Рішення № 138434153, 23.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року Київ № 640/27834/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання протиправним та нечинним окремого положення нормативно-правового акта,

в с т а н о в и в:

до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України (Мінсоцполітики, Міністерство).

Просила визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття пункт 4 наказу Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750 «Про затвердження Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

28.02.2025 матеріали справи № 640/27834/21 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2025 справу передано на розгляд судді Батрак І.В.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.03.2025 прийнято справу № 640/27834/21 до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Зобов`язано відповідача Міністерство соціальної політики України не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання опублікувати оголошення про розгляд справи № 640/27834/21 щодо оскарження пункту 4 наказу Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750 «Про затвердження Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад» у виданні, у якому спірний наказ був офіційно оприлюднений.

У матеріалах справи наявне відповідне оголошення.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2025 справу передано на розгляд Київського окружного адміністративного суду.

Справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та за результатом автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Скрипці І.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 справу прийнято до провадження, призначено підготовче засідання на 19.08.2025.

Зобов`язано Міністерство соціальної політики України не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання опублікувати оголошення про розгляд справи № 640/27834/21 в Київському окружному адміністративному суді щодо оскарження пункту 4 наказу Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750 «Про затвердження Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад» у виданні, у якому спірний наказ був офіційно оприлюднений.

У матеріалах справи наявне відповідне оголошення.

19.08.2025 підготовче засідання відкладено до 30.09.2025.

30.09.2025 підготовче засідання відкладено до 04.11.2025.

04.11.2025 суд протокольною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.12.2025.

04.12.2025 учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися.

Відповідно до протоколу судового засідання від 04.12.2025, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржуваним пунктом 4 наказу Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750 «Про затвердження Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад» (Порядок № 750), порушені її права на соціальний захист, оскільки з посиланням на названий нормативно-правовий акт, територіальним управлінням Пенсійного фонду України неодноразово приймались рішення про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», що має наслідком невиплату їй пенсії протягом двох років. Такі рішення позивач оскаржувала в судовому порядку, проте у задоволенні позовних вимог їй було відмовлено.

Стверджує, що підставою для відмови в задоволенні позову суди у своїх рішеннях визначили суперечність довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії, наданих позивачем, Порядку № 750. На переконання позивача, норми Порядку № 750, де встановлені обмеження на розмір заробітної плати для обчислення пенсії, суперечать нормам Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (Порядок № 622) та нормам Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (Закон № 3723-ХІІ), на виконання яких він прийнятий та які вказують, що в заробітну плату включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Уважаючи встановлення обмежень складових заробітної плати для обчислення пенсії незаконним та таким, що суперечить закону і порушує її права, позивач уважає Порядок № 750 у названій частині незаконним та дискримінаційним, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позову. Стверджували правомірність оскаржуваного пункту нормативно-правового акта та відповідність його закону. Так, відповідно до статті 90 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (Закон № 889-VIII), пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-ІV).

На виконання пунктів 10 і 12 розділу ХI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, у яких визначене право окремої категорії осіб (за дотриманням певних умов) на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХII, Кабінет Міністрів України ухвалив затвердив Порядок № 622, яким визначені умови призначення пенсії, її розмір та складові види виплат, які включаються до заробітної плати для обчислення пенсії.

За нормами пункту 2 Порядку № 622 на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХII мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Із посиланням на пункт 4 Порядку № 622, зазначили, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); у разі коли на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 01.05.2016, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 01.05.2016 на кількість таких місяців.

При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 01.05.2016 на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі (абзац шостий пункту 4 Порядку № 622).

Довідки для призначення пенсії видаються за формами довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048 (Постанова № 1-3).

Постановою № 1-3 затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

На переконання відповідача, такий механізм дозволяє визначити всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не тільки для осіб, які на час звернення за призначенням пенсії є державними службовцями, а і для тих осіб, які не перебувають на державній службі, але мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас пунктом 6 Порядку № 622 передбачено, що у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Звернули увагу суду, що відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5, Мінсоцполітики від 11.05.2017 № 9766/0/2-17/21 було надіслано для державної реєстрації наказ Міністерства соціальної політики від 10.05.2017 № 750 «Про затвердження Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад».

