Ухвала суду № 138433217, 20.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 липня 2026 року Справа №160/21218/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши питання щодо затвердження звіту Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі №160/21218/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/21218/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

07.11.2025 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набуло законної сили 18.12.2025.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 за заявою позивача встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду від 07.11.2025 у справі №160/21218/25.

09.07.2026 до суду надійшов звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі №160/21218/25 (документ сформовано в системі «Електронний суд» 08.07.2026), у якому зазначено, що на виконання судового рішення у справі №160/21218/25 Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 та сформовано відповідні довідки-розрахунки, а саме: довідка-розрахунок №1 від 12 січня 2026 року №156/ФЕС сума до виплати 21724,07 грн; довідка-розрахунок №2 від 12 січня 2026 року №167/ФЕС сума до виплати 34402,87 грн; довідка-розрахунок №3 від 12 січня 2026 року №168/ФЕС сума до виплати 63032,70 грн; довідка-розрахунок №4 від 12 січня 2026 року №170/ФЕС сума до виплати 54574,13 грн. Загалом сума нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 становить 173734,00 грн. Вказана сума Військовою частиною НОМЕР_1 включалась до основної заявки-розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки за напрямом грошового забезпечення за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2026 року. Проте за відсутності фінансування заявлені до виплати суми на виконання рішень судів (в тому числі і належна до виплати ОСОБА_1 ) залишаються без руху. Отже, Військовою частиною НОМЕР_1 вчиняються дії, спрямовані на виконання рішення у справі №160/21218/25, проте з огляду на відсутність фінансування, з незалежних від Військової частини НОМЕР_1 причин, належні до виплати суми залишаються невиплаченими.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 питання щодо розгляду звіту Військової частини НОМЕР_1 у справі №160/21218/25 призначено до розгляду на 20.07.2026 без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Станом на 20.07.2026 будь-яких пояснень або заперечень від позивача на звіт Військової частини НОМЕР_1 до суду не надходило.

Розглянувши, поданий Військової частиною НОМЕР_1 звіт про виконання судового рішення, судом встановлено наступне.

Відповідно до положень статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.

З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов`язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.

Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

На виконання рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 згідно довідок-розрахунків: №1 від 12 січня 2026 року №156/ФЕС; №2 від 12 січня 2026 року №167/ФЕС; №3 від 12 січня 2026 року №168/ФЕС; №4 від 12 січня 2026 року №170/ФЕС здійснено нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 . Вказана заборгованість у заявці-розрахунку на потреби у коштах обліковується під порядковими номером 549.

Військова частина НОМЕР_1 у звіті відповідач зазначає, що відповідна виплата буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості, вказана сума включалась у період з лютого липня 2026 року до основної заявки-розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки за напрямом грошового забезпечення.

Щодо виплати нарахованого військовою частиною НОМЕР_1 грошового забезпечення позивачу, суд враховує, що виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу відсутні.

Зокрема суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб`єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Враховуючи те, що відповідачем здійснено нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 , дана заборгованість обліковується відповідачем та вноситься до заявки-розрахунку на потреби у коштах, відповідач не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, суд вважає, що відсутні підстави для неприйняття звіту в цілому та визнання невиконання судового рішення відповідачем без поважних причин, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто, у зв`язку з чим, суд вважає можливим прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі № 160/21218/25.

При цьому, у відповідності до положень частини 11 статті 382-3 оскільки судом встановлено виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень не в повному обсязі, суд не припиняє здійснення судового контролю, а встановлює новий строк для подання звіту протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.

Керуючись ст. ст. 241-243, 256, 294, 295, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі №160/21218/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення Військову частину НОМЕР_1 , подати у строк три місяці, з дати отримання копії цієї ухвали, новий звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі №160/21218/25, та зобов`язати відповідача надати до суду докази на підтвердження виконання судового рішення в частині виплати нарахованих позивачу коштів.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець