподілу владних повноважень.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що ефективним та достатнім способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є саме визнання протиправною та скасування картки відмови № UA100300/2024/000326, тоді як решта заявлених позовних вимог задоволенню не підлягає, оскільки їх задоволення не призведе до більш повного відновлення порушених прав позивача та виходитиме за межі повноважень адміністративного суду.

Отже, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100300/2024/000326.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ЕЛЕКТРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ" (код ЄДРПОУ: 40914717) судовий збір у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн), 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.