Міністерством юстиції України у встановленому законодавством порядку проведено державну реєстрацію названого наказу та включено його до Єдиного державного реєстру нормативних актів.

За приписами пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII та на виконання пункту 6 Порядку № 622 Мінсоцполітики, наказом від 10.05.2017 № 750, затверджений Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, погоджений із Нацдержслужбою та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 766/30634.

За твердженнями відповідача, Порядок № 750 є гарантією видачі довідок для осіб, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями або якщо останнє їх місце роботи на посаді державної служби було в органі, який на час призначення пенсії відсутній чи у якому на час призначення пенсії перейменовані (відсутні) посади. Складові заробітної плати державних службовців, які передбачені в пункті 4 Порядку № 750 відповідають нормам Закону № 889-VIII. Ураховуючи викладене, Мінсоцполітики діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачались Конституцією України, законами України, тож ніяким чином не порушувало права та законні інтереси позивача, а вимоги позивача вважають необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

10.05.2017 Міністерством соціальної політики України, відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», пункту 6 Порядку № 622, прийнято наказ № 750 «Про затвердження Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 766/30634.

За нормами пункту 4 Порядку № 750 для надання довідок для призначення пенсії враховуються:

1) посадовий оклад і надбавка за ранг - в розмірах, чинних на день звернення за призначенням пенсії працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи та займаною посадою на державній службі, до яких прирівнюються посади працівників ліквідованих державних органів, згідно з переліками:

посад і постанов Кабінету Міністрів України, відповідно до яких затверджувалися посадові оклади працівників державних органів, що наведені в додатку 1 до цього Порядку;

посад і нормативно-правових актів, відповідно до яких затверджувалися посадові оклади працівників установ та організацій до набрання чинності Законом № 889, що наведені в додатку 2 до цього Порядку;

посад і постанов Кабінету Міністрів України, відповідно до яких затверджувалися посадові оклади працівників державних органів, посади яких у зв`язку з набранням чинності Законом № 889 не належать до посад державної служби, що наведені в додатку 3 до цього Порядку;

посад і постанов Кабінету Міністрів України та постанов правління Національного банку України, відповідно до яких посадові оклади працівників Національного банку України, які мають стаж 20 років на посадах, віднесених до посад державної служби, посади яких після набрання чинності Законом № 889 не належать до посад державної служби, віднесені до категорій посад державної служби, що наведені в додатку 4 до цього Порядку;

2) надбавка за вислугу років - на рівні 3 відсотків посадового окладу за прирівняною посадою державної служби за кожен календарний рік стажу державної служби на час призначення пенсії, але не більше ніж 50 відсотків посадового окладу;

3) премія - в розмірі 10 відсотків посадового окладу за прирівняною посадою державної служби;

4) грошова допомога, що надається до щорічної основної оплачуваної відпустки державним службовцям, - у розмірі 1/12 сум розмірів посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років, премії, визначених відповідно до підпунктів 1-3 цього пункту;

5) надбавка до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень залежно від ступеня секретності інформації - у розмірах, визначених законодавством (за умови встановлення).

Уважаючи названий пункт положення Порядку № 750 незаконним та таким, що порушує права на соціальний захист, позивач звернулася з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із такого.

У ході судового розгляду встановлено, що згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21.06.1977 спеціальний стаж, що дає право на пенсію державного службовця, ОСОБА_1 складає 23 роки 10 місяців 26 днів. Остання займана посада на державній службі - директор Полтавського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів і установ при Полтавській обласній державній адміністрації.

Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» та призначення їй пенсії державного службовця з урахуванням наданих довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення від 24.05.2019 № 10 про відмову в переведенні на інший вид пенсії з підстав того, що у наданій довідці включено надбавку за інтенсивність праці, надбавку за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю, місячну премію, інші виплати в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за прирівняними посадами начальників управлінь Полтавської обласної державної адміністрації.

Позивач оскаржила таке рішення в судовому порядку.

Відповідно до постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі № 440/3985/19, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 по справі № 440/3985/19 - скасовано.

Прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 24.05.2019 № 10.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо переведення з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» та призначення пенсії державного службовця з моменту її звернення із заявою, а саме з 31.01.2019, з урахуванням висновків суду.

За твердженнями позивача, після набрання названим рішенням суду законної сили, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області було розглянуто заяву позивача від 31.01.2019 та прийнято рішення № 155 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Назване рішення було мотивоване тим, що довідка Полтавської ОДА від 31.01.2019 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідка Полтавської ОДА від 31.01.2019 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, суперечать приписам Порядку № 750.

Позивач оскаржила таке рішення в судовому порядку.

За результатами розгляду справи № 440/5567/20, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2020, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2021, у задоволенні позову - відмовлено.

31.01.2019 ОСОБА_1 звернулась із заявою до ГУПФУ в Полтавській області про перехід на інший вид пенсії, а саме - на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 24.05.2019 № 10 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з тим, що включення надбавок, премії та інших виплат в середніх розмірах по прирівняних посадах суперечить Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затвердженому наказом Міністерства соціальної політики № 750 від 10.05.2017.

ОСОБА_1 не погодилась із таким рішенням та оскаржила його до суду, про що вже зазначалось.

На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі № 440/3985/19, Відділом з питань перерахунків пенсій № 19 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення від 14.08.2020 № 155, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки включення надбавок, премії та інших виплат в середніх розмірах по прирівняних посадах суперечить Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 766/30634.

Назване рішення обґрунтоване тим, що аналіз наданих позивачем документів показав, що в довідку про складові заробітної плати Полтавською обласною державною адміністрацією включено надбавку за інтенсивність праці, надбавку за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю, премію щомісячну, інші виплати - в середніх розмірах відносно визначених законодавством виплат за прирівняними посадами начальників управлінь Полтавської ОДА.

Не погодившись із рішенням відповідача від 14.08.2020 № 155, позивач оскаржила його до суду, про що вже зазначено судом.

Відмовляючи у задоволенні позову у справі № 440/5567/20, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виснував, що за наявності у особи певного стажу державної служби станом на 01.05.2016 (10 років для осіб, які на зазначену дату займають посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працює особа на державній службі станом на 01.05.2016), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 19.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Суд у справі № 440/5567/20 дійшов висновку, що необхідними умовами для одержання права на пенсію державних службовців особами, які станом на 01.05.2016 мали не менш як 10 років стажу державної служби та займали посаду, віднесену до відповідної категорії посад державних службовців, є досягнення такими особами пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та набуття страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців.

До 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли пенсійного віку (передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (62 роки - для чоловіків, 60 років - для жінок)) та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років та на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців або стаж не менш як 20 років на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому у пункті 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII законодавець визначив, що для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, застосовується стаття 37 Закону 3723-ХІІ. У свою чергу, у пунктах 10 та 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ перелічені умови щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби, за дотримання яких у сукупності особа має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Такі висновки суду відповідали висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі № 822/524/18, у постановах від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а та від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а.

У постанові від 16.03.2020 у справі № 440/3985/19, Другим апеляційним адміністративним судом зазначено, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності у ОСОБА_1 необхідної сукупності умов для призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Суд зауважив, що відповідачем у межах справи № 440/5567/20 не заперечувалось наявність у позивача права на перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а також не спростовувалась наявність у ОСОБА_1 необхідної сукупності умов щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби для призначення такої пенсії.

Як видно з рішення суду у справі № 440/5567/20, листом від 31.01.2019 № 01-66/608 Полтавська обласна державна адміністрація надіслала до територіального органу Пенсійного фонду України довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії директору Полтавського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу».

Так, відповідно до довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) ОСОБА_1 працювала в Полтавському обласному центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій на посаді директора та заробітна плата за прирівняною посадою станом на 31.01.2019 становила: посадовий оклад - 9690,00 грн, надбавка за ранг (6 ранг) - 500,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) за стаж державної служби 30 років - 4845,00 грн, всього 15035,00 грн. Довідка видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату за січень 2019 року. Довідка про розмір інших виплат, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», додається.

Згідно з довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданої ОСОБА_1 про те, що середні розміри надбавок, премій та інших виплат за грудень 2018 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, становили: надбавка за інтенсивність праці - 7799,40 грн, надбавка за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю - 900,00 грн, премія місячна - 6449,40 грн, інші виплати (матеріальна допомога, премії нараховані за період, що перевищує календарний місяць) в частині, що відповідає календарному місяцю - 801,23 грн, всього - 15950,03 грн.

Довідка видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату за грудень 2018 року. Фактична чисельність начальників Управлінь обласної державної адміністрації 3 одиниці. Середній розмір надбавки за інтенсивність праці начальників Управлінь Полтавської обласної державної адміністрації у грудні 2018 року складав 7799,40 грн, сума нарахованої надбавки становила 86,66% посадового окладу; надбавка встановлена всім начальникам Управлінь Полтавської обласної державної адміністрації. Середній розмір надбавки за роботу з таємними документами в умовах режимних обмежень начальникам Управлінь обласної державної адміністрації в грудні 2018 року становив 10% посадового окладу; надбавка встановлена 2 начальникам управлінь обласної державної адміністрації у розмірі посадового окладу. Середній розмір премії начальників Управлінь Полтавської обласної державної адміністрації у грудні 2018 року становив 71,66% посадового окладу. Середній розмір премії начальників Управлінь Полтавської обласної державної адміністрації по результатах щорічної оцінки за 2018 рік у грудні 2018 року становив 100% посадового окладу. Середній розмір індексації заробітної плати начальників Управлінь Полтавської обласної державної адміністрації у грудні 2018 року становив 51,23 грн; двом начальникам Управлінь Полтавської обласної державної адміністрації у грудні 2018 року нарахована індексація заробітної плати у сумі 76,84 грн.

Зі змісту рішення від 14.08.2020 № 155 слідує, що єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» за її заявою від 31.01.2019 стало те, що в довідку про складові заробітної плати Полтавською обласною державною адміністрацією включено надбавку за інтенсивність праці, надбавку за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю, премію щомісячну, інші виплати - в середніх розмірах, що суперечить Порядку № 750, норми якого слід застосовувати, оскільки відповідно до запису в трудовій книжці ОСОБА_1 № 36 з 01.05.2016 скасовано статус державного службовця відповідно до статті 3 Закону № 889-VІІІ.

Проаналізувавши положення Порядку № 750, суд у справі № 440/5567/20 дійшов висновку, що при видачі довідок для призначення пенсій для посад, які після набрання чинності Законом № 889-VIII не належать до посад державної служби, врахуванню підлягають складові заробітної плати працюючого державного службовця за прирівняною відповідною посадою та відповідного рангу за останнім місцем роботи особи заявника. Згідно із вказаними приписами Порядку № 750 визначено розміри та складові заробітної плати працюючого державного службовця за прирівняною відповідною посадою та відповідного рангу за останнім місцем роботи, які слід включати у довідку для призначення пенсії, для посад, які після набрання чинності Законом № 889-VIII не належать до посад державної служби. Порядок № 750 не містить приписів щодо можливості визначати складові заробітної плати у середніх розмірах з-поміж декількох посад державних службовців.

Довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, яка 31.01.2019 видана Полтавською обласною державною адміністрацією для ОСОБА_1 , складена з порушенням положень Порядку № 750, оскільки в ній вказані середні розміри надбавки за інтенсивність праці, надбавки за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю, премії місячної, інших виплат з урахуванням одночасно розмірів по трьох посадах начальників Управлінь Полтавської обласної державної адміністрації.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Верховний Суд неодноразово зазначав, зокрема, у постанові від 06.04.2020 у справі № 489/2351/16-а, що законодавцем надано органу, що призначає пенсію, право у разі необхідності перевіряти обґрунтованість видачі довідки про заробітну плату.

Відтак, відмовляючи ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» із урахуванням складових заробітної плати, вказаних у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданої 31.01.2019 Полтавською обласною державною адміністрацією, відповідач у справі № 440/5567/20 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

За правилами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі № 440/5567/20, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді цієї справи № 640/27834/21, у якій бере участь ОСОБА_1 , стосовно якої встановлено ці обставини.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень врегульовані нормами статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо, зокрема, законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004 (Закон №1058-IV).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 8 цього Закону право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-IV встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором.

За правилами частини третьої статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Страховий стаж, це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058-IV).

Із змісту наведених правових норм Закону №1058-IV, вбачається:

- право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку;

- в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати як пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника;

- особі яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором;

- переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду;

- розрахунок розміру пенсійних виплат згідно із пенсією на яку було переведено особу за її заявою проводиться тільки із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

У статті 90 Закону №889-VIII закріплено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10, 12 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 2 Порядку №622 встановлено, що згідно із пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу»:

- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами КМУ.

Пунктом 3 Порядку №622 передбачено, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 4 Порядку №622 встановлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

У пункті 5 Порядку №622 визначено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

При цьому, пунктом 6 Порядку №622 врегульовано, що у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423 затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального діалогу, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім`ї, протидії торгівлі людьми, захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, зокрема забезпечення їх психологічної реабілітації, санаторно-курортного лікування, технічними та іншими засобами реабілітації, житлом, надання освітніх послуг, організації поховання, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, та учасників антитерористичної операції, у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Мінсоцполітики у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Мінсоцполітики є: 1) забезпечення формування та реалізації державної політики: у сфері загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування; 2) забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері: щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; щодо забезпечення державних соціальних стандартів та державних соціальних гарантій для населення.

Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розробляє проєкти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції; здійснює державне регулювання та нагляд за дотриманням закону щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі та щодо взаємодії Пенсійного фонду України з фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Мінсоцполітики в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Накази Мінсоцполітики нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Накази Мінсоцполітики, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

На виконання вимог Порядку №622 наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 №750, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №766/30634, затверджено Порядок №750.

Пунктом 2 Порядку №750 передбачено, що довідка про заробітну плату для призначення пенсії (далі - довідка для призначення пенсії) відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» видається особам, які мають право на призначення пенсії згідно з пунктом 3 Порядку № 622.

У свою чергу, пунктом 3 Порядку № 750 визначено, що у разі ліквідації державного органу без правонаступника або якщо останнє місце роботи особи на посаді державної служби було в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній чи у якому на час призначення пенсії перейменовані (відсутні) посади, у тому числі відсутні відповідні посади державної служби, довідки для призначення пенсії видають:

Міністерство соціальної політики України - особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було в державних органах, юрисдикція яких поширювалася на всю територію України (крім Національного банку України);

Національний банк України - особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було в установах, філіях та представництвах Національного банку України;

структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі утворення) рад - особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було у відповідних державних органах, юрисдикція яких поширювалася на територію однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення, та органах місцевого самоврядування.

За правилами пункту 4 Порядку №750 для надання довідок для призначення пенсії враховуються:

1) посадовий оклад і надбавка за ранг - в розмірах, чинних на день звернення за призначенням пенсії працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи та займаною посадою на державній службі, до яких прирівнюються посади працівників ліквідованих державних органів, згідно з переліками:

посад і постанов Кабінету Міністрів України, відповідно до яких затверджувалися посадові оклади працівників державних органів, що наведені в додатку 1 до цього Порядку;

посад і нормативно-правових актів, відповідно до яких затверджувалися посадові оклади працівників установ та організацій до набрання чинності Законом № 889, що наведені в додатку 2 до цього Порядку;

посад і постанов Кабінету Міністрів України, відповідно до яких затверджувалися посадові оклади працівників державних органів, посади яких у зв`язку з набранням чинності Законом № 889 не належать до посад державної служби, що наведені в додатку 3 до цього Порядку;

посад і постанов Кабінету Міністрів України та постанов правління Національного банку України, відповідно до яких посадові оклади працівників Національного банку України, які мають стаж 20 років на посадах, віднесених до посад державної служби, посади яких після набрання чинності Законом № 889 не належать до посад державної служби, віднесені до категорій посад державної служби, що наведені в додатку 4 до цього Порядку;

2) надбавка за вислугу років - на рівні 3 відсотків посадового окладу за прирівняною посадою державної служби за кожен календарний рік стажу державної служби на час призначення пенсії, але не більше ніж 50 відсотків посадового окладу;

3) премія - в розмірі 10 відсотків посадового окладу за прирівняною посадою державної служби;

4) грошова допомога, що надається до щорічної основної оплачуваної відпустки державним службовцям, - у розмірі 1/12 сум розмірів посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років, премії, визначених відповідно до підпунктів 1-3 цього пункту;

5) надбавка до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень залежно від ступеня секретності інформації - у розмірах, визначених законодавством (за умови встановлення).

Згідно із пунктом 5 Порядку №750 довідки для призначення пенсії видаються за формами довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за № 180/30048.

Відповідно до пункту 7 Порядку №750 у разі відсутності або перейменування (відсутності) у державному органі посади, що була останньою, яку особа займала на державній службі, її посада визначається цим органом згідно з додатком 1 до цього Порядку або за відповідною категорією, підкатегорією з урахуванням юрисдикції державного органу.

У разі відсутності або перейменування в державному органі посади державної служби, що була останньою, яку особа займала на державній службі після 01 травня 2016 року, її посада визначається цим органом згідно з додатком 1 до цього Порядку або за відповідною категорією, підкатегорією з урахуванням юрисдикції державного органу.

Отже, Порядок №750 є гарантією видачі довідок для осіб, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями або якщо останнє їх місце роботи на посаді державної служби було в органі, який на час призначення пенсії відсутній чи у якому на час призначення пенсії перейменовані (відсутні) посади.

Складові заробітної плати державних службовців, які передбачені в пункті 4 Порядку № 750 відповідають нормам Закону № 889.

Так, відповідно до статті 50 Закону № 889 заробітна плата державного службовця складається з:

1) сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця;

2) варіативної заробітної плати - премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, місячної або квартальної премії.

Стала заробітна плата державного службовця є фіксованою виплатою та основною винагородою за виконання посадових обов`язків, яка гарантується цим Законом.

Варіативна заробітна плата залежить від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу, є винагородою за ініціативну роботу, своєчасне і якісне виконання завдань, виконання додаткового обсягу завдань.

Державний службовець може отримувати гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством.

Гарантійні та компенсаційні виплати встановлюються державним службовцям незалежно від їхньої заробітної плати, не входять до її сталої або варіативної складової та не враховуються при формуванні фонду сталої та варіативної заробітної плати. Такі виплати є частиною державних гарантій, спрямованих на компенсацію витрат, що виникають у зв`язку з виконанням службових обов`язків або реалізацією спеціального правового статусу державного службовця.

До гарантійних та компенсаційних виплат належать: компенсація у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; грошова допомога, що виплачується з наданням щорічної основної відпустки; інші гарантійні та компенсаційні виплати, встановлені законодавством.

До премій державного службовця належать:

1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;

2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.

Загальний розмір премій, передбачених цією частиною, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його сталої заробітної плати за рік.

Розмір місячної премії державного службовця не може перевищувати 30 відсотків розміру його посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом місяця, за який виплачується премія. Розмір квартальної премії не може перевищувати 90 відсотків розміру його посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом кварталу, за який виплачується премія.

Статтею 52 Закону № 889 встановлено, що державним службовцям виплачується компенсація за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, яка виплачується в розмірі та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 57 Закону № 889 державним службовцям гарантовано виплату грошової допомоги одночасно з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки.

Таким чином, всі складові заробітної плати, які передбачені Законом № 889, враховані в пункті 4 Порядку №750.

Слід також зазначити, що наказ Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750 «Про затвердження Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад» погоджений Головою Національного агентства України з питань державної служби К. Ващенком.

Крім того, в матеріалах справи міститься висновок Директора Юридичного департаменту про проведення антидискримінаційної експертизи проєкту наказу Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад» від 05.05.2017, в якому значиться, що у проекті акта відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

При цьому, спірний наказ зареєстровано та включено до Єдиного державного реєстру нормативних актів, відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5.

Суд зазначає, що названими вище положеннями Порядку № 750 визначено розміри та складові заробітної плати працюючого державного службовця за прирівняною відповідною посадою та відповідного рангу за останнім місцем роботи, які слід включати у довідку для призначення пенсії, для посад, які після набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII не належать до посад державної служби.

При цьому Порядок № 750 не містить приписів щодо можливості визначати складові заробітної плати у середніх розмірах, а позивачем, у свою чергу, не доведено невідповідності названого нормативно-правового акта вимогам Конституції України, Закону № 889-VIII та Порядку № 622.

Окремо суд зазначає, що у силу вимог пункту 6 Порядку № 750, якщо особа працювала на посаді державної служби після 01.05.2016 в державному органі, який ліквідовано без правонаступника, або в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній чи в якому на час призначення пенсії відсутні посади державної служби, довідка для призначення пенсії видається органами, передбаченими абзацами другим - четвертим пункту 3 цього Порядку, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 622.

Судом не встановлено обставин, що позивач працювала на посаді державної служби після 01.05.2016 в державному органі, який ліквідовано без правонаступника, або в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній чи в якому на час призначення пенсії відсутні посади державної служби.

Названа вище обставина є ключовою при вирішенні питання щодо зазначення у довідках за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 Порядку № 622 виплат, які визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі

Втім, позивач не оскаржувала дії Полтавської ОДА щодо видачі названих довідок у зв`язку з невідповідністю їх приписам Порядку № 750, а також не скористалась правом на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2021 у справі № 440/5567/20.

Ураховуючи викладене та встановлені у справі №440/5567/20 обставини, проаналізувавши норми Порядку №662, суд констатує, що зазначення середніх розмірів складових заробітної плати відповідної посади, можливе за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 Порядку № 622 виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі, за умови передбаченої пунктом 6 Порядку № 750.

Проте, із буквального змісту підпункту 1 пункту 4 Порядку № 750 слідує, що для надання довідок для призначення пенсії враховуються посадовий оклад і надбавка за ранг - в розмірах, чинних на день звернення за призначенням пенсії працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи та займаною посадою на державній службі, до яких прирівнюються посади працівників ліквідованих державних органів.

Суд резюмує, що видання Міністерством соціальної політики України спірного наказу узгоджується з обсягом встановлених Конституцією і законами України повноважень, а вирішені ним питання належать до його компетенції, що відповідає приписам постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423, якою затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України.

Втім, позивачем не зазначено, а судом не встановлено наявності будь-яких порушень відповідачем вимог Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» та Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» при винесення наказу Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750 «Про затвердження Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад» в оскаржуваній частині.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що Мінсоцполітики діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачалися Конституцією України, законами України.

Належних доводів та доказів протилежного позивачем не наведено та не надано.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.

Беручи до уваги викладене вище у сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Оскільки адміністративний позов до задоволення не підлягає, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